Студопедия — Сутність управління та його роль у суспільно-політичному житті
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Сутність управління та його роль у суспільно-політичному житті






Прогрес суспільства, використання його потенціалу значною мірою залежать від рівня управління соціальни­ми процесами. Усвідомлення цієї залежності зумовило значну трансформацію науки про управління, яка була спершу в основному наукою про організацію технологіч­них процесів і лише з часом стала наукою про управлін­ня людьми. Вважають, коли об'єктами управління є лю­ди, колективи, соціальні групи, то воно набуває форми керівництва (тому поняття «управління» і «керівництво» надалі розглядаються як тотожні).

Вихід на рівень регулювання суспільних відносин, тобто відносин між класами, націями та іншими соціаль­ними групами, надає управлінню політичного характеру. Це означає, що політика є конкретним різновидом упра­вління, здійснюваного владою для вдосконалення суспі­льних відносин.

Політичне управлінняцілеспрямований вплив людей і владних структур на суспільство в цілому або на окремі його сфери з метою їх оптимізації (впорядкування, вдосконалення і розвитку) та дося­гнення певних цілей.

Найвідчутніші суспільні витрати (як матеріальні, так і моральні) є наслідком недосконалості управлінської ді­яльності. Не випадково, пояснюючи крах певної структу­ри, американці називають три причини: погане управлін­ня, погане управління, погане управління.

Радикальна перебудова системи управління є складо­вою загального процесу оновлення українського суспіль­ства, в якому вкоренилися командно-адміністративні форми і методи управління. Стримуючи розвиток про­дуктивних сил, демократії та особи, ці форми й методи були нераціональними й антигуманними навіть за тота­літаризму. Цілком анахронічними стали вони в умовах науково-технічної революції та переходу до громадянсь­кого суспільства. Проте ще й досі немало елементів ко­мандно-адміністративної системи управління сприймаю­ться багатьма як єдино правильні, що живить ностальгію за «твердою рукою».

Справді, керувати суспільством демократичними ме­тодами значно складніше, ніж командно-вольовими. У багатьох країнах давно вже зрозуміли, що управління вимагає постійної уваги і величезного напруження. На­магання законсервувати «спрощені» методи управління, властиві командно-адміністративній системі, є великою небезпекою для суспільства.

Щодо розуміння ролі й місця управління не можна аб­солютизувати дію об'єктивних закономірностей у суспіль­ному житті, оскільки це послаблює свідому діяльність людей, в тому числі й управління. Але науково неспро­можними є й спроби розглядати суспільство як об'єкт все-охопного, «тотального» управління й планування.

Як свідчить практика, політичне управління ефек­тивне не тоді, коли намагається охопити все до наймен­ших деталей, а коли здійснює свій вплив на людей через регулювання ключових соціальних процесів. Труднощі оновлення суспільства значною мірою можна пояснити дією принципу Ле Шательє-Брауна, згідно з яким склад­на система, що стає об'єктом зовнішнього впливу, намагається так перебудуватися, щоб максимально зменшити цей вплив.

Основні завдання політичного управління:

— реалізація інтересів певних політичних сил і соці­альних груп;

— регулювання суспільних відносин і суперечливих інтересів різних класів і соціальних груп;

— захист державних інтересів на міжнародній арені;

— вироблення оптимальних форм організації та сти­мулювання діяльності людей;

— забезпечення політичної стабільності та правопо­рядку;

— регулювання економічної діяльності;

— стимулювання науково-технічного прогресу тощо. Ефективність управлінської діяльності значною мі­рою залежить від її соціотехніки.

Соціотехніка — сукупність форм, методів і засобів, які використо­вуються суб'єктами управління для досягнення поставлених цілей; стиль управління, який є суб'єктивно-особистісною формою реалі­зації певних методів.

Один і той самий метод дає різні результати, якщо використовується різними суб'єктами управління. Впер­ше типологію управлінських методів і стилів дослідив у 30-ті роки XX ст. Курт Левін, запровадивши в науковий обіг поняття «авторитарне», «анархічне» і «демократич­не» управління.

Авторитарне управління здійснюється з допомогою вольових, твердих і навіть жорстких засобів, коли один суб'єкт, використовуючи всю повноту влади, керує всім, нехтуючи думкою інших. За анархічного типу управлін­ня всі намагаються управляти всім, виходячи за межі своїх повноважень. Нерідко цей тип управління назива­ють ліберальним, пасивним, м'яким, млявим, що базує­ться на потуранні.

Демократичне управління передбачає взаємодію всіх суб'єктів управління на основі раціональ­ного розмежування функцій і сфер регулювання. Цей тип називають ще гнучким, універсальним, змішаним, симбіозним, що поєднує риси авторитарного й лібераль­ного методів.

Історичний досвід, соціологічні дослідження свідчать про згубні наслідки для суспільства як авторитарно-ко­мандного, так і анархічного типів управління. Вони ди­скредитували себе в морально-політичному, матеріально­му аспектах, оскільки всі сфери суспільного життя вима- гають гнучких методів і постійної демократизації управ­ління. Про найвищу ефективність демократичного типу керівництва свідчать дослідження К. Бірта, X. Прільвітца, Ф. Генова, А. Хараша, X. Ріхтера, В. Терещенка та ін. Існують й інші класифікації типів управління. Зале­жно від результативності розрізняють ефективний і не­ефективний, позитивний і негативний типи управління. Виокремлюють також волюнтаристський, директивний і товариський (авторитетний), прагматичний і мораліза­торський, парадний і діловий типи.







Дата добавления: 2015-09-18; просмотров: 344. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Шрифт зодчего Шрифт зодчего состоит из прописных (заглавных), строчных букв и цифр...

Картограммы и картодиаграммы Картограммы и картодиаграммы применяются для изображения географической характеристики изучаемых явлений...

Практические расчеты на срез и смятие При изучении темы обратите внимание на основные расчетные предпосылки и условности расчета...

Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

МЕТОДИКА ИЗУЧЕНИЯ МОРФЕМНОГО СОСТАВА СЛОВА В НАЧАЛЬНЫХ КЛАССАХ В практике речевого общения широко известен следующий факт: как взрослые...

СИНТАКСИЧЕСКАЯ РАБОТА В СИСТЕМЕ РАЗВИТИЯ РЕЧИ УЧАЩИХСЯ В языке различаются уровни — уровень слова (лексический), уровень словосочетания и предложения (синтаксический) и уровень Словосочетание в этом смысле может рассматриваться как переходное звено от лексического уровня к синтаксическому...

Плейотропное действие генов. Примеры. Плейотропное действие генов - это зависимость нескольких признаков от одного гена, то есть множественное действие одного гена...

Травматическая окклюзия и ее клинические признаки При пародонтите и парадонтозе резистентность тканей пародонта падает...

Подкожное введение сывороток по методу Безредки. С целью предупреждения развития анафилактического шока и других аллергических реак­ций при введении иммунных сывороток используют метод Безредки для определения реакции больного на введение сыворотки...

Принципы и методы управления в таможенных органах Под принципами управления понимаются идеи, правила, основные положения и нормы поведения, которыми руководствуются общие, частные и организационно-технологические принципы...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.01 сек.) русская версия | украинская версия