Відомості про складову частину документу // Відомості про документ, у якому міститься складова. – Відомості про місцезнаходження складової у документі. – Примітки.

Перед відомостями про документ, у якому розміщена складова частина, застосовують сполучний елемент: знак дві навкісні риски з пробілами до і після нього.

При опису документу, у якому розміщена складова частина, можна опустити:

– відомості, щодо заголовку;

– наступні відомості про відповідальність;

– відомості про видавця;

– місце публікації журналу, газети

– відомості про обсяг.

Місцезнаходження складової частини позначається наскрізною нумерацією першої й останньої сторінки, між якою ставиться тире. Нумерації передує скорочене позначення слова сторінка (С.) мовою оригіналу. Наприклад: С. 17 – 30; Р. 16 – 28.

Готуючи опис статті з газети у відомостях про видання наводять її назву, рік видання, дату, а якщо обсяг газети більше восьми сторінок, то вказують і сторінки на яких розміщена стаття.

У бібліографічних описах не можна ініціали авторів розміщувати на одному рядку, а прізвища на інших. Таким же чином не дозволяється розміщувати на різних рядках числівник, що вказує на кількість сторінок у джерелі, і букву с.

Офіційні документи. Особливістю опису офіційних документів є те, що у відомостях, які відносяться до назви, приводяться дані про статус, прийняття, організацію, від імені якої вони вийшли у світ.

Офіційні документи, до яких з часом можуть вноситися зміни, необхідно приводити станом на дату внесення до них останніх змін і доповнень як електронний ресурс, а не за першою публікацією у певних виданнях (якщо ви не цитуєте саме це видання).

Електронні ресурси – це інформаційні ресурси, що зберігаються, обробляються, розповсюджуються та передаються користувачеві за допомогою комп’ютерної техніки. Електронними ресурсами є електронні дані (інформація у вигляді текстів, числових даних, символів, графічних зображень, звуків), електронні програми (набір операторів або підпрограм) та об’єднання цих видів в одному ресурсі.

Залежно від режиму доступу розрізняють:

– електронні ресурси прямого доступу, в яких інформація зафіксована на окремих фізичних носіях і може бути безпосередньо запущена у роботу (наприклад, комп’ютерні диски);

– електронні ресурси віддаленого доступу – інформація розміщена в інформаційних та соціальних мережах чи на запам’ятовуючих пристроях. Це може бути веб-сторінка, документ із бази даних, інформаційний портал, електронний журнал, сторінка сайта, блог тощо.

Перші описують за допомогою відомостей, розміщених безпосередньо на диску чи на пакувальному матеріалі. Основним джерелом інформації для електронних ресурсів віддаленого доступу є монітор.

Особливістю опису електронних ресурсів є те, що крім загального позначення матеріалу як [Електронний ресурс] вводиться ще «Позначення виду ресурсів», «Режим доступу», «Інформація про джерело основної назви», «Інформація про дату перегляду».

Кафедра фінансів рекомендує складати бібліографічний опис електронних ресурсів за такою схемою:

Основна назва [Загальне позначення матеріалу]: відомості, що відносяться до назви / Перші відомості про авторство чи відповідальність. – Відомості про повторність видання. – Позначення виду ресурсу. – Місце видання: Назва (ім’я) видавця, рік видання (створення ресурсу). – (Основна назва серії чи підсерії; т., №). – Режим доступу. – Інформація про джерело основної назви. – Інформація про дату перегляду.

Вид ресурсу визначається видом розміщеної в ньому інформації. У виді ресурсу можна наводити інформацію про конкретний вид електронних даних чи програм, наприклад: електрон. текст. дані; електрон. граф. дані; електрон. текст. і граф. дані; електрон. дані і прогр.; електрон. прикладна прогр.; електрон. пошукова прогр. тощо. Відомості беруть із приписаних джерел або формулюють самостійно на основі їх аналізу та подають без квадратних дужок.

Слово «електронні» в інформації про вид електронного ресурсу дозволяється опускати

Дату звернення до документу можливо вказувати після режиму доступу у круглих дужках (14.12.2014). Наприкінці опису електронних ресурсів приводиться джерело основної назви, наприклад, «Назва з екрана», «Назва з етикетки диска».

При написанні наукових робіт часто виникає потреба бібліографічного опису частини електронного ресурсу (статті з інформаційного порталу чи електронного журналу, сторінки сайту тощо), для ідентифікації та пошуку якої потрібні відомості про цілісний електронний ресурс, в якому вона розміщена.

Такий аналітичний бібліографічний опис електронного ресурсу має дві частини, розділені двома навкісними рисками: