Студопедия — Головні визначення – безпеку, загроза, небезпека, надзвичайна ситуація, ризик.
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Головні визначення – безпеку, загроза, небезпека, надзвичайна ситуація, ризик.






Небезпеки, шкідливі фактори, що й травмують. Результат взаємодії людину із середовищем проживання може змінюватися в досить широких межах: від позитивного до катастрофічн, що супроводжується загибеллю людей і руйнуванням компонент середовища проживання. Визначають негативний результат взаємодії небезпеки – негативні впливи, що раптово виникають, періодично або постійно діючі в системі «людей – середовище проживання».

Небезпека – негативна властивість живої й неживої матерії, здатне заподіювати збиток самої матерії: людям, природному середовищу, матеріальним цінностям.

При ідентифікації небезпек необхідно виходити із принципу «усе впливає на всі». Іншими словами, джерелом небезпеки може бути все живе й неживе, а зазнати небезпеки також може все живе й неживе. Небезпеки не мають виборчу властивість, при своєму виникненні вони негативно впливають на все навколишнє їхнє матеріальне середовище. Впливу небезпек зазнає людина, природне середовище, матеріальні цінності. Джерелами (носіями) небезпек є природні процеси і явища, техногенне середовище й дії людей. Небезпеки реалізуються у вигляді енергії, речовини й інформації, вони існують у просторі й у часі.

Небезпека – центральне поняття в безпеці життєдіяльності.

Розрізняють небезпеки природнього й антропогенного походження. Природні небезпеки обумовлюють стихійні явища, кліматичні умови, рельєф місцевості й т.п. Щорічно стихійні явища наражають на небезпеку життя близько 25 млн. чоловік. Так, наприклад, в 1990 р. у результаті землетрусів у світі загинуло більш 52 тис. чоловік. Цей рік став найбільше трагичным у минулім десятилітті, враховуючи, що за період 1980...1990 рр. жертвами землетрусів стали 57 тис. чоловік.

Негативний вплив на людину й середовище проживання, на жаль, не обмежується природніми небезпеками. Людей, вирішуючи завдання свого матеріального забезпечення, безупинно впливає на середовище проживання своєю діяльністю й продуктами діяльності (технічними коштами, викидами різних проведень і т.п.), генеруючи в середовищі проживання антропогенні небезпеки.Чим вище перетворююча діяльність людини, тем вище рівень і число антропогенних небезпек, шкідливих факторів, що й травмують, негативно впливають на людину й навколишнє його середовище.

Шкідливий фактор – негативний вплив на людину, яке приводить до погіршення самопочуття або захворюванню.

Що травмує (травмонебезпечний) фактор – негативний вплив на людину, яке приведе до травми або летальному результату.

Перефразовуючи аксіому про потенційну небезпеку, сформульовану О.Н. Русаком у роботі [0.9], можна констатувати:

Життєдіяльність людини потенційно небезпечна.

Аксіома визначає, що всі дії людини й усе компоненти середовища проживання, насамперед технічні кошти й технології, крім позитивних властивостей і результатів, мають здатність генерувати шкідливі фактори, що травмують і. При цьому будь-яка нова позитивна дія або результат неминуче супроводжується виникненням нових негативних факторів.

Справедливість аксіоми можна простежити на всіх етапах розвитку системи «людей- середовище проживання». Так, на ранніх стадіях свого розвитку, навіть при відсутності технічних коштів, людина безупинно випробовувала вплив негативних факторів природнього походження: знижених і підвищених температур повітря, атмосферних опадів, контактів з дикими тваринами, стихійних явищ і т.п. В умовах сучасного миру до природніх додалися численні фактори техногенного походження: вібрації, шум, підвищена концентрація токсичних речовин у повітрі, водоймах, ґрунті; електромагнітні поля, іонізуючі випромінювання й ін.

Безпека, системи безпеки. Усі небезпеки тоді реальні, коли вони впливають на конкретні об'єкти (об'єкти захисту). Об'єкти захисту, як і джерела небезпек, різноманітні. Кожний компонент навколишнього середовища може бути об'єктом захисту від небезпек. У порядку пріоритету до об'єктів захисту ставляться: людей, суспільство, держава, природне середовище (біосфера), техносфера й т.п.

Основний бажаний стан об'єктів захисту безпечний. Воно реалізується при повній відсутності впливу небезпек. Стан безпеки досягається також за умови небезпеки, що коли діють на об'єкт захисту, знижені до гранично припустимих рівнів впливу.

Безпека – стан об'єкта захисту, при якім вплив на нього всіх потоків речовини, енергії й інформації не перевищує максимально припустимих значень.

Слід зазначити, що термін «безпеку» часто використовують для оцінки якості джерела небезпеки, говорячи про нездатність джерела генерувати небезпеки. Прийшов час, коли для опису такої властивості джерел небезпеки необхідно знайти інший термін. Такими термінами можуть бути: «ненебезпека», «сумісність», «екологічність» і т.п.

Экологичностъ джерела небезпеки – стан джерела, при якім дотримується його припустимий вплив на техносферу й/або біосферу.

Говорячи про реалізацію стану безпеки, необхідно розглядати об'єкт захисту й сукупність небезпек, що діють на нього.

Сьогодні реально існують наступні системи безпеки:

Вид небезпеки, поле небезпек Об'єкт захисту Система безпеки
Небезпеки середовища діяльності людину Людей Безпека (охорона) праці
Небезпеки середовища діяльності й відпочинку, міста й житла–небезпеки тсхносферы Людей Безпека життєдіяльності людину
Небезпеки техносфери Природне середовище Охорона природного середовища
Надзвичайні небезпеки біосфери й техносфери, у тому числі пожежі, ионизирущие впливу Людей Природне середовище Матеріальні ресурси Захист у надзвичайних ситуаціях, пожежний і радіаційний захист
Зовнішні й внутрішні загальнодержавні небезпеки Суспільство, нації Система безпеки країни, національна безпека
Небезпеки неконтрольованої й некерованої загальнолюдської діяльності (ріст населення, зброя масового ураження, потепління клімату й т.п.) Людство Біосфера Техносфера Глобальна безпека
Небезпеки космосу Людство, планета Земля Космічна безпека

 

2. Аксіоми безпеки життєдіяльності.

 

Основними напрямками практичної діяльності в області БЖД є профілактика причин і попередження умов виникнення небезпечних ситуацій.

Аналіз реальних ситуацій, подій і факторів уже сьогодні дозволяє сформулювати ряд аксіом науки про безпеку життєдіяльності в техносфері [0.4]. До них ставляться:

Аксіома 1. Техногенні небезпеки існують, якщо повсякденні потоки речовини, енергії й інформації в техносфері перевищують граничні значення.

Граничні або гранично припустимі значення небезпек установлюються з умови збереження функціональної й структурної цілісності людину й природного середовища. Дотримання гранично припустимих значень потоків створює безпечні умови життєдіяльності людину в життєвому просторі й виключає негативний вплив техносфери на природне середовище.

Аксіома 2. Джерелами техногенних небезпек є елементи техносфери.

Небезпеки виникають при наявності дефектів і інших несправностей у технічних системах, при неправильнім використанні технічних систем, а також через наявність відходів, що супроводжують експлуатацію технічних систем. Технічні несправності й порушення режимів використання технічних систем приводять, як правило, до виникнення травмонебезпечних ситуацій, а виділення відходів (викиди в атмосферу, стоки в гідросферу, вступ твердих речовин на земну поверхню, енергетичні випромінювання й поля) супроводжується формуванням шкідливих впливів на людину, природне середовище й елементи техносфери.

Аксіома 3. Техногенні небезпеки діють у просторі й у часі.

Травмонебезпечні впливи діють, як правило, короткочасно й спонтанно в обмеженому просторі. Вони виникають при аваріях і катастрофах, при вибухах і раптових руйнуваннях будинків і споруджень. Зони впливу таких негативних впливів, як правило, обмежені, хоча можливе поширення їх впливу й на значні території, наприклад, при аварії на ЧЭАЭС.

Для шкідливих впливів характерно тривале або періодичний негативний вплив на людину, природне середовище й елементи техносфери. Просторові зони шкідливих впливів змінюються в широких межах від робітників і побутових зон до розмірів усього земного простору. До останніх ставляться впливи викидів парникових і озоно-руйнуючих газів, вступ радіоактивних речовин в атмосферу й т.п.

Природне середовище Рис. 0.5. Системи «людей –техносфера» і «техносфера – природне середовище»

Аксіома 4. Техногенні небезпеки впливають на людину, природне середовище й елементи техносфери одночасно.

Людей і навколишня його техносфера, перебуваючи в безперервному матеріальному, енергетичному й інформаційному обміні, утворюють постійно діючу просторову систему «людей – техносфера» Одночасно існує й система «техносфера – природне середовище» (мал. 0.5). Техногенні небезпеки не діють вибірково, вони негативно впливають на всі складові вищезгаданих систем одночасно, якщо останні виявляються в зоні впливу небезпек.

Аксіома 5. Техногенні небезпеки погіршують здоров'я людей, приводять до травм, матеріальних втрат і до деградації природного середовища.

Вплив травмонебезпечних факторів приведе до травм або загибелі людей, часто супроводжується осередковими руйнуваннями природного середовища й техносфери. Для впливу таких факторів характерні значні матеріальні втрати.

Вплив шкідливих факторів, як правило, тривале, воно впливає на стан здоров'я людей, приводить до професійних або регіональним захворюванням. Впливаючи на природне середовище, шкідливі фактори приводять до деградації представників флори й фауни, змінюють склад компонентів біосфери.

При високих концентраціях шкідливих речовин або при високих потоках енергії шкідливі фактори по характеру свого впливу можуть наближатися до травмонебезпечних впливів. Так, наприклад, високі концентрації токсичних речовин у повітрі, воді, їжі можуть викликати отруєння.

Аксіома 6. Захист від техногенних небезпек досягається вдосконалюванням джерел небезпеки, збільшенням відстані між джерелом небезпеки й об'єктом захисту, застосуванням захисних заходів.

Зменшити потоки речовин, енергій або інформації в зоні діяльності людину можна, зменшуючи ці потоки на виході із джерела небезпеки (або збільшенням відстані від джерела до людини). Якщо це практично нездійсненне, то потрібно застосовувати захисні заходи: захисну техніку, організаційні заходи й т.п.

Аксіома 7. Компетентність людей у світі небезпек і способах захисту від них – необхідна умова досягнення безпеки життєдіяльності.

Широка й усі наростаюча гама техногенних небезпек, відсутність природніх механізмів захисту від них, усе це вимагає придбання людиною навичок виявлення небезпек і застосування засобів захисту. Це досяжне тільки в результаті навчання й придбання досвіду на всіх етапах утвору й практичної діяльності людину. Початковий етап навчання питання безпеки життєдіяльності повинен збігатися з періодом дошкільного утвору, а кінцевий – з періодом підвищення кваліфікації й перепідготовки кадрів у всіх сферах економіки.

З вищесказаного випливає, що мир техногенних небезпек цілком пізнаваний і що в людини є досить коштів і способів захисту від техногенних небезпек. Існування техногенних небезпек і їх висока значимість у сучаснім суспільстві обумовлені недостатньою увагою людини до проблеми техногенної безпеки, схильністю до ризику й зневазі небезпекою. Багато в чому це пов'язане з обмеженими знаннями людини про світ небезпек і негативних наслідках їх прояву.

Принциповий вплив шкідливих техногенних факторів може бути усунуте людиною повністю; вплив техногенних травмонебезпечних факторів – обмежене припустимим ризиком за рахунок удосконалювання джерел небезпек і застосування захисних коштів; вплив природніх небезпек може бути обмежене заходами попередження й захисту.

 







Дата добавления: 2015-09-18; просмотров: 883. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МЕХАНИКА Статика является частью теоретической механики, изучающей условия, при ко­торых тело находится под действием заданной системы сил...

Способы тактических действий при проведении специальных операций Специальные операции проводятся с применением следующих основных тактических способов действий: охрана...

Искусство подбора персонала. Как оценить человека за час Искусство подбора персонала. Как оценить человека за час...

Этапы творческого процесса в изобразительной деятельности По мнению многих авторов, возникновение творческого начала в детской художественной практике носит такой же поэтапный характер, как и процесс творчества у мастеров искусства...

Индекс гингивита (PMA) (Schour, Massler, 1948) Для оценки тяжести гингивита (а в последующем и ре­гистрации динамики процесса) используют папиллярно-маргинально-альвеолярный индекс (РМА)...

Методика исследования периферических лимфатических узлов. Исследование периферических лимфатических узлов производится с помощью осмотра и пальпации...

Роль органов чувств в ориентировке слепых Процесс ориентации протекает на основе совместной, интегративной деятельности сохранных анализаторов, каждый из которых при определенных объективных условиях может выступать как ведущий...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.009 сек.) русская версия | украинская версия