Тема 3. Основні психічні процеси особистості.

 

Приступаючи до самостійної роботи над визначеною темою слід пам’ятати, що психіка людини – це той внутрішній світ, що складається з психічних процесів, станів, властивостей, утворень.

Психічні процеси – це різні форми динамічного, цілісного відображення об’єктивної реальності за допомогою центральної нервової системи.

Наука психологія виокремлює такі основні психічні процеси, як: відчуття, сприймання, пам’ять, уявлення, уява, мислення, мовлення, почуття, увага, воля. Ці психічні процеси поділяють на такі сфери – пізнавальні, емоційні та вольові.

До пізнавальних психічних процесів відносять: відчуття, сприймання, уяву, мислення, увагу, пам’ять. Далі необхідно зупинитись на з’ясуванні сутності кожного з цих процесів.

Відчуття – це є первинна форма відображення дійсності. Це є відображення в корі головного мозку окремих властивостей предметів і явищ, які діють на мозок людини в данний момент.

Інформація з зовнішнього світу може попасти в мозок лише через систему аналізаторів: зорових, слухових, нюхових, смакових, тактильних (шкіряних).

Сприймання – це цілісне відображення предметів і явищ, яке виникає при безпосередній дії на рецептори. Для сприймання важливу роль відіграє попередній досвід, вибірковість (що знаходиться в центрі уваги зору), емоційний стан особистості тощо.

Сприймання буває правильним і неправильним.

Неправильне сприймання називається іллюзією. Цілеспрямоване, планомірне сприймання називається спостереженням.

Уява – це такий пізнавальний процес, який передбачає створення образів таких предметів і явищ, які людиною раніше не сприймались. Основне призначення уяви полягає в тому, що без неї неможливо виконати ніяку роботу, не передбачаючи її кінцевих проміжних результатів. Особливий вид уяви – мрія.

Увага – це такий пізнавальний процес, який передбачає направленість і зосередженість свідомості на конкретних об’єктах при одночасному відволіканні від решти. Увага буває: зовнішня (направлена на предмети і явища зовнішнього світу); внутрішня (направлена на власні думки і почуття); мимовільна (виникає без будь-якого наміру); довільна (як наслідок свідомо поставленої мети); післядовільна (як результат розвитку довільної).

Увага має певні властивості, як то: концентрування уваги, стійкість уваги, розподіл уваги, переключення уваги, розпорошеність уваги. В процесі самостійної роботи необхідно з’ясувати зміст кожної властивості уваги і уміти показати на прикладі.

Пам’ять – це психічний пізнавальний процес, який складається з запам’ятовування, збереження, відтворення і забування інформації.

За об’єктом запам’ятовування пам’ять буває: образна, словесно-логічна, рухова (емоційна); за способом запам’ятовування - мимовільна, довільна, післядовільна; за тривалістю збереження – короткотривала, довготривала, оперативна.

Найвищий рівень в ієрархії пізнавальних процесів займає мислення. Його сутність полягає в тому, що воно відображає значні і найсуттєвіші властивості предметів і явищ, а також зв’язки і відносини між ними.

Мислення – це процес, який складається з таких операцій як індукція і дедукція. Індукція передбачає встановлення загальних закономірностей на основі вивчених окремих фактів і явищ. Дедукція – це є спосіб пізнання окремих фактів і явищ на основі знання загальних законів і правил.

Регулювати мислення як процес мають такі форми: поняття, судження, умовивід. Мислення здійснюється через такі розумові операції: аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення.

Далі необхідно зупинитись на з’ясуванні сутності кожної з них та її місця в процесі мислення.

Емоційні психічні процеси зумовлюють емоції і почуття. Вони виникають поза волею і бажанням людини і відображають особистісну значимість і оцінку людиною певних життєвих ситуацій.

Емоція – це безпосереднє тимчасове переживання в різній формі ставлення людини до того, що відбувається в її житті. Форми переживання людиною своїх почуттів можуть бути такими: аффект, настрій, стрес, тривога, образа, провина, сором, заздрість. Необхідно з’ясувати сутність кожної з цих форм і уміти пояснити її значення для людини.

 

Питання для самоконтролю

o Розкрийте значення пізнавальних психічних процесів у життєдіяльності людини.

o Визначте роль і місце уваги в психічній діяльності людини.

o Перелічіть фактори, що сприяють розвиткові уваги. Чи використовуєте Ви їх у своїй діяльності?

o Чим відрізняється сприймання від відчуття? Чи можна сказати, що сприймання – це сума відчуттів?

o Часто студенти, працюючи з навчальною літературою, складають конспект? Чому цей прийом сприяє кращому запам’ятовуванню матеріалу?

o Чи можна впливати на розвиток психічних процесів? Приведіть приклади, що підтверджують Вашу відповідь.