V. Зміст теми заняття.

Зміщення відломків при переломах щелеп у першу чергу залежить від направлення тяги м¢язів, що прикріплюються до нижньої щелепи. При травмі порушується неперервність нижньощелепної дуги, що призводить до порушення фізіологічної рівноваги м¢язів та порушенню синхронності їх дії. При повних переломах тіла та гілки нижньої щелепи на кожний з відломків діє ізольована група м¢язів. Патологічні умови тяги приводять до того, що в залежності від локалізації перелому відломки щелепи зміщуються у різних напрямках. Певне значення для зміщення відломків має розташування щілини перелому по відношенню до сагіттальної, фронтальної та горизонтальної площини, та її розповсюдження. Має значення також зміщення відломків під дією сили тяжіння (особливо коли у результаті перелому утворюється відломок, що позбавлений м¢язів, що піднімають нижню щелепу) та сили, що викликала перелом щелепи.

При переломах верхньої щелепи відломки зміщуються під дією прикладеної сили назад та вниз під дією сили тяжіння та тягою медіальних крилоподібних м¢язів (задня ділянка):

- нижній тип перелому (Лефор 3) – відломок під дією сили тяжіння зміщується вниз (подовжується нижня третина обличчя);

- середній тип перелому (Лефор 2) – відломок під дією сили тяжіння зміщується вниз при вертикальному положенні хворого, чи назад при горизонтальному положенні (обличчя сплощується);

- верхній тип перелому (Лефор 1) – при вертикальному положенні хворого відломок під дією сили тяжіння зміщується вниз (обличчя подовжується) чи при горизонтальному положенні - назад (обличчя сплощується).

При одиночних переломах нижньої щелепи:

1. У центральному відділі:

а) по середній лінії - уламки щелепи врівноважуються, оскільки на них діють рівноцінні функціональні групи м¢язів, відломки зміщуються у фронтальній площині (жувальний м¢яз превалює над медіальним крилоподібним м¢язом) – нижній край щелепи “вивертає” назовні, жувальні зуби нахиляються у язичний бік;

б) при зміщенні лінії перелому у бік від середньої лінії – більший відломок зміщується вниз, за рахунок прикріплення до нього більшої кількості волокон м¢язів, що опускають нижню щелепу;

в) при проходженні лінії перелому у косій площині по відношенню до вертикальної осі нижньої щелепи відломки зміщуються вертикально та горизонтально, середня лінія зміщується у бік перелому, порушується прикус.

2. у боковій ділянці:

- великий відломок зміщується у передньому відділі донизу (за рахунок м¢язів, що опускають нижню щелепу, та власної ваги) та у бік перелому (під дією однобічного скорочення латерального та частково медіального крилоподібного м¢язу, а також скорочення м¢язів дна порожнини рота), менший відломок змістится вверх (під дією м¢язів, що піднімають нижню щелепу) до контакту з зубами-антагоністами, альвеолярна частина його нахилиться усередину, а тіло нижньої щелепи назовні (через переважання власне жувального м¢язу над медіальним крилоподібним, та внаслідок тяги щелепно-підязичного м¢язу). Контакт між зубами (молярами, іноді премолярами) буде бугорковий (щічні бугри нижніх зубів будуть контактувати з оральними буграми зубів-антагоністів), середня лінія зміщується у бік перелому, зубна дуга звузиться;

- якщо у момент травми зміщення у фронтальній ділянці було більшим ніж товщина тіла нижньої щелепи, то може бути зміщення у горизонтальній площині;

- якщо лінія перелому проходить косо уперед то зміщення уламків може не бути (великий фрагмент гарно утримується на меншому).

3. У області кута нижньої щелепи:

- якщо лінія перелому проходить у ділянці прикріплення власне жувального та медіального крилоподібного м¢язу, відломки не зміщуються (утримує сухожильно-м¢язевий футляр);

- якщо лінія перелому проходить спереду від м¢язів – великий відломок зміститься вниз і вбік перелому, менший – вверх та усередину.

4. У області гілки нижньої щелепи:

- не супроводжуються вираженим зміщенням відломків.

5. У області мищелкового відростку:

- у основи мищелкового відростку: а) якщо лінія перелому проходить на зовнішній компактній пластинці нижче від лінії на внутрішній – малий відломок зміщується зовні та трохи назад (його штовхає великий відросток, що зміщується під дією жувальних м¢язів наверх та назад);

б) якщо лінія перелому проходить по зовнішній поверхні вище ніж по внутрішній – малий відломок зміщується всередину та вперед (під дією латерального крилоподібного м¢язу), великий відломок зміщується вверх.

- у області шийки нижньої щелепи: зміщується малий відломок, за рахунок латерального крилоподібного м¢язу.

Середня лінія при усіх переломах мищелкового відростку буде зміщена у бік перелому. На стороні перелому буде контакт між зубами, а на здоровій стороні контакту небуде.

При двосторонніх переломах нижньої щелепи:

1. у бічних ділянках:

- середній відломок зарахунок м¢язів, що опускають нижню щелепу, зміщується вниз та назад, фронтальні зуби розвертаються вперед, бокові відломки зміщуються вверх (під дією власне жувальних, скроневих та медіальних крилоподібних м¢язів);

- підчас травми травмуюча сила може виштовхнути середній відломок вперед.

2. у ділянці мищелкового відростку:

- обидві гілки нижньої щелепи зміщуються вверх (контактують лише кутні зуби – відкритий прикус).

3. у ділянці кутів нижньої щелепи:

- середній відломок зміщується вниз – відвисає.

4. якщо лінії переломів розташовані з однієї сторони:

- середній відломок зміщується вниз (за рахунок щелепно-під¢язикового м¢язу, менший відломок зміщується вверх та всередину, більший відломок вниз та в сторону середнього відломку, зубна дуга значно деформується).

При множинних переломах нижньої щелепи відломки зміщуються у напрямках, що визначаються волокнами м¢язів, що до них прикріплюються, площею їх прикріплення та впливом сусідніх відломків.

 

VI. План та організаційна структура заняття

№ п\п	Основні етапизанять їх функції та зміст	Учбові цілі у рівнях засвоєння	Методи контролю та навчання	Матеріали методичного забезпечення	Час у хв. або %
	Підготовчий етап
	Організація заняття				1-3 хв
	Постановка учбових цілей			Актуаль-ність теми, учбові цілі	3-5 хв
	Контроль початкового рівня знань, навичок, вмінь: 1. Щелепно-ли- цева ортопедія. Мета, завдання, історія розвит-ку. 2.Клінічна анатомія ще-лепно-лицевої ділянки. 3. М’язи, які підіймають та опускають нижню щелепу. Місця їх прикріплення. Основна та до-поміжна функ-ція. 4. Топографія ліній типових переломів щелеп. 5. Патофізіо-логічні зміни в місці перелома. 6. Зміщення уламків щелеп. Механізм змі- щеня.	α – І     α – ІІ   α - ІІ     α - ІІ   α – ІІ     α - ІІ	1. індивідуальне усне опитування 2. розв¢язування типових задач 3. письмове теоретичне опитування 4. Тести α-2	Питання Задачі 2 рівня Письмові теоретичні завдання	10-20% 20-30 хв
	Основний етап
	Формування професійних вмінь та навичок: 1. провести об-стеження па-цієнта. 2. Визначити вид перелому щелепи. 3. Визначити механізм та напрямок змі- щення відлом-ків щелеп. 4. Провести аналіз рентге-нограм пацієн-тів з перелома-ми щелеп	a=3	Практичний тренинг: клінічний прийом хворих; аналіз рентгено- грам. Метод формуван-ня вмінь: аналіз клінічної ситуації, диференційна діагностика, аналіз результатів	Клінічний кабінет, тематичні пацієнти, медичні карти па- цієнтів, рентгено-грами, про- фесійний алгоритм. Муляжі, малюнки, таблиці, тести α-3, ситуаційні задачі	50-60 хв
	Заключний етап
	1. Контроль та корекція рівня професійних навичок та вмінь 2. Підведення підсумків занять (теоре-тичних, прак-тичних, органі-заційних) 3. Домашне завдання: учбова літе-ратура по темі (основна, до-даткова	a=3	Індивідуальний контроль практичних навиків. Вирішування нетипових ситуаційних задач. Контроль заповнення історії хвороб.	Обладнан-ня     Результати курації хворих.     Список ос-новної та додаткової літератури	25 хв   10 хв     2-3 хв