Морфологічні та біологічні особливості огіркаОвочеві культури, що належать до родини гарбузових, мають багато спільних біологічних і морфологічних особливостей, але кожна культура має свої особливості, за якими її можна визначити в різні фази росту і розвитку. Огірки вид Cucumis sativus L. поділяється на три підвиди: 1) С. s. ssp. rigidus — східноазіатський; 2) С. s. ssp. gracilior—західноазіатський; 3) С. s. ssp. agrestis — дикий. Це- однорічна, дводольна, однодомна, двостатева, перехреснозапильна, трав'яниста рослина. Походить він з вологих тропічних районів Індії та Індокитаю, де його вирощували понад 3000 років до н. е. На території нашої країни огірок вирощували ще до заснування Київської Русі. За тривалістю вегетаційного періоду сорти і гібриди огірка поділяють на ультраранні (від появи сходів до першого збору зеленця - до 40 діб). ранньостиглі (41-45 діб), середньоранні (46-50 діб), середньостиглі (51- 55 діб), середньопізні (56-60 діб) і пізньостиглі (понад 60 діб). Сорти: Ранньостиглі F1 Астерикс, F1Атлантис, F13050, F1Аякс, F1Водограй, Джерело, Надежний, F1Октопус, F1Наташа, Регія, F1Регал, F1Сквирський 1/27, F1 Слобожанський; Середньоранні Дива, Конкурент, Ира, F1Мира, Мона, F1Мотива, F1 Офис, F1Паркер, F1Роял, F1Самородок, F1Кріспіна; Середньости глі F1Бригадний, F1Левіна, Лялюк, Рита, Сіверянин, F1Смак, Ера; Середньопізні Гейм, Нежинский 12, Фенікс 640; Пізньостиглі F1Маринда. Для механізованого збирання F1Бригадний, Фенікс 640, F1Криниця. Коренева система огірків розвивається у верхньому шарі грунту, утворює багато розгалужень у горизонтальному напрямі. Листки серцеподібні три- або п'ятилопатеві черешкові. Усі частини листка мають опушення, чоловічі і жіночі квітки розміщуються у пазухах листків. Стебло огірків повзуче, (огудина) до 2 м у відкритому і до 5-7 м у закритому ґрунті. у поперечному розрізі п'ятигранне, має борозенки на кожній грані. Поверхня стебла опушена. У пазухах 3-6-го листків розвиваються вусики. Чоловічі й жіночі квітки розміщуються у пазухах листків. На головному стеблі формуються переважно чоловічі квітки, а на бічних пагонах - жіночі. Прищипування верхівок стебел сприяє утворенню бічних пагонів з жіночими квітками. Зниження температури на початку вегетації й; обробка рослин чадним газом сприяють утворенню більшої кількості жіночих квіток. Збільшенню кількості жіночих квіток сприяє також прогрівання насіння перед сівбою. Квітки огірка запилюються бджолами та іншими комахами. Тому під час вирощування двох і більше сортів потрібно дотримуватися просторової ізоляції не менше 2 км на відкритій місцевості та 600 м — на закритій. Через 6-10 діб після запилення зав'язь розростається й утворюється плід. Плід- несправжня багатонасінна ягода. Останнім часом створено гібриди огірка, в яких плоди розвиваються без запилення (партенокарпічні), однак для отримання насіння потрібне перезапилення між батьківськими формами. Вирощують їх переважно в теплицях. Зав'язь видовжено-овальна з опушенням. Забарвлення зеленців від ясно-зеленого до темно-зеленого, часто з рисунком у вигляді світлих смуг, що йдуть від квіткового кінця. Насіння еліптично-видовжене, біле з жовтуватим відтінком або світло-кремове. Маса 1000 насінин – 16-25 г. Схожість зберігається впродовж 6-8 років. Після висівання 2-3-річного насіння на рослинах утвоєгься більше жіночих квіток. Чоловічі квітки зібрані по кілька штук, утворюючи суцвіття - щиток, а жіночі - розвиваються поодиноко, рідше по 2-3 квітки. Оцвітина подвійна, чашечка п'ятироздільна, бокало- або чашоподібна, густоопушена. Віночок жовтого кольору, колесоподібний, п'ятипелюстковий. Біля основи пелюстки зростаються з чашечкою. Як правило, чоловічі квітки утворюються раніше. У квітці 5 тичинок, з них 4 зростаються попарно, а одна вільна. Пиляки великі, зігнуті, жовто-оранжевого забарвлення. Жіночі квітки мають нижню зав'язь із трироздільним рильцем.
1— листок; 2 — жіноча квітка; 3 — плід; 4, 5 — поперечний і поздовжній розрізи. Насіння огірків видовжено-еліптичне, плоске, біле або брудно-біле. Маса 1000 насінин — 24—30 г.
|
Мал. 1. Морфологічна будова огірків.
