Професійна складоваІдентифікація та оцінювання рівня небезпеки за допомогою імовірнісних структурно-логічних моделей, застосованих у відповідній галузі господарювання. Обґрунтування категорії ОГ за рівнем загрози техногенного, природного і терористичного характеру та ступенем їхньої захищеності. Визначення потенційно-небезпечних об’єктів і територій. Об’єкти підвищеної небезпеки та класи їхньої небезпечності.
План
Життєдіяльність – це повсякденна діяльність і відпочинок, спосіб існування людину. Приступаючи до вивчення основ безпеки життєдіяльності людину в техносфері, слід визначити насамперед місце БЖД у загальному обсязі «знань про взаємодію живих істот між собою й навколишнім середовищем» (Є. Геккель, 1869), досліджуваних у науці екологія*. Екологія – наука про будинок. В екології головне не вивчення істот, а вивчення стану середовища проживання й процесів взаємодії істот із середовищем проживання. Об'єктами екології є біосфера, экосистемы, співтовариства (біоценоз), популяції організмів, біотоп. В XIX в. екологи вивчали в основному закономірності біологічної взаємодії в біосфері, причому роль людини в цих процесах уважалася другорядною. Наприкінці XIX в. і в XX в. ситуація змінилася, екологів усе частіше стала турбувати роль людини в зміні навколишнього нас Миру. У цей період відбулися значні зміни в навколишньої людину середовищу проживання. Біосфера поступово втрачала своє пануюче значення й у населених людьми регіонах стала перетворюватися в техносферу. У навколишньому нас Світі виникли нові умови взаємодії живої й неживої матерії (мал. 0.1): взаємодія людину з техносферою, взаємодія техносфери з біосферою (природою) і ін. Зараз правомірно говорити про виникнення нової галузі знань – «Екологія техносфери», де головними «діючими особами» є людей і створена їм техносфера. Галузь знань «Екологія техносфери» включає, як мінімум, основи техносферостроения й регионоведения, соціологію й організацію життєдіяльності в техносфері, сервіс, безпека життєдіяльності людину в техносфері й захист природного середовища від негативного впливу техносфери. Структура областей показана на схемі: У нових техносферных умовах усе частіше біологічна взаємодія стала заміщатися процесами фізичної й хімічної взаємодії, причому рівні фізичних і хімічних факторів впливу в XX в. безупинно наростали, часто виявляючи негативний вплив на людину й природу. У суспільстві виникла потреба в захисті природи («Охорона природи») і людини («Безпека життєдіяльності») від негативного впливу техносфери. Першопричиною багатьох негативних процесів у природі й суспільстві з'явилася антропогенна діяльність, що не зуміла створити техносферу необхідної якості як стосовно людині, так і стосовно природи. У цей час, щоб розв'язати виникаючі проблеми, людина повинен удосконалювати техносферу, знизивши її негативне вливлияние на людину й природу до припустимих рівнів. Досягнення цих цілей взаємозалежне. Вирішуючи завдання забезпечення безпеки людину в техносфері, одночасно вирішуються завдання охорони природи від згубного впливу техносфери. Основна мета безпеки життєдіяльності як науки – захист людини в техносфері від негативних впливів антропогенного й природнього походження й досягнення комфортних умов життєдіяльності. Засобом досягнення цієї мети є реалізація суспільством знань і вмінь, спрямованих на зменшення в техносфері фізичних, хімічних, біологічних і інших негативних впливів до припустимих значень. Це й визначає сукупність знань, що входять у науку про безпеку життєдіяльності, а також місце БЖД у загальній галузі знань – екології техносфери. Безпека життєдіяльності – наука про комфортну й безпечну взаємодію людини з техносферою. Еволюція середовища проживання, перехід від біосфери до техносфери. У життєвому циклі людей і навколишнє його середовище проживання утворюють постійно діючу систему «людей – середовище проживання». Середовище проживання – середовища, що оточує людину, обумовлена в цей момент сукупністю факторів (фізичних, хімічних, біологічних, соціальних), здатних виявляти пряме або непряме, негайне або віддалений вплив на діяльність людини, його здоров'я й потомство. Діючи в цій системі, людей безупинно вирішує, як мінімум, два основні завдання: - забезпечує свої потреби в їжі, воді й повітрі; - створює й використовує захист від негативних впливів, як з боку середовища проживання, так і собі подібних. Негативні впливи, властиві середовищу проживання, існують стільки, скільки існує Мир. Джерелами природніх негативних впливів є стихійні явища в біосфері: зміни клімату, грози, землетрусу й т.п. Постійна боротьба за своє існування змушувала людину знаходити й удосконалювати засобу захисту від природніх негативних впливів середовища проживання. На жаль, поява житла, застосування вогню й інших засобів захисту, удосконалювання способів одержання їжі – усе це не тільки захищало людину від природніх негативних впливів, але й впливало на середовище проживання. Протягом багатьох століть середовище проживання людину повільно змінювало свій вигляд і, як наслідок, мало мінялися види й рівні негативних впливів. Так тривало до середини XIX в. – початку активного росту впливу людину на середовище проживання. В XX в, на Землі виникли зони підвищеного забруднення біосфери, що привело до часткової, а в ряді випадків і до повної регіональної деградації. Цим змінам багато в чому сприяли: - високі темпи росту чисельності населення на Землі (демографічний вибух) і його урбанізація; - ріст споживання й концентрація енергетичних ресурсів; - інтенсивний розвиток промислового й сільськогосподарського виробництва; - масове використання коштів транспорту; - ріст витрат на військові цілі й ряд інших процесів. Демографічний вибух. Досягнення в медицині, підвищення комфортності діяльності й побуту, інтенсифікація й ріст продуктивності сільського господарства багато в чому сприяли збільшенню тривалості життя людину і як слідство росту населення Землі. Одночасно з ростом тривалості життя в ряді регіонів миру народжуваність продовжувала залишатися на високому рівні, і становила в деяких з них до 40 людей на 1000 людей у рік і більш. Високий рівень приросту населення характерний для країн Африки, Центральної Америки, Близького й Середнього Сходу, Південно-Східної Азії, Індії, Китаю. Статистичні дані про чисельність населення Землі й тенденції його зміни показані на мал. 0.2. Імовірна зміна чисельності населення в деяких регіонах миру наведене нижче (млрд. чіл./частка, %):
Існують кілька прогнозів подальшої зміни чисельності населення Землі (див. мал. 0.2). По I варіанту (нестійкий розвиток) до кінця XXI в. можливий ріст чисельності до 28-30 млрд. людей. У цих умовах Земля вже не зможе (при сучасному стані технологій) забезпечувати населення достатнім харчуванням і предметами першої необхідності. З певного періоду почнуться голод, масові захворювання, деградація середовища проживання і як слідство різке зменшення чисельності населення й руйнування людського співтовариства. Уже в цей час в екологічно неблагополучних регіонах спостерігається зв'язок між погіршенням стану середовища проживання й скороченням тривалості життя, ростом дитячої смертності. По II варіанту (сталий розвиток) чисельність населення необхідно стабілізувати на рівні 10 млрд. людей, що при існуючому рівні розвитку технологій життєзабезпечення буде відповідати задоволенню життєвих потреб людину й нормальному розвитку суспільства. Урбанізація. Одночасно з демографічним вибухом іде процес урбанізації населення планети. Цей процес має багато в чому об'єктивний характер, тому що сприяє підвищенню продуктивної діяльності в багатьох сферах, одночасно вирішує соціальні й культурно-просвітні проблеми суспільств. По даним ООН, у містах миру проживали або будуть проживати:
Ріст енергетики, промислового виробництва, чисельності коштів транспорту. Збільшення чисельності населення Землі й військові потреби стимулюють зростання промислового виробництва, числа коштів транспорту, приводять до зростання виробництва енергетичних і споживанню сировинних ресурсів. Споживання матеріальних і енергетичних ресурсів має більш високі темпи росту, чому приріст населення, тому що постійно збільшується їхнє середнє споживання на душу населення. Про необмежені здатності до росту споживання свідчить використання електроенергії в США. За статистичним даними, в 1970 р. США мали 7% населення й 1/3 світового проведення електроенергії. Величезні витрати на військові цілі. Оцінюючи екологічні наслідки розвитку енергетики, слід мати у виді, що в багатьох країнах це досягалося переважним використанням теплових електричних станцій (ТЕС), що спалюють вугілля, мазут або природний газ. Необхідно відзначити, що розвиток промисловості й технічних коштів супроводжувався не тільки збільшенням викиду забруднюючих речовин, але й залученням у проведення все більшого числа хімічних елементів. Розвиток сільського господарства. Друга половина XX в. пов'язана з інтенсифікацією сільськогосподарського виробництва. З метою підвищення родючості ґрунтів і боротьби зі шкідниками протягом багатьох лет використовувалися штучні добрива й різні токсиканти, що не могло не впливати на стан компонентів біосфери. При використанні нетрадиційних добрив (відстійного мулу й т.п.) ґрунт перенасичується з'єднаннями важких металів. Надлишкова кількість добрив приводить до перенасичення продуктів харчування токсичними речовинами, порушує здатність ґрунтів до фільтрації, веде до забруднення водойм, особливо в паводковий період. Техногенні аварії й катастрофи. До середини XX в. людина не мала здатність ініціювати великомасштабні аварії й катастрофи й тим самим викликати необоротні екологічні зміни регіонального й глобального масштабу, порівнянні зі стихійними лихами. Подія – подія, що полягає з негативного впливу із заподіянням збитку людським, природним або матеріальним ресурсам. Аварія – подія в технічній системі, що не супроводжується загибеллю людей, при якім відновлення технічних коштів неможливо або економічно недоцільно. Катастрофа – подія в технічній системі, що супроводжується загибеллю або пропажею без звістки людей. Стихійне лихо– подія, зв'язане зі стихійними явищами на Землі й приведшее до руйнування біосфери, загибелі або втрати здоров'я людей. Поява ядерних об'єктів і висока концентрація насамперед хімічних речовин і їх проведень зробили людину здатним впливати на экосистемы. Прикладом тому служать трагедії в Чорнобилі, Бхопале. Величезний руйнівний вплив на біосферу виявляється при випробуванні ядерного (у м. Семипалатинську, на о. Нова Земля) і інших видів зброї. Для випробування хімічної зброї необхідний полігон розміром близько 500 тис. га. Ілюстрацією негативного екологічного впливу сучасних локальних воєн є підсумки війни в зоні Перської затоки (величезні протоки нафти в затоку, пожежі на нафтових свердловинах). Біосфера– область поширення життя на Землі, що включає нижню верству атмосфери, гідросферу й верхня верства літосфери, що не випробували техногенного впливу. Техносфера– регіон біосфери, у минулому перетворений людьми за допомогою прямого або непрямого впливу технічних коштів з метою найкращої відповідності своїм матеріальним і соціально-економічним потребам (техносфера – регіон міста або промислової зони, виробнича або побутове середовище). Регіон – територія, що володіє загальними характеристиками стану біосфери або техносфери. Виробниче середовище – простір, у якім відбувається трудова діяльність людини. Створюючи техносферу, людина прагнула до підвищення комфортності середовища проживання, до росту коммуникабельности, до забезпечення захисту від природніх негативних впливів. Усе це сприятливо відбилося на умовах життя й у сукупності з іншими факторами (поліпшення медичного обслуговування й ін.) позначилося на тривалості життя людей:
Однак створена руками й розумом людину техносфера, покликана максимально задовольняти його потреби в комфорті й безпеки, не виправдала багато в чому надії людей. міська середовища, Що з'явилися виробнича й, виявилися далекі за рівнем безпеки й екологічності від припустимих вимог. Поява техносфери привела до того, що біосфера в багатьох регіонах нашої планети стала активно заміщатися техносферою Людей і навколишнє його середовище гармонійно взаємодіють і розвиваються лише в умовах, коли потоки енергії, речовини й інформації перебувають у межах, сприятливо сприйманих людиною й природним середовищем. Будь-яке перевищення звичних рівнів потоків супроводжується негативними впливами на людину й/або природне середовище. У природніх умовах такі впливи спостерігаються при зміні клімату й стихійних явищах.
|
