Студопедия — Практичне заняття № 1
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Практичне заняття № 1






Методи аналізу небезпек системи “людина - машина - навколишне середовище”

Мета роботи: ознайомитися зі змістом і сутністю основних понять і термінів, якими оперує безпека життєдіяльності та засвоїти методику якісного аналізу небезпек.

 

Рекомендації щодо підготовки до практичного заняття.

Ø Знати об’єкт, предмет та основні завдання науки «Безпека життє­діяльності (БЖД)». Обов’язково звернути увагу на мету та основні завдання навчальної дисципліни «Безпека життєдіяльності».

Ø Вивчити основні поняття та визначення БЖД. Мати уяву про ризик та його взаємозв’язки з небезпекою та безпекою.

Ø Навчитися оцінювати та розраховувати ймовірність небезпеки. Знати види ризикуза ступенем припустимості. Мати уяву про концепцію припустимого ризику.

Ø Знати класифікацію негативних чинників. Чітко розуміти різницю між шкідливими та небезпечними факторами.

Ø Володіти поняттями системи, системного підходу, системного аналізу. Зрозуміти правило емерджентності..

Основні контрольні запитання:

1. Предмет та об’єкт БЖД. Мета та завдання БЖД.

2. У чому полягає сутність БЖД людини?

3. Система «людина – життєве середовище» та її компоненти.

4. Визначення «законів» Коммонера з відповідними законами широкої інтерпретації.

5. Поняття «безпека» та «небезпека». Які суттєві ознаки безпеки?

6. Джерела небезпеки та їх класифікація.

7. Номенклатура, таксономія та квантифікація небезпек.

8. Аксіома про потенційну небезпеку діяльності людини. Концепція прийнятного (припустимого) ризику.

9. Вражаючі, небезпечні, шкідливі фактори та їх класифікація.

10. Поняття системи. Правило емерджентності.

11. Системний аналіз та його застосування у БЖД.

Матеріали для обов’язкового вивчення:

Ø Матеріали лекції.

Ø Методичні вказівки до вивчення навчальної дисципліни «Безпека життєдіяльності» / Укладачі: В.П.Матейчик, Г.Ф.Гусєв – К. НТК, 2013.

Ø Практикум з нормативної навчальної дисципліни «Безпека життєдіяльності» / Укладачі: Г.Ф.Гусєв, П.І.Чуваєв, Г.В.Харькова, Г.М.Харамда, С.Т.Сусло, Т.М.Пальчик, В.І. Зюзюн – за ред. В.П.Матейчика. – К.: НТУ, 2013 – 114с.

 

Список обов’язкових для вивчення джерел:

1. Желібо Є П., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Підруч. – К.: Каравела, 2006. – С.1-6

2. Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни безпека життєдіяльності / Укладачі С.Т. Сусло, Г.Ф. Гусєв. – К. НТУ, 2009. – С. 9-14

Завдання до практичного заняття:

1. Опрацювати теоретичні відомості практичного заняття та рекомендовану літературу за темою.

2. Виконати якісний аналіз небезпек для обраного варіанту технічної системи (табл.1):

Таблиця 1

Варіанти завдання

 

№ з/п   Технічні системи  
  Побутова праска
  Електричний чайник
  Газова піч

 

2.1. Провести декомпозицію системи;

2.2. Виявити небезпеки системи, які можуть виникнути в процесі її експлуатації;

2.3. Визначити частини системи, що є джерелами цих небезпек, і оцінити їх якісні характеристики,заповнивши спеціальну форму (табл. 2).

Таблиця 2

Визначення якісних характеристик небезпек

 

№ з/п Елемент об’єкта Небезпека Якісний опис
Категорія Ймовірність Ранг
           
           

 

 

2.4. Запропонувати захисні заходи;

2.5. Ввести обмеження на аналіз небезпек згідно з рангом небезпеки (табл.2).

3. На основі одержаних результатів сформулювати висновки, щодо проведених досліджень.

Завдання для самостійної роботи студентів:

1. Описати загальну характеристику окремих елементів життєвого середовища людини.

2. Порівняйте визначення «законів» Коммонера з відповідними законами широкої інтерпретації (порівняння занести у таблицю):

«Закони» Коммонера Інтерпретація «законів» Коммонера:

« Все пов’язано між собою » - Закон внутрішньої динамічної рівноваги

« Все повинно кудись дітися » - Перший наслідок закону розвитку

природної системи за рахунок системи

« Природа знає, що краще » за рахунок навколишнього середовища

 

« Ніщо не дається задарма » - Перший закон термодинаміки

- Закони збереження енергії і маси

- Принцип неповноти інформації

- Правило нелінійних взаємодій

- Четвертий наслідок закону внутрішньої

динамічної рівноваги

- Закон константності В.І.Вернадського

- Закон розвитку природної системи за

рахунок навколишнього середовища

 

«Закони Коммонера” Інтерпретація «законів” Коммонера
1.  
2.  
3.  
4.  

 

Тест для контролю засвоєння матеріалу теми «Загальні основи безпеки життєдіяльності»

 

1.1. Безпека життєдіяльності – це наука про:

а) технічні пристрої;

б) людину і людське співтовариство;

в) навколишнє середовище, що оточує людину;

г) охорону праці;

д) небезпеки навколишнього середовища;

е) процес взаємодії людини з навколишнім середовищем.

1.2. «Безпека» – це стан захищеності особи та суспільства від ризику зазнати шкоди. Чи тотожні поняття «безпека» та «безпечність»?


а) так

б) ні


 

1.3. За джерелами походження небезпеки поділяють на:

а) природні, техногенні, соціальні, політичні, воєнні;

б) побутові, виробничі, спортивні, шляхово-транспортні;

в) соціальні, технічні, екологічні;

г) природні, техногенні, соціально-політичні, комбіновані.

 

1.4. Які бувають небезпеки за часом прояви?


а) імпульсивні і перманентні;

б) перманентні і кумулятивні;

в) імпульсивні і кумулятивні.


1.5. Потенціал небезпечного фактора – це:

а) його кількісна характеристика;

б) характеристика, що виражає специфічні особливості, наприклад, агрегатний стан;

в) шкода, яку заподіяв фактор;

г) час дії фактора.

 

1.6. Чинники, які викликають в окремих випадках травми чи різке погіршення здоров’я (головний біль, погіршення зору, зміни психологічного і фізичного стану) і можуть призвести навіть до раптової смерті, – це:


а) шкідливі чинники;

б) небезпечні чинники.


 

1.7. Ризик – це:

а) відношення кількості подій з небажаними наслідками до максимально можливої їх кількості за конкретний період часу;

б) шкода, яку заподіяла небезпека;

в) ймовірність заподіяння шкоди з урахуванням її тяжкості;

г) частота реалізації небезпеки.

 

1.8. Чи можна забезпечити нульове значення величини ризику виникнення травм і аварій у побуті або на виробництві?

а) ні;

б) так;

в) так – на виробництві, ні – у побуті;

г) ні – на виробництві, так – у побуті.

1.9. Будь який …… при певних умовах можуть створювати небезпеку для людини чи довкілля: (підставити пропущені слова)


а) суб’єкт;

б) об’єкт;

в) ризик та непевність;

г) об’єкт, суб’єкт, явище та інформація;

д) ризик, об’єкт, суб’єкт, явище, інформація;


 

1.10. Класифікація та систематизація явищ, процесів тощо, що здатні завдавати шкоди називається:


а) ідентифікація небезпек;

б) номенклатура небезпек;

в) класиномія небезпек;

г) квантифікація небезпек;

д) таксономія небезпек.


 

1.11. Класифікація та систематизація явищ, процесів тощо, що здатні завдавати шкоди називається:


а) класиномія небезпек;

б) ідентифікація небезпек;

в) квантифікація небезпек;

г) номенклатура небезпек;

д) не має вірної відповіді.


 

1.12. Виявлення типу небезпеки та встановлення її характеристик називається:


а) таксономія небезпек;

б) ідентифікація небезпек;

в) квантифікація небезпек;

г) типіфікація небезпек;

д) номенклатура небезпек.


 

 

1.13. Введення кількісних характеристик для оцінки ступеня небезпеки називається:


а) квантифікація небезпек;

б) таксономія небезпек;

в) номенклатура небезпек;

г) інтегралізація небезпек;

д) ідентифікація небезпек.

 


1.14. Перелік назв, термінів, явищ, що здатні завдавати шкоди систематизованих за певними ознаками називається:


а) таксономія небезпек;

б) систематизація небезпек;

в) ідентифікація небезпек;

г) квантифікація небезпек;

д) номенклатура небезпек.


1.15. Здебільше небезпека має прихований характер і може перетворюватись в реальну небезпеку за наявності таких умов:

а) небезпека реально існує;

б) людина перебуває в зоні дії небезпеки;

в) людина надмірно ризикує;

г) людина не має ефективних засобів захисту, не використовує їх або ці засоби не ефективні.

 

1.16. За ознаками реалізації принципи забезпечення безпеки умовно поділяють на:

а) технічні, соціальні, економічні, юридичні;

б) технічні, управлінські, орієнтуючі, організаційні;

в) планування, стимулювання, ліцензування, стандартизації.

1.17. Яким законом стверджується – властивості системи як цілого не мають бути простою сумою властивостей її частин або елементів?

а) Законом константності (В.І. Вернадського);

б) Законом оптимальності;

в) Законом емерджентності;

г) Законом ускладнення організації.

 

ЗМ.2. Небезпеки життєвого середовища

 

Лекція 2. Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки

 

Мета – вивчення закономірностей виникнення та характер дії природних процесів та явищ.

Завдання – визначити особливості впливу природних небезпек та їх наслідки та проаналізувати методи прогнозування їх виникнення.

Очікувані результати – після вивчення теми у студентів повинне сформуватися чітке уявлення про причини та характер виникнення стихійних лих і рівень їх небезпеки, наслідки від уражаючих факторів природних небезпек, розуміння важливості профілактичних заходів для мінімізації та попередження руйнівних наслідків, систему захисних дії, при виникненні тектонічних, гідросфер них небезпечних явищ.

 

План лекційного заняття:

Ø Основні поняття і терміни: природні небезпеки, тектонічні стихійні лиха, топологічні стихійні лиха, метеорологічні стихійні лиха, інфекційні захворювання людей.

Ø Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ.

Ø Вражаючі фактори небезпечних метеорологічних явищ.

Ø Небезпечні гідрологічні процеси і явища.

Ø Пожежі у природних екосистемах.

Матеріали для обов’язкового вивчення:

Ø Матеріали лекції.

Ø Список обов’язкових для вивчення джерел:

1. Желібо Є П., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Підруч. – К.: Каравела, 2006. – С. 181–232.

2. Желібо Є П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності. Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. 3-є вид./ За ред. Є.П. Желібо. – К.: Каравела, 2004. – С. 172–249.

3. Чирва Ю.О., Баб’як О.С. Безпека життєдіяльності. Навч. посіб.– К.: Атіка, 2001. – С. 72–142.

Додатковий матеріал для вивчення:

1. Безпека життєдіяльності: Навч. посіб. / За ред. В.Г. Цапка. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання – Прес, 2003. – С. 169 – 222.

2. Пістун І. П. Безпека життєдіяльності. Навч. посіб. – Суми: ТОВ «Еліта – Стар», 1999. – 304 с.

3. Ю.С.Скобло, В.Г.Цапко, Д.І.Мазоренко, Л.М.Тіщенко. Безпека життєдіяльності: Навч.посіб. /За ред.В.Г.Цапка. _ 3-тевид. _ К.: Знання, 2004., С.222-239

Практичне заняття № 2.

Природні загрози та характер їхніх проявів ідії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки

Мета – навчитися визначати рівень впливу погодних умов на працездат­ність людини та ознайомитися із заходами та засобами попереджен­ня метеотропних реакцій.

 

Рекомендації щодо підготовки до практичного заняття

Ø Вивчити основні поняття та визначення.

Ø Визначте види, причини виникнення природних небезпек та наслідки стихійних лих.

Ø При вивченні землетрусів зверніть увагу на одиниці виміру сили землетрусу та вітру.

Ø Знати класифікацію вражаючи фактори природних пожеж, характер їхніх проявів та наслідки.

Ø Мате уявлення про рівновагу в природному середовищі. Зверніть увагу на три стадії взаємодії людини з природою.

Ø Володіти поняттям сталого розвитку і мати уявлення про проблеми його реалізації в Україні.

Ø Розглядаючи тему практичного заняття, звернути увагу на загальні відомості про залежність самопочуття та працездатність людини від погодно-метеорологічних факторів.

 

Основні контрольні запитання

1. Загальні причини виникнення природних небезпек.

2. Появу яких стихійних лих можна прогнозувати?

3. Характеристика літосферних стихійних лих.

4. Причини виверження вулканів та землетрусів.

5. Атмосферні стихійні лиха.

6. Гідросферні стихійні лиха.

7. Біологічні небезпеки, пандемії, епідемії, масові отруєння людей.

8. Поняття про погодно-метеорологічні фактори, показники та методика оцінки рівня патогенної дії.

9. Вплив погодно-метеорологічних факторів на стан і працездатність людини.

Матеріали для обов’язкового вивчення:

Ø Матеріали лекції.

Ø Методичні вказівки до вивчення навчальної дисципліни «Безпека життєдіяльності» / Укладачі: В.П.Матейчик, Г.Ф.Гусєв – К. НТК, 2013.

Ø Практикум з нормативної навчальної дисципліни «Безпека життєдіяльності» / Укладачі: Г.Ф.Гусєв, П.І.Чуваєв, Г.В.Харькова, Г.М.Харамда, С.Т.Сусло, Т.М.Пальчик, В.І. Зюзюн – за ред. В.П.Матейчика. – К.: НТУ, 2013 – 114с.

Список обов’язкових для вивчення джерел:

1. Желібо Є П., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Підруч. – К.: Каравела, 2006. – С. 181–232.

2. Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни безпека життєдіяльності / Укладачі С.Т. Сусло, Г.Ф. Гусєв. – К. НТУ, 2009.

Завдання для практичного заняття:

1. Опрацювати теоретичні відомості практичного заняття та рекомендовану літературу за темою.

2. За умовою завдання (варіанту) визначити рівень патогенності погоди та її подразнювальну дію, оцінити комплексний вплив погодно-метеорологічних факторів на організм людини.

 

Результатом виконання роботи має бути:

Ø Розрахунок значення середньої добової температури, вологості, швидкості вітру, атмосферного тиску;

Ø Розрахунок значення між добової зміни атмосферного тиску і температури;

Ø Розрахунок складових індексів патогенності температури, вологості, швидкості вітру, зміни атмосферного тиску і зміни температури;

Ø Розрахунок на підставі складових індексів патогенності загального індексу патогенності погоди;

Ø Оцінка патогенної дії на підставі значень загального індексу патогенності;

Ø Визначення ступеня подразнювальної дії погоди;

Ø Розрахунок коефіцієнта жорсткості погоди та виконати оцінку комплексної дії погодно-метеорологічних факторів на організм людини.

 

Завдання для самостійної роботи студентів.

1. Наведіть приклади ситуацій, що створюють екологічну небезпеку.

2. Назвіть основні заходи, спрямовані на забезпечення екологічної безпеки.

3. Відмітьте в таблиці ті небезпеки куди вони відносяться за локалізацією

 

  Атмосфера     Землетруси   Снігова лавина
  Літосфера   Паводки   Смерч
  Гідросфера   Зливи   Град
  Біосфера   Пожежі   Ураган
  Ноосфера   Обвал   Ожеледь
      Селі   Повені

 

4. Визначити можливість виникнення надзвичайних ситуацій природного характеру в регіонах України.

5. Визначити заходи з запобігання природних надзвичайних ситуацій в Україні.

Тест для контролю засвоєння матеріалу теми «Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин,

об’єкти економіки»

 

2.1. В природному середовищі існують підступні види рівноважних станів:

а) фізичний, термодинамічний, механічний;

б) природний, природничий, екологічний;

в) електричний, магнітний, електромагнітний.

 

2.2. Що з перерахованого нижче входить до складу атмосфери Землі?


а) тропосфера;

б) ноосфера;

в) стратосфера;

г) біосфера;

д) літосфера;

е) екзосфера;

ж) гідросфера.


 

2.3. Шар озону, який захищає Землю від згубного ультрафіолетового випромінювання, знаходиться у:


а) тропосфері;

б) стратосфері;

в) мезосфері;

г) екзосфері.


2.4. Чи можна точно визначити час виникнення землетрусу?

а) так, при спостереженні за поведінкою деяких тварин;

б) так, при спостереженні за підняттям рівня ґрунтових вод;

в) так, за даними сучасного сейсмологічного обладнання;

г) ні.

 

2.5. Силу землетрусу вимірюють за шкалою:


а) Фаренгейта;

б) Цельсія;

в) Реомюра;

г) Ріхтера.


 

2.6. За шкалою Бофорта силу вітру вимірюють у балах. Ця шкала:


а) 9-бальна;

б) 10-бальна;

в) 11-бальна;

г) 12-бальна.


 

2.7. Природні небезпеки, пов’язані з процесами, які відбуваються на поверхні Землі – це:


а) тектонічні небезпеки;

б) топологічні небезпеки;

в) метеорологічні небезпеки.


 

2.8. Парниковий ефект зумовлено:

а) наявністю вуглекислого газу (СО2) в атмосфері та збільшенням його

б) концентрації;

в) порушенням озонового шару;

г) кислотними опадами.

 

2.9. Озоновий шар захищає поверхню Землі від згубного випромінювання:


а) інфрачервоного;

б) інфразвукового;

в) ультразвукового;

г) ультрафіолетового;

д) космічного.


 

2.10. До метеорологічних катастроф відносяться:


а) бурі;

б) смерчі;

в) снігові лавини;

г) селі;

д) морози;

е) посухи.


Лекція №3. Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Типологія аварій на потенційно-небезпечних об’єктах

Мета – вивчення причин виникнення техногенних небезпек та їх наслідків

Завдання – визначити види техногенних небезпек. Проаналізувати їх негативний вплив на життєдіяльність людини.

Очікувані результати – після вивчення теми студенти повинні усвідомити, що тільки цілеспрямованими, активними, організованими діями можна запобігти ураженню і загибелі людей при техногенних аваріях. Уміння визначати профілактичні заходи попередження НС, обґрунтовувати ймовірність прояву небезпечних факторів у разі виникнення НС – необхідні якості фахівця,керівника відповідного підрозділу виробництва, установи.

План лекційного заняття:

Ø Основні поняття і терміни: негативні фактори, фізичні фактори небезпеки, аварії, катастрофи, електромагнітні поля та випромінювання, електричні фактори, електротравми, іонізуюче випромінювання, радіаційна безпека, хімічні фактори небезпеки, біологічні фактори небезпеки, гранично допустима концентрація (ГДК).

Ø Техногенні небезпеки та їх вражаючі фактори за генезисом і механізмом впливу.

Ø Аварії та катастрофи, їх причини та наслідки. Характеристика аварій І та ІІ категорій.

Ø Класифікація, номенклатура і одиниці виміру вражаючих факторів фізичної та хімічної дії джерел техногенних небезпек.

Ø Фізичні фактори небезпек: віброакустичні шкідливі чинники,шум,вібрація, електромагнітні поля та випромінювання, іонізуюче випромінювання.

Ø Небезпечні події на транспорті та аварії на транспортних комунікаціях.

Ø Хімічні фактори, їх класифікація. Гранично допустима концентрація (ГДК) забруднюючих речовин.

Матеріали для обов’язкового вивчення:

Ø Матеріали лекції.

Ø Список обов’язкових для вивчення джерел:

1. Желібо Є П., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Підруч. – К.: Каравела, 2006. – С. 100 – 181.

2. Желібо Є П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяль­ності. Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. 3-є вид./ За ред. Є.П. Желібо. – К.: Каравела, 2004. – С. 126–170.

3. Чирва Ю.О., Баб’як О.С. Безпека життєдіяльності. Навч. посіб.– К.: Атіка, 2001. – С. 136–141.

 

Додатковий матеріал для вивчення:

1. Безпека життєдіяльності: Навч. посіб. / За ред. В.Г. Цапка. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання – Прес, 2003. – С. 153 – 192.

2. Пістун І. П. Безпека життєдіяльності. Навч. посіб. – Суми: ТОВ «Еліта – Стар», 1999. – С. 195 – 221, 242 – 290.

3. Ю.С.Скобло, В.Г.Цапко, Д.І.Мазоренко, Л.М.Тіщенко. Безпека життєдіяльності:Навч.посіб. /За ред.В.Г.Цапка. _ 3-тевид. _ К.: Знання, 2004., С.169-192

 







Дата добавления: 2015-09-18; просмотров: 1447. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Шрифт зодчего Шрифт зодчего состоит из прописных (заглавных), строчных букв и цифр...

Картограммы и картодиаграммы Картограммы и картодиаграммы применяются для изображения географической характеристики изучаемых явлений...

Практические расчеты на срез и смятие При изучении темы обратите внимание на основные расчетные предпосылки и условности расчета...

Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

Решение Постоянные издержки (FC) не зависят от изменения объёма производства, существуют постоянно...

ТРАНСПОРТНАЯ ИММОБИЛИЗАЦИЯ   Под транспортной иммобилизацией понимают мероприятия, направленные на обеспечение покоя в поврежденном участке тела и близлежащих к нему суставах на период перевозки пострадавшего в лечебное учреждение...

Кишечный шов (Ламбера, Альберта, Шмидена, Матешука) Кишечный шов– это способ соединения кишечной стенки. В основе кишечного шва лежит принцип футлярного строения кишечной стенки...

Мотивационная сфера личности, ее структура. Потребности и мотивы. Потребности и мотивы, их роль в организации деятельности...

Классификация ИС по признаку структурированности задач Так как основное назначение ИС – автоматизировать информационные процессы для решения определенных задач, то одна из основных классификаций – это классификация ИС по степени структурированности задач...

Внешняя политика России 1894- 1917 гг. Внешнюю политику Николая II и первый период его царствования определяли, по меньшей мере три важных фактора...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.011 сек.) русская версия | украинская версия