Студопедия — Морфологічні особливості коренеплідних культур
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Морфологічні особливості коренеплідних культур






Столові буряки належать до родини лобо­дових— Chmopodiaceae, роду Beta, який поділяється на два культурних підвиди: 1) Буряки столові коренеплідні темно-червоного; 2) Листкова фор­ма, або мангольд, який поділяється на п'ять різновидів, за забарвленням черешків.

Буряки коренеплідні і мангольд характеризуються дворічним циклом розвитку. На першому році життя во­ни формують листкову розетку, а восени — коренеплідні буряки і коренеплід. Листки буряків прості черешкові, листкова пластинка лопатоподібна із суцільним, трохи хвилястим краєм. Забарвлення молодих листків ясно-зелене, восени набуває фіолетового відтінку або фіоле­тово-червоного забарвлення. Залежно від сорту поверх­ня листків гладенька і гофрована. Черешки листків м'ясисті, соковиті, темно-фіолетового забарвлення, рідше зеленого з фіолетовими поздовжніми смугами. Кількість листків у розетці 25-30. У пазухах листків на головці коренеплоду утворю­ються ростові бруньки.

Коренева система добре розвинена, проникає на глибину 1,5 м. Збережені до весни корене­плоди (з непошкодженими на головці бруньками) після садіння в грунт укорінюються, утворюють спочатку мо­лоді листки, а пізніше квітконосні пагони з розгалужен­нями. Потім утворюється насінний кущ висотою до 1 м і більше. На бічних розгалуженнях і вершині основного стебла утворюються бруньки, а пізніше квітки. Квітки розміщуються групами по 2-8 шт. і утворюють суцвіття - колос. За будовою квітки п'ятірного типу, зе­лені, малопомітні, перехреснозапильні. Внаслідок близького розміщення кві­ток на уступах колоса вони зростаються під час розвитку зав'язі, утворюючи супліддя-клубочок, яке складаєть­ся з 2 - 5 плодиків з твер­дою дерев'янистою плодо­вою оболонкою. Кожний плодик - це дрібний горішок.

 

Морква дворічна рослинаналежать до родини се­лерових— (Аріасеае), (рис. 3) виду Daucus sativa Zagor. Цей вид виділено із за­гального, який включає і дикі форми Daucus carota L. Середземноморський підви­дів (D. s. ssp. mediterraneus Zagor) має зелені листки із світлим або темним відтін­ком. Листкова пластинка чотири- або п'ятикратнопе-ристорозсічена на дрібні сегменти. Черешки листків голі або слабо опушені жорсткими волосками. Коренеплоди м'ясисті, червоно-оранжеві або жовті. П. С. Загорський виділяє три різновиди моркви: каротиновий, жовтий і білий. У жовтих різновидів коренеплоди містять пігмент антохлор.

На першому році життя формує листко­ву розетку і коренеплід. На другому році життя з коренеплоду при ранньовесняному садінні виро­стають листки, а пізніше — квітконосні стебла, які розгалужуються. На кінцях розгалужень утворюється суцвіття— складний зонтик. Квітки моркви п'ятірного ти­пу, невеликі, з білим віночком, нижньою двогніздною зав’яззю. Плід моркви двонасінний, при обмолоті розпадається на окремі сім'янки.

Рис. 3. Морква столова.

 

Петрушка — Petroselinum hortense Haffm. належить до родини селерових (Аріасеае) (рис. 4). Рослина дво­річна. Є два підвиди: 1) коренева— з потовщеним слабкорозгалуженим коре­неплодом і дрібним насінням, яке не обсипається з ку­ща. Розміри насінин 2X1,5 мм; 2) листкова - з тонким сильно розгалуженим коренем. Розмір насінин 3X2 мм, насіння легко обсипається з куща.

Листки петрушки зібрані в розетку. Листкові плас­тинки трикратно розсічені, блискучі, зелені. На другому році життя петрушка утворює розгалужене квітконосне стебло висотою 50-100 см. Суцвіття - складний зонтик. Квітки дрібні з двома маточками, п'ятьма тичинками. Віночок з білими пелюстками. Плід - двосім'янка із спе­цифічним запахом.

Рис. 4. Петрушка:

а — коренева; б — коренева; в —звичайна листкова.

Пастернак — Pastinaca sativa L.— належить до ро­дини селерових (Аріасеае) (рис. 5). Рослина дворічна, на першому році життя утворює коренеплід і листкову розетку. На другому році життя формує квітконосні па­гони, суцвіття з квітками і насіння. За формою коренеплоду розрізняють чотири різновиди. Основні з них:

1) P. s. var. longa Alef. з видовженими коренеплодам ми і великими листками;

2) P. s. var. brevis Alef. - з короткими, потовщеними вгорі коренеплодами. Листки трохи менших розмірів, ніж у попередньогорізновиду.Листки пастернаку з товстими черешками, зібрані в прямостоячі розетки. Листкова пластинка розсічена, роздільно-непарнопериста з чотирма парами часток. Частки видовжено-яицеподібні, тупі, із зубчастопилкоподібним краєм. Листки зелені, зверху глянцеві, знизу м'яковолосисті. Насінний кущ пастернаку високий - до 125 см. Суцвіття - складний зонтик. Квітки дрібні з нижньою зав'яззю і жовтими пелюстками. Плоди двонасінні, силь-носплющені, плоско-овальні, ясно-бурі або коричневі, з більш світлою крилаткою (облямівкою). Насіння по­гано зберігає схожість — не більш як 1—2 роки.

Рис. 5. Пастернак

 

Селера — Apium graveolens L.— дворічна рослина. Вид селери поділяється на три різновиди: 1) кореневий tA. g. yar. rapaceum Mill) утворює коренеплоди округлої форми діаметром 10 см (рис. 6, а); 2) салатно-череш­ковий (A. g. var. dulce Mill) коренеплоду не формує (рис. 6, б), утворює сильно потовщені черешки листків (3—4 см); 3) листковий (A. g. var. secalinum Alef) не утворює коренеплодів і потовщених черешків, черешки звичайні тонкі з листковими пластинками.

Листки селери зібрані в розетку. Черешки широкі, м'ясисті, довжиною до 40 см. У салатно-черешкової се­лери ширина черешків до 4 см. Листкова пластинка одно- або двороздільно-непарноперисторозсічена. Вона складається з трьох пар часток і верхньої непарної част­ки. На другому році життя утворює квітконосне розгалу­жене стебло висотою 60—90 см. Суцвіття — складний зонтик. Квітки дрібні, на дуже тонких квітконіжках з п'ятипелюстковим білим віночком. Квітка має 5 тичи­нок, дві маточки, зав'язь нижня. Плід двонасінний. На­сіння —дрібні сім'янки.

Рис. 6. Селера:

а — коренева; б — черешкова.

Редиска і редька належать до роду Raphanus роди­ни капустяних Brassicaceae. Видова назва редиски — Raphanus sativus L., підвид — R. s. ssp. radiculus, редь­ки — R. s. ssp. hibernus Alef.

Редиска — однорічна рослина з невеликою листковою розеткою (рис. 58, а). Нижні листки в розетці ліроподіб­ні, верхні — розсічені і складаються з трі^ох пар часток та великої кінцевої непарної частки. Коренеплоди — від плоско-округлих до конічних і веретеноподібних, білі, рожеві, фіолетові, червоні з білим кінцем біля осьового корінця. На першому році життя, якщо коренеплоди ре­диски не збирають, утворюється квітконосне стебло ви­сотою 80—100 см. Насінний кущ розгалужений, зелений з фіолетовою або рожевою пігментацією у вузлах. Су­цвіття— гроно з білими або фіолетово-синіми квітками четверного типу, перехреснозапильні. Плід — м'який стручок без перегородки, багатонасінний. Насіння дозрі­ває через 120—130 днів після сівби.

Редька — дворічна рослина (літня редька — одноріч­на) (рис. 7, б). Розрізняють європейську, китайську і японську редьку. Листкові розетки редьки більші, ніж у редиски.

Редька характеризується завжди непар-ноперисторозсіченим листям довжиною до 30—35 см. Листкова пластинка жорсткоопушена з великою кінце­вою часткою.

Бруква — Brassica campestris або В. napus L.— дво­річна рослина. На першому році життя формує листко­ву розетку і коренеплід, на другому році — насінний кущ і плоди з дозрілим насінням. Листкова розетка роз­січена на витягнутій верхівці коренеплоду. Листки м'я­систі, розсічені або із суцільним краєм, покриті воско­вим нальотом. Можуть бути з опушенням і без нього. Кожна пара часток листкової пластинки розміщена майже супротивно. Коренеплоди плоскі, плоско-округлі, округлі, овальні з товстою корою. М'якуш білий, жов­тий або інтенсивно-жовтий.

Насінний кущ досягає висоти 170 см, розгалужений із суцвіттями у вигляді грон. Квітки оранжево-жовті четверного типу. Плід — стручок з перегородкою всере­дині. При висиханні стручок легко розтріскується.

Ріпа — Brassica rapa L.— дворічна рослина. На пер­шому році життя утворює прикореневу розетку і корене­плід, на другому році — квітконосні пагони, суцвіття з квітками і насіння. Листки, як правило, без восково­го нальоту, опушені, розсічені, рідко бувають суціль­ними.

Форма коренеплодів різна — від плескуватої до ку­лястої, забарвлення біле або жовте, у верхній частині — зелене або фіолетове. Насінний кущ досягає висоти 80— 150 см, розгалужений. Суцвіття — щиток. Квітки з жов­то-оранжевими або жовто-зеленими пелюстками. Плід — багатонасінний стручок з довгим носиком і плівчастою перегородкою всередині.

Рис. 7. Столові коренеплоди:

а —редиска; б —редька.

 







Дата добавления: 2015-09-18; просмотров: 1985. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Шрифт зодчего Шрифт зодчего состоит из прописных (заглавных), строчных букв и цифр...

Картограммы и картодиаграммы Картограммы и картодиаграммы применяются для изображения географической характеристики изучаемых явлений...

Практические расчеты на срез и смятие При изучении темы обратите внимание на основные расчетные предпосылки и условности расчета...

Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

Ситуация 26. ПРОВЕРЕНО МИНЗДРАВОМ   Станислав Свердлов закончил российско-американский факультет менеджмента Томского государственного университета...

Различия в философии античности, средневековья и Возрождения ♦Венцом античной философии было: Единое Благо, Мировой Ум, Мировая Душа, Космос...

Характерные черты немецкой классической философии 1. Особое понимание роли философии в истории человечества, в развитии мировой культуры. Классические немецкие философы полагали, что философия призвана быть критической совестью культуры, «душой» культуры. 2. Исследовались не только человеческая...

Дизартрии у детей Выделение клинических форм дизартрии у детей является в большой степени условным, так как у них крайне редко бывают локальные поражения мозга, с которыми связаны четко определенные синдромы двигательных нарушений...

Педагогическая структура процесса социализации Характеризуя социализацию как педагогический процессе, следует рассмотреть ее основные компоненты: цель, содержание, средства, функции субъекта и объекта...

Типовые ситуационные задачи. Задача 1. Больной К., 38 лет, шахтер по профессии, во время планового медицинского осмотра предъявил жалобы на появление одышки при значительной физической   Задача 1. Больной К., 38 лет, шахтер по профессии, во время планового медицинского осмотра предъявил жалобы на появление одышки при значительной физической нагрузке. Из медицинской книжки установлено, что он страдает врожденным пороком сердца....

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.012 сек.) русская версия | украинская версия