ПРОГРАМА з курсу“Інтегроване вивчення навчальних предметів галузі “Мистецтво ” 1. Державний стандарт складається з: Базового навчального плану початкової загальної освіти; загальної характеристики інваріантної та варіативної складових змісту початкової загальної освіти; державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. У новій редакції Державного стандарту початкової загальної освіти проголошено компетентісний підхід, та визначено освітні компетентності з усіх галузей знань, розширено і поглиблено вимоги до прикладних результатів освіти учнів молодшого шкільного віку. У Державному стандарті освітньої галузі "Мистецтво", враховані такі концептуальні ідеї: · генетичний і функціональний взаємозв’язок художньої культури суспільства і внутрішнього художнього світу особистості ("людина в культурі — культура в людині"); · цілісність художньо-естетичного розвитку особистості молодшого школяра, що забезпечується використанням різних видів мистецтва, і взаємоузгодженням відповідних предметних мистецьких компетентностей, набуття яких необхідне для формування в учнів поліхудожнього образу світу, міжпредметної естетичної компетентності; · спрямованість мистецької освітньої галузі на розширення досвіду спілкування і співпраці учнів, власного художнього самовираження у різних видах художньо-творчої діяльності. У новому Державному стандарті освітньої галузі "Мистецтво", з огляду на компетентнісний підхід, було реалізовано такі завдання-орієнтири: · забезпечення наступності змісту і вимог дошкільної й початкової освіти та перспективності з основною школою; · укрупнення досягнень учнів (включення простих умінь у складні); · наближення результатів освіти до життєвих реалій, суспільних і особистісних потреб дитини молодшого шкільного віку; · визначення складових ланцюжка етапів засвоєння інформації: "мати уявлення — розуміти — вміти — застосовувати"; · удосконалення опису державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів для забезпечення об'єктивності оцінювання навчальних досягнень за загальними критеріями відповідно до специфіки освітньої галузі "Мистецтво"; · уникнення предметоцентризму (з огляду на мінімальну кількість навчальних годин та цілісність галузі). Мета і завдання освітньої галузі "Мистецтво"; метою загальної мистецької освіти є формування у молодших школярів комплексу ключових (мегапредметних), естетичних (міжпредметних) і мистецьких (предметних) компетентностей у процесі опанування художніх цінностей і способів художньої діяльності шляхом набуття власного естетичного досвіду. Визначена вище мета конкретизується у таких завданнях загальної мистецької освіти в початковій школі: · виховання в учнів емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва та навколишньої дійсності, розвиток художніх інтересів і потреб, естетичних ідеалів, здатності розуміти й інтерпретувати художні твори та сприймати й оцінювати естетичні явища; · формування в учнів на доступному рівні системи художніх знань і вмінь, яка відображає цілісність та специфіку мистецтва різних видів; · розвиток емоційно-почуттєвої сфери учнів, їхніх художніх здібностей і мислення, здатності до самовираження і спілкування. Принципи побудови змісту освітньої галузі "Мистецтво"; ü наступність між дошкільною і початковою, початковою й основною ланками загальної мистецької освіти; ü поєднання загальнолюдського, державного і краєзнавчого аспектів змісту мистецької освіти; ü інтегративність, поліхудожнє виховання і розвиток учнів на основі взаємодії видів мистецтва; ü діалогічність; ü креативна спрямованість; ü варіативність програмно-дидактичного і методичного забезпечення; ü естетизація освітнього середовища й активізація зв'язків школи з соціокультурним середовищем. 2. Ієрархія цілей художньої освіти (за Б.Неменським) Зростання цілей художньої освіти з позиції концепції "мистецтво як духовна культура". Найнижчим поверхом — фундаментом худож нього розвитку є двополюсна здібність "спостережливість — фантазія";. Без розвитку цієї здібності або при її однобічному розвитку (тільки фантазія або тільки спостережливість) гармонійного художнього розвитку досягти неможливо. На цьому фундаменті може бути здійснене не догматичне оволодіння вміннями, навичками користування матеріалами у зображенні, декорі, конструкції. Тільки в цьому разі і може формуватися опанування мов художніх образних систем пластичних мистецтв. Інакше людина набуває лише технічних навичок. Це фактично перший рівень цілей:про фесійно-мовний. Другий рівень можна вважати художньо-естетичним (хоч будь-яке членування є умовне спрощення реальності). На цьому рівні можливо досягти цілісного художньо-творчого мислення, при якому ціле усвідомлюється не методом "частина + частина", а одразу, всіма внутрішніми зв'язками, тобто ціле раніше його елементів. Саме на цьому рівні формуються дивовижні творчі можливості у сприйманні і творенні, причому, формуючись в цьому середовищі діяльності, такі здібності проектуються на всі інші галузі. Третій рівень можна вважати естетично-духовним. Цей рівень — найскладніша проблема для усвідомлення педагогічною, дидактичною психологією. Річ у тім, що він формується незалежно ні від чого у кожної людини або тільки на високому — людському, або на примітивному, напівтваринному рівні. Можна навести аналогію. Ходити, бігати, рухатися мимохіть навчається кожна людина. Але тільки гармонійний, спортивний розвиток спроможний саме гармонійно розвинути всі м'язи, кровоносну і всі інші системи організму, надати швидкості, чіткості, краси (що нерозривно) всім рухам тіла. Мистецтво — це як "фізкультура" всієї емоційно-стосункової сфери людини, тобто духовний тренаж, шліфування світу почуттів, обробка його досвідом поколінь. Поза мистецтвом не живе жодна людина, і цей тренаж обов'язково відбувається. Але — або найвищими духовно образами, традиціями мистецтв, або найпримітивнішими, банальними, навіть антилюдськими. Мистецтво завжди було і є полем боротьби за ті чи інші людські ідеали. Без досвіду мистецтв не живе ніхто. Мистецтво може бути використовуване при вихованні усвідомлено чи несвідомо — для олюднення чи розлюднення юного створіння.
|
