Зміст і характеристика державного інвестицій­ного кредитування

Державний інвестиційний кредит — це сукуп­ність кредитних відносин, в яких кредитором виступає держава, а позичальником — підприємства, найчастіше ті, які належать до державної форми власності. Він надається на капітальні вкладен­ня виробничого призначення шляхом бюджетних позичок безпо­середньо міністерствам і відомствам, іншим державним органам виконавчої влади для фінансування підприємствами, організаці­ями та об'єднаннями через банківські установи об'єктів, будів­ництво яких тільки починається на конкурсній основі, а також для фінансування раніше початих перспективних будов, техніч­ного переоснащення та реконструкції діючих підприємств, які належать до державної власності, за пріоритетними напрямами економіки України.

Сьогодні в Україні державне кредитування будівництва та об'єктів виробничого призначення здійснюється за рахунок кош­тів Інвестиційного фонду України, сформованого за рахунок дер­жавного бюджету.

Обсяг державного кредитування і його напрями визначаються державною політикою.

Об'єкти будівництва, що споруджуються за рахунок держав­них централізованих, а також коштів місцевих бюджетів, фінан­суються виключно з рахунків фінансування капітальних вкла­день. Витрати коштів із цих рахунків мають цільовий характер.

Фінансування капітального будівництва здійснюється через установи банків. Перелік уповноважених банків, яким надається право на обслуговування державних бюджетних коштів, визнача­ється Кабінетом Міністрів України і Національним банком України.

Кредитування капітальних вкладень на поворотних засадах проводиться підприємствами, об'єднаннями та організаціями на основі довгострокових кредитних договорів між державою (в особі Міністерства фінансів) і міністерствами, іншими централь­ними і місцевими органами виконавчої влади — позичальниками.

Державне кредитування капітального будівництва здійсню­ється згідно з Положенням про державне кредитування будов і об'єктів виробничого призначення, затвердженим наказом Мініс­терства фінансів і Міністерства економіки з урахуванням змін і доповнень від 26 червня 1996 р. № 128/79.

Фінансування будов і об'єктів виробничого призначення (при­родоохоронних об'єктів) за рахунок державних централізованих капітальних вкладень здійснюється в обсягах, визначених відпо­відними Переліками важливих будов виробничого призначення і природоохоронних об'єктів у складі Державної програми.

Включення будов до Державної програми є державною гаран­тією безперервного їх фінансування протягом року.

Формування цих Переліків здійснюється в такому порядку:

а) Міністерство економіки визначає та, доводить до відома дер­жавних замовників попередні обсяги державних централізованих капітальних вкладень. Міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади — замовники на підставі попередніх обсягів державних централізованих капітальних вкладень визна­чають і подають Міністерству економіки Переліки будов і об'єк­тів, які фінансуються за рахунок коштів державного бюджету. Міністерство економіки уточнює обсяги капітальних вкладень з урахуванням прийнятого бюджету, розмір і джерела їх фінансу­вання по кожній будові та об'єкту і подає зазначені вище Перелі­ки на затвердження Кабінету Міністрів України у складі Держав­ної програми;

б) Міністерство економіки у двотижневий термін після затвердження Державної програми повідомляє обсяги державних централізованих капітальних вкладень та Переліки будов і об'єктів, що фінансуються за рахунок державного бюджету, міністерствам, іншим центральним і місцевим органам виконавчої влади — замовникам, центральним установам банків та у зведеному вигляді Міністерству фінансів, Головному управлінню державно­го казначейства та Державному комітету зі статистики;

в) Міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади — замовники у двотижневий термін після затвердження Державної програми затверджують обсяги державних капіталь­них вкладень та Переліки будов і об'єктів, що не увійшли до
складу Державної програми і споруджуються із залученням коштів державного бюджету, визначають конкретних забудовників, які організують проведення конкурсів (тендерів) для будов, що розпочинаються, й укладають на їх підставі контракти (договори). Зазначені Переліки будов виробничого призначення (природоохоронних об'єктів) після затвердження погоджуються з Міністерством економіки.

У невиробничих галузях державні централізовані капітальні вкладення розподіляються міністерствами, іншими центральни­ми та місцевими органами виконавчої влади — замовниками, ви­ходячи із встановлених їх обсягів, для забезпечення виконання зав­дань щодо введення в експлуатацію об'єктів соціально-культур­ної сфери відповідно до показників Державної програми.

Фінансування витрат на придбання устаткування, яке не вхо­дить до кошторису будов та об'єктів, що споруджуються з вико­ристанням державних централізованих капітальних вкладень, здійснюється у межах річних обсягів, що виділяються міністерс­твам, іншим центральним та місцевим органам виконавчої влади — замовникам за погодженням із Міністерством економіки.

Фінансування проектних робіт, що виконуються за рахунок державних бюджетних коштів, а також витрат на проведення кон­курсів (тендерів), консервацію (розконсервацію) об'єктів здійсню­ється в межах загальних обсягів капітальних вкладень замовника.

Порядок відкриття та оформлення кредитування держав­них капітальних вкладень. Кредитування державних централі­зованих капітальних вкладень за рахунок державного бюджету проводиться Міністерством фінансів, Головним управлінням дер­жавного казначейства шляхом перерахування міністерствам, ін­шим центральним та місцевим органам виконавчої влади — за­мовникам коштів згідно з планами фінансування.

Міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої вла­ди — замовники при відкритті кредитування об'єктів будівництва за рахунок централізованих державних капітальних вкладень подають центральним установам фінансуючих банків такі документи:

• показники обсягів державних централізованих капітальних вкладень по замовниках у галузевому розрізі та введення в дію невиробничих потужностей згідно з Державною програмою;

• перелік важливих будов виробничого призначення (природоохоронних об'єктів), передбачених Державною програмою;

• показники обсягів капітальних вкладень та Перелік будов і об'єктів, що не ввійшли поіменно до Державної програми і споруджуються із залученням коштів державного бюджету;

• план фінансування;

• довідка про підсумки проведення конкурсу (тендеру) для будов, що розпочинаються;

• титул будови;

• титул перехідної будови.

Центральні установи фінансуючих банків доводять зазначені документи до місцевих установ банків, що здійснюють операції з кредитування капітального будівництва. Місцеві установи банків, що здійснюють операції з кредитування, перевіряють подану до­кументацію та, у разі її відповідності встановленим вимогам, від­кривають фінансування будівництва.

Титульні списки будов (виробничого призначення, природо­охоронних об'єктів, які розпочинаються, а також перехідних бу­дов), що фінансуються із залученням коштів державного бюдже­ту і бюджетних позичок, затверджуються міністерствами, інши­ми центральними та місцевими органами виконавчої влади — замовниками і погоджуються з Міністерством економіки. Титульні списки будов (виробничого призначення, природоохоронних об'єктів, які розпочинаються, а також перехідних будов), що фі­нансуються за рахунок місцевого бюджету, затверджуються від­повідним місцевим органом виконавчої влади — замовником.

Титульні списки будов, які споруджуються за рахунок коштів державних підприємств і організацій, та титульні списки об'єктів невиробничого призначення, будівництво яких здійснюється за рахунок державних капітальних вкладень, а також плани техніч­ного переозброєння діючих підприємств, роботи по яких здійснюються за рахунок державних капітальних вкладень, затвер­джуються міністерствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади — замовниками або у встановленому ними порядку.

Міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади щоквартально подають до Міністерства фінансів інформа­цію про використання державних централізованих капітальних вкладень.

Інвестор починає погашати кредит за рахунок власних коштів через рік після закінчення нормативного строку будівництва, ре­конструкції та технічного переоснащення об'єкта кредитування. Кошти, що вивільнилися, перераховуються комерційними банка­ми на рахунок Інвестиційного фонду України для повернення їх у державний бюджет.

Контроль за цільовим використанням бюджетних позичок на фінансування капітального будівництва здійснюють Міністерст­во фінансів, Головне управління державного казначейства, мініс­терства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади — за­мовники і фінансуючі установи банків.

Контроль за додержанням строків будівництва об'єктів, пе­редбачених Державною програмою, здійснює Міністерство еко­номіки та міністерства, інші центральні та місцеві органи вико­навчої влади — замовники.