Титульний аркуш

Зміст

Вступ ( обґрунтування актуальності теми; визначення об'єкта, предмета, теми, завдань, методів дослідження; база дослідження).

Основна частина (теоретичний аналіз літератури і практики роботи школи, висвітлення методики, організації та результатів експерименту ).

Кількість розділів залежить від складності теми та специфіки змісту дослідження. Найбільш вживаною є така структура - два розділи, кожен з яких включає два чи три параграфи. В окремих випадках може застосовуватися простий структурний поділ на 3-5 розділів.

Висновки ( заключна частина на основі проведеного дослідження, які мають відповідати визначеним завданням).

Список використаної літератури ( містить 25-30 позицій з обов'язковим посиланням на них у тексті роботи).

ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИ

ТИТУЛЬНИЙ АРКУШ

Титульний аркуш є першою сторінкою курсової роботи і оформлюється за відповідними правилами. У верхній частині аркуша по центру зазначаєтьсяповна назва навчального закладу. Нижче (на відстані 15 мм), під назвоюнавчального закладу вказується назва кафедри, за тематикою якої виконанокурсову роботу. Під назвою кафедри по центру (на відстані 75 мм) пишеться – Курсова робота; під цими словами вказується тема наукового дослідження. Під назвою курсової роботи справа зазначається факультет, курс, група, прізвище, ім’я та по батькові виконавця у називному відмінку. Далі – відомості про наукового керівника (посада, науковий ступінь, вчене звання, прізвище ім’я, по батькові). Знизу титульного аркуша (по центру) назва міста, рік виконання роботи.

ЗМІСТ

Зміст – це перелік розділів, частин, оповідань і т.ін. книги, збірки, рукопису тощо, із вказівкою сторінок, де вони вміщені. Зміст подають на початку курсової роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок тексту, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокремавступу, висновків, розділів, додатків, списку використаних літературнихджерел. Зміст (план) курсової роботи обов’язково повинен бути погоджений з науковим керівником ще до початку роботи над її текстом.

 

ВСТУП

(рекомендований обсяг 2 сторінки друкованого тексту)

Вступ – це початкова частина курсового дослідження, що передує основним розділам та створює в цілому уявлення про його зміст. Вступ розкриває актуальність проблеми, об’єкт, предмет, мету, завдання, місце проведення дослідження, кількість охоплених осіб у експерименті; висвітлює її значущість, підстави та вихідні дані для розроблення теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження.

Актуальність дослідження. У вступі розкривається актуальність обраної теми – її значущість для сучасної теорії та практики. У вступі також висвітлюється місце даної проблеми серед пов’язаних з нею питань, тобто визначається ступінь вивченості й специфіка теми.

Найважливіший етап дослідницької роботи — вибір теми. Вона повинна завжди відображати конкретну педагогічну проблему. Їхній зв'язок можнарозглядати в напрямку або від постановки проблеми до вивчення її окремихаспектів, визначених темою наукової роботи або як вибір теми та обґрунтування необхідності її дослідження для розв'язання певної проблеми. Важливим завданням обґрунтування проблеми є характеристика її актуальності, що включає висвітлення кількох позицій. Перш за все, необхідним є посилання на державні документи, в котрихмістяться соціальні замовлення у галузі освіти. Загальні соціальні завдання конкретизуються визначенням тих практичних питань, які потрібно вирішити у діяльності навчальних закладів.

Отже, у розкритті актуальності проблеми і теми наукової роботи майбутні фахівці мають дотримуватися певної логіки обґрунтування наукових досліджень з урахуванням соціальних вимог до розвитку особистості,необхідності удосконалення тих чи інших параметрів практичної діяльності навчального закладу та важливості розробки окремих аспектів педагогіки, що є провідними для сучасної наукової думки.

Загальні принципи курсового дослідження передбачають визначення мети і завдань курсової роботи, предмета і об’єкта вивчення. Чим конкретніше сформульовано проблему і тему, охарактеризовано їх актуальність, тим легше визначити об'єкт та предмет дослідження, його мету, завдання, котрі, як тема і проблема, є найважливішими складовими категоріального апарату.

 

Мета і завдання дослідження.

Всі дослідницькі методи можно розділити на: методи збору емпіричної інформації (спостереження, опитування, аналіз продуктів людської діяльності, у тому числі документів, експеримент тощо) і теоретичні методи. Від цих двох груп наукових методів слід відрізняти методи обробки отриманих даних (кількісні і якісні, серед перших - спеціальні методи математичної статистики). Обґрунтований вибір методів спирається насамперед на розуміння специфіки об'єкта та предмета дослідження, а ось вже конкретні прийоми і техніки (у психології їх часто називають «методиками») визначаються поставленими завданнями і умовами проведення дослідження. Обґрунтування вибору методів дослідження наводиться в програмі дослідження.

Формулюютьмету роботи та завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Мета дослідження полягає у підвищенні ефективності процесів навчанняй виховання, а в широкому розумінні - педагогічного процесу в цілому. Оскільки розроблені теоретичні положення мають бути підтверджені практикою, мета завжди відображає спрямованість наукового пошуку наодержання нових знань та їх експериментальну апробацію. Загальна мета конкретизується у дослідницьких завданнях, сукупність яких дає уявлення про те, що слід зробити для її досягнення. Зазначимо, що завдання, з одного боку, розкривають суть теми дослідження, а з іншого знаходять своє тлумачення у висновках, що фіксують та узагальнюють результати їх виконання.

Об'єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення.

Предмет дослідження – міститься в межах об’єкта.

Об'єкт дослідження – це сукупність споріднених елементів, серед яких виділяється один як предмет дослідження, тобто об'єкт і предмет дослідження пов'язані між собою як ціле та його частина, як множина та її одиниця, як система та її компонент, як рід і вид понять або явищ об'єктивної реальності. Іншими словами, частина об'єктивної реальності, яка в певний період перебуває у полі зору теоретичної чи практичної діяльності дослідника, є об'єктом, а той бік, властивості й відношення об'єкта, що досліджуються з певною метою і отримують наукове пояснення, є предметом.