Лабораторна робота № 25ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКА АДІАБАТИ ПОВІТРЯ ЗА ДОПОМОГОЮ СТОЯЧИХ ХВИЛЬ Мета роботи: Ознайомитись з методикою визначення показника адіабати за допомогою стоячих звукових хвиль. Обладнання:Обладнання для одержання стоячих звукових хвиль, звуковий генератор.
Теоретичні відомості У твердих тілах швидкість поширення поздовжньої хвилі , (25.1) де Е - модуль Юнга (або модуль пружності), r - густина тіла. Якщо пружна хвиля поширюється в газі, який міститься в гладенькій прямій трубі сталого перерізу, то враховуючи, що в газі поширюються тільки повздовжні хвилі (опір зсуву в газах відсутній), формулу (25.1) можна використати для визначення швидкості звуку в газі (потрібно тільки знати модуль пружності Е для газу). Із закону Гука відомо, що
. (25.2)
Ця формула застосовується для випадку деформацій стиску і розтягу. Тут F/S - механічна напруга, Dl/l - відносне видовження. У випадку газів можна розглядати як приріст тиску порівняно з тиском p в незбуреному газі. В свою чергу . Отже формула (25.2) набере вигляду , звідки одержимо: . (25.3) Знак (-) показує, що збільшення тиску газу веде до зменшення об`єму. Рисунок 25.1 При поширенні в газі звукової хвилі стиск і розтяг в об`ємі газу відбуваються настільки швидко, що теплообмін між різними об`ємами газу не встигає відбутись. Тому процес стиску чи розширення газу при поширенні звукової хвилі можна вважати адіабатичним і застосовувати до нього рівняння Пуасона (25.4) Тут показник адіабати, Ср і Сv відповідно теплоємності при сталому тиску і сталому об`ємі. Продиференціювавши рівняння Пуассона матимемо . Розділивши змінні, отримаємо
. (25.5). З рівнянь (25.3) і (25.5) знайдемо . Підставивши цей вираз у формулу (25.1), будемо мати
. (25.6) З рівняння Клапейрона-Менделєєва визначимо . (25.7)
Підставимо (25.7) в (25.6), тоді
. (25.8)
Якщо швидкість поширення звуку відома, то показник адіабати g знаходимо за формулою
, (25.9)
де m – молярна маса газу (для повітря ), R – універсальна газова стала, Т – абсолютна температура. Швидкість звуку може бути визначена резонансним методом. В разі поширення звуку в трубі, обидва торці якої закриті і в одному з них поміщається джерело звуку, звукова хвиля буде багаторазово відбиватись від торців. (рис. 25.1) Кожна пара хвиль (падаюча і відбита) буде утворювати стоячу хвилю. Якщо довжина газового проміжку між пучностями дорівнює цілому числу півхвиль, тобто (m=1,2,3...), то вузли (і пучності) кожної пари хвиль будуть в одних і тих же місцях. При цьому амплітуди коливань кожної пари хвиль в пучностях накладуться і результуюча амплітуда в пучностях буде максимальною. Настає резонанс. Голосність звуку при цьому буде максимальною. Слід зауважити, що на торці буде, в нашому випадку, вузол стоячої хвилі. Знаючи відстань між сусідніми вузлами (чи пучностями) l, можна визначити довжину хвилі . За формулою знайдемо , (25.10) де n - частота звукових хвиль. Підставивши (25.10) в (25.9), одержимо робочу формулу:
. (25.11)
Схематично установка для вимірювання довжини хвилі резонансним методом представлена на рис. 25.2. Рисунок 25.2 Звукова хвиля, частота якої задається звуковим генератором 1, поширюється від телефону 2 в скляній трубі 3 і відбивається від поршня 4, а відбита хвиля, в свою чергу, відбивається від поверхні телефона 2 і т.д. Якщо відстань від телефона до поршня кратна , то голосність звуку буде максимальна.
|