РОЗДІЛ VI

ІНДИВІДУАЛЬНА БОЙОВА МАЙСТЕРНІСТЬ

ВЕДЕННЯ ВОГНЮ І ПЕРЕСУВАННЯ

1. Введення. Цей предмет включає ширший спектр дій, ніж основи ведення вогню і пересування на полі бою. Разом з умінням діяти у складі патруля він створює основу для виживання солдата в бою. Всі інші предмети витікають з цього розділу. Іншими словами, солдат повинен уміти висуватися до об'єкту і, після досягнення, уміти знищити його. Без доведення до досконалості цих основних принципів індивідуальної бойової майстерності неможливе вивчення інших прийомів і способів дій. Дуже важливо зрозуміти концепцію " поєднання вогню і маневру" і "вогонь і рух".

2. Що таке "вогонь і маневр" і "вогонь і рух";

а). "Вогонь і маневр". Є основою будь-яких тактичних дій і є способом дій, при якому призначається група вогневої підтримки, яка займає вказані позиції і прикриває висунення штурмуючої групи. Її завдання полягає в придушенні або знищенні супротивника, який може перешкодити висуненню штурмуючого підрозділу, завданням якого є безпосереднє знищення супротивника, що обороняє об'єкт.

б). "Вогонь і рух". Полягає у висуненні групи до цілі під прикриттям безперервного вогню, що ведеться по фронту. Дуже важливо, що дії в цьому випадку не можуть бути розділені на дві стадії, а саме, ведення вогню і пересування. Вони здійснюються одночасно. В результаті існування двох непостійних чинників, а саме, місцевості і супротивника, вироблено декілька його способів. Ці способи використовуються підрозділами від відділення до бригади і не тільки піхотними, але і механізованими і танковими. При веденні бойових дій кожен солдат повинен слідувати цьому принципу, щоб вижити.

в). Поняття "Вогонь і маневр" і "вогонь і рух".

3. Підстави для застосування принципу "вогню і руху";

а). Воно знижує невиправдані втрати. Одна частина штурмуючої групи здійснює перебігання, в той час, як інша частина не дає супротивникові підняти голову шляхом ведення зосередженого вогню і, таким чином, пригнічує вогонь супротивника.

б). Воно є основою для всіх тактичних теорій. Будь-які способи пересувань при веденні бойових дій засновані на цьому принципі.

в). Воно сприяє вдосконаленню наступних навиків:

Польова виучка. Унаслідок напруженості вогняного бою і для того, щоб вижити, солдат змушений ефективно використовувати укриття, маршрути і перешкоди.

Поводження із зброєю. Виживання солдата на полі бою залежить від взаємної підтримки (так звана система бойових "двійок") і без професійного володіння зброєю ця підтримка не буде достатньо ефективною, що знижує шанси виживання. Уміння влучно стріляти, швидко і чітко міняти магазин, усувати затримки є обов'язковим.

Взаємодія. З огляду на те, що для ефективності вогню і пересування необхідна тісна взаємодія, між членами "двійки" і всередині підрозділу повинне бути розуміння. "Двійки" самі по собі не можуть виграти битву. Вони повинні діяти як частина підрозділу для досягнення загального успіху. Контроль за веденням вогню. Ефективність придушення супротивника вогнем групи підтримки дозволяє штурмуючій групі зближуватися з ним. По-друге, це економить боєприпаси і, по-третє, з огляду на те, що штурм ведеться з декількох напрямів, солдат повинен вести прицільний вогонь, щоб не уразити своїх товаришів.

Управління. Оскільки декілька дій відбуваються одночасно в різних місцях, командир підрозділу повинен уміло керувати підлеглими. В той же час, кожен солдат повинен інформувати командира і передавати його команди.

Керівництво. Кожен командир наділений владою для управління діями своїх підлеглих в цілях розгрому супротивника. На відміну від колишніх методів ведення бойових дій, коли ключовими чинниками були груба сила і неуцтво, сучасний бій вимагає компетентного командира, здатного ухвалювати правильне рішення миттєво.

г). Воно розвиває агресивний дух. Правильне поєднання вогню і маневру дозволяє солдатові зближуватися з супротивником. Будь-якій людині властивий інстинкт самозбереження. Якщо вашому життю загрожує небезпека, ви, у свою чергу, також діятимете агресивно, щоб захистити себе. При цьому прокидається інстинкт вбивці.

д). Воно розвиває наступальний порив і сприяє підвищенню ефективності дій підрозділу. Успішне ведення вогню і пересування залежать від ефективності взаємодії кожного солдата. При оволодінні цим навиком підрозділ стає дуже ефективним і ретельно налагодженим механізмом.

е). Захоплення позиції охорони або флангової позиції. Відділення в змозі очистити певну ділянку опору, не уповільнюючи загального просування вперед і зберігаючи темп наступу. Інакше всьому підрозділу довелося б розгортатися для знищення такого нечисленного супротивника. Правильне поєднання вогню і маневру дозволяє відділенню діяти самостійно і вести наступальні дії. Це дозволяє ефективно діяти проти переважаючих сил супротивника.

4. Принципи "вогню і руху";.

а). Управління. Буквально це означає, що командир повинен планувати кожне пересування і його маршрут. Це привело б до значного ускладнення його роботи. Отже, кожен повинен приймати на себе виконання цього завдання, щоб дати командирові більше свободи для планування бою. Таким чином, взаємодія і дисципліна дуже важливі при виконанні цього принципу. Управління є обов'язком кожного.

б). Швидкість. Швидкість є вельми важливим принципом з чотирьох причин.

По-перше, для здійснення прицілювання по рухомій меті необхідно приблизно 2 - 3 секунди. На місцевості це означає 5 - 15 метрів. Отже, для того, щоб вижити, кожен повинен перебігати від позиції до позиції щонайшвидше.

По-друге, це дозволяє економити боєприпаси, оскільки для досягнення об'єкту потрібно менше часу.

По-третє, це дає деморалізуючий вплив на супротивника, оскільки він не в змозі ефективно уповільнити ваше просування.

По-четверте, це необхідно для збереження темпу наступу.

в). Обмежуйте до мінімуму пересування по відкритій місцевості без вогневої підтримки. Причина цього цілком зрозуміла. Якщо ви вимушені рухатися по відкритій ділянці місцевості, застосовуйте наступні методи:

• Переповзання.
• Збільшення щільності вогню групи підтримки.
• Застосування димів.

г). Напрям атаки повинен складати кут, близький 90 градусам, до напряму вогню прикриття.

д). Використовуй особливості місцевості в своїх цілях. Необхідно використовувати будь-які, наявні укриття. Відповідно цьому плануй маршрут кожного пересування.

е). Контроль за веденням вогню. Кожен патрон, граната і снаряд повинні бути на обліку. Призначенням кожного пострілу повинне бути знищення супротивника. Набагато більшого можна досягти з одним магазином, витраченим на точні постріли, ніж з п'ятьма магазинами, випущеними усліпу. Тенденція до стрілянини наосліп говорить про погану дисципліну і підготовку особового складу.

5. Важливі вимоги:

а). Агресивність.

б). Бажання вбивати.

в). Фізична підготовка.г). Хороша навчена.

СПОСОБИ ЗБЛИЖЕННЯ З СУПРОТИВНИКОМ

6. Перекочуваннями по групах. Група чисельністю 7 чоловік (4 - штурмова група і 3 - група підтримки) атакує ціль з різних напрямів.

а). Цей спосіб застосовується у разі, коли:

• Є відповідні позиції для групи вогневої підтримки, при використанні яких супротивник може бути пригнічений точним вогнем.
• Є зручні шляхи підходу, по яких штурмова група може зближуватися з супротивником.
• Супротивник має недостатню вогневу потужність.

б). Порядок дій.

• Одна група забезпечує вогневу підтримку, в той час, як інша здійснює пересування. Групи пересуваються таким чином до виходу на вигідні позиції, з яких вони можуть почати виконання своїх власних завдань, а саме, вогнева підтримка і атака супротивника відповідно.
• Командир групи управляє штурмовою групою, його заступник - групою підтримки. Командир групи повинен прагнути тримати кулеметника на віддалі, що забезпечує зв'язок голосом, поки той не досягне рубежу остаточної вогневої позиції. Якщо це неможливо, він повинен використовувати візуальні і радіосигнали.
• Якщо одна з груп змушена рухатися по відкритій ділянці місцевості, інша повинна прикривати їх вогнем. Кут між двома напрямами атаки повинен бути якомога ближчим 90°. Якщо цей кут менше вказаної величини, штурмова група може збільшити його шляхом зсуву у відповідну сторону після виходу на вихідну позицію. Кут, в той же час, не повинен перевищувати 90°.
• Атака повинна проводитися щонайшвидше, але не в збиток надійному управлінню.
• Під час фінального кидка кулеметник повинен вести вогонь по супротивникові постійно і переносити його якомога ближче до штурмової групи (3° в бойовій ситуації, 11° на заняттях).
• Для проведення фінального кидка з останньої вогневої позиції штурмова група може використовувати один з методів, описаних в наступних розділах.

7. Перебігання. Група висувається до об'єкту з одного напряму перебіганнями у складі "двійок", тобто, один солдат виконує перебігання, інший прикриває його.

а). Цей метод використовується, коли:

• Супротивник чинить запеклий опір.
• Потрібна максимальна вогняна підтримка.
• Ділянка місцевості не забезпечує достатньої кількості укриттів.

б). Порядок дій.

Солдат № 1 забезпечує підтримку солдатові № 2, який виконує перебігання завдовжки 10 метрів або тривалістю 3 секунди.

Солдат № 2 займає укриття і відкриває вогонь.

№ 1 висувається на рубіж декілька попереду № 2, займає укриття і відкриває вогонь і т. д., і т.д.

Кулеметники висуваються у складі штурмуючої групи, в основному на флангах.

8. Атака. Цей метод є продовженням принципу "вогонь і рух". Він включає рух всієї групи, розгорненої в лінію, до об'єкту. При цьому кожен солдат рухається швидким кроком у напрямку до об'єкту і веде вогонь по супротивникові і його вірогідним позиціям.

а). Цей метод застосовується, коли:

• Відсутні укриття на маршруті висунення.
• Супротивник дезорганізований і не чинить організованого опору.
• При переслідуванні супротивника, що відходить.
• Артилерійська і авіаційна підтримка дають перевагу військам над супротивником.

б). Атака повинна проводитися швидко, але при цьому не повинне погіршуватися управління підрозділом. Рух повинен здійснюватися в лінію, із збереженням темпу наступу.

УПРАВЛІННЯ

9. Введення. Це завдання, без сумніву, є найважливішим для командира під час бою. Він постійно повинен знати обстановку, не захоплюючись боєм, і знаходиться там, звідки він може постійно керувати боєм. Це завдання полегшується шляхом систематичних тренувань, застосуванням навиків і умінь і дотриманням дисципліни бою. Для полегшення управління використовуються наступні способи:

• Голос.
• Сигнали руками.
• Світлові сигнали.
• Свисток.
• Радіо.

10. Спілкування в бою. У запалі бою солдатам доводиться спілкуватися один з одним для обміну інформацією. Командир повинен подавати команди чітко, ясно; команди повинні доводитися до всього підрозділу.

а). Доводи

• Це запобігає ізоляції в бою. Взаємовиручка і віра в свого товариша штовхають солдатів на вчинки, які, інакше, вони ніколи б не змогли зробити.
• Це покращує управління вогнем і забезпечує постійне ведення вогню у фронт.
• Кожен солдат знає обстановку.
• Це покращує управління.
• Це сприяє сколочуванню підрозділу.

б). Команди повинні подаватися гучним голосом. Всі накази повинні передаватися по ланцюжку. Командир підрозділу повинен пам'ятати наступне:

• Думай, перш ніж сказати.
• Вибудовуй повідомлення в логічному порядку.
• Говори голосно і чітко.
• Віддавай наказ по частинах і роби паузи для його передачі.

в). Подача команд в бою повинна супроводжуватися подачею сигналів жестами. Подавайте правильний сигнал і переконуйтеся в тому, що він передається далі.

11. Світлові сигнали. Для вказівки позицій супротивника можуть використовуватися як малогабаритні стріляючі пристосування, так і звичайні сигнальні ракети. Але при цьому необхідно пам'ятати, що це також видає супротивникові положення командира, який для нього є головною метою. Подавати сигнал повинен призначений солдат. Вказані сигнали можуть використовуватися для подачі команди на припинення вогню.

12. Свисток. Це найбільш важливий засіб для подачі і виконання команд. Він використовується для подачі сигналу про проходження команди, про початок її виконання або про припинення попередньої дії і проходження нової команди. Свисток і голос є найбільш важливими способами управління і єдиними, які ефективні в бою.

13. Порядок подачі команд.

а). Командир дає свисток - особовий склад чекає команди і продовжує ведення вогню.

б). Подається команда у поєднанні з жестом.

в). Команда передається по ланцюжку.

г). Командир дає свисток для позначення початку виконання команди.

д). Протягом 3 секунд весь особовий склад групи веде щільний вогонь по супротивникові і після цього починається висунення одним з приведених вище способом.

14. Необхідно використовувати наступні команди:

а). Для руху вперед. "Група! У напрямі окремого дерева, по "двійках", перебіганнями, ВПЕРЕД!"

б). Для відриву. "Група! Відрив вправо/вліво, РУШ!"

в). Для відходу назад. "Підготуватися до відходу!" (Це єдина команда, яка супроводжується словом "підготуватися", оскільки кожен другий номер повинен після цього підготувати димову гранату і кинути її по свистку для створення димової завіси).

г). Для атаки. "У атаку, ВПЕРЕД!" Початок виконання цієї команди не позначається свистком для збереження темпу руху. Він починається безпосередньо після команди і є продовженням попереднього способу пересування.

ВИБІР ВОГНЕВИХ ПОЗИЦІЙ В НАСТАННІ

15. Введення.

а). Вибір вогневої позиції вимагає знання характеристик зброї і уміння використовувати властивості місцевості. Ці вимоги різні залежно від завдання. Так, наприклад, в наступі позиція повинна забезпечувати зручність переходу в атаку; при веденні оборони важливішою вимогою є забезпечення скритного розташування. Під час висунення, до вогневого контакту з супротивником, командир групи повинен вибирати можливі позиції, на яких його підрозділ міг би сховатися у разі відкриття супротивником вогню.

б). Знайти ідеальну позицію не завжди представляється можливим. Необхідно пам'ятати наступне:

Вогонь також є укриттям, але повинен використовуватися в цій якості у виняткових випадках.

Трава, кущі і невеликі дерева є укриттями тільки від спостереження, але не від вогню.

За відсутності укриття необхідно лягти на землю, щоб бути меншою ціллю для супротивника.

16. Ідеальна вогнева позиція повинна відповідати наступним вимогам:

а). Повинна забезпечувати укриття від настильного вогню супротивника.

б). Повинна забезпечувати укриття від спостереження супротивника.

в). Повинна забезпечувати зручне використання зброї, включаючи ручні гранати.

г). Повинна забезпечувати широкий сектор вогню і спостереження.

д). Повинна забезпечувати перевагу над супротивником у веденні вогню і спостереженні.

ж). Повинна мати зручний маршрут підходу.

з). Повинна мати зручний маршрут для висунення до наступної позиції.

УПРАВЛІННЯ ВОГНЕМ

17. Введення. У бою управління вогнем є обов'язком командира групи і його заступника. Без надійного управління вогнем всі переваги вдалої вогневої позиції будуть втрачені. В цілях управління вогнем підрозділу командир повинен знати наступне:

а). Як здійснювати вказівку цілі.

б). Як правильно визначати дальності.

в). Яку зброю використовувати.

г). Який вид вогню використовувати.

д). Де знаходитися самому для кращого управління групою.

18. Мета наказу по управлінню вогнем полягає у напрямі вогню на супротивника щонайшвидше і якомога ефективніше. Найбільш складною частиною такого наказу є цілеуказання, особливо під час атаки. Під час оборонного бою кожен солдат знає місцевість, відстані і орієнтири. Нижче приведені типи наказів по управлінню вогнем:

а). Повний наказ.

б). Короткий наказ.

в). Попередній наказ.

г). Індивідуальний наказ.

д). Вказівка цілі трасуючими кулями.

19. Під час висунення або атаки доводиться діяти на незнайомій ділянці місцевості, за відсутності орієнтирів. Супротивник може знаходитися на добре обладнаних, замаскованих позиціях, які складно виявити. Під час занять зазвичай береться за правило, що командир першим бачить супротивника і ставить завдання на його знищення. Насправді ж це не так. Будь-який солдат може відмітити супротивника першим. Отже, дуже важливо, щоб кожен міг вказати ціль.

20. Кожен солдат повинен розуміти необхідність управління вогнем в цілях економії боєприпасів. Під час зближення з супротивником іноді необхідно вести вогонь, не бачачи цілі, але, обстрілюючи вірогідні позиції, ви можете рахувати кожен постріл.

ЗАСТОСУВАННЯ ЗБРОЇ ПІДТРИМКИ В НАСТУПІ

21. Введення. Для ефективного використання зброї підтримки командир групи повинен знати зброю і її характеристики, її можливості і обмеження. Ефективне використання зброї підтримки може означати різницю між перемогою і поразкою, життям і смертю. Хороший мінометник і кулеметник - на вагу золота для малого підрозділу.

РУЧНИЙ КУЛЕМЕТ

22. Завдання. Основним завданням кулеметника є ведення підтримуючого вогню для штурмуючої групи під час атаки. Додатковими завданнями є:

а). Перекриття шляхів відходу супротивника.

б). Ведення вогню в обороні.

в). Прикриття "зони знищення" при проведенні засідки.

г). Запобігання діям посилення супротивника, що перешкоджають просуванню штурмуючої групи.

23. Розміщення. При використанні кулемета у складі групи підтримки він повинен розміщуватися на позиції, що має відкритий сектор ведення вогню. При використанні у складі штурмуючої групи кулемети повинні розміщуватися на флангах. Після атаки вони повинні розміщуватися на найбільш можливому напрямі атаки супротивника.

24. Застосування. В цілях ефективного використання зброї кулеметник повинен вести вогонь короткими чергами (по 2 - 3 постріли). При цьому економляться боєприпаси і підвищується вірогідність попадання в ціль. Число черг визначається типом цілі і необхідною потужністю вогню. Постійно застосовуйте провокаційний вогонь. Збільшення темпу вогню означає не збільшення довжини черги, а збільшення кількості черг в хвилину.

25. Управління. Заступник командира групи відповідає за правильне розміщення і застосування зброї. При використанні у складі штурмуючої групи кулеметник сам повинен визначати своє місце в бойовому порядку. Дотримання безпеки своїх військ також є обов'язком заступника командира групи.

60 - мм МІНОМЕТ

26. Завдання. Основним завданням цього виду зброї є придушення вогню супротивника. Іншим важливим завданням є перекриття шляхів відходу супротивника.

27. Розміщення. В цілях виконання основного завдання мінометник повинен мати огляд свого сектора вогню. В основному, він діє самостійно, за винятком випадку, коли він доданий групі підтримки під командуванням заступника командира. Він завжди повинен пам'ятати наступні моменти:

а). Ведення спостереження за своїм сектором.

б). Відсутність якихось предметів над головою.

в). Укриття від вогню і спостереження.

г). Рівна поверхня для установки міномета.

28. Застосування. Міномет є дуже ефективною зброєю. Якщо він навіть і не уб'є або поранить супротивника, то, принаймні, деморалізує його. На близьких відстанях цілком можливо потрапити міною прямо в ціль. Він повинен вести провокаційний вогонь, а не намагатися багато разів знищити ціль. З початком вогневого контакту мінометник повинен негайно кинути 2 - 3 міни у напрямі супротивника. Міномет входить до складу штурмової групи і мінометник повинен рухатися за її командиром. Після витрачення боєприпасів до міномета, мінометник повинен зайняти своє місце в бойовій лінії. Його місце і подальше завдання визначає командир групи. Зазвичай він знаходиться в безпосередній близькості від командира. Мінометник завжди повинен приймати до уваги швидкість руху групи і польотний час мін для забезпечення безпеки своїх військ, особливо при веденні вогню через голови тих, що наступають.

РПГ - 7

29. Завдання. Унаслідок наявності осколкових і протитанкових гранат застосування гранатомета достатнє гнучке. Проте, основним завданням є боротьба з броньованими цілями. Осколкові гранати використовуються для знищення живої сили супротивника.

30. Розміщення. Гранатомет повинен знаходитися в групі підтримки (по можливості) і використовуватися для знищення специфічних цілей. Стрілець повинен мати хороший огляд і відкритий сектор ведення вогню. При використанні проти живої сили в ході вогневого контакту стрілок повинен знаходитися в штурмовій групі і вести вогонь по команді командира.

31. Застосування. Унаслідок великої вогневої потужності, можливості гранатомета повинні використовуватися максимально. Необхідно пам'ятати наступне:

а). Не використовуйте кумулятивні гранати для стрільби по живій силі супротивника, М79 справиться з цим краще.

б). Гранатометник повинен міняти вогневу позицію відразу після пострілу.

в). Якщо гранатомет не використовується, гранатометник повинен вести вогонь з індивідуальної зброї.

г). РПГ - 7 дуже ефективний у випадках, коли необхідна висока щільність вогню, а саме - безпосередньо перед початком руху.

32. Управління. Гранатометник веде вогонь тільки по команді командира, за винятком випадків, коли він може уразити вигідну ціль, яку не бачить командир.

М79
(гранатомет)

33. Завдання. Ця зброя використовується з великою ефективністю для знищення живої сили. Дозволяє мати великий і різноманітний ношений запас гранат.

34. Розміщення. Для досягнення кращих результатів повинен знаходитися в штурмовій групі. Точний вогонь може використовуватися для швидкого знищення вигідних цілей. Це означає збільшення вогневої потужності штурмової групи. При діях на місцевості, густо зарослій чагарником, необхідно пам'ятати про те, що граната може вибухнути від зіткнення з гілкою безпосередньо перед бойовою лінією групи. Під час перегрупування гранатомет повинен розміщуватися на вірогідному напрямі контратаки супротивника.

35. Застосування. З огляду на те, що зброя дозволяє ведення вогню в широкому діапазоні дальності (від малих - до 350 метрів), його застосування є дуже гнучким. Деякі варіанти застосування:

а). Застосування проти живої сили при вогневому контакті.

б). Прикриття шляхів відходу супротивника.

в). Знищення точкових цілей.

г). Позначення цілі.

36. Управління. Стрілець повинен знаходитися поблизу командира, але може вести вогонь за своєю ініціативою.

ПОРЯДОК ДІЙ ПРИ ЗУСТРІЧІ З СУПРОТИВНИКОМ

37. Введення. Дуже важливо знати, що існує відмінність між порядком дій при зустрічі з супротивником, порядком дій солдата в критичних ситуаціях і раптовим нападом (атакою) на супротивника.

а). Порядок дій солдата в критичних ситуаціях. Це порядок дій, якому необхідно слідувати в даній ситуації. Цей порядок є стандартним і виконується солдатом самостійно, без команди. Він включає порядок дій під вогнем супротивника, порядок дій по заміні порожнього магазина, порядок усунення затримок і т.д.

б). Порядок дій при зустрічі з супротивником. Це порядок дій групи під час бою. Перестроювання в лінію, рух вперед або назад, перестроювання для віддзеркалення нападу супротивника з нового напряму і т.д.

в). Раптовий напад (атака) на супротивника. Це спосіб дій, при якому командир групи ухвалює рішення атакувати супротивника після швидкої оцінки обстановки. Він буде детально розглянутий у розділі 7.

ПОРЯДОК ДІЙ СОЛДАТА В КРИТИЧНИХ СИТУАЦІЯХ

38. Введення. Це прийоми, які виконуються автоматично і повністю по рішенню, прийнятому солдатом самостійно. У бою застосовуються декілька прийомів, які повинні виконуватися правильно для того, щоб залишитися в живих.

39. Порядок дій під вогнем супротивника на поразку. Це вогонь, який змушує розвернутися в бойовий порядок в цілях запобігання втратам. Порядок дій наступний:

а). За наявності можливості - зробити три постріли у напрямі супротивника (Кожен, хто знаходиться на позиції, що дозволяє відстрілюватися) і голосом вказати напрям на супротивника.

б). Швидко впасти на землю, перекотитися і переповзти за укриття. Не намагайтеся бігти до найближчого укриття, до якого 20 метрів, ви НЕ ДОБІЖИТЕ.

в). Переповзанням або короткими перебіганнями витягуйтеся в лінію, у напрямі супротивника. Перебігання повинні бути не більше 10 метрів.

г). Визначити позицію супротивника або вірогідне його розташування.

д). Переконатися, що приціл зброї встановлений правильно.

е). Відкрити вогонь по супротивникові.

40. Заміна магазина. У команді чисельністю 6 чоловік 1 людина складає 17% вогневої потужності. Таким чином, цей прийом повинен виконуватися дуже швидко. Заміна магазина проводиться наступним порядком:

а). Попередь свого напарника, що збираєшся замінити магазин, тому що:

• він не може рухатися без вашої підтримки вогнем.
• йому доведеться збільшити щільність вогню для заповнення ваших 17%.

б). Ви не повинні вистрілювати магазин повністю, оскільки в цьому випадку вам доведеться знову відводити раму затвора назад для заряджання зброї і, таким чином, втрачати час. Останні п'ять набоїв в кожному магазині повинні бути з трасуючими кулями для попередження стрільця про те, що магазин закінчується.

в). Ніколи не пересувайтеся з порожнім магазином.

г). Заміна магазина завжди повинна проводитися за укриттям.

д). Переконайтеся, що магазин вставлений правильно. Завжди перевіряйте зброю на працездатність роблячи два постріли у бік супротивника.

е). Попереджайте напарника про готовність до руху.

ж). Порожні магазини повинні укладатися в передні кишені розвантаження.

з). Магазини повинні правильно укладатися в кишені. Подаватель магазина повинен дивитися вниз для оберігання від пилу і піску.

і). Повний магазин виймається з кишені підсумку; порожній магазин відділяється тією ж рукою. Повний магазин приєднується, порожньою - забирається. Не можна допускати зміни рук.

и). Магазини замінюються в наступних випадках:

• Порожній магазин.
• Перед фінальним кидком (у початковому положенні для наступу).
• При отриманні команди на відхід.

л). Тримайте магазини і боєприпаси сухими і чистими.

41. Порядок усунення затримок. Вірогідність виникнення затримок при дбайливому відношенні до зброї дуже мала, але, якщо вона виникла, дуже важливо усунути її негайно. Чинник часу при цьому має величезне значення. При цьому необхідно дотримуватися наступного порядку:

а). Займіть укриття.

б). Попередьте свого напарника.

в). Усуньте затримку.

г). Перевірте зброю.

д). Якщо ви не можете усунути затримку негайно, повідомте про це командира.

е). Якщо затримка не може бути усунена, повідомите про це командирові і використовуйте пістолет.

НЕ УПОВІЛЬНЮЙТЕ ТЕМП НАСТУПУ, ПІДРОЗДІЛ НЕ МОЖЕ ЧЕКАТИ.

42. Дії на позиції в наступі. Ці дії спричиняють за собою щось більш, ніж просто стрілянина по супротивникові. Необхідно також виконувати наступні дії:

а). Слухай і передавай команди.

б). Доповідайте про всі виявлені позиції супротивника.

в). Вибирайте наступну вогневу позицію.

г). Визначайте, як ви збираєтеся здійснювати рух з даної позиції.

д). Вибирайте маршрут руху до наступної позиції.

е). Завжди знайте, де знаходиться решта членів вашої групи.

43. Зміна вогневої позиції. При цьому необхідно дотримуватись наступних правил:

а). Попередьте свого напарника, що ви збираєтеся змінити вогневу позицію.

б). Не залишайте позиції таким же способом, яким ви її зайняли.

в). Не падайте відразу за укриття - перекочуйтеся або переповзайте до нього.

г). Не вставайте безпосередньо із-за укриття - спочатку викотитеся з-за нього.

44. Рух між позиціями. Дотримуйтесь наступних правил:

а). Рухайтеся зигзагоподібно.

б). Рухайтеся пригнувшись.

в). Швидкість!!!

г). Обидві руки повинні утримувати зброю.

д). Не затуляйте вогонь вашого напарника.

е). Дотримуйтесь дистанції один між одним. Якщо ви розташовуєтеся дуже близько один до одного, ви представляєте прекрасну мішень. Якщо дуже далеко - утруднено управління.

ж). При необхідності обробляйте вогнем позицію, на яку висуваєтеся.

45. Виявлення супротивника. Обов'язком кожного солдата в групі є виявлення супротивника. При цьому використовуються наступні основні методи:

а). По спалаху і звуку пострілу.

б). Рух.

в). Ведення провокаційного вогню.

г). Виклик вогню супротивника своїм рухом.

д). Інші ознаки, такі, як форма, тінь, розміри, силует, поверхня і проміжки.

46. Управління вогнем. Неможливо знищити супротивника, не маючи боєприпасів. Тому не торгуйтеся з самим собою, скільки магазинів мати - два або три. Використовуйте наступні правила:

а). Для прикриття перебігання вашого напарника ви не повинні давати супротивникові підняти голову.

б). Завжди цільтеся через приціл, інакше ви не зможете влучно стріляти.

в). Ставте себе на місце супротивника і стріляйте туди, де б ви зайняли укриття, а саме, зліва від дерев і інших укриттів, оскільки більшість людей - правші.

г). Ведіть вогонь низом. Супротивник рідко знаходиться вгорі на деревах, а той, що знаходиться - не уявляє великої загрози для вас.

д). Постійно переносьте вогонь, щоб прострілювати всю зону, наприклад, зліва - направо і від себе - в глибину.

ДІЇ ПРИ ЗУСТРІЧІ З СУПРОТИВНИКОМ

47. Це прийоми, які використовуються групою під вогнем супротивника, а також для дій у відповідь при зміні обстановки.

48. Порядок дій.

а). При відкритті супротивником вогню необхідно виконати дії, вказані в п. 39.

б). Солдати, що знаходяться позаду, висуваються вперед і займають позиції в бойовому порядку - в лінію.

в). За допомогою провокаційного вогню, виявляються позиції супротивника.

г). Проводиться вказування цілей і ставляться вогневі завдання (при необхідності).

д). Командир ухвалює рішення і подає команду.

е). Група відкриває щільний вогонь і пригнічує супротивника.

ж). Група продовжує виконувати завдання.

49. Варіанти дій при зустрічі з супротивником.

Похідний порядок в колону по-одному.

50. Необхідно пам'ятати наступне:

а). Не збивайтеся в купу при перешикуванні в лінію.

б). Перешикування в лінію повинне здійснюватися щонайшвидше для досягнення вогневої переваги над супротивником.

51. Флангове пересування. Застосовується в наступних випадках:

а). При зміні напряму на супротивника.

б). При появі супротивника з іншого напряму.

в). При виході у фланг супротивникові.

г). При відході.

д). Для забезпечення евакуації поранених, коли необхідно вивести їх з-під вогню супротивника.

52. Виконання флангового пересування.

а). Порядок дій:

• Командир подає команду: "Відхід управо(вліво)".
• Щільність вогню збільшується.
• Подається сигнал свистком.
• Група починає рух до наступного свистка.

б). Необхідно пам'ятати наступне:

• Першим починає рух другий по рахунку солдат, з того флангу, у бік якого здійснюється пересування.
• Наступним починає рух четвертий, і т.д.
• "Двійки" працюють разом і регулюють швидкість відповідно до швидкості групи.
• Рух здійснюється з тильної частини бойового порядку.
• Рух може прикриватися димами.

53. Зміна напряму контакту з супротивником. Існує декілька чинників, які приводять до зміни напряму контакту з супротивником:

а). Контратака, зроблена супротивником.

б). Стійкіший опір на одному з флангів.

в). Супротивник відходить в певному напрямі.

54. Зміна напряму атаки. Для дій у відповідь у разі зміни напряму контакту з супротивником група повинна змінити напрям атаки. Всі дії здійснюються по командах і сигналах командира, але, в той же час, кожен солдат повинен передбачати подальші дії.

а). Перший, такий, що відмітив зміну напряму контакту, повинен повідомити про це командирові.

б). Командир подає сигнал свистком для припинення руху в колишньому напрямі.

в). Бойова лінія групи розгортається у напрямі супротивника шляхом повороту навколо командира (який знаходиться в центрі бойового порядку). Це означає, що один фланг висувається вперед, в той час, як інший відходить назад.

г). Якщо загроза виникла з флангу, група не встигне швидко розвернутися у такий спосіб, як вказано в попередньому пункті. В цьому випадку необхідно діяти так само, як і у разі розгортання з похідного порядку в колону по - одному при зустрічі з супротивником з фронту. При цьому командир займає місце в центрі бойового порядку. Особовий склад повинен займати свої місця в лінії самостійно, при цьому не допускаючи скупченості на одному фланзі і відсутності прикриття на іншому.

Примітка: Не прагніть використовувати систему номерів. Поле бою - це не парадний майданчик і в непередбачуваній, змінній обстановці порядок дій не може бути однаковим для всіх випадків. Дійте з будь-яким, що опинився поряд товаришем, як з своїм напарником.

д). Якщо лінія зміщена в яку-небудь сторону щодо центру цілі, командир застосовує флангове пересування для вирівнювання до початку атаки.

е). Команда для виконання цього прийому може бути наступною:

• Свисток (рух вперед припиняється, ведення вогню продовжується).
• "Супротивник справа, в лінію, ВПЕРЕД!" (При цьому командир позначає нову лінію витягнутими в сторони руками).
• Свисток (початок виконання команди).

55. Обхват. Може проводитися наступними способами:

а). Заняття позиції групою прикриття для ведення вогню у фланг супротивникові.

б). Маскування вогню супротивника при атаці у фланг.

56. Порядок виконання:

а). Заняття позиції групою прикриття.

Група підтримки виконує флангове пересування поки не вийде на свою позицію (90° до напряму атаки).

б). Маскування вогню супротивника.

в). Команда для заняття позиції групою підтримки може бути наступною: "Група прикриття, обхват справа, ВПЕРЕД!" Заступник командира групи здійснює командування групою прикриття під час висунення на позицію. Штурмова група збільшує щільність вогню для прикриття висунення групи прикриття.

г) В другому випадку рух починається по команді "Група, обхват справа, ВПЕРЕД!"

57. Відхід. Полягає не у втечі від супротивника, а в організованому, керованому русі.

58. Причини для відходу.

а). Неправильна оцінка командиром:

• Чисельності супротивника.
• Вогневої потужності супротивника.
• Місцевості.
• Можливостей свого підрозділу.

59. Способи відходу.

60. Чинники, що визначають спосіб відходу.

а). Наявність "мертвих просторів" на фланзі.

б). Густа рослинність на фланзі.

в). Зосереджений вогонь супротивника.

г). Необхідність підібрати пораненого або залишені рюкзаки. При цьому напрямом відходу стає напрям на них.

61. П