Основні функції туроператора

Туроператорська діяльність передбачає виконання багатьох функцій, основними з яких є:

1. Дослідження туристського ринку, тобто окреслення кола споживачів, виявлення їхніх туристичних потреб і поділ на однорідні групи, з яких обираються найпривабливіші. Саме для обраних груп споживачів, які складають цільовий сегмент, розробляється турпродукт;

2.Розробка під потреби цільового сегмента турпродукту та апробація його на ринку з метою виявлення відповідності запитам туристів:

- розробка маршруту - вибір дестинацій, порядку їх відвідування та шляхів слідування до них;

- розробка графіка - визначення часу і тривалості перебування у дестинаціях;

- розробка програми обслуговування на маршруті;

3. Укомплектовування туру всіма необхідними послугами згідно з програмою обслуговування, для чого укладаються угоди з такими підприємствами туристичної індустрії:

- готелями та іншими закладами розміщення - на предмет надання туристам послуг гостинності;

- підприємствами громадського харчування - на предмет забезпечення туристів харчуванням; - транспортними підприємствами - на предмет надання транспортних послуг;

- екскурсійними фірмами, музеями, виставковими залами, парками та іншими розважальними закладами - на предмет надання екскурсійних послуг та організації дозвілля;

- фірмами, що надають різні побутові послуги - на предмет побутового обслуговування туристів;

- адміністрацією спортивних споруд - на предмет доступу туристів до цих споруд;

- менеджерами шоу, кіно, відео, театральних закладів - на предмет відвідування цих закладів туристами;

- дирекціями заповідників, заказників, садово-паркових, мисливських і рибальських господарств - на предмет забезпечення туристичного відпочинку й обслуговування на цих територіях.

Взаємодія з цими підприємствами повинна носити як поточний, так і перспективний характер. Тобто в угодах повинні бути відображені не тільки питання забезпечення і контролю діючих програм обслуговування, але можливості розробки перспективних турпродуктів.

4. Дотримання туристських формальностей - відкриття віз, страхування туристів та ін., для чого зі страховими компаніями укладаються відповідні угоди.

5. Розрахунок вартості турпродукту і встановлення ціни з урахуванням норми прибутку. Встановлення цін на туристські послуги, які реалізуються окремо, тобто не у складі турпакета.

6. Забезпечення туристів необхідними матеріалами рекламно-інформаційного та сувенірного характеру, спеціальним спорядженням та інвентарем.

7. Підготовка і призначення на маршрути працівників, виконуючих функції контакту з туристами, координації й контролю за виконанням програми обслуговування (екскурсоводів, керівників туристських груп, інструкторів та ін.).

8. Формування власних каналів збуту або налагодження зв'язків з існуючою мережею туристичних агентств.

9. Просування власного турпродукту та рекламно-інформаційна підтримка збутової діяльності агенцій, з якими укладені угоди.

10. Постійний оперативний зв'язок із туристами під час їхнього перебування на маршруті, контроль за виконанням програми обслуговування та розв'язання поточних проблем.

4. Класифікація туроператорів

Інтенсивний розвиток індустрії туризму, виникнення й посилення конкуренції на туристському ринку - все це вплинуло на структуру туроператорів і визначило їхню подальшу спеціалізацію.

Усіх тур операторів, які виступають на ринку, можна поділити на такі основні типи: оператори масового ринку, туроператори, що спеціалізуються на визначеному напрямку, туроператори внутрішнього ринку, тур оператори зовнішнього ринку.

1.Оператори масового ринку – найбільш поширений тип тур операторів. Вони, як привило продають турпакети на відомі курорти, куди клієнтів перевозять регулярними чи чартерними рейсами. Вони з'явились у період становлення масового туризму й займались організацією конвеєрних подорожей, які передбачають однорідність потреб, відсутність спеціалізації на окремих сегментах, пропозицію єдиного стандартизованого турпродукту для всього ринку. Великий обсяг продажу, який забезпечується охопленням масового покупця, дозволяє звести до мінімуму вартість турпакета. Діяльність операторів масового ринку, в цьому випадку, зорієнтована на споживача із невисокими доходами, де ціна подорожі - вирішальний чинник конкурентної боротьби.

Зростання доходів населення, ускладнення туристського попиту привели до того, що оператори масового ринку перейшли від конвеєрного до диференційованого туризму, який передбачає різноманітність туристських потреб, наявність спеціалізованих сегментів, для кожного з яких пропонується спій турпродукт. Туроператор, у цьому випадку, намагається охопити весь ринок через окремі сегменти, для чого розробляє і пропонує великий асортимент подорожей із численними комбінаціями туристських послуг. Виробництво спеціалізованого турпродукту тягне за собою зростання його вартості, а отже, й ціни. Тому диференційований туризм поширений на ринках із високим рівнем доходів населення, де споживачі віддають перевагу якості турпродукту перед його ціною.

Диференційований туризм передбачає, що фірми, фінансові ресурси яких обмежені й не дозволяють охопити весь ринок або більшу його частину, задовольняються окремими сегментами. Внаслідок цього з'являються спеціалізовані тур оператори.

2. Туроператори, що спеціалізуються на визначеному напрямку. Менш відомі ніж попередні, але набагато численніші. Ту операторів даного типу можна розділити на 5 категорій вони пропонують:

1) пакети для визначеної клієнтури – молодь пенсіонери, учені, бізнесмени…;

2) «пакетні» тури на визначені напрямки, наприклад у Велику Британію, Австрію…;

3) проживання у визначених місцях, наприклад, у будинках відпочинку;

4) перевезення своїх клієнтів визначеним видом транспорту (кораблем, потягом, літаком);

5) специфічні тури – сафарі в Кенії, гірський туризм, альпінізм.

3. Туроператори внутрішнього ринку. Продають турпакети всередині країни знаходження. Надають послуги з внутрішнього та в'їзного (іноземного) туризму, мінімальний розмір фінансового забезпечення їхньої діяльності має становити суму, еквівалентну не менше ніж 10000 євро (згідно Закону України про туризм).

4. Тур оператори зовнішнього ринку. Створюють турпродукт і продають у різні країни. Для туроператорів, які організовують зарубіжні туристичні поїздки, мінімальний розмір фінансового забезпечення їхньої діяльності має становити суму, еквівалентну не менше 20000 євро.

Окрім того, прийнято поділяти туроператорів на ініціативних і рецептивних. Цей поділ функціональний і притаманний у першу чергу міжнародному туризму.

Ініціативні тур оператори – це ті, щовідправляють туристів за кордон чи в інші регіони за домовленістю з приймаючими (рецептивними) операторами або безпосередньо з туристичними підприємствами. Вони відрізняються від туристських агентств, які займаються на ринку виключно роздрібним продажем, тим, що створюють власний турпродукт додаючи до пакета рецептивного оператора якусь свою послугу, зазвичай - це транспорт. У випадку організації транспортної подорожі ініціативний оператор формує турпродукт із пакетів послуг декількох рецептивних туроператорів, що знаходяться у різних країнах або регіонах, додаючи власну послугу - перевезення на маршруті.

Рецептивні туроператори - це оператори на прийомі, що організовують обслуговування туристів у країнах або регіонах призначення. Вони формують свій турпродукт з окремих послуг, які надаються місцевими готелями, підприємствами громадського харчування, екскурсійними бюро, розважальними закладами тощо.

Ініціативний та рецептивний туроператори встановлюють між собою тісні договірні взаємовідносини, згідно з якими перший комплектує та направляє туристичні групи, забезпечує їх транспортом; другий приймає ці групи та організовує їхнє обслуговування на місці.

Реальне туристське підприємництво часто поєднує вищевказані операторські функції. Стосовно деяких своїх продуктів туроператор може виступати як рецептивний, так й як ініціативний, а в деяких випадках - як агент із продажу готових пакетів, сформованих іншими туроператорами.

На практиці ініціативні та рецептивні функції туроперейтингу узгоджуються з напрямками міжнародного туризму. Так, оператор, який приймає іноземних туристів та організовує їхнє обслуговування на місці, виконує рецептивні функції. Якщо той самий оператор формує туристські групи, забезпечує їх транспортом і відправляє за кордон, то він виконує вже ініціативні функції.