Оформлення роботи.

 

5.8.1.Оформлення титульного листа індивідуального

контрольного завдання.

Додаток 1.

 

Міністерство освіти і науки України

Миколаївський національний аграрний університет

Кафедра теорії і практики психолого – педагогічних дисциплін

 

 

Індивідуальне контрольне завдання № 1

На тему «Причини виробничого травматизму та захворювань»

з дисципліни дисципліни «Безпека життєдіяльності»

 

Виконав студент:

Іванов І.І.

Група: Б 5/4

Керівник:

Грушковська І.М.

 

Миколаїв 2015

 

 

БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

 

Укладач: В.М. Курепін, Грушковська І.М.

 

 

Методичні рекомендації

 

Формат 60×84/16.

Папір друк. 652/142. Друк офсетний.

Ум.друк.арк. _____

Обл.вид.арк.______

 

 

Тираж 20 прим. Зам. №______

Надруковано у видавничому відділі

Миколаївського національного аграрного університету

54010, м. Миколаїв, вул. Паризької комуни, 9

Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 1155 від 17.12.2002р.

 

Вступ

Мета цих методичних вказівок - визначити зміст і обсяг дисципліни «Безпека життєдіяльності», що вивчаються студентами Миколаївського національного аграрного університету, а також допомогти їм у практичній реалізації набутих знань при виконанні індивідуального контрольного завдання, що є основною формою поточного контролю успішності студентів.

Робочою програмою дисципліни «Безпека життєдіяльності» передбачено самостійне виконання індивідуального контрольного завдання, до виконання якого вони приступають після вивчення теоретичної частини курсу.

Мета виконання індивідуального контрольного завдання – надати май-бутньому фахівцю в галузі безпеки життєдіяльності теоретичні знання та практичні навички для вирішення проблем організації та технічного забезпечення безпечних та нешкідливих умов праці на об‘єктах майбутньої професійної діяльності, тобто надати йому умови та можливість самостійно приймати інженерні рішення з безпеки життя і праці. Вирішення цих питань на практиці не-можливе без практичних навичок. Для цього необхідно, щоб студент самостійно міг користуватися науково-технічною літературою та довідниками; аналізувати небезпечні ситуації того чи іншого процесу, самостійно вирішувати різноманітні питання безпечних умов праці при практичній діяльності.

Методичні вказівки, розроблені відповідно до робочих програм дис-циплін «Безпека життєдіяльності» включають в себе такі головні частини: загальні вказівки до виконання та оформлення роботи; порядок вивчення дисципліни; програми дисципліни «Безпека життєдіяльності»; індивідуальні контрольні завдання, список літератури (нормативної, навчальної, довідкової, інтернет-ресурсів), потрібної для освоєння теоретичних питань та вирішення практичних завдань, методичні вказівки до виконання контрольної роботи та індивідуального семестрового завдання.

 

 

1. Загальні вказівки до виконання та

оформлення роботи.

 

Робота складається з розв’язання індивідуальних контрольних завдань по кожній темі. Кожен студент має вибрати завдання (по порядковому номеру у списку викладача).

 

2. Порядок вивчення дисципліни.

 

Робочою програмою дисциплін «Безпека життєдіяльності» для студентів денної форми навчання передбачені такі форми навчальної роботи:

­ лекційні заняття;

­ практичні заняття;

­ самостійна робота;

­ виконання індивідуального завдання.

Лекційні заняття з вище перерахованих дисциплін займають провідне місце в навчальному процесі студентів денної форми. Метою їх є:

­ викладення основного наукового змісту дисципліни і націлювання на подальшу самостійну роботу студентів;

­ забезпечення засвоєння студентами методологічних основ викладеного навчального матеріалу, а також подальшого використання отриманих знань у практичній діяльності майбутніх фахівців;

­ підвищення ефективності усіх видів навчальних занять, закріплення знань і прояву творчих здібностей студентів;

­ активізація навчання на основі проблемного характеру викладу мате-ріалу і тісного зв'язку теорії з практикою;

­ щільне ув'язування лекційного матеріалу з тим, що вивчається на прак-тичних заняттях.

Практичні заняття застосовуються для ознайомлення студентів з прак-тичним використанням набутих теоретичних знань. Метою практичних за-нять є закріплення і поглиблення знань, отриманих при вивченні теоретич-ного матеріалу, здійснення зв'язку теорії з практикою. Під час проведення практичних занять здійснюється поточний контроль знань у відповідності до вимог робочої програми вивчаємої дисципліни.

Самостійна робота студентів є основним засобом оволодіння навчаль-ним матеріалом у вільний від обов'язкових занять час. Робоча програма пе-редбачає самостійне поглиблене пророблення студентами найбільш важли-вих тем дисципліни. Мета самостійної роботи студентів з вивчення дисцип-ліни:

­ закріплення теоретичних положень, викладених на лекційних заняттях;

­ активізація творчих здібностей студента, розвиток навичок роботи з технічною літературою;

­ ознайомлення з нормативною літературою;

­ набуття досвіду самостійного вирішення питань.

Індивідуальне самостійне завдання підсумовує знання, здобуті студен-том в результаті вивчення теоретичного матеріалу, надає можливість реалізу-вати їх при вирішенні практичних завдань, що збігаються із завданнями май-бутньої дипломної роботи та реальними проблемами, з якими можуть зітк-нутися випускники університету в своїй практичній діяльності. Виконання індивідуального самостійного завдання є формою поточного контролю са-мостійного вивчення дисципліни.

При успішному виконанні всіх форм навчальної роботи студент допус-кається до заліку чи іспиту.

 

 

3. Програма дисципліни «Безпека життєдіяльності».

 

3.1. Загальні вказівки.

При викладенні дисциплін «Безпека життєдіяльності» застосовується модульна система організації навчального процесу як одна з найбільш передових і сучасних технологій навчання. Згідно з такою системою загальна кількість навчального матеріалу дисципліни, що підлягає вивченню, поділена на окремі модулі, кожний з яких являє собою коло взаємозв’язаних між собою тем. Задля сумісності з традиційною системою організації навчального процесу прийнята така розбивка на модулі, при якій кожний з них в більшій своїй частині збігається з розділами типової програми дисциплін, рекомендованої Міністерством освіти і науки України. Кожний модуль детальніше розбивається на заняття (лекція, практичні заняття, самостійна підготовка).

Кожне заняття включає в себе декілька ключових питань схожої тема-тики, що підлягають детальному вивченню. Для зручності пошуку вони ма-ють посилання на відповідні літературні джерела.

 

3.2. Питання для самопідготовки студентів та виконання контрольних індивідуальних завдань.

Модуль № 1. Безпека життєдіяльності людини у середовищі існування.

Заняття № 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльнос-ті. Ризик, як кількісна оцінка небезпек.

 

Самостійна підготовка.

Модель життєдіяльності людини. Головні визначення – безпека, загроза, небезпека, надзвичайна ситуація, ризик. Безпека людини, суспільства, національна безпека. Методо-логічні основи безпеки життєдіяльності. Системний підхід у безпеці життєдіяльності. критерії переходу небезпечної події у НС, одиниці виміру показників класифікаційної ознаки НС та їхні порогові значення у природному середовищі, виробничій, транспортній та інших сферах життєдіяльності. Класифікація НС за причинами походження, терито-ріального поширення і обсягів заподіяних або очікуваних збитків.

 

Питання індивідуальних контрольних робіт.

1. Навколишнє середовище життєдіяльності людини:

А) Загальні поняття про навколишнє середовище життєдіяльності лю-дини;

Б) Природна сфера навколишнього середовища життєдіяльності лю-дини;

В) Техногенна сфера навколишнього середовища життєдіяльності лю-дини;

Г) Відносини людини з природою, технікою та суспільством.

2. Навчальні дисципліни, які пов`язані з питаннями безпеки:

А) Гуманітарні науки;

Б) Природничі науки;

В) Інженерні науки;

Г) Науки про людину;

Д) Науки про суспільство.

3. Генеалогічне дерево знань у сфері безпеки життєдіяльності:

А) Охорона праці;

Б) Гігієна праці;

В) Пожежна безпека;

Г) Інженерна психологія;

Д) Цивільний захист.

4. Основні поняття та визначення дисципліни «Безпека життєдіяльності»:

А) Життєдіяльність;

Б) Безпека;

В) Небезпека;

Г) Ризик.

5. Аксіоми безпеки життєдіяльності:

А) Техногенні небезпеки, джерела технічних небезпек, дія їх в просторі і в часі;

Б) Негативний вплив техногенних небезпек на людину й природне се-редовище, суспільство;

В) Захист від техногенних небезпек.

6. Методологічна основа безпеки життєдіяльності:

А) Системно-структурний підхід як головний методологічний принцип БЖД;

Б) Метод спроб та помилок;

В) Системний аналіз безпеки як метод дослідження;

Г) Актуальність проблем БЖД.

7. Ризик як оцінка небезпеки:

А) Квантифікація небезпеки;

Б) Категорії серйозності небезпек;

В) Алгоритм класифікації надзвичайної ситуації;

Г) Класифікація надзвичайних ситуацій за походженням;

Д) Державної системи класифікації i кодування техніко-економічної та соціальної інформації в Україні.

Заняття № 2. Небезпеки природного середовища.

 

Самостійна підготовка.

Небезпечні метеорологічні явища; геологічні, гідрологічні процеси і явища; факто-ри природних пожеж; біологічні небезпеки, характер їхніх проявів та дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки та навколишнє середовище.

 

Питання індивідуальних контрольних робіт.

1. Природне середовище і її забруднення:

А) Забруднення атмосфери;

Б) Забруднення води;

В) Забруднення землі.

2. Екологічна криза та її наслідки:

А) Екологічна безпека;

Б) Фактории екологічної небезпеки;

В) Джерела екологічної небезпеки;

Г) Наслідки екологічної небезпеки.

3. Небезпечні метеорологічні явища:

А) Сильні зливи, град;

Б) Сильна спека, суховії, посухи;

В) Урагани, циклони, шквали, смерчі;

Г) Пилові бурі, сильні тумани;

Д) Сильні заметілі, снігові заноси;

Є) Значні ожеледі, сильний мороз.

4. Небезпечне геологічне явище:

А) Вулканізм, природа та характер виникнення;

Б) Зсуви ґрунту: причини, класифікація, природа виникнення;

В) Осипи, обвали;

Г) Абразія, осідання земної поверхні в результаті карсту.

5. Землетруси:

А) Природа та характер землетрусів;

Б) Найсильніші землетруси з початку 20 століття та їх кратка характе-ристика;

В) Оцінка сили землетрусу;

Г) Зона Вранча і її вплив на Україну.

6. Гідрологічні процеси і явища;

А) Затоплення, повені;

Б) Цунамі;

В) Селевий потік;

Г) Затори, зажори;

Д) Підвищення рівня ґрунтових вод.

7. Фактори природних пожеж:

А) Лісові пожежі;

Б) Торф'яні пожежі;

В) Степові пожежі.

8. Біологічні небезпеки:

А) Епідемії;

Б) Епізоотія;

В) Епіфітотія.

 

Заняття № 3. Техногенні небезпеки та їх наслідки.

Лекція № 3.1. Техногенні небезпеки та їх наслідки.

Самостійна підготовка.

Техногенні небезпеки та їх вражаючі фактори, промислові аварії, катастрофи та їхні наслідки, небезпечні події на транспорті та аварії на транспортних комунікаціях, гідродинамічні об’єкти і їх призначення.

 

Питання індивідуальних контрольних робіт.

1. Характеристика техногенних небезпек:

А) Загальні поняття техногенних небезпек. Базова класифікація НС тех-ногенного характеру;

Б) Наслідки впливу техногенних небезпек на природне середовище;

В) Техногенні небезпеки в економіці України;

Г) Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру.

2. Фізичні вражаючи фактори техногенних небезпек:

А) Шум;

Б) Дія шуму на організм людини;

В) Вібрація;

Г) Дія вібрації на організм людини.

3. Іонізуючі випромінювання:

А) Природні джерела іонізуючого опромінення;

Б) Штучні джерела іонізуючого опромінення;

В) Електромагнітне (фотонне) іонізуюче випромінювання;

Г) Корпускулярне іонізуюче випромінювання.

4. Електричний струм:

А) Електричний струм - найрозповсюджена небезпека;

Б) Причини ураження електричним струмом;

В) Вимоги до заходів захисту від електричного струму;

Г) Наслідки ураження людини електричним струмом.

5. Хімічні вражаючи фактори техногенних небезпек:

А) Промислові отрути;

Б) Отрутохімікати;

В) Лікарські препарати;

Г) Хімічні речовини побуту;

Д) Хімічна зброя.

6. Промислові аварії, катастрофи та їх наслідки:

А) Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин;

Б) Аварії з викидом радіоактивних речовин в навколишнє середовище;

В) Пожежі та вибухи;

Г) Аварії на транспорті.

7. Небезпечні події на транспорті та аварії на транспортних комунікаціях:

А) Небезпечні події на залізничномутранспорті;

Б) Небезпечні події на автомобільному транспорті;

В) Небезпечні події на судах (пасажирських, вантажних);

Г) Небезпечні події на авіаційному транспорті.

8. Гідродинамічні об’єкти і їх призначення:

А) Прориви гребель (дамб, шлюзів) з утворенням хвиль прориву та ка-тастрофічних затоплень або з утворенням проривного наводку;

Б) Аварійні спрацювання водосховищ ГЕС у зв'язку із загрозою прориву гідроспоруди;

В) Підтоплення значних територій як результат без господарського став-лення до їх освоєння.

Лекція № 3.2. Теорія розвитку та припинення горіння.

 

Самостійна підготовка.

Загальні поняття про основи теорії розвитку та припинення горіння, небезпечні для людини фактори пожежі, класифікація об’єктів за їх пожежовибухонебезпекою, законо-давча база в галузі пожежної безпеки.

 

Питання індивідуальних контрольних робіт.

1. Загальні поняття про основи теорії розвитку та припинення горіння:

А) Процес горіння як важливий фізико-хімічний процес;

Б) Хімічне перетворення;

В) Виділення тепла;

Г) Випромінювання світла.

2. Виникнення горіння;

А) Умови виникнення горіння;

Б) Горюча речовина;

В) Джерела запалювання;

Г) Окислювачі.

3. Зони процесу горіння:

А) Зона горіння;

Б) Зона теплового впливу;

В) Зона задимлення.

4. Горючі системи:

А) Гомогенними (однорідними) системи;

Б) Гетерогенними (неоднорідними) системи.

5. Стадії горіння:

А) Виникнення полум'я;

Б) Поширення полум'я;

В) Згасання полум'я.

6. Механізм поширення полум'я:

А) Дефлаграційне поширення полум'я;

Б) Вибухове поширення полум'я;

В) Детонаційне поширення полум'я;

7. Небезпечні для людини фактори пожежі:

А) Первинні фактори пожежі;

Б) Вторинні фактори пожежі.

8. Показники пожежо- і вибухонебезпеки речовин і матеріалів:

А) Негорючі речовини і матеріали;

Б) Важкозаймисті (важкоспалимі) речовини і матеріали;

В) Пальні (що згорають) речовини і матеріали.

9. Підходи до питань нормування вибухопожежонебезпеки:

А) ГОСТ 27331-87 про класи пожеж;

Б) Імовірнісний підхід;

В) Детермінований підхід;

Г) Класифікація об'єктів за вибухопожежною та пожежною небезпекою.

10. Законодавча база в галузі пожежної безпеки:

А) Реєстр законодавчої бази в галузі пожежної безпеки;

Б) «Закон України про пожежну безпеку»;

В) НАПБ А.01.001-95 «Правила пожежної без­пеки в Україні»;

Г) НАПБ Б.02.001-94 «Положення про державну пожежну охорону».

 

Лекція № 3.3. Радіаційні та хімічні небезпеки.(самостійно)

 

Самостійна підготовка.

Джерела радіації та одиниці її вимірювання. Класифікація радіаційних аварій за характером дії і масштабами. Фази аварій та фактори радіаційного впливу на людину. Ознаки радіаційного ураження. Класифікація небезпечних хімічних речовин за ступенем токсичності, здатності до горіння, впливом на організм людини. Особливості забруднення місцевості, води, продовольства у разі виникнення аварій з викидом небезпечних хімічних речовин. Організація дозиметричного й хімічного контролю.

 

Питання індивідуальних контрольних робіт.

1. Поняття радіоактивності:

А) Поняття «іонізуюче випромінювання»;

Б) Відкриття французького вченого А.Беккереля;

В) Дослідження П'єра і Марії Кюрі;

Г) Природні джерела випромінювання, їх характеристика;

Д) Штучні джерела випромінювання, їх характеристика.

2. Одиниці вимірювання радіоактивних випромінювань:

А) Міжнародна система (СВ) вимірювання радіоактивних випроміню-вань;

Б) Позасистемна одиниця дії іонізуючого випромінювання.

3. Біологічна активність іонізуючого випромінювання:

А) Соматичні та генетичні наслідки опромінення;

Б) Променева хвороба, стадії її розвитку;

В) Заходи захисту від зовнішнього і внутрішнього випромінювання.

4. Іонізуюче випромінювання та його вплив на організм людини:

А) Плутоній – надсекретний елемент;

Б) Експозиційна, поглинаюча, еквівалентна дози та одиниці їх випромі-нювання;

В) Шляхи потрапляння радіонуклідів у організм людини. Гостра і хроні-на променеві хвороби. Кисневий ефект;

Г) Дія малих доз іонізуючого випромінювання. Віддалені та генетичні наслідки променевих уражень;

Д) Профілактика радіоактивного забруднення харчових продуктів. Хар-чування в умовах радіаційного забруднення.

5. Фази аварій та фактори радіаційного впливу на людину:

А) Розвиток ядерних технологій виробництва електроенергії, проблеми, радіоактивне забруднення оточуючого середовища, хронологія аварій;

Б) Коротка характеристика АЕС;

В) Коротка характеристика можливих аварій на АЕС;

Г) Класифікація аварій на АЕС. Фази розвитку ядерних аварій.

6. Хімічні небезпеки:

А) Хімічні речовини та елементи, які здатні завдати шкоди здоров’ю і життю людини;

Б) Джерела хімічних небезпек. Уражальні фактори хімічних небезпек, основні параметри уражальної дії ХР;

В) Хімічні речовини, які можуть викликати масові ураження населення при аваріях з викидом (виливом) в повітря;

Г) Комплекс заходів захисту від наслідків хімічної НС.

7. Особливості забруднення навколишнього середовища у разі виникнення аварій з викидом небезпечних хімічних речовин:

А) Особливості забруднення місцевості у разі виникнення аварій з вики-дом небезпечних хімічних речовин;

Б) Особливості забруднення води у разі виникнення аварій з викидом не-безпечних хімічних речовин;

В) Особливості забруднення продовольства у разі виникнення аварій з викидом небезпечних хімічних речовин.

8. Радіційний та хімічний захист населення:

А) Організація дозиметричного й хімічного контролю;

Б) Засоби індивідуального захисту;

В) Прилади радіаційної і хімічної розвідки та дозиметричного контролю;

Г) Комплекти і прилади спеціальної обробки і зневаження. Медичне майно.

 

Заняття № 4. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та характеристики.

Самостійна підготовка.

Соціальні фактори, що впливають на життя та здоров’я людини. Корупція і кримі-налізація суспільства. Маніпуляція свідомістю. Розрив у рівні забезпечення життя між різ-ними прошарками населення. Шкідливі звички, соціальні хвороби та їхня профілактика. Алкоголізм та наркоманія. Зростання злочинності як фактор небезпеки. Види злочинних посягань на людину. Поняття та різновиди натовпу. Поводження людини в натовпі. Фак-тори, що стійко або тимчасово підвищують індивідуальну імовірність наразитись на не-безпеку. Психологічна надійність людини та її роль у забезпеченні безпеки. Захисні влас-тивості людського організму. Види поведінки людини та її психічна діяльність: психічні процеси, стани, властивості. Поняття про психоемоційні напруження (стрес). Види напру-ження. Психотипи за реакцією людей на небезпеку. Частота змін стресових станів у лю-дей, що знаходяться в районі НС.

 

Питання індивідуальних контрольних робіт.

1. Вивчення глобальних проблем людства:

А) Глобалістика: загальні поняття, принципи;

Б) Англійський вчений-монах Т.Мальтус, початок XIX ст., аналіз гло-бальної проблеми зростання народонаселення;

В) Французький вчений Теяр де Шарден, початку XX ст., теоретичні ос-нови сучасної глобалістики;

Г) Український вчений В.І.Вернадський - вчення про «ноосферу».

2. глобальні політичні проблеми людства:

А) Війни та гонка озброєнь в глобальному масштабі;

Б) Економічні і політичні протистояння Сходу і Заходу;

В) Економічні і політичні протистояння Півночі та Півдня.

3. Регіональні релігійні конфлікти в Європі, Азії та Африці:

А) Регіональні релігійні конфлікти в Європі;

Б) Регіональні релігійні конфлікти в Азії;

В) Регіональні релігійні конфлікти в Африці.

4. Регіональні військово-політичні конфлікти:

А) Регіональні військово-політичні конфлікти в Європі;

Б) Регіональні військово-політичні конфлікти в Азії;

В) Регіональні військово-політичні конфлікти в Африці.

5. Екологічні проблеми:

А) Знищення природних ресурсів;

Б) Забруднення навколишнього середовища;

В) Збіднення генофонду Землі.

6. Проблеми забруднення навколишнього середовища:

А) «Парниковий ефект» Планети;

Б) Зменшення концентрації озону (О₃,) у стратосфері, виникнення озонових дір;

В) Проблема «кислотних дощів».

7. Демографічні проблеми:

А) «Демографічний вибух»;

Б) Постаріння і депопуляція населення;

В) Проблеми народонаселення.

8. Економічні проблеми:

А) Енергетична проблема людства;

Б) Сировинна проблема людства;

В) Продовольча проблема людства.

9. Тероризм як форма політичного екстремізму:

А) Міжнародний тероризм;

Б) Світовий мусуль­манський тероризм;

В) Технологічний тероризм;

Г) Терористичні акти в Україні;

Д) Центральні органи виконавчої влади України як учасники у боротьбі з тероризмом.

 

Модуль № 2. Організаційно правове забезпечення управлінням силами та засобами об`єкту господарювання під час надзвичайних ситуацій.

Заняття № 5. Застосування ризик-орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку надзвичайних ситуаціях

Самостійна підготовка.

Загальний аналіз ризику і проблем безпеки складних систем. Індивідуальний та груповий ризик. Концепція прийнятного ризику. Управління безпекою через порівняння витрат та отриманих вигод від зниження ризику. Методичні підходи до визначення ри-зику. Статистичний метод. Метод аналогій. Експертні методи оцінювання ризиків. Засто-сування у розрахунках ризику імовірнісних структурно-логічних моделей. Ідентифікація ризику. Вибір методів (відмова від ризиків, зниження, передача і ухвалення) та інструмен-тів управління виявленим ризиком.

 

Питання індивідуальних контрольних робіт.

1. Загальний аналіз ризику:

А) Ризик як критерій для кількісного виміру небезпеки;

Б) Правомірний ризик;

В) Допустимий ризик;

Г) Неправомірний ризик.

2. Концепції ризиків:

А) Знехтуваний ризик;

Б) Прийнятий ризик;

В) Гранично допустимий ризик;

Г) Надмірний ризик.

3. Загальні проблеми безпеки:

А) Абсолютна безпека (нульовий рівень ризику);

Б) Концепція прийнятного (допустимого) ризику;

В) Концепція індивідуального ризику;

Г) Концепція соціального ризику;

Д) Категорії серйозності небезпеки.

4. Аналіз ризику небезпек:

А) Апріорні методи дослідження та кількісної оцінки ризику;

Б) Емпіричні методи дослідження та кількісної оцінки ризику;

В) Імовірність настання певної події.

5. Підходи до кількісної оцінки ризику:

А) Статистичний метод;

Б) Метод експертних оцінок;

В) Метод використання аналогій;

Г) Метод імітаційного моделювання.

6. Оцінка ризику небезпек:

А) Cистеми кількісної оцінки небезпек;

Б) Коефіцієнт ризику, коефіцієнт індивідуального ризику;

В) Методичні підходи оцінки коефіцієнту індивідуального ризику;

Г) Категорії серйозності небезпеки.

3.2.7. Управління ризиком:

А) Встановлення оптимального спiввiдношення мiж природною та тех-ногенною сферами довкілля;

Б) Вдосконалення техногенної сфери;

В) Підвищення ефективності функціонування соцiально-економiної та технічної систем безпеки;

Г) Таксономія небезпек;

Д) Основи управління ризиками.

 

Заняття № 6. Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організацій-но-функціональна структура захисту населення адміністративно-терито-ріального округу у надзвичайних ситуаціях.

 

Самостійна підготовка.

Превентивні та ситуаційні норми: експертиза, ліцензування, сертифікація, аудит; підвищення технологічної безпеки виробничих процесів та експлуатаційної надійності об’єктів, підготовка об’єктів економіки і систем життєзабезпечення до роботи в умовах НС. Компенсаційні та регламентні норми: пільги, резервування джерел постачання, мате-ріально-технічних і фінансових ресурсів, страхування, спеціальні виплати, норми цивіль-ної, адміністративної відповідальності та процедури їхнього застосування. Головні поло-ження про навчання персоналу підприємств, установ і організацій діям та способам захис-ту в разі виникнення НС та аварій. Система інструктажів. Програми підготовки населення до дій у НС. Спеціальні об’єктові навчання і тренування. Функціональне навчання керів-них працівників і фахівців, які організують та здійснюють заходи у сфері цивільного за-хисту. Критерії та показники оцінки ефективності функціонування системи безпеки та захисту в НС об’єкту господарювання.

 

Питання індивідуальних контрольних робіт.

1. Законодавчі та нормативні акти, що регламентують безпеку життєдіяль-ності:

А) Конституція України;

Б) Закон України «Про охорону навколишнього природного середови-ща»;

В) Закон України «Про охорону земель»;

Г) Закон України «Про охорону атмосферного повітря»;

Д) Закон України «Про питну воду та питне водопостачання»;

Є) Закон України «Про тваринний світ»;

Ж) Закон України «Про рослинний світ».

2. Державна система запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій:

А) Єдина державна система запобігання й реагування на аварії, катаст-рофи та інші надзвичайні ситуації;

Б) Організація проведення роботи із запобігання НС техногенного та природного походження й реагування в разі їх виникнення з метою за-хисту населення та довкілля, зменшення матеріальних втрат централь-ними й місцевими органами виконавчої влади;

В) Організація проведення роботи із запобігання НС техногенного та природного походження й реагування в разі їх виникнення з метою за-хисту населення та довкілля, зменшення матеріальних втрат державними підприємствами, установами й організаціями.

Г) Організація проведення роботи із запобігання НС техногенного та природного походження й реагування в разі їх виникнення з метою за-хисту населення та довкілля, зменшення матеріальних втрат установами та організаціями, які здійснюють нагляд за забезпеченням техногенної і природної безпеки, організація проведення роботи по запобіганню НС з метою захисту населення, території та довкілля.

3. Функціональні підсистеми із запобігання надзвичайним ситуаціям і захис-том населення й території від їх наслідків.

А) Організаційна структура й порядок діяльності функціональних під-систем єдиної державної системи та підпорядкованих їм сил і засобів;

Б) Сили та засоби функціональних підсистем єдиної державної системи та підпорядкованих їм сил і засобів;

Б) Структура та порядок діяльності територіальних підсистем єдиної державної системи;

В) Сили і засоби територіальних підсистем єдиної державної системи.

4. Координуючі органи єдиної державної системи запобігання й реагування на аварії, катастрофи та інші надзвичайні ситуації:

А) На загальнодержавному рівні;

Б) На регіональному рівні;

В) На місцевому рівні;

Г) На об'єктному рівні.

5. Державні нормативні акти запобігання та ліквідації надзвичайних ситуа-цій:

А) Постанова Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 р. «Про єди-ну державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру»;

Б) Закон України «Про правовий режим надзвичайного стану»;

В) Закон України «Про правовий режим надзвичайного стану».

6. План реагування на надзвичайні ситуації державного рівня:

А) Загальні визначення плану. Планування реагування на НС державно-го рівня;

Б) Порядок подання інформації у режимі підвищеної готовності та у режимі надзвичайної ситуації. Переведення органів управління, сил і за-собів Системи у режим підвищеної готовності та у режим надзвичайної ситуації;

В) Дії органів управління, сил та засобів Системи, які залучаються до реагування на НС;

Г) Організація управління реагуванням на НС. Утворення угруповання сил та засобів реагування на НС. Забезпечення безпеки під час дій у режимі НС;

Д) Організація взаємодії у режимі підвищеної готовності та у режимі надзвичайної ситуації. Організація основних видів забезпечення під час дій у зоні НС;

7. Превентивні та ситуаційні норми:

А) Експертиза технологічної безпеки виробничих процесів та експлуата-ційної надійності об’єктів;

Б) Ліцензування технологічної безпеки виробничих процесів та експлуа-та-ційної надійності об’єктів;

В) Сертифікація технологічної безпеки виробничих процесів та експлуа-таційної надійності об’єктів;

Г) Аудит технологічної безпеки виробничих процесів та експлуатаційної надійності об’єктів;

Д) Підвищення технологічної безпеки виробничих процесів та експлуа-таційної надійності об’єктів;

Є) Підготовка об’єктів економіки і систем життєзабезпечення до роботи в умовах НС.

 

Заняття № 7. Управління силами та засобами об`єкта господарювання під час надзвичайних ситуацій.

Самостійна підготовка.

Здійснення карантинних та інших санітарно-протиепідемічних заходів. Технічні за-соби і способи проведення дезактивації, дегазації та дезінфекції території, техніки, транс-порту, будівель, приміщень, одягу, взуття і засобів захисту, продовольства, води, продово-льчої сировини і фуражу. Дезактивуючи, дегазуючи та дезінфікуючи розчини.

 

Питання індивідуальних контрольних робіт.

1. Принципи та заходи захисту в умовах надзвичайної ситуації:

А) Організаційні та правові основи захисту громадян України, об’єктів виробничого та соціального призначення, довкілля від НС техногенного і природного характеру;

Б) Сили та засоби захисту населення і територій від НС техногенного та природного характеру;

В) Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій;

Г) Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій.

2. Основні заходи у сфері захисту населення і територій від НС техногенного та природного характеру:

А) Інформування та оповіщення. Спостереження;

Б) Укриття в захисних спорудах.

В) Евакуаційні заходи;

Г) Інженерний захист;

Д) Медичний захист;

Є) Біологічний захист;

Ж) Радіаційний і хімічний захист.

3. Правила поведінки і дії населення під час стихійного лиха:

А) Землетруси;

Б) Ураган (смерч, гроза, злива);

В) Снігові замети (хуртовина);

Г) Зсуви;

Д) Повінь (паводок, підтоплення, катастрофічне затоплення);

Є) Заходи обережності під час ліквідації наслідків стихійного лиха.

4. Дія населення і правила поведінки при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах:

А) Дія населення при оповіщенні про хімічне зараження;

Б) Дія населення при аваріях на залізничному і автомобільному транс-порті при перевезенні небезпечних вантажів;

В) Надання медичної допомоги при ураженні сильнодіючими отруйними речовинами.

5. Дії населення і правила поведінки при аваріях на атомних енергетичних установках:

А) Дії населення при оповіщенні про радіоактивне зараження навколиш-нього середовища;

Б) Дія населення при проживанні на місцевості з підвищеним радіацій-ним фоном. Захист органів дихання і покровів шкіри;

В) Захист житла, джерел води і продуктів харчування;

Г) Дотримання правил радіаційної безпеки і особистої гігієни.

6. Правила поведінки і дії населення при пожежах:

А) У випадку виявлення пожежі;

Б) Якщо пожежа застала вас у приміщенні;

В) Якщо ви опинилися у приміщенні, відрізаним від основних шляхів евакуації вогнем, димом, високою температурою;

Г) Евакуація майна з приміщень будинка.

4. Список літератури, потрібної для освоєння теоретичних питань та вирішення практичних завдань.

 

4.1. Основні законодавчі та нормативно-правові акти.

1. ДСТУ 2272-2006 „Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять ”.

2. Конституція України. Основний закон. – К., 1996.

3. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97). - Київ: Відділ поліграфії Українського центру держсанепіднагляду МОЗ України, 1998. - 125 с.

4. Про адміністративні порушення: Закон України. – К., 1993.

5. Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 27.

6. Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань: Закон України від 14 січня 1998 р. – К., 1998.

7. Про охорону здоров'я: Закон України. – К., 1992.

8. Про охорону праці: Закон України. – К., 1992.

9. Про пожежну безпеку: Закон України. – К., 1993.

10. Про цивільну оборону України: Закон України від 3 лютого 1993 р. – К., 1993.

11. Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань: Закон України від 14 січня 1998 р. – К., 1998.

12. Про охорону здоров'я: Закон України. – К., 1992.

13. Про пожежну безпеку: Закон України. – К., 1993.

4.2. Основна література.

14. Безпека життєдіяльності (забезпечення соціальної, техногенної та природної безпеки: Навч. посібник/ В.В. Бєгун, І.М. Науменко - К.:, 2004. – 328с.

15. Березуцький В.В., Васьковець Л.А., Вершиніна Н.П. та ін. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник / За ред.. проф. В.В. Березуцького. – Х.: Факт, 2005. – 348 с.

16. Желібо Є. П., Заверуха Н. М., Зацарний В. В. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів освіти України I-IV рівнів акредитації/ за ред. /Є. П. Желібо, і В.М. Пічі. – Львів: Піча Ю.В., К.: "Каравела", Львів: “Новий Світ., 2002. – 328 с.

17. Касьянов М.А., Ревенко Ю.П., Медяник В.О., Арнаут І.М., Друзь О.М., Тищенко Ю.А. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник. – Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2006. – 284 с.

18. Концепція освіти з напряму "Безпека життя і діяльності людини" / В.О.Кузнецов, В.В. Мухін, О.Ю. Буров та ін. // Інформаційний вісник. Вища освіта. – К.: Вид-во наук.-метод. центру вищої освіти МОНУ, 2001. – № 6. – С. 6–17.

19. Ліпкан В.А. Безпекознавство: Навч. посіб. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2003. – 208 с.

20. Михайлюк В.О. Цивільний захист: Навч.посібник. Миколаїв: НУК, 2005. – ч.1. Соціальна, техногенна і природна безпека. – 136 с.

21. Михайлюк В.О., Халмурадов Б.Д. Цивільна безпека: Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2008, - 158 с.

22. Мохняк С.М., Дацько О.С., Козій О.І., Романів А.С., Петрук М.П., Скіра В.В., Васійчук В.О., Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник. Львів. Видавництво НУ "Львівська політехніка", 2009.- 264 с.

23. Осипенко С.І., Іванов А.В. "Організація функціонального навчання у сфер