Студопедия — Практичне заняття №6, 7
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Практичне заняття №6, 7






ТЕМА: «Публічне адміністрування у сфері культури»

План:

1. Основні принципи культурної політики в Україні.

Основні принципи культурної політики в Україні.

—визнання культури як одного з головних чинників самобутності української нації та національних меншин, які проживають на території України;

—утвердження гуманістичних ідей, високих моральних засад у сус­пільному житті, орієнтація як на національні, так і на загальнолюдські цінності, визнання їх пріоритетності над політичними і класовими інте­ресами;

—збереження і примноження культурних надбань;

—розвиток культурних зв'язків з українцями, що проживають за кордоном, як основи збереження цілісності української культури;

—гарантування свободи творчої діяльності, невтручання у творчий процес з боку держави, політичних партій та інших громадських об'єд­нань;

—рівність прав і можливостей громадян незалежно від соціального стану та національної належності у створенні, використанні та поширен­ні культурних цінностей;

—доступність культурних цінностей, усіх видів культурних послуг та культурної діяльності для кожного громадянина;

—забезпечення умов для творчого розвитку особистості, підвищення культурного рівня та естетичного виховання громадян;

—заохочення благодійної діяльності у сфері культури підприємств, організацій, громадських об'єднань, релігійних організацій, окремих гро­мадян;

—всебічне міжнародне культурне співробітництво;

—визнання пріоритету міжнародно-правових актів у сфері культури;

—поєднання державних і громадських засад у забезпеченні розвитку культури.

2. Органи державної виконавчої влади, що реа­лізують державну політику в галузі культури

Головним (провідним) органом державної виконавчої влади, що реа­лізує державну політику в галузі культури і мистецтв, шляхом здійснен­ня керівництва цією сферою управління, а також несе відповідальність за її розвиток є Міністерство культури і мистецтв України (Мінкультури України).

Основними завданнями Мінкультури України є:

— реалізація державної політики у сфері культури і мистецтв вихо­дячи з принципів та пріоритетів, визначених Основами законодавства України про культуру та законодавством України;

— збереження культурно-мистецького надбання, розвиток україн­ської культури і мистецтв, створення сприятливих умов для збереження етнічної мовної та культурної самобутності, рівноправного розвитку на­ціональних культур в Україні;

— розробка пропозицій щодо основних напрямів розвитку національ­ної культури і мистецтв, стимулювання культурно-мистецького процесу;

— розвиток соціальної та ринкової інфраструктури у сфері культури і мистецтв, забезпечення ефективного управління галуззю та зміцнення її матеріально-технічної бази;

— державний контроль за вивезенням з України та ввезенням в Ук­раїну культурних цінностей;

— розширення міжнародного культурного співробітництва та розви­ток культурних зв'язків.

Мінкультури України відповідно до покладених на нього завдань:

1) розробляє проекти цільових державних програм розвитку культу­ри і мистецтв, пропозиції щодо правового регулювання та податкової по­літики у цій сфері;

2) прогнозує розвиток культури і мистецтв, готує та вносить у вста­новленому порядку пропозиції щодо надання закладам культури і мис­тецтв статусу національних, академічних, а також щодо присвоєння мит­цям і працівникам культури почесних звань, відзначення їх державними преміями та нагородами;

3) сприяє відкритості національної культури, заохочує і підтримує розповсюдження творів літератури і мистецтва;

4) створює умови для розвитку всіх видів мистецтв, самодіяльної творчості, заохочує новаторські пошуки в мистецтві, забезпечує свободу творчості, створює умови для вільного виявлення індивідуальності мит­ця;

5) сприяє роботі творчих спілок, національно-культурних товариств, молодіжних і дитячих організацій, фондів, асоціацій, інших громадських організацій, що діють у сфері культури і мистецтв;

6) визначає пріоритети, встановлює порядок і здійснює придбання творів літератури та мистецтв за рахунок і в межах бюджетних коштів;

7) інформує органи законодавчої та виконавчої влади, громадськість, засоби масової інформації про стан здійснення політики у сфері культу­ри і мистецтв, проводить інформаційно-пропагандистську та видавничу діяльність;

8) забезпечує охорону пам'яток історії та культури, захист історико-культурного середовища, визначає порядок і організує роботу з обліку, охорони, реставрації, використання і популяризації пам'яток історії та культури;

9) забезпечує збереження і розвиток культурних традицій україн­ського народу, сприяє відродженню осередків традиційної народної твор­чості, промислів та ремесел, дбає про захист інтелектуальної власності та реалізацію авторських прав;

10)сприяє соціальному та правовому захисту працівників культури і мистецтв, надає працівникам культури і мистецтв підтримку в реаліза­ції художніх задумів та проектів, пов'язаних з виконанням державного контракту;

11)визначає перспективи та напрями розвитку спеціальної освіти у

галузі культури і мистецтв, організує підготовку, перепідготовку та під­вищення кваліфікації творчих працівників та інших фахівців галузі;

12)сприяє підвищенню ефективності наукових досліджень з акту­альних проблем культури і мистецтв, розробці та впровадженню в галузі нової техніки та сучасних технологій;

13)визначає пріоритетні напрями розвитку галузевої науки, залучає науковий потенціал галузі до реалізації міжнародних і державних про­грам та проектів у сфері культури та мистецтв;

14)вживає відповідно до законодавства заходів для вдосконалення роботи підприємств галузі;

15)розробляє вимоги до проектів будівель і споруд підприємств культури і мистецтв, організує проектування пам'ятників і монументів, здійснює контроль за їх спорудженням;

16) вносить пропозиції щодо обсягів фінансування з державного бюджету розвитку культури і мистецтв, бере участь у розробці нормати­вів матеріального та фінансового забезпечення підприємств;

17)проводить науково-технічну політику з питань розвитку матері­ально-технічної бази культури, її технічного переоснащення, забезпечує ефективність використання капітальних вкладень, що виділяються Мі­ністерству;

18)забезпечує реалізацію антимонопольної політики у галузі культу­ри і мистецтв, сприяє розвиткові конкуренції;

19)здійснює в межах повноважень, визначених законодавством Ук­раїни, функції з управління майном підприємств, що перебувають у за­гальнодержавній власності та належать до сфери управління Міністер­ства;

20)укладає і розриває контракти з керівниками підприємств, органі­зує контроль за експлуатацією та технічним станом споруд підприємств, віднесених до сфери управління Міністерства;

21)впроваджує прогресивні форми господарювання в галузі, у межах своїх повноважень розробляє та вносить пропозиції щодо формування державного контракту;

22) координує гастрольно-концертну, виставкову, фестивальну, кон­курсну діяльність тощо;

23) заохочує благодійницьку діяльність, спрямовану на розвиток культури і мистецтв в Україні та за її межами;

24)контролює додержання правил охорони праці, техніки безпеки та пожежної безпеки на підприємствах культури і мистецтв, проводить нау­ково обґрунтовану кадрову політику;

25)організує бухгалтерський облік, бухгалтерську і статистичну звіт­ність, а також контрольно-ревізійну роботу в галузі;

26)здійснює за участю відповідних органів державної виконавчої влади контроль за переміщенням творів мистецтва, предметів та інстру­ментів, що становлять історико-культурну цінність;

27)стимулює розвиток художнього ринку та експорт національної культурної продукції згідно із законодавством, сприяє інтеграції України у світовий культурний процес, налагоджує співробітництво між підпри­ємствами культури і мистецтв України та зарубіжних країн, міжнародни­ми організаціями;

28)організує популяризацію надбань культури українського народу за межами України та світової культури в Україні, сприяє задоволенню культурних потреб українців і прихильників української культури за ме­жами України, залучає кращих представників української діаспори до культурно-мистецьких процесів в Україні;

29)забезпечує реалізацію міжнародних договорів України у сфері культури і мистецтв.

Мінкультури України має право:

1) представляти Уряд України за його дорученням у міжнародних організаціях і під час підписання міжнародних договорів України;

2) залучати фахівців центральних органів державної виконавчої вла­ди, установ, організацій (за погодженням з керівниками) для розгляду питань, що належать до його компетенції;

3) аналізувати роботу підприємств культури і мистецтв незалежно від відомчого підпорядкування з питань, що належать до компетенції Мі­ністерства;

4) засновувати у встановленому порядку друковані та інші засоби масової інформації, створювати видавництва, культурно-освітні програ­ми для радіо і телебачення, організовувати записи і тиражування на різ­них типах носіїв аудіовізуальної інформації творів національного мис­тецтва і літератури з метою їх популяризації в Україні та за її межами;

5) засновувати фонди, організовувати і проводити аукціони, виставки-продажі в порядку, визначеному законодавством України;

6) одержувати у встановленому законодавством порядку від цен­тральних та місцевих органів державної виконавчої влади інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань;

7) залучати на договірній основі висококваліфікованих фахівців для проведення консультацій, експертизи проектів і пропозицій щодо роз­витку культури і мистецтв;

8) скликати у встановленому порядку наради з питань, що належать до його компетенції.

Мінкультури України у процесі виконання покладених на нього зав­дань взаємодіє з іншими центральними органами державної влади, орга­нами Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої вла­ди і самоврядування, а також з відповідними органами інших держав.

Мінкультури України у межах своїх повноважень та на виконання законодавства України видає накази, організовує та контролює їх вико­нання.

У випадках, передбачених законодавством, рішення Міністерства мо­жуть бути обов'язковими для виконання центральними органами дер­жавної виконавчої влади, підприємствами незалежно від форми власно­сті та громадянами.

Мінкультури України очолює Міністр, якого призначає на посаду та звільняє з посади Президент України.

Організаційне, експертно-аналітичне, правове, інформаційне, матері­ально-технічне та інше забезпечення діяльності Мінкультури України організовується Державним секретарем.

Державного секретаря призначає на посаду за поданням Прем'єр-мі­ністра України та звільняє з посади Президент України. Державний сек­ретар підзвітний і підконтрольний Міністрові. Державний секретар має першого заступника та заступників, яких призначає на посади за подан­ням Прем'єр-міністра України та звільняє з посад Президент України. Державний секретар, його перший заступник і заступники призначають­ся на посади на строк повноважень Президента України. Державний сек­ретар розподіляє за погодженням з Міністром обов'язки між першим за­ступником та заступниками Державного секретаря, визначає ступінь їх відповідальності.

Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Мінкультури України, обговорення найважливіших напрямів його діяль­ності у Міністерстві утворюється колегія у складі Міністра (голова коле­гії), Державного секретаря, його першого заступника та заступників (за посадою), а також інших керівних працівників Мінкультури України.

До складу колегії можуть входити керівники інших центральних ор­ганів виконавчої влади, представники громадських організацій, а також навчальних закладів, закладів культури, підприємств та організацій, що належать до сфери управління Мінкультури України, видатні діячі куль­тури і мистецтв. Члени колегії затверджуються та увільняються від обов'язків Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра. Рішення колегії проводяться в життя наказами Мінкультури України.

У складі Мінкультури України Кабінетом Міністрів України можуть бути утворені урядові органи державного управління (департаменти, служби, інспекції).

3. Роль творчих спілок в галузі культури України.

Творча спілка це добровільне об'єднання професійних творчих працівників відповідного фахового напряму в галузі культури та мистец­тва, яке має фіксоване членство і діє на підставі статуту.

Основними напрямами діяльності творчої спілки є:

—творча діяльність у галузі культури і мистецтва;

—розвиток національної культури та мистецтва, розробка та втілен­ня в життя культурно-мистецьких заходів, організація творчих конкур­сів, виставок, авторських вечорів, прем'єр, фестивалів тощо;

—створення умов для творчої праці, підвищення професійного, нау­кового та загальнокультурного рівня членів творчої спілки, виховання творчої молоді, оволодіння нею досягненнями національної та загально­людської культури;

—пошук талантів серед молоді та сприяння їх творчому розвиткові;

—видання газет, журналів, книг та іншої друкованої продукції, ство­рення кіно- та відеофільмів, аудіовізуальної продукції з метою популяри­зації досягнень української та світової культури і мистецтва, творчого до­робку членів спілок;

—піклування про правовий, соціальний та професійний захист чле­нів творчої спілки;

—сприяння відродженню, розвиткові та популяризації народної творчості, творчому використанню народних традицій у розвиткові куль­тури та мистецтва, збереженню та збагаченню історико-культурної спад­щини та довкілля, проведенню масових культурно-просвітницьких захо­дів, а також утвердженню демократичних, загальнолюдських цінностей;

— постійна співпраця з педагогічними та науково-педагогічними ко­лективами навчальних закладів;

— надання допомоги в навчально-виховній роботі педагогічним ко­лективам у патріотичному, культурному та інтелектуальному розвиткові дітей та молоді, у морально-етичному та естетичному вихованні;

— сприяння обміну культурними цінностями, співробітництво між діячами культури і мистецтва різних країн, національними і міжнародни­ми, організаціями культури та мистецтв;

— виховання поваги до історико-культурних цінностей, традицій ук­раїнського та інших народів.

Держава забезпечує підтримку та захист законних прав та інтересів творчих спілок, гарантує однакові умови для виконання ними статутних завдань і цілей. З цією метою вона сприяє розвиткові творчих спілок, їх діяльності щодо творення національної культури та мистецтва, проведен­ню культурно-мистецьких заходів; надає творчим спілкам дотації та роз­міщує державні замовлення; надає необхідну інформацію для забезпечен­ня діяльності творчих спілок; гарантує професійний та соціальний захист членів творчих спілок, охорону їх авторських прав; залучає творчі спілки до підготовки законопроектів, розробки загальнодержавних програм національно-культурного розвитку, інших соціальне важливих культуроло­гічних та соціально-політичних заходів.

Професійний творчий працівник користується правом на державне соціальне страхування, оплату праці відповідно до професії, кваліфікації та особистого трудового внеску, належні умови праці, пенсійне забезпе­чення згідно з законодавством України. Професійний творчий працівник може мати статус як найманого працівника, так і особи, яка не працює за наймом.

Професійним творчим працівникам — членам творчої спілки для за­безпечення умов для творчої діяльності надається окрема кімната (кабі­нет, майстерня) або додаткова жила площа розміром не менше 20 кв. м, що оплачується в одинарному розмірі.

Творчі спілки України можуть мати всеукраїнський та регіональний (місцевий) статус. До всеукраїнських творчих спілок належать спілки, ді­яльність яких поширюється на територію всієї України і які мають міс­цеві творчі осередки, у більшості її областей. До регіональних (місцевих) творчих спілок належать спілки, діяльність яких поширюється на терито­рію відповідної адміністративно-територіальної одиниці або регіону.

Творча спілка створюється групою професійних творчих працівників відповідного фахового напряму в галузі культури та мистецтва (всеукра­їнська — у складі не менш як 100 осіб, регіональна (місцева) — не менш як 20 осіб), що мають у своєму доробку завершені та оприлюднені твори культури і мистецтва чи їх інтерпретації та досягли 18 років.

Вищим керівним органом творчої спілки є загальні збори (з'їзд, кон­ференція), що скликаються відповідно до статуту творчої спілки. Рішен­ня про скликання загальних зборів (з'їзду, конференції) приймається правлінням творчої спілки або на вимогу не менше однієї третини членів творчої спілки.

У період між загальними зборами (з'їздами, конференціями) діяль­ністю творчої спілки керує правління творчої спілки, яке обирається за­гальними зборами (з'їздом, конференцією) на строк, визначений стату­том.

У період між засіданнями правління поточною діяльністю творчої спілки керують президія (рада тощо) та голова правління творчої спілки.

Творчі спілки мають право:

—здійснювати творчу та господарську діяльність у передбаченому законодавством порядку для виконання своїх статутних завдань;

—представляти та захищати права і законні інтереси своїх членів;

—брати участь у розробці нормативно-правових актів щодо діяль­ності творчих спілок та статусу творчих працівників;

—брати участь у визначенні засад державної політики у сфері оплати праці членів творчих спілок, страхування, пенсійного забезпечення, зайнятості, правового та соціально-економічного захисту творчих пра­цівників;

—представляти професійних творчих працівників до відзначення державними нагородами, почесними званнями, державними преміями, іншими видами морального та матеріального заохочення;

—вживати заходів соціально-економічної підтримки та благодій­ництва;

— у встановленому порядку створювати фонди творчих спілок з пра­вами юридичної особи для виконання статутних завдань і цілей творчої спілки;

— володіти, користуватися і розпоряджатися майном на правах влас­ника відповідно до законодавства України;

— на пріоритетність при продовженні договору оренди приміщень, які вони орендують під творчі майстерні, студії, лабораторії тощо;

— проводити атестацію творчих працівників відповідно до свого ста­туту.

Державна реєстрація всеукраїнських творчих спілок здійснюється Міністерством юстиції України, а їх територіальних осередків та регіо­нальних (місцевих) творчих спілок — відповідними місцевими органами виконавчої влади.

Для державної реєстрації творчої спілки її засновники подають до органу, що здійснює реєстрацію, заяву, до якої додаються документ про сплату реєстраційного збору та установчі документи: статут творчої спіл­ки і протокол загальних зборів (з'їзду, конференції) про утворення твор­чої спілки, в якому мають міститися такі відомості:

назва організації та мета її утворення;

дата утворення;

склад засновників та керівних органів;

місцезнаходження керівних органів творчої спілки, номер контактно­го телефону;

дані про територіальні осередки.

Орган, що здійснює реєстрацію творчої спілки, у місячний строк ви­дає засновникам свідоцтво про державну реєстрацію творчої спілки за зразком, встановленим Кабінетом Міністрів України. У необхідних ви­падках орган, що здійснює реєстрацію творчої спілки, проводить перевір­ку відомостей, зазначених у поданих документах.

З моменту реєстрації творча спілка чи її територіальний осередок на­бувають статусу юридичної особи.

Орган, що здійснює реєстрацію творчої спілки, відмовляє у держав­ній реєстрації творчої спілки у разі якщо:

—статут або інші документи, подані на реєстрацію, суперечать зако­нодавству України;

—з такою самою назвою зареєстровано іншу творчу спілку. Орган, що здійснює реєстрацію творчої спілки, надсилає письмове повідомлення про відмову в державній реєстрації, в якому зазначаються підстави відмови.

Відмова в державній реєстрації творчої спілки може бути оскаржена в судовому порядку.

Діяльність творчої спілки припиняється:

—згідно з рішенням загальних зборів (з'їзду, конференції) творчої спілки;

—на підставі рішення суду в разі порушення законодавства України. Діяльністю творчої спілки керують:

— загальні збори (з'їзд, конференція), що є вищим керівним органом творчої спілки і скликаються відповідно до статуту творчої спілки;

— правління, що обирається загальними зборами і керує спілкою у період між загальними зборами;

— президія (рада тощо) та голова правління.

У період між засіданнями правління поточною діяльністю творчої спілки керують президія (рада тощо) та голова правління творчої спілки відповідно до законодавства України та статуту творчої спілки.

Контроль за фінансово-господарською діяльністю творчої спілки, правильним веденням справ, своєчасним розглядом листів, звернень, за­яв і скарг здійснює ревізійна комісія творчої спілки

Звітність про діяльність творчих спілок має відкритий характер і є доступною кожному члену спілки. Спілки інформують громадськість про свою діяльність через засоби масової інформації.







Дата добавления: 2015-08-12; просмотров: 375. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

Закон Гука при растяжении и сжатии   Напряжения и деформации при растяжении и сжатии связаны между собой зависимостью, которая называется законом Гука, по имени установившего этот закон английского физика Роберта Гука в 1678 году...

Характерные черты официально-делового стиля Наиболее характерными чертами официально-делового стиля являются: • лаконичность...

Этапы и алгоритм решения педагогической задачи Технология решения педагогической задачи, так же как и любая другая педагогическая технология должна соответствовать критериям концептуальности, системности, эффективности и воспроизводимости...

Медицинская документация родильного дома Учетные формы родильного дома № 111/у Индивидуальная карта беременной и родильницы № 113/у Обменная карта родильного дома...

Основные разделы работы участкового врача-педиатра Ведущей фигурой в организации внебольничной помощи детям является участковый врач-педиатр детской городской поликлиники...

Ученые, внесшие большой вклад в развитие науки биологии Краткая история развития биологии. Чарльз Дарвин (1809 -1882)- основной труд « О происхождении видов путем естественного отбора или Сохранение благоприятствующих пород в борьбе за жизнь»...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.011 сек.) русская версия | украинская версия