Розрахунок сум погашення заборгованості за інвестиційними позичкамиЯк правило, сума кредиту повертається банку поступово протягом строку кредитування. На практиці відомі два основні способи погашення інвестиційних позичок: • погашення періодичними внесками; • «амортизаційне» погашення. Погашення періодичними внесками. У такий спосіб погашається основна сума кредиту протягом усього строку кредитування. Однак порядок такий, що на кінець періоду залишається значна сума, яку треба погасити. Приклад 3.2. Підприємство одержує кредит розміром 140 тис. грн строком на 5 років під 20 % річних. Кредит погашається щорічними платежами розміром 18 тис.грн плюс відсоток. Таким чином, на кінець 5 року здійснено чотири платежі по 18 тис. грн (всього 72 тис. грн) і залишається невиплачена сума в 68 тис. грн, яку повністю виплачують на кінець строку кредиту. Такий порядок погашення можна представити у вигляді таблиці (див. табл. 3.3). Таблиця 3.3 (тис. грн)
Зазначимо, що в даному прикладі відсотки нараховуються виходячи з величини боргу на початок періоду. Кредит може погашатися і рівними частками, таким чином, кожна наступна відсоткова виплата менше попередньої, тому що непогашена частина основної суми постійно зменшується. Якщо підприємство планує погасити борг рівними частками, то графік обслуговування боргу буде мати такий вигляд (див. табл. 3.4). Таблиця 3.4
Порівнюючи з попередньою таблицею, можна зробити висновок, що сума відсоткових виплат у першому випадку значно вище, отже підприємство вибере другий варіант. «Амортизаційне погашення» кредиту здійснюється або однією сумою одночасно після закінчення строку користування позичкою, або періодично (поступово) протягом усього терміну дії кредитної угоди. Одним із найважливіших елементів плану погашення заборгованості є визначення кількості виплат протягом року. Строкові виплати розглядаються як кошти, передбачені для погашення основного боргу і поточних відсоткових виплат по ньому. При цьому кошти, направлені на погашення основного боргу, можуть бути рівними або змінюватися, а відсотки можуть виплачуватися окремо. Погашення боргу найчастіше проводиться платежами, які вносяться через рівні проміжки часу і включають у себе як виплату основного боргу, так і відсотковий платіж. Далі розглянемо класичний приклад, коли план погашення складений таким чином, щоб погашення кредиту проводилося в кінці кожного розрахункового періоду рівними строковими виплатами, включаючи виплату основної суми боргу та відсотків по ньому, і дозволяє повністю погасити кредит протягом встановленого строку. Кожна строкова виплата (Р) включає в себе рівні витрати по погашенню боргу (К) та відсотків по ньому (/): Р = К + І. Розрахунок строкової річної виплати проводиться за формулою:
Р = В
де і — відсоткова ставка; п — строк кредиту; В — величина боргу. Величина і (1 + і)п / [ (1 + і)п - 1] називається коефіцієнтом погашення заборгова-ності, або внеском на амортизацію грошової одиниці. Приклад 3.3. Банк надав кредит на суму 40 млн грн строком на 5 років під 6 % річних. Погашення боргу повинно проводитися рівними щорічними виплатами в кінці кожного року, включаючи погашення основної суми боргу та відсоткових платежів. Нарахування відсотків проводиться раз на рік. Таким чином, план погашення боргу визначається так: Щорічна виплата: Р = 40 • [(0,06 ■ 1,065): (1,065 - 1)] = 40 • 0,2374 = 9,4960 млн грн. Величина відсоткового платежу за перший рік: І1 = 40 • 0,06 = 2,400 млн грн. Оскільки Р = К + І, то виплата основного боргу визначається: Кі=Р-1і = 9,4960 - 2,400 = 7,0960 млн грн. Тоді залишок основного боргу після першого року становитиме: В2 = 40 - 7,0960 = 32,9040 млн грн. ! Відсотковий платіж у другому році становитиме: 1г = 32,9040 *0,06 = 1,9742 млн грн. Величина виплати основного боргу у другому році становитиме: К2= 9,4960 - 1,9742 = 7,5218 млн грн. Тоді залишок основного боргу після другого року становитиме: В3 = 32,9040 - 7,5218 = 25,3822 млн грн і т. д. Отже, план погашення боргу представимо у вигляді таблиці (див. табл. 3.5). Таблиця 3.5 (млн грн)
На практиці часто виникає ситуація для визначення суми залишку невиплаченого основного боргу за певний період. Для розрахунку цієї величини використовується така формула: Вк=В*{[(1+і)n-(1+і)к*] / [(1+і)n -1]}, (3.2) де к — номер розрахункового періоду, в якому проведена остання строкова виплата. За даними прикладу 3.3 визначимо залишок невиплаченого боргу на початок третього року погашення: Вк = 40 • [(1,065-1,062): (1,065 - 1)] = 25,3822 млн грн. При виплаті боргу шляхом внесення рівних платежів у строки менше року (щомісячно, щоквартально і т. д.) розмір строкових виплат визначається за формулою: Р=В*{і/m(1+i/m)n/m / [(1+i/m)n/m -1]} (3.3) де i — відсоткова ставка; п — строк кредиту; т — число виплат і кількість періодів нарахування відсотків протягом року; Р — розмір строкових виплат; В — величина боргу. Приклад 3.4. Під заставу підприємство одержало кредит на суму 150 млн грн. на 10 років під 12 % річних. Погашення основного боргу та виплата відсотків передбачаються щомісячно. Визначимо величину щомісячних строкових виплат. Р = 150-{[0,12:12*(1+0,12:12)12*10:[(1+0,12:12)12*10-1]]}=2,1521млнгрн. Розрахунок суми основного боргу, який залишився, на будь-який k-й період визначається за формулою:
Bk=В*[(1+i/m)n/m -(1+i/m)k ] / [(1+i/m) m/n -1](3.4) В = 150; n=10; m=12; n*m = 12*3=120; i=12% k=12*8=96; Bk =150 * (1,01120 – 0,0196): (1,01120 -1) = 45,7171 млн грн. 3.6. Визначення строку користування інвестиційною позичкою
Конкретний строк повернення позички залежить від форми кредитування, окупності витрат, платоспроможності та фінансового становища позичальника, кредитного ризику та необхідності прискорення оборотності кредитних ресурсів. Розрахунки, що виконуються банком у період надання кредиту на нове будівництво, технічне переозброєння, розширення підприємств, здійснюється за такими формулами. /. Розрахунок повного строку кредиту: ПСк = Пв + Плп + СПк (3.5) де ПСк — повний строк кредиту; Плп — пільговий період; Пв — період використання; СПк — період погашення. Період використання, як правило, — це строк будівництва або реконструкції об'єкта. Пільговий період — це строк освоєння виробничих потужностей: період часу з моменту введення підприємства (об'єкта) в експлуатацію до дня досягнення проектних техніко-економічних показників. Період погашення — це період часу, протягом якого, починаючи із дня введення об'єкта будівництва в дію, позичальник повністю розраховується з банком за кредит за рахунок усіх джерел сплачення. Період погашення розраховується за такою формулою. 2. Розрахунок строку погашення кредиту: СПк = К:(Пр + А), (3.6) де СПк — період погашення кредиту; К — сума кредиту, включаючи відсоток за його користування; Пр — річна сума прибутку, яка направляється на сплату кредиту; А — річна сума амортизаційних відрахувань, яка направляється на сплату кредиту. Сьогодні в Україні строк інвестиційного кредиту залежить від ряду факторів: цільове призначення кредиту; співвідношення попиту та пропонування аналогічних кредитів; розміру інвестиційного проекту; рівня інфляції; «довжини» кредитних ресурсів; національного законодавства та традиційної практики інвестиційного кредитування. Проте, в будь-якому випадку він не може бути коротшим, ніж строк окупності інвестицій. Приклад 3.6. Визначити повний строк кредиту, якщо відомо, що він йде на фінансування інвестиційного проекту вартістю 12 млн грн, термін будівництва за проектом складає 24 місяці, середньорічний чистий дохід за проектом — 4 млн грн. Сума кредиту — 10 млн грн. Річна сумд амортизаційних відрахувань, яка направлятиметься на погашення кредиту, становитиме 1,48 млн грн., а річна сума чистого прибутку — 1,62 млн грн. Плата за інвестиційний кредит становить 23 %. 1. Спочатку визначимо строк окупності проекту, який буде базою для нарахування строку погашення кредиту (строк погашення кредиту має бути не меншим ніж строк окупності): 12 млн грн: 4 млн грн = 3 роки. 2. Визначимо суму кредиту з відсотками, які слід виплатити в банк. Для цього використаємо формулу розрахунку строкової річної виплати:
P=B*
де і — відсотка ставка; п — бажаний строк кредиту; В — величина боргу. 10 млн грн • {0,23 • (1 + 0,23)3: [(1 + 0,23)3 -1]} = 4,97 млн грн. А за три роки ця сума становитиме (4,97 млн грн • 3 роки) =14, 91 млн грн. 3. Визначимо строк погашення кредиту за формулою 3.6: 14,91:(1,48+1,62) = 4,8 р. 4. Повний строк кредиту становитиме суму строку будівництва та строку погашення кредиту: 12 міс. + 4,8 • 12 міс. = 69,6 міс, або 5,8 р. Таким чином, позичальник проситиме у банка кредит на строк до 6 років. 3.7. Кредитна угода (договір), його призначення, склад і порядок складання Кредитна угода (договір) — це юридичний документ, що визначає взаємні зобов'язання і відповідальність між комерційним банком і клієнтом з нагоди одержання останнім банківських позичок. У кредитному договорі передбачається розмір кредиту, умови надання та погашення позички, відсоткова ставка за кредит, зобов'язання підприємства по заставі та форми забезпечення позичок; перелік розрахунків і відомостей, необхідних для кредитування, строки їх надання та інші умови. Конкретний зміст договору і перелік умов визначаються за угодою сторін. Правильно складений договір повинен захистити інтереси банку та представлених ним осіб (вкладників та акціонерів) шляхом установлення необхідних обмежень на дії позичальника, які можуть являти собою загрозу для повернення коштів банку. У зв'язку з тим, що інвестиційне кредитування належить до найризикованіших операцій банку, то сам процес повернення коштів (яким чином, коли, де банк може здійснювати заходи з повернення) повинен бути детально застережений у кредитному * зобов'язальні, які зобов'язують позичальника здійснювати певні заходи, наприклад: періодично надавати банкам фінансову звітність; підтверджувати рівень страхових внесків; підтримувати певний рівень ліквідності тощо; * обмежувальні, які обмежують позичальника щодо здійснення певних заходів без узгоджень з банком, наприклад: збільшення суми свого боргу, купівлі додаткового основного капіталу, участі в злиттях, здійснення продажу активів або виплати надвисоких дивідендів своїм акціонерам. Головна вимога до змісту кредитного договору полягає у тому, щоби він містив у собі такі юридичні норми, які б дозволили регулювати весь комплекс взаємовідносин банку з позичальником. У банківській практиці використовуються типові форми кредитних договорів стосовно різних видів кредитів. Типова форма кредитного договору наведена в Положенні НБУ «Про кредитування» (див. додаток 7 цього видання). На основі типової форми кредитного договору банки розробляють власні варіанти цього документа. Конкретний зміст кредитного договору і перелік усіх умов кредитної операції визначаються за згодою сторін. У кожному конкретному випадку зміст кредитного договору пристосовується до особливостей позичальника, враховує специфіку його фінансово-господарської діяльності. Наприклад, у кредитному договорі на видачу інвестиційного кредиту, як правило, передбачається поетапне надання кредиту в міру виконання будівельно-монтажних робіт, придбання товарно-матеріальних цінностей або кредитування траншами. При цьому в договорі мають бути визначені конкретні шляхи перерахування коштів на оплату розрахунків постачальників чи підрядників. Приклад такого кредитного договору наведений у додатку 8. 3.8. Контроль (моніторинг) у процесі банківського інвестиційного кредитування Завершальним етапом процесу банківського інвестиційного кредитування є контроль з боку банку за виконанням умов кредитного договору. Особлива увага приділяється своєчасності сплати позичальником відсотків за користуванням інвестиційним кредитом. Оскільки по кожній позичці існує ризик неповернення боргу внаслідок непередбачених обставин, банк прагне надавати інвестиційні кредити найбільш надійним клієнтам. Однак він не повинен втрачати можливості розвивати свої позичкові операції і за рахунок надання позичок, що пов'язані з підвищеним ризиком, оскільки вони приносять більш високий дохід. Враховуючи це, банк повинен будувати свою кредитну політику так, щоб забезпечити баланс між ризикованістю та обережністю. Тобто проводити контроль протягом усього процесу банківського інвестиційного кредитування. Механізм проведення такого контролю прийнято називати моніторингом кредиту. Основна мета, яку ставить банк при здійсненні моніторингу, полягає у налагодженні ефективної організації процесу інвестиційного кредитування та пошуку досконаліших механізмів кредитування інвестиційних проектів. Специфікою моніторингу при банківському інвестиційному кредитуванні є те, що він включає в себе основний і додатковий моніторинг, зокрема організація основного моніторингу має здійснюватися за такими напрямами: • обов'язкове дотримання принципів кредитування; • контроль за виконанням умов кредитної угоди; • виявлення проблемних інвестиційних кредитів і розробка заходів з ліквідації заборгованості; • аналіз балансу та фінансового стану позичальника протягом усього строку кредитування; • контроль за збереженням застави. Виходячи з перелічених вище напрямів, банківський моніторинг при інвестиційному кредитуванні передбачає: • періодичну перевірку всіх видів інвестиційних кредитів (наприклад, кожні З0, 60, 90 днів, якщо кредит ризикований, та частіше); • ретельну розробку етапів перевірки кредитів, щоб забезпечити: перевірку всіх найважливіших умов по кожному кредитному договору, в тому числі реального графіка платежів позичальника, якості та стану забезпечення; оцінку змін фінансового стану; • більш часту перевірку проблемних інвестиційних кредитів, тобто збільшення кількості перевірок в міру зростання проблем, пов'язаних з конкретним кредитом; • більш часту перевірку найбільших інвестиційних кредитів, оскільки невиконання позичальником своїх зобов'язань може серйозно вплинути на фінансовий стан банку; • більш часті перевірки в умовах економічного спаду та при появі значних проблем у тих галузях, в які банк вклав значну частину своїх ресурсів. Додатковий моніторинг проводиться банком у два етапи: на стадії освоєння інвестицій (проектування та будівництво) та після введення об'єкта в експлуатацію. На першому етапі банківський моніторинг проводиться в розрізі використання джерел фінансування проекту (власних та позички банку). У процесі такого моніторингу виявляються відхилення від програми реалізації інвестиційного проекту, приймаються рішення про мобілізацію внутрішніх фінансових ресурсів або про припинення чи заморожування фінансування. Після введення об'єкта в експлуатацію підприємство починає виготовляти продукцію, таким чином утворюється грошовий потік, кошти якого йдуть на відшкодування власних витрат та на погашення кредиту з відсотками. Тому на цьому етапі банки мають проводити оцінку поточних показників ефективності інвестицій і порівнювати їх з плановими. Наприклад, у випадку зниження внутрішньої норми дохідності проекту та збільшення строку окупності банк повинен вживати всіх необхідних заходів щодо забезпечення повного і своєчасного погашення позички. Якщо вжиті заходи не дають необхідного ефекту, то банкові залишається вимагати від позичальника погашення боргу за рішенням судових органів. Таким чином, банківський контроль (моніторинг) — це необхідна передумова оптимізації системи організації інвестиційного кредитування в комерційних банках. Контрольні запитання і завдання до Теми1: 1. Що таке процес банківського інвестиційного кредитування? 2.Охарактеризуйте стадії процесу банківського інвестиційного кредитування. 3. Що таке механізм інвестиційного кредитування? 4. За якими критеріями вибирається механізм інвестиційного кредитування? 5. Назвіть документи, що входять до переліку обов'язкових, які подають до банку для отримання інвестиційного кредиту. 6. Які документи додатково має надати позичальник банку: 7. Розкрийте зміст роботи банку з аналізу та попереднього відбору заявок клієнтів на отримання інвестиційного кредиту. 8. Що таке кредитоспроможність позичальника і як вона визначається банком при інвестиційному кредитуванні (за рекомендаціями НБУ)? 9. Які показники характеризують: ліквідність; фінансово-економічну стабільність; прибутковість; перспективи грошових потоків підприємства? Як вони визначаються? 10. Як оцінюється кредитоспроможність позичальника на основі: а) аналізу грошових потоків; б) аналізу ділового ризику? 11. Назвіть основні форми забезпечення банківського інвестиційного кредиту? 12. У чому сутність та економічна роль застави при банківському інвестиційному кредитуванні? 13. Яким вимогам має відповідати застава при банківському інвестиційному кредитуванні? 14. Охарактеризуйте порядок надання дозволу на заставу державного майна при банківському інвестиційному кредитуванні. 15. Як визначається оцінка якості застави підприємств — юридичних осіб при банківському інвестиційному кредитуванні? 16. Охарактеризуйте основні способи погашення банківських інвестиційних позичок. 17. Що таке «амортизаційне» погашення кредиту? 18. Як визначається коефіцієнт погашення заборгованості? 19. За якою формулою визначається строкова річна виплата при банківському інвестиційному кредитуванні? 20. Які фактори впливають на визначення строку при банківському інвестиційному кредитуванні? 21. За якими формулами визначається строк погашення кредиту та повний строк кредиту? 22. Розкрийте зміст роботи банку з підготовки та укладання кредитної угоди при банківському інвестиційному кредитуванні? 23. У чому сутність обмежувальних умов кредитної угоди при банківському інвестиційному кредитуванні? 24. Що таке моніторинг банківського інвестиційного кредиту? 25. За якими принципами має проводитися моніторинг при банківському інвестиційному кредитуванні? 26. Розкрийте зміст роботи кредитних працівників банку з контролю за інвестиційними позичками.
|
