ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ1. Згідно інструкцій підготувати імітатор ЕКГ і електрокардіоскоп (ЕКСП) до роботи. 2. За допомогою кабелю відведень з’єднати ЕКСП з імітатором ЕКГ. Для цього один кінець кабелю підключити до розйому “☺” на правій стінці ЕКСП, а 5 штирів різного кольору, що знаходяться з другого кінця кабелю, вставити у відповідні за кольором 5 гнізд, які знаходяться на передній панелі імітатора ЕКГ. 3. Натиснути на ЕКСП кнопку першого відведення і, тримаючи деякий час палець на кнопці, що розташована з правого боку імітатора, замалювати вигляд одержаної ЕКГ. 4. Натискаючи на кнопки П, Ш, αVR, αVL, αVF, V одержати і замалювати ЕКГ вказаних відведень. УВАГА! З метою продовження часу роботи гальванічного елемента, від якого живиться імітатор ЕКГ, не рекомендується без необхідності тримати кнопку натиснутою тривалий час.
ІІ. ЗАПИС ЕЛЕКТРОКАРДІОГРАМИ ЗА ДОПОМОГОЮ ЕЛЕКТРОКАРДІОГРАФА ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ 1. Підготувати електрокардіограф ЕКIТ–04 до роботи (відповідно до інструкції). 2. На лежачого пацієнта накласти електроди: на внутрішню поверхню лівого і правого передпліч над зап’ястями і на внутрішній бік гомілки лівої та правої ніг. 3. Під’єднати до накладених електродів стержні кабелю відведень з різноколірними наконечниками у такій послідовності: до правої руки – червоний (R); до лівої руки – жовтий (L); до лівої ноги – зелений (F); до правої ноги – чорний (N). 4. Увімкнути ЕКIТ–04, встановити перемикач відведень в положення 1. 5. Натиснути кнопку “УСП” і простежити за проходженням сигналів ЕКГ за відхиленням пера Встановити ручку зміщення пера так, щоб при максимальних відхиленнях перо не виходило за межі ефективної ширини запису діаграмної стрічки; відпустити кнопку “УСП”. 6. Встановити швидкість руху стрічки рівну 25 мм/с (кнопка з написом “25”). 7. Встановити чутливість 20 мм/мВ (кнопка з написом “2:1”). 8. Натиснути на кнопку “Запись”. При цьому спрацює схема автоматики, що затримує пуск стрічкопротяжного механізму на час не більший 3 с, необхідний для розігріву пера до робочої температури. 9. Встановити перемикач відведень у положення ІІ, натиснути на кнопку “Запись” і записати по два циклу ЕКГ на кожного студента групи. 10. Відірвати використану діаграмну стрічку, натягнувши її впоперек ножа для обрізання стрічки і легко смикнувши вниз. 11. Від’єднати від пацієнта кабель відведень і зняти електроди. 12. Протерти місце накладання електродів марлею або паперовою серветкою для видалення залишків розчину, що застосовувався. 13. Вимкнути живлення ЕКIТ–04 і витягнути вилку шнура живлення з електричної мережі. 14. Записати на діаграмній стрічці швидкість її руху, використану чутливість і виконати п. 2 “Завдання”.
ЗАНЯТТЯ №20 (лабораторне) ВИЗНАЧЕННЯ ЕЛЕКТРИЧНОГО ОПОРУ БІОЛОГІЧНОЇ ТКАНИНИ. ВИВЧЕННЯ РОБОТИ РЕОГРАФА Актуальність теми: в результаті вивчення теми студенти засвоюють ряд термінів, понять, закономірностей і законів, які необхідні для розуміння фізичних основ реографії, що є одним із основних методів діагностики серцево-судинних захворювань. Мета: в результаті проведення заняття студенти повинні: знати основні закономірності проходження постійного і змінного струмів у живих тканинах, будову і принцип дії моста Уітстона і реографа; вміти працювати з реографом і мостом Уітстона. Питання, рекомендовані для повторення 1. Природа струму в розчинах електролітів. 2. Активний і ємнісний опори. 3. Опір змінному струму ділянки кола з послідовним з’єднанням активного і ємнісного опорів. ОСНОВНІ ПИТАННЯ ТЕМИ ЗАНЯТТЯ 1. Електропровідність біологічних тканин і рідин для постійного струму. 2. Ємнісні властивості тканин організму. 3. Електропровідність біологічних тканин і рідин для змінного струму. Імпеданс тканин організму. Дисперсія імпедансу. 4. Еквівалентні електричні схеми опору біологічних тканин. 5. Оцінка життєздатності біологічних тканин і органів за частотною залежністю імпедансу і зсувом фаз між струмом і напругою. 6. Реографія. 7. Призначення, будова і принцип роботи моста Уітстона. 8. Призначення, будова і принцип роботи реографа.
|
