Розрахунок показників ефективності реальних інвестиційних

проектів

Залежно від принципів оцінювання ефективності інвестиційних проектів комерційними банками використовується ряд методів. Основним з них є розрахунок чистого приведеного доходу (NPV), який визначається як величина, одержана шляхом дисконту­вання різниці між усіма річними відпливами та припливами реаль­них грошей, які нагромаджуються протягом усього життя проекту.

Оскільки приплив грошових коштів розглядається протягом певного часу, то його дисконтування має проводитися за певної відсоткової ставки і, яка часто вибирається на рівні ціни авансова­ного капіталу або на рівні середньозваженої вартості капіталу (WАСС). Зокрема, остання може бути визначена як рівень дохід­ності інвестиційного проекту, який міг би забезпечити одержання всіма інвесторами доходу, аналогічного тому, який їм забезпечу­вали б інші об'єкти інвестування з подібним ступенем ризику. Се­редньозважена вартість капіталу є відносною величиною, тому во­на виражена у відсотках та розраховується як середня величина з необхідної прибутковості за різними джерелами фінансування, а пи­томою вагою є частки кожного джерела фінансування інвестицій.

WАСС = , (4.1)

де — необхідна дохідність (норма прибутку) по капіталу, одер­жаного з i-го джерела; — частка капіталу (інвестиційних ресур­сів), одержаного з i-го джерела.

Приклад 4.1. Визначити ціну капіталу за даними таблиці 4.3.

Таблиця 4.3.

Джерела коштів	Частка (d),%	Необхідна прибутковість (ціна джерела),%
Нерозподілений прибуток	2,8	15,2
Привілейовані акції	8,9	12,1
Звичайні акції	42,1	16,5
Позичкові кошти:
Банківські кредити	40,3	19,5
Облігаційна позика	5,9	18,6
Усього	100,00

WACC = 0,028*0,152 + 0,089*0,121 + 0,421*0,165 + 0,403*0,195 + 0,059*0,186 = 0,1740 (17,4%). Оскільки всі витрати підприємства з виплати доходу всім влас­никам залучених інвестованих коштів до загальної суми інвестова­них коштів становлять 17,4 %, то це означає, що підприємство може приймати інвестиційне рішення, очікувана рентабельність якого не нижче цього показника. Отже, показник WАСС може вибиратися як ставка дисконту при розрахунку чистого приведеного потоку (NPV), який, у свою чергу, визначається за такою формулою:

NPV = - ІС, (4.2)

де —річні грошові надходження протягом п років; ІС — стартові інвестиції; i — ставка дисконту; РV = — загальна сума дисконтованих надходжень за проектом.

У випадку, коли NPV > 0, проект варто приймати до реаліза­ції; якщо NPV < 0, проект варто відхилити, бо він збитковий; ко­ли NPV = 0, то проект не прибутковий і не збитковий.

Розглянемо приклад з використанням цього методу для оцінки інвестиційного проекту.

Приклад 4.2. Підприємство розглядає інвестиційний проект — придбання технологічної лінії. Вартість лінії 15 млн грн, строк експлуатації — 5 років, знос на обладнання вираховується за ме­тодом прямолінійної амортизації, тобто 20 % у рік, виручка від реалізації продукції по роках прогнозується в таких обсягах (без ПДВ), тис. грн: 10200; 11100; 12300; 12000; 9000. Поточні витра­ти складають у перший рік — 5100 тис. грн і в наступні щорічно збільшуються на 4 %. Ставка податку на прибуток становить 30 %, а ціна авансованого капіталу — 14 %.

Визначити чистий приведений дохід за проектом.

Спочатку розрахуємо вихідні дані за проектом.

 

 

Показники	Роки
1. Обсяг реалізації	10200,0	11100,0	12300,0	12000,0	9000,0
2. Поточні витрати	-5100,0	-5304,0	-5516,2	-5736,8	-5966,3
3. Знос	-3000,0	-3000,0	-3000,0	-3000,0	-3000,0
4. Оподаткований прибуток	2100,0	2796,0	3783,8	3263,2	33,7
5. Податок на прибуток	-630	-838,8	-1135,14	-978,96	-10,11
6. Чистий прибуток		1957,2	2648,66	2284,24	23,59
7. Чисті грошові надхо­дження (стр. 3 + стр. 6)		4957,2	5648,66	5284,24	3023,59

 

NPV = 4470 • + 4957,2 • + 5648,66 • + 5284,24• + 3023,59 • - 15000 = 898,0 тис. грн.

Оскільки NPV= 898,0 тис. грн > 0, то проект є прибутковим.

Далі розглянемо такий метод оцінки інвестиційного проекту, визначення індексу рентабельності інвестицій (РІ), він є продов­женням попереднього. Однак, на відміну від показника NPV, по­казник РІ — це відносна величина, яка визначається за такою фор­мулою:

РІ = /ІС. (4.3)

Якщо РІ = 1, то це означає, що дохідність інвестицій точно відповідає нормативу рентабельності. Якщо РІ >1, то проект при­бутковий, і, навпаки, РІ <1 — проект збитковий.

Скориставшись даними прикладу 4.2, визначимо індекс рен­табельності для даного проекту:

РІ = 15898: 15000 = 1,06 (106,0 %)

Отже, РІ >1 — проект прибутковий.

Наступний метод — визначення внутрішньої норми дохіднос­ті (ІRR) інвестицій — є одним із найважливіших для комерцій­них банків. Показник, який характеризує відносний рівень витрат (відсотки за позичковий капітал, плата за залучений акціонерний капітал та ін.), називається ціною за використаний (авансований) капітал (СС). При фінансуванні проекту з різних джерел цей по­казник визначається за формулою середньої арифметичної зва­женої. Щоб забезпечити дохід від інвестованих коштів або від­шкодувати їх, необхідно аби чиста поточна вартість була біль­шою ніж нуль чи дорівнювала нулю.

Для цього треба підібрати таку відсоткову ставку для дискон­тування грошового потоку, яка б забезпечувала вирази: NPV > 0 або NPV = 0. Така ставка (бар'єрний коефіцієнт) повинна відо­бражати очікуваний середній рівень позичкового відсотка на фі­нансовому ринку з урахуванням фактора ризику.

Тому під внутрішньою нормою дохідності розуміють ставку дисконту, використання якої б забезпечило рівність поточної вар­тості очікуваних грошових відпливів та поточної вартості очіку­ваних грошових припливів.

Показник внутрішньої норми дохідності ІRR характеризує мак­симально допустимий відносний рівень витрат, які мають місце при реалізації інвестиційного проекту. Наприклад: для реалізації інвестиційного проекту одержана банківська позичка, значення ІRR показує верхню межу допустимого рівня банківського від­сотка, перевищення якого робить проект збитковим.

Таким чином, інвестор або банк повинні порівняти зна­чення ІКК з ціною залучених фінансових ресурсів СС. Якщо ІRR > СС, то проект варто реалізовувати; ІRR < СС — проект варто відхилити; ІRR = СС — проект не прибутковий і не збит­ковий.

У процесі аналізу відсотків за позичковий капітал вибирають­ся два значення ставки дисконту < таким чином, щоб в інтер­валі (, ) функція NPV =f(і) змінювала своє значення з «+» на «-» або навпаки. Використовують таку формулу:

ІRR = + {NPV()/[NPV() - NPV (і₂)]} • (і₂- ). (4.4)

Приклад 4.3. За інвестиційним проектом вартістю 20 млн грн передбачаються грошові надходження = 6 млн грн, = 8 млн грн, = 14 млн грн. За якою ставкою проситиме інвестор у бан­ку кредит, щоб витрати окупилися протягом трьох років, якщо середня кредитна ставка на ринку позичкових капіталів стано­вить 18%.

Спочатку виберемо два значення відсоткової ставки для кое­фіцієнта дисконтування в межах 18 % - = 15 %, і₂= 20 %. По­тім визначимо значення та за допомогою розрахун­ків у табл. 4.5.

Таблиця 4.5 (млн грн)

 

Рік, t	Потік	=15 %,		=20 %,
	-20	1,0	-20	1,0	-20
	6,0	0,8996	5,2176	0,8333	4,9998
	8,0	0,7561	6,0488	0,6944	5,5552
	14,0	0,6575	9,2050	0,5787	8,1018
Усього				0,4714	- 1,3432

За даними розрахунків та визначимо ІRR.

ІRR = 15 + 0,4714: (0,4714 - (- 1,3432)) • (20 - 15) = 16,3 %.

Таким чином, 16,3 % — це верхня межа відсоткової ставки, за якою фірма може окупити кредит для фінансування інвестицій­ного проекту. Для одержання прибутку фірма має брати кредит за ставкою менше 16,3 %.

Останній метод, який часто використовується банками оцінки ефективності інвестиційного проекту, — метод визначення строку окупності інвестицій. Якщо не враховувати фактор часу, то показник строку окупності інвестицій можна визначити за такою формулою:

(4.5)

де — спрощений показник строку окупності; СІ — розмір інвестицій; Р_с — щорічний середній чистий прибуток.

Отже, строк окупності інвестицій — це тривалість часу протягом якого недисконтовані прогнозні надходження грошових коштів перевищують недисконтовану суму інвестицій, тобто це число років, необхідних для відшкодування інвес­тицій.

Приклад 4.4. За даними прикладу 4.3 визначити строк окупності інвестицій.

Спочатку визначимо середній щорічний дохід за проектом:

Р_с= (6 + 8 +14): 3 = 9,3 млн грн. Строк окупності інвестицій становитиме:

п_у = 20: 9,3 = 2, 15 р. (2 роки та 54 дні).

Для більш точного визначення строку окупності інвестицій використовують метод, який включає в себе ітеративний пошуки року, на якому грошові надходження покриватимуть вкладені кошти.

Для визначення складемо таблицю.

Таблиця 4.6

 

Рік
Інвестиції, млн грн	-20	—	—	—
Доходи, млн грн	—

З таблиці видно, що інвестиції окупляться на третьому році. Але щоб знайти конкретний час, потрібно зробити такі розра­хунки:

1. Визначимо, скільки коштів необхідно одержати на третьому році, щоб проект окупився:

20 - (6 + 8) = 6 млн грн.

2. Визначимо, за який період на третьому році ми одержимо необхідні 6 млн грн. Для цього складемо пропорцію і розв'яжемо її.

14 млн грн—12 міс.

6 млн грн — х міс.

х = (6 -12): 14 = 5,14 міс.

Таким чином, строк окупності складатиме 2 роки і 5,14 місяця або 2 роки і 155 днів, що на 100 днів більше, ніж у першому роз­рахунку. Інвестори на практиці частіше використовують другий спосіб визначення строку окупності інвестицій.

Крім спрощеного строку окупності інвестицій визначають та­кож і дисконтований (РР), тобто тривалість періоду, протягом якого сума чистих доходів, дисконтованих на момент завершення інвестицій, дорівнює сумі інвестицій:

РР = п, за якого = ІС. (4.6)

Порядок вирахування дисконтованого строку аналогічний ви­рахуванню спрощеного.

Приклад 4.5. Інвестиційний проект характеризується таким потоком платежів, які відносяться до кінця року (див. табл. 4.7). Ставка відсотка прийнята для дисконтування і = 10 %. Визначити строк окупності інвестиційного проекту.

Таблиця 4.7 (млн грн)

 

Рік,t	Грошовий потік, Рk	Дисконтний множник,	Дисконтова-ний потік
	-30		-ЗО
	10,0	0,9052	9,052
	13,0	0,8194	10,65
	14,0	0,7417	10,38
	14,0	0,6714	9,40

Розв 'язок: 30 - (9,052 + 10,65) = 10,298 млн грн.

10,38 млн грн - 12 міс.

10,298 млн грн -х міс.

х = (12 • 10,298): 10,38 = 11,9 міс.

Таким чином, дисконтований строк окупності інвестицій ста­новить 2 роки і 11,9 місяця.

4.5.Оцінка інвестиційного проекту в умовах невизна­ченості

Основними причинами невизначеності є інфляція, зміни в технології, хибна одиниця проектної потужності, пору­шення строків будівництва тощо. Проблема невизначеності поси­люється також порушенням часових строків на виконання кожної фази проекту. Тому комерційні банки мають визначити вплив ін­фляції на оцінку інвестицій, оцінити результати аналізу чутливості проекту, аналізу беззбитковості та аналізу еквівалента впевненості.

Рішення про проведення такої оцінки приймається банком лише в тому випадку, якщо існують серйозні сумніви відносно життєдіяльності інвестиційного проекту, який буде профінансовано за рахунок кредиту.

1. Вплив інфляції на оцінку інвестицій. Інфляція — це загаль­не підвищення цін. Коли зростає інфляція, реальна вартість спо­діваних грошових потоків падає. Якщо інвестор не врахує ризик інфляції, то NPV або ІRR можуть бути штучно завищені. Таким чином, у процесі аналізу інвестиційного проекту варто врахувати інфляцію, коригуючи або грошові потоки за проектом, або ставку дисконту. Розглянемо це на прикладі.

Приклад 4.6. Оцінити інвестиційний проект, який має такі па­раметри: стартові інвестиції — 8000 тис. грн; період реалізації — З роки; грошовий потік по роках (тис. грн): 4000; 4000; 5000; не­обхідна ставка дохідності (без урахування інфляції) — 18%; се­редньорічний індекс інфляції — 10%.

Спочатку визначимо оцінку проекту без урахування та з ура­хуванням інфляції. Розрахунок показників ефективності проекту без урахування інфляції наведено в табл. 4.8.

Таблиця 4.8

 

 

Рік	Розрахунок без урахування інфляції
Коефіцієнт дисконту­вання за ставкою 18 %	Грошовий потік, тис. гри	Дисконтовані члени грошо­вого потоку, РV, тис. грн
		-8000	-8000
	0,8475		3389,8
	0,7182		2872,7
	0,6086		3043,2
			NPV = 1305,7

Для визначення оцінки ефективності проекту з урахуванням інфляції необхідно: або скоригувати грошові потоки на серед­ньорічний індекс інфляції, а потім на ставку дисконту; або визна­чити ставку дисконту, яка б ураховувала індекс інфляції (див. формулу 4.7), і потім скоригувати грошові потоки за новою став­кою, яка враховує індекс інфляції.

,

де — ставка дисконту (коефіцієнт) з урахуванням інфляції; R — ставка дисконту (коефіцієнт) без урахування інфляції; /i— середньорічний індекс інфляції (коефіцієнт).

За даними нашого прикладу визначимо дисконтну ставку з урахуванням інфляції:

= (1 + 0,18) • (1 + 0,1) - 1= 0,298 (29,8 %).

Таблиця 4.9

 

 

Рік	Розрахунок з урахуванням інфляції (варіант 1)	Розрахунок з урахуванням інфляції (варіант 2)
Грошовий потік, тис. грн	Коефіцієнт індексу інфляції за ставкою 10%	Коефіцієнт дисконтування за ставкою 18 %	Дисконтовані члени грошового потоку, РУ, з урахуванням інфляції, тис. грн	Коефіцієнт індексу інфляції за ставкою 29,8 %	Грошовий потік, тис. грн	Дисконтовані члени грошового потоку, РУ, з урахуванням інфляції, тис. грн
	-8000			-8000		-8000	-8000
		0,9090	0,8475		0,770
		0,8264	0,7182		0,594
		0,7513	0,6086		0,4572		.2286
	№>У = -258	№>У = -258

Розрахунок оцінки проекту з урахуванням інфляції наведено в табл. 4.9.

Як видно з табл. 4.8 без урахування інфляції проект доцільно прийняти, бо NPV= 1305,7 тис. грн. Однак розрахунок, проведе­ний з урахуванням інфляції за двома варіантами показує, що про­ект варто відхилити, бо NPV від'ємне і становить —258 тис. Грн.

2. Аналіз чутливості проекту. За допомогою цього аналізу можна показати, як змінюється чистий прибуток або прибутко­вість інвестицій за різних значень заданих змінних (питомої про­дажної ціни, питомих витрат, обсягу продажів та ін.). Аналіз чут­ливості треба здійснювати вже на етапі планування проекту, коли приймаються рішення, які стосуються основних факторів проек­ту. Його проводять у такій послідовності:

1) вибирають ключовий показник ефективності інвестицій (це може бути внутрішня норма дохідності інвестицій (ІRR.) або чиста приведена вартість проекту (NPV));

2) вибирають показники, відносно яких є певна невизначеність:

 

* капітальні витрати та вкладення в оборотний капітал;

* ринкові фактори — ціна товару та обсяг продажів;

* компоненти собівартості продукції;

* час будівництва та введення в дію виробничих потужностей;

Варіація факторів невизначеності, %

Рис. 4.3. Чутливість проекту до зміни факторів невизначеності: 1 — ціна товару, 2 — вартість обладнання, 3 — матеріальні витрати

3) встановлюють номінальні та граничні (нижні і верхні) зна­чення невизначених факторів, вибраних на другому етапі проце­дури. Граничних факторів може бути кілька, наприклад: ± 5 % та ± 10 % від номінального значення;

4) визначають ключовий показник для всіх вибраних граничних значень невизначених факторів;

5) будують графік чутливості для всіх невизначених факторів. В інвестиційному менеджменті цей графік носить назву «Spider Graph» (див. рис. 4.3).

 

 

Даний графік дозволяє зробити висновок про найбільш критич­ні фактори інвестиційного проекту з тим, щоб у процесі реаліза­ції проекту звернути увагу на ці фактори для скорочення ризику невиконання інвестиційного проекту.

Наприклад, якщо ціна продукції стала критичним фактором, то в ході реалізації проекту слід покращити програму маркетингу та під­вищити якість товарів. Якщо проект є чутливим до зміни обсягів виробництва, то необхідно звернути увагу на вдосконалення внут­рішнього менеджменту підприємства та ввести спеціальні заходи з підвищення продуктивності. Якщо критичним стане фактор матері­альних витрат, то доцільно покращити відносини з постачальника­ми, що приведе до зниження ціни на сировину.

3. Аналіз беззбитковості. Мета цього аналізу — визначити точки рівноваги, в яких надходження від продажів дорівнюють витратам на продану продукцію. Коли обсяг продажів нижче цієї точки, то фірма несе збитки, коли надходження рівні витратам, фірма веде справи беззбитково.

Аналіз беззбитковості служить для порівняння використання запланованої потужності з обсягом виробництва, нижче якого фір­ма має збитки. Точку беззбитковості можна визначити в показ­никах фізичних одиниць виробленої продукції або рівня викори­стання виробничої потужності, за якої надходження від продажів та витрати виробництва рівні. Надходження від продажів у точці беззбитковості є вартістю беззбиткових продажів, а ціна одиниці продукції в цій точці є беззбитковою продажною ціною.

Перед тим як вирахувати величини беззбитковості, необхідно перевірити наявність таких умов і допущень:

• витрати виробництва та маркетингу є функцією обсягу виробництва або продажів;

• обсяг виробництва дорівнює обсягу продажів;

• постійні експлуатаційні витрати однакові для будь-якого обсягу виробництва;

• змінні витрати змінюються пропорційно обсягу виробництва, і, таким чином, повні витрати виробництва також змінюються пропорційно до його обсягу;

• продажні ціни на продукт або продуктовий комплекс для всіх рівнів випуску не змінюється з часом, тому загальна вартість продажів є лінійною функцією від продажних цін та кількості проданої продукції;

• величина беззбитковості визначається для одного продукту, а у випадку різної номенклатури її структура, тобто відношення між виробленою кількістю, повинні залишатися постійними/

Математично беззбиткове виробництво обчислюється так:

()-V = , (4.8)

або

V = /( ), (4.9)

де — ціна одиниці продукції; , — змінні витрати на одиницю продукції; V — кількість одиниць випущеної продукції; —річ­ні постійні витрати.

Приклад 4.7. Компанія виготовляє продукт А. Величина постій­них витрат — 220 тис. грн для даного виробництва. Максимально можливий обсяг випуску продукції становить 1000 одиниць. Одини­ця продукції реалізується за ціною 820 грн, змінні витрати станов­лять 270 грн на одиницю продукції. Таким чином за формулою (4.9): V = 220 000: (820 - 270) = 400 одиниць продукції.

Отже, при випуску 400 одиниць виробів А підприємство не має збитків, але і не має прибутків.

Розв'язок цього прикладу можна показати і графічно (див. рис. 4.4).

 

400 800 1000 Кількість виробленої продукції

Рис. 4.4. Графік точки беззбитковості

 

 

При реалізації концепції беззбитковості можна помітити, що будь-яка зміна виручки від реалізації продукції та послуг сильно впливає на зміну прибутку. Це явище називається ефектом вироб­ничого левереджа (або операційного важеля).

Розглянемо це на прикладі.

Приклад 4.8. Підприємство випускає продукцію А. В першому році змінні витрати склали 20 000 грн, а постійні — 2500 грн.

Загальні витрати складають 20 000 + 2500 = 22 500 грн. Вируч­ка від реалізації продукції склала 30 000 грн. Таким чином, при­буток за перший рік становитиме 30 000 - 22 500 = 7500 грн. На другому році внаслідок збільшення продукції на 15 % од­ночасно виросли на таку саму величину змінні витрати та обсяг реалізації.

У такому випадку змінні витрати становитимуть 20 000 * 1,15 = = 23 000 грн, а виручка 30000 • 1,15 = 34 500 грн. При незмінно­сті постійних витрат загальні витрати становитимуть 23 000 + + 2500 = 25 500 грн, а прибуток — 34 500 - 25 500 = 9000 грн. Порівнявши прибуток у другому та в першому році, одержимо 9000: 7500 =1,2 (120 %). Тобто при збільшенні реалізації продук­ції на 15 % спостерігається зростання обсягу прибутку на 20%. Це і є результат впливу операційного (виробничого) важеля.

Для виконання практичних розрахунків залежності зміни при­бутку від зміни обсягів реалізації пропонується така формула:

С = ( -З_пер)/П_в=(3_ІІОС + П_в)/П_в, (4.10)

де С — сила впливу виробничого важеля; — ціна одиниці про­дукції; V — кількість одиниць реалізованої продукції; *V— об­сяг реалізації в грошовому еквіваленті; З_пер — загальна величина перемінних витрат; З_пос — загальна величина постійних витрат; П_в — валовий прибуток.

Для нашого випадку сила впливу виробничого важеля в першому році становила: С = (2500 +7500): 7500 = 1,3333. Ця величина означає, що зі збільшенням виручки від реалізації, припустимо на 15 % (як в нашому випадку), прибуток зростає на 1,3333 -0,15 = 20%.

4. Аналіз еквівалента впевненості. Ідея цього аналізу поля­гає у тому, щоб розподілити грошовий потік на певну та ризико­вану частини. Грошові потоки переводяться в безпечні (певні), потім дисконтуються за безпечною ставкою. Наприклад, у США ставка за державними облігаціями уряду вважається безпечною і, як правило, береться за основу.

Вирахування еквівалентів упевненості проводиться в такій по­слідовності:

1) визначають сподівані грошові потоки від проекту;

2) визначають фактор еквівалента впевненості або відсоток сподіваного грошового потоку, що є певним;

3) вираховують певні грошові потоки: величину сподіваних грошових потоків перемножують на фактор еквівалента впевненості;

4) визначають теперішню вартість проекту шляхом дисконту­вання певних грошових потоків на безпечну дисконтну ставку;

5) визначають чисту теперішню вартість проекту: від чистої теперішньої вартості безпечних грошових потоків віднімають початкові інвестиції.

Якщо значення NPV дорівнює нулю або позитивне, проект можна ухвалити, якщо значення №У негативне, то проект ухва­лювати неслід. Розглянемо це на прикладі.

Приклад 4.9. Компанія вирахувала, що протягом наступних п'яти років щорічно матиме відповідно такі грошові потоки: 7000, 6000, 5000, 4000, 3000 дол. США. Фактори еквівалента впев­неності за ті самі періоди відповідно будуть такі: 95, 80, 70, 60, 40%. Початкові інвестиції в проект 11000 дол. США. Безпечна ставка (дохідність облігацій уряду США) — 10 %. Визначити, чи прийнятний проект, застосувавши метод еквівалента впевненості.

Розв 'язок. Спочатку слід виділити безпечні грошові потоки зі сподіваних грошових потоків. Це можна зробити, помноживши сподівані грошові потоки на фактор еквівалента впевненості (див. табл. 4.11).

Таблиця 4.11

 

Рік	Сподівані грошові потоки, дол. США	Фактор еквівалента впевненості	Безпечні грошові потоки, дол. США
		0,95
		0,80
		0,70
		0,60
		0,40

Отримавши безпечні грошові потоки, дисконтуємо їх за без­печною ставкою 10 % і отримуємо теперішню вартість безпечних грошових потоків (див. табл. 4.12).

Таблиця 4.12

 

Рік	Безпечні грошові потоки, дол. США	Відсотковий фактор теперішньої вартості за 10 %	Теперішня вартість певних грошових потоків, дол. США
		0,926
		0,857
		0,794
		0,735
		0,681
Усього теперішньої вартості певних грошових потоків, дол.. США.

 

Далі, скориставшись формулою 4.2, визначимо:

NPV = 15631 - 11000 = 4631 дол. США. Якщо NPV позитивне, то це означає, що проект прийнятний і його варто схвалити.

Контрольні запитання і завдання до Теми 4:

 

1.Охарактеризуйте процедуру оцінки інвестиційного проекту банком.

2.Назвіть види експертиз документів обґрунтування інвес­тицій.

3.Визначте основні завдання відділу банку з експертизи інвес­тицій.

4.Що таке процедура експертизи інвестиційного проекту?

5.Що включає в себе попередній розгляд та аналіз інвестицій­ного проекту?

6. Назвіть основні критерії оцінки діяльності замовника при інвестиційному кредитуванні.

7.Що включає в себе поглиблений аналіз інвестиційного проекту?.

8.Які складові включає в себе фінансово-економічна оцінка інвестиційного проекту?

9. За якими принципами слід проводити фінансово-економічну оцінку інвестиційного проекту?

10. За якими критеріями банки формують інформаційні масиви інвестиційних проектів?

11. Які чинники має врахувати банк при фінансово-економічній оцінці інвестиційного проекту?

12. Назвіть основні критерії та показники, за якими визначається ефективність інвестиційного проекту.

13. Що таке середньозважена вартість капіталу та як вона визначається?

14. Що таке чистий приведений дохід, індекс рентабельності інвестицій та як вони визначаються?

15. Охарактеризуйте зміст внутрішньої норми дохідності інве­стицій.

16. Як визначається строк окупності інвестицій?

17. Чому оцінка банком інвестиційного проекту в умовах неви­значеності є обов'язковою?

18. Що таке аналіз чутливості інвестиційного проекту?

19. Що таке аналіз беззбитковості і як він проводиться на практиці?

20. Що таке виробничий левередж (операційний важіль) та як він визначається?

21. Що таке аналіз еквівалента впевненості і як він проводить­ся на практиці?