Студопедия — ПРИЙМИ МОЮ ВІРУ – ВРЯТУЙ УКРАЇНУ 11 страница
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

ПРИЙМИ МОЮ ВІРУ – ВРЯТУЙ УКРАЇНУ 11 страница






Я ВЖЕ говорив, що Україна сьогодні – це овечка серед вовків, але додам, що ми не маємо не лише атомної зброї, іншого сучасного озброєння, а також і воїнів. Сьогодні лише 9 відсотків призовників медичною комісією визнаються фізично і психічно придатними до служби. У школах на уроках фізкультури то тут, то там падають замертво учні від «перенавантаження», коли таке було! Приймаються рішення про зменшення того навантаження, але хто для них зменшить навантаження, яке покладе на них життя.

ЧОЛОВІКИ у всіх народів завжди були воїнами від природи, захисниками свого народу. Ще навіть за часів моєї молодості кожен хлопець прагнув відслужити армію, бо в тодішній народній свідомості він справляв би враження неповноцінного. Сьогодні, навпаки, стало гарним тоном уникнути призову, при цьому, як психологічний самозахист, висувається теза, що тепер армія не та. Насправді, сьогодні умови в армії і легші і ситніші, ніж будь-коли, але для кволого і ледачого ніякі умови не будуть прийнятними. Не армія сьогодні не та, а не ті сьогодні парубки, багато народжується таких, що, якби те можливо, то за все життя не відірвалися б від маминої пазухи. Щоправда, тепер у армії існує «дідівщина», але це продукт як ситого суспільства, так і продукт кволих і нехлюйних призовників. Кулачні поєдинки між хлопцями існували завжди як нормальний біологічний процес, але ті поєдинки були чесними: один на один, з пустими руками, і всі знали, що лежачого не б`ють. Такий поєдинок можна розглядати як спорт, що виховує у хлопця бойовий дух, необхідний для кожного чоловіка-воїна, вшановує в колективі почуття гідності і честі. Тільки боягуз і негідник може в такому випадку взяти в руку ніж, накинутись вдвох на одного, або навіть і по-щурячому гуртом, що, одначе, сьогодні саме так і відбувається – як у громадському житті, так і в армії. Останнім часом "синдром дідівщини" все частіше проявляється навіть уже і в школах, навіть зі смертельними випадками.

Вся ця біда, як я уже пояснював вище, від загальної пиятики, тютюнопаління, наркоманії, а ще - від недосконалої виховної бюрократичної методики, з якої випала найвпливовіша ланка - вулиця. Тут задають тон "юнацькі кримінальні авторитети" і зводять нанівець слабкі потуги батьків і педагогів - з відомими наслідками. Якщо дівчина вже з пуп’янка смалить цигарку, то можна з впевненістю гарантувати, що в неї не народиться повноцінно здорова дитина, а цигарки сьогодні смалять майже всі дівчата, та й наркотиками «балуються» майже безборонно. Більше того, якось проходив коло педагогічного інституту та й «замилувався»: гурт студенток, майбутніх вчителів, стоять і всі димлять цигарками.

В ПОДАЛЬШОМУ нам таки доведеться перейти на професійну армію, але чоловіча половина суспільства не повинна при цьому забути про мужність, відвагу і бойовий дух. Гадаю, що повинне постати реєстрове козацтво і взяти на себе обов’язок шляхом військово-спортивних навчань і змагань виховувати у чоловіків патріотизм, фізичну і психологічну готовність постояти за Україну. Військовозобов`язані чоловіки повинні, гадаю, забезпечуватись безкоштовним медичним обслуговуванням, мати перевагу у вступі до ВУЗів і працевлаштуванні, тоді як останні мусять бути зобов’язані постійно підвищувати свою фізичну і професійну готовність до захисту Вітчизни. Сьогодні, до речі сказати, перевага до вступу у ВУЗ надається фізично ущербленим (так що і здорові уже кинулися галопом підробляти документи, прикидаючись хворими). Це нібито по-християнськи гуманно, але хто творитиме Державу, хто нею керуватиме, хто її захищатиме? Нація, яка хоче процвітати, повинна заохочувати красу, силу, фізичну досконалість, розум, заповзятливість, громадську активність, працездатність.

ДО НАЗВАНИХБІД ще слід додати СНІД, яким сьогодні у нас уже заражена кожна сота людина, та й туберкульоз поширюється без будь-якого перепону, тому апокаліпсис нації стає вже зримим. Нагадаю, що в деяких країнах алкоголізм «лікують» палицями, а наркоманію – публічною карою на смерть, але і ці дієві заходи не поборюють те зло стовідсотково. То що ж говорити про наші умови, в яких, чим безтолковіший народ – тим легше його грабувати і тримати у покорі. Для світу – це також «о’кей!» Долею світу сьогодні найбільше переймається «Комітет – 300» (самоназва «Світовий уряд»). Там уже підрахували, що в подальшому наша планета зможе прогодувати лише один мільярд населення, і уже є проекти, де скільки людей має залишитись. Так, наприклад, Росії (восьмому члену глобалістів) буде дозволено залишити 15 млн. населення, про Україну не йдеться взагалі.

Але, гадаю, світ все-таки буде розвиватися за Божим Законом, і хто по-справжньому захоче вижити, тому Бог допоможе. Найперше, слід створити в Державі умови, щоб загальнолюдські цінності були надійно захищені державним законом, а зло, особливо вчинене проти дитини, повинне каратися рішуче – включно з публічною стратою і показом по ТБ. Тут поясню, що страта без публічності – не логічна, даремна жертва, бо не викликає суспільного резонансу і, отже, не застерігає потенційних злочинців до чергових вбивств. Сьогодні кожен маніяк, що вбив півсотні людей (і дітей в тому числі) нахабно по-геройськи заявляє, що коли б він вийшов, то продовжував би те саме, подає пропозицію створити про нього фільм і т. д. І це ми всі «спокійно» дивимося по телевізору – хіба це не реклама злодійського способу життя: «Іди, мовляв, «твори» - Держава тебе захистить». Але і менші злочини - корупція, наприклад – також не перестануть існувати без більш рішучих застережень збоку суспільства. Якщо, наприклад хабарникам, по-справжньому рубатимуть голови, то й тоді певний відсоток корупції все одно залишиться, а при сучасному «толерантному» з нею поводженні, вона приречена на розквіт, що ми сьогодні і бачимо, навіть на прикладі правозахисного інституту нашої Держави, який сьогодні весь перетворився на корупційно-злочинний синдикат з усталеними нормами хабарів за «послуги». У США хабарник може отримати 150, наприклад, років ув’язнення, у сучасному Китаї хабарників розстрілюють з демонстрацією по ТБ, а його родина при цьому одержує рахунок до сплати за дві кулі, але і за тих умов корупція не зникає повністю. Перед кожними виборами всі партії навперебій будуть тебе переконувати, як вони хвацько подолають корупцію, розкрадання Держави, але, згадай моє слово, зміниться мало що, або не зміниться нічого взагалі, ато ще й погіршиться, аж доки не прийдеш ти і не зробиш все сам.

В НАШІЙ майбутній Україні потрібно створити умови, за яких жодна б людина не змогла прожити інакшим способом, крім чесної праці. Квадратнокілометрові дачі, приватні мисливські угіддя, фешенебельні вілли, персональні яхти і все, що виходить за межі життєвої необхідності і становить предмет розкоші, незалежно від рівня недоторканості їх власників, повинне обкладатися підвищеним податком рівно настільки, щоб мода на персональну розкіш зникла з нашого життя. Слід також знайти спосіб, щоб українські гроші працювали на українську економіку, а не крутилися в офшорних зонах і не ховалися в іноземних банках. Розкошувати на тлі штучно знедоленого народу – це підлість, притаманна особням шкурного інтересу - народ про це мусить знати, щоб правильно вибирати, але для цього і кожен з нас, щоб мати право від них це вимагати, повинен мати свідомість споріднену з творчою силою Божого промислу, повинен бути патріотом своєї Країни і загальне завжди ставити вище від свого особистого.

А ще, кожен громадянин нашого суспільства зобов’язаний мати широкий кругозір, щоб не піддатися здуру чужородним руйнівним ідеям. Згадаймо, скільки разів ловили нас на гачок фашизму, якого насправді на Вкраїні апріорі ніколи не могло бути, бо ніхто не піднімав питання про розширення життєвого простору за рахунок іншого якогось народу. Мова завжди йшла про визволення, а це всього лиш націоналізм, що всіма енциклопедіями світу висвітлюється позитивно. Що правда, Радянська енциклопедія подавала націоналізм у двох варіантах: перший – як і всі інші енциклопедії, а другий – написаний саме для українців: «реакційний, буржуазний…» Але «Брехнею світ пройдеш, та світ не збудуєш!» (народне прислів’я). Рано чи пізно, а наша правда переможе!

З МЕТОЮ покращення фізичного здоров`я нації слід подбати про окультурення споживацьких традицій. Товстунів серед нас більше всякої норми. Назву тут дві, неприродні, причини, а такі, що можна назвати хворобами ситого суспільства: 1) порушення обміну речовин внаслідок п’яного зачаття і 2) – елементарне переїдання, що є у нас традицією і яке ще можна назвати харчовою наркоманією. Людина, що звикла їсти більше, ніж це потрібно для організму, потрапляє в залежність до їжі, як і до наркотиків – з відомими руйнівними наслідками. Організм, що змушений постійно переробляти надлишки харчу і кудись його дівати, швидко зношується. В такої людини наступає ожиріння, спотворюється постава, виникаєгіпертонія, діабет, рання імпотенція, швидше руйнуються зуби, прискорюються біологічні процеси, від чого людина швидше росте, але і швидше старіє. Боротьбу з цим «явищем» слід починати з дитинства. Ні в якому разі не можна дитину примушувати їсти «за маму, за папу, за дідуся…» Незіпсований дитячий організм сам чітко регулює свою потребу. Дитина, що їстиме потроху, можливо, повільніше набиратиме вагу, пізніше набуде фізичної зрілості, але вона і старітиме повільніше, довше залишатиметься молодою, буде фізично і психічно здоровішою, активнішою, працездатнішою, стійкішою до хвороб, матиме ясний розум навіть у старості і, взагалі, довше проживе.

Вважаю, що Україна лише за рахунок окультурення споживацьких традицій може сміло збільшити чисельність свого населення вдвічі. А взагалі, українська земля, при дбайливому до неї ставленні, здатна легко прогодувати півмільярда населення (хоч деякі дослідники навіть називають цифри до мільярда). Маючи такий запас надійності, Україні не личить гнатися за західною модою на різного роду «замінники», хімічні добавки і всякі «генетично

модифіковані». Українці мають можливість задовольнити себе виключно природними харчами. Треба прийняти закон, який би категорично заборонив застосовувати неприродні домішки, від того наша продукція набуде популярності у світі і йтиме нарозхват.

ЩО СТОСУЄТЬСЯ ДИТИНИ, то вона повинна бути по-справжньому захищена Державою уже навіть на рівні її ідеї. Тобто, дитини ще немає, а її вже потрібно захищати, бо коли вона буде зачата, може виявитись, що уже пізно. Якщо сьогодні батько вдарить дубцем (буває, що без цього і не обійдешся) свою дитину, то він може бути покараний законом, але якщо він свою дитину скалічить на все життя п’яним зачаттям, то не одержить ніякого покарання – далі так не повинно бути. Покалічених дітей не слід «сором’язливо» ховати від людських очей – їх треба показувати по ТБ, а двері божевілень повинні відкритися для екскурсій. Я вже не говорю про саме собою зрозуміле, що медичне обслуговування дитини – від її ідеї (від здоров`я батьків) і до повноліття – повинне бути стовідсотково безоплатне. Сьогодні дитину в лікарню приводити просто небезпечно, бо хоч вона буде і здорова, напишуть кілометровий список ліків (тіньова стаття доходу лікарів) і лікуватимуть, доки залікують – свинство! І ганьба всьому нашому суспільству! Така ж ситуація і з дорослими пацієнтами, але, з погляду Вищої Справедливості, - це правильно.

ХТОСЬ у моїх поглядах може розгледіти наступ на свободу і демократію. На це скажу, що демократія повинна панувати, де йдуть вибори, де творяться закони, а виконуватись вони повинні без найменшої демократії, а свобода людини потрібна абсолютна, але виключно у межах правового поля.

ЩО СТОСУЄТЬСЯ ЛЮДЕЙ З ФІЗИЧНИМИ ВАДАМИ, то, найкраще, створити для них умови, за яких вони б мали можливість своєї реалізації на користь суспільства. Є безліч робочих місць, де роботу можна виконувати сидячи – це щодо осіб з хворобами ніг, та навіть люди з такими тотальними вадами, як сліпоглухонімі, можуть працювати масажистами і костоправами краще, навіть, за людей повноцінних. Просто ж подачки їм від суспільства лише закріплюватимуть у них комплекс неповноцінності, від чого, навіть будучи достатньо забезпеченими, такі люди не будуть щасливими.

ЗА ХРИСТИЯНСЬКИМИ МОТИВАМИ, бути багатим – то є непростимий гріх. Категорично з цим не погоджуюсь. У багатої людини (йдеться про багатство, нажите чесною працею) більше можливостей впливати на світ з метою його удосконалення, та ще й бізнес – це найвагоміший стимул до творчості і праці. А от що по-справжньому є гріхом, то це витрачати гроші собі на розкіш, особливо тоді, коли навкруги є бідність, безліч незайнятих робочих рук і не початий край роботи навколо (сьогоднішня ситуація).

ГАДАЮ ОДНАЧЕ, що з церквою боротися (якщо вона стоїть на державотворчих засадах) не слід. А потрібно весь народ переконати у нашій вірі, і цим самим примусити всі церкви реформуватися в справжню віру, яка не суперечить ні законам природи, ні поглядам науки, і яка кровно пов’язана з українським народом. І святі у ній мають бути справжні: ті, що саможертовно віддали своє життя за Україну, за народ, а не ті, що ховалися в печерах від людей, від життя і Бога. Чув про бабусю, яка часто молиться за невідомого їй творця сучасної пральної машини, вважаю, що вона однієї зі мною віри, я особисто готовий молитися за того, хто створив інтернет. (Який теж повинен опікуватися моральними людьми, бо сьогодні порно-сайти….І.т.п.)

В ЕКОНОМІЧНОМУ ПЛАНІ, Україна повинна перестати бути сировинним придатком світу, треба ставити і виконувати завдання, щоб у нас вироблялися всі можливі товари і техніка на найвищому рівні якості, щоб наша економіка стала самодостатньою. Треба намагатися експортувати не металобрухт, не металопрокат, не залізничні рейки чи їхні секції, а відразу – залізниці. Тепер входять в моду швидкісні залізниці, і Україна має всі можливості захопити в цій галузі світове лідерство. Також і наша транзитна країна потребує більш широкої мережі залізниць, адже вони стануть головними транспортними сполученнями в недалекому майбутньому (коли скінчиться нафта), оскільки потяги можуть бути на електричній тязі. Тут потрібна лише добра (краще сильна) воля української влади, бо складається враження, що якби нас не рятували світові кризи, то ми невдовзі могли залишитися без чорного металу, як уже залишилися без кольорового.

ДРУГА ГАЛУЗЬ, в якій Україна, здається, просто приречена захопити світове лідерство – це новітня енергетика на відновлюваних джерелах енергії. Але, знову ж таки, біопаливні заводи будуються на Заході, а українці поставляють туди сировину, та й тому раді. І далі: на дармовій енергії вітру Україна колись непогано жила, тепер прийшов час використати цю дармову силу на новому технічному рівні. Потрібно лише налагодити випуск вітрових електростанцій, щоб вони вискакували з заводу, як цвяхи зі станка, а не «клепались на колінах», як у нас заведено досі. На Вкраїні мало вітру, але ті місця, де його більше, слід задіяти всі. До того ж, в майбутніх умовах перевиробництва підприємства можуть працювати циклічно: пожвавлюватись, коли багато вітру, і загальмовуватись, коли його немає. Також, вітрові електростанції можна ставити у інших країнах, наприклад, в Казахстані, там вітру досить. Гадаю, в майбутньому Казахстан може стати квітучою країною лише за рахунок продажу свого вітру. Не слід відкидати також і той фактор, що в Казахстані досить потужна українська діаспора, яка до того ж (на відміну від російської) не зазнає національного гноблення.

СЬОГОДНІ деякі наші горе-політики добалакуються до того, що село, мовляв, споконвіку опалювало хати соломою, дровами, картоплинням, тобто, паливо на селі просто, мовляв, валяється під ногами, отож село нехай обійдеться без газу. Це є явний факт безпорадності горе-керівників перед нестачею газу. Але ж невдовзі його зовсім не буде, то що, нам слід повернутися в кам’яний вік? Гадаю, сьогодні якраз прийшов час негайно припинити газифікацію і перейти на електрифікацію. Але тут побутує дурна думка, що в нас, мовляв, перевиробництво електроенергії – дівати нікуди (це ж треба мати таку макітру на в`язах), чому ж тоді газ за здирницькими цінами купуєте, а не опалюєте міста електрикою! Та тому, що дорога вона у нас… для нас. Сьогодні наші підприємства платять за електроенергію удвічі більше, ніж вона продається за кордон.. Цим самим стримується розвиток наших підприємств, наші товари стають не конкурентноздатними, а наша праця низькооплачуваною. До речі, у США вже давно вважають економічно вигіднішим газ переробляти в електрику і нею забезпечувати всі потреби побуту. Про солому не говорять, то чим наші люди гірші?

ПОКИ ЩО на Вкраїні «немає роботи», і наші хлопці по закордонах виконують найбруднішу і низькооплачувану працю, чим ганьблять себе і свою націю. Так буде доти, доки не прийдеш ти і не поставиш все з голови на ноги. Сам не зробиш нічого, потрібна потужна, добре організована патріотична політична партія фанатиків. Не бійся бути фанатиком у всьому, лиш той досягає найвищої майстерності в будь-якій справі, хто береться за неї фанатично.

СЬОГОДНІ БАГАТО ХТО закликає утворити ринок землі, доводячи, що від цього пожвавиться економіка. Одначе, якщо землю скуплять українці, то сума, як відомо, від перестановки додатків не зміниться, а якщо ще й нашу землю скуплять іноземці, то для чого тут потрібні ми? Якщо ти вийдеш на вулицю, глянеш навкруги і побачиш, що все навкруг чуже, то хто ти сам у цій країні, і, головне, на чому ж тоді триматиметься твій патріотизм? А якщо раптом цю Державу виникне потреба захищати збройно, то за що наші хлопці муситимуть класти голови, за чужі мільярди, за ненависні чужі фешенебельні маєтки, та ще й за чужу землю? Ти хочеш бути космополітом? Я ні! Ось тому пропоную визнати землю стратегічним державним товаром (об’єктивно це так і є). На земельні реформи нам не таланило ніколи, ось і тепер: роздали землю колгоспникам, яким обробляти її і нічим і нікому, бо самі вже старі, а діти в селі не затримуються. Гадаю, весь гордіїв вузол земельних питань слід негайно розрубати одним законом: «Земля, її надра, ліси і водоймища належать Державі. Держава надає землю в оренду на безстрокове користування, слідкує за раціональним її використанням і застерігає за собою право її перерозподілу на користь більш дбайливих господарів.» Замість паїв селяни нехай отримають достойну пенсію – і будуть раді. Слід продавати землю лише під забудови, щоб не відлякувати інвесторів.

УКРАЇНЦІ – чи не одні з найдавнішіших на землі хліборобів, вони споконвіку мали землю у приватній власності. Це довго було їхньою перевагою над кочівниками і мисливцями, але все змінюється. Приватна власність розвила в українців індивідуалізм, що ввійшов у їх плоть і кров, і який часто заважав їм об`єднатися, тому вони поступово почали програвати народам, що мали колективний менталітет. Також і в революцію 1917р. наші селяни мужньо боронили те, що недалеко від своєї хати, а далі йти не хотіли, бо не розуміли, що загальне також своє, ото й були побиті поодинці. Сучасні політикани, нюхом відчуваючи егоїстичний синдром кон’юнктури, запопадливо галасують: «Не людина для Держави, а Держава для людини!» Це справді так, якщо під державою розуміти лише державний апарат, а ми всі - нібито збоку. Я хотів би, щоб ми вважали, що Держава – це ми, всі разом узяті, це весь наш народ (правильніше сказати, так має бути, бо насправді сьогодні наша Держава – це декілька олігархічних кланів). У світогляді кожного народу заохочується повага одного до всіх, а не навпаки. Повагу всіх до одного той мусить заслужити своїми ділами на благо всіх. Наша Держава повинна стати для нас матір`ю, а наш обов`язок– захистити її від будь-яких кривдників, як зовнішніх, так і внутрішніх.

ЩО СТОСУЄТЬСЯ історичних міфів і накатаних тут негативних стереотипів на все українське, то двадцять років незалежності переконливо довели, що ми тут ніколи не дійдемо взаємного порозуміння парламентським шляхом, бо депутат за свої слова не несе ніякої відповідальності, а совість політику не сумісна по чину. Тому за ці роки незалежності внутрішнє політичне протистояння не зменшилось, а навіть значно посилилось. Вихід тут може бути тільки один: хто кому прострілював потилиці, хто кому влаштовував голодомор, хто чиїми трупами закидав колодязі, хто кого вбивав із-за рогу і хто кому стріляв у спину – треба все довести у міжнародному суді. За публічне невизнання висновків суду встановити кримінальну відповідальність.

ЩОДО ПРАВ національних меншин, то тут немає об’єктивної проблеми, бо їхні права забезпечені на сьогодні краще, ніж будь де. Українці досить толерантна нація, тут ніколи не було ксенофобії, на відміну від тієї ж Росії, де вона там історично традиційна. Було що московські царі після розмови з іноземцем демонстративно мили свої руки, а щоб простому смертному поспілкуватися з іноземцем, то такий ризикував бути жорстоко покараним, а в СОЮЗі такий попадав на замітку в КДБ. Сьогоднішні вихватки «скінхедів» - явище наносне, данина закордонній моді, що зовсім не відповідає національному характеру українців, та врешті і антиукраїнське. Якщо для московських скінхедів «Россія для россіян!», то для харківських -«ми бйом всєх нєрусскіх і тєх, кто разгаваріваєт на украінском язикє». Все пізнається в порівнянні. Отож, порівняймо, як забезпечуються національні права етнічних українців у Росії, відповідь однозначна – ніяк. Більше того, найменші спроби національного пробудження враз припиняються грубою силою. Так, коли відкрилася в Ногінську українська церква, то її закрили силою ОМОНу, а коли далекосхідні українці організували український хор, то бандитським чином був убитий керівник. Єдину українську бібліотеку (в Москві) постійно тероризують безглуздими претензіями. Українських шкіл в Росії немає, бо самі українці їх «не хочуть». Але давайте пригадаємо статтю енциклопедії, що таке етноцид. Це, виявляється, або фізичні заходи по знищенню культури нац. меншини, або створення умов, за яких вона згине сама. До цього слід додати, що оцей другий спосіб знищення культури є більш дієвим, оскільки менш помітний. Отож росіянам на Вкраїні нарікати ні на що, бо їхні національні інтереси тут забезпечені краще, ніж самих українців, попри те, російська культура тут споконвіку насаджувалась силою, українська мова і навіть музика заборонялись численними указами з єдиною метою – асимілювати українців у росіян. Тому закликаю українців російського походження відмовитися бути заручниками московського імперіалізму, відмовитися від, де-факто, чорносотенської ідеології, перестати все українське називати фашистським, припинити боротьбу проти українізації, перестати нацьковувати «східняків» на «західників». Не забувайте, що ми в одному човні, і не треба його здуру розгойдувати, бо на випадок соціального катаклізму на дно підемо разом, та й пограбовані ми сьогодні в однаковій мірі. То ж впрягайтеся в нашого державного воза, та й потягнемо його в авангард світової цивілізації. Нагадаю, що гірку українську долю нашим і вашим дідам уже доводилось ділити. Так, під час голодного геноциду тридцять третього року разом з українцями пішли в небуття і ті росіяни і інші національні меншини, котрих населила сюди, на запорозькі землі, цариця Катерина, а ті росіяни, що в голодомор були поселені в опустілі хати, пішли потім «чорнорубашечниками» разом з українцями в болота і холодний осінній Дніпро з єдиною «необхідністю», щоб маршалЖуков утвердився в своїй кар’єрі, а Сталін «насолодився жагою помсти і умиротвореним ліг спати» (крилатий вислів самого ж Сталіна). Робіть висновки!

ЖОДНУ ФОРМУ політичної системи суспільства, жоден політичний режим не можна вважати панацеєю на всі запропоновані історією обставини, кожна система в одних умовах може бути бездоганною, а в інших – деструктивною. В сучасних наших умовах демократія виявилась чи не найгіршою формою політичної системи, коли народ, де-факто, жодним чином не може вплинути на події в своїй Країні. Хоч люди мають справжню свободу слова, можуть вільно писати до газети, подавати пропозиції чи піднімати болючі питання нашого життя, і хоч такими листами закидані всі редакції газет і державні установи, але що з того – влада на них не реагує. ВР в наші умови настільки не вписалася, настільки виявилась деструктивною, що слово «депутат» невдовзі може стати лайкою. По суті, ВР стала храмом нечестивого, а все через те, що вона не є представником народу – всі депутати там, або представники олігархів, або самі олігархи, які, до того ж, не є етнічними українцями, і тому, вичавлені з українських підприємств гроші не повертають в українську економіку, а прокручують їх в офшорних зонах та накопичують в закордонних рахунках, бо ця держава для них чужа, як чужий їм цей народ, його мова і культура. Користуючись неорганізованістю нашого суспільства, вони самі собі встановили правила гри, так щоб мати привілеї, все вирішувати і ні за що не відповідати. Порівняймо: у США 280млн. населення, і там 535 представників народу, в нас – (уже) 46 млн. населення, і в нас цих «представників», разом з кримськими, аж 550. Далі так жити не можна, бо ми всі невдовзі без штанів залишимося, треба все міняти, і почати слід з ВР. Українському суспільству слід негайно скликати установчі збори, на яких установити всі правила гри для нашого політикуму. Гадаю, у ВР, в КМ олігархів не повинно бути.

Суспільна свідомість нашого політикуму не досягає навіть до свідомості мавп. Порівняймо: у кожній популяції мавп між самцями ведеться постійна боротьба за самок, за самоствердження в ієрархії своєї популяції, але коли виникає війна з іншою популяцією, то власні міжусобиці враз забуваються, і у війну за життєвий простір кидаються всі єдиною зграєю де, до речі, третина самців гине. Наші всі сучасні політики, замість того, щоб виходити на світову арену з узгодженими рішеннями, навпаки, намагаються використати міжнародну думку на спаплюження своїх опонентів, чим принижують імідж України, та, врешті, і свій також.

Якби цю систему реформував сьогодні я, то негайно зліквідував би Верховну Раду і замість неї утворив би державний відділ зв’язків з громадськістю, закони (на основі пропозицій громадян) на підпис Президенту подавав би КМ, Голову Держави мусить, гадаю, обирати народ, а КБ – партії-переможиці, з наперед задекларованими міністрами. Голова Держави мусить мати права якнайширші, недопустима ситуація, коли Президент тримає в руках кермо, а колеса спрямовує хтось інший – така державна машина далеко не заїде. Звичайно, форма політичної системи може бути якоюсь іншою, і не обов’язково з уже відомих у світі, головне - вона повинна бути такою, щоб давала позитивний результат. Останнім часом появилася ідея «Третього Гетьманату», гадаю, що для України в сучасних умовах це був би найоптимальніший варіант оздоровлення.

ЗАДЛЯ ШВИДКОГО і надійного подолання корупції, наркоманії, алкоголізму, злочинності і всіх інших бід нашого сьогоднішнього буття нам не обійтися без справжньої Служби Безпеки. Саме ця Служба є найбільш проникливою, всевидящою і такою, що може діяти на випередження. Якщо по-справжньому захочемо очиститися від скверни, то мусимо цю службу розширити і надати їй ширші повноваження. Гадаю, всі свої рішення Голова Держави мусить приймати на основі порад Служби Безпеки.

У ОЛЕКСАНДРА ОЛЕСЯ, який в революцію був дипломатом, є вірш «Моя орієнтація», який закінчується совами «орієнтуюся нарешті на свій знедолений народ», але історія показала, що то вже було пізно. Те саме відбувається тепер: орієнтація куди завгодно (і всюди отримуємо відкоша), а про свій народ згадуємо лише перед виборами. Взяти хоча б «орієнтацію на Європу», як послухаєш ту «орієнтацію», то складається враження, що нам там зразу просто манна з неба стане падати. До того ж, нас туди не те що не просять, а принизливо не пускають, щораз вигадуючи нові перепони. Подивіться, люди, в майбутнє, і ви побачите, що Україна з її чорноземами і економічним потенціалом більше потрібна Європі, ніж остання Україні. Нікуди нам тепер не треба йти – з нашим сьогоднішнім менталітетом, куди б ми не пішли, нас всюди лише пограбують. Треба творити «Європу і Америку» в себе – наш народ на це ще здатний, дайте йому, врешті, дихати на повні груди, і результат не забариться. Адже сьогодні, якщо хтось забажає відкрити своє підприємство, ну, наприклад, з консервації огірків, то він зразу мусить

за цю ідею заплатити велику купу грошей «за оформлення» і т.д. і т.п., так що тим огіркам вигідніше згнити, а якщо у сільському кафе забажають зварити борщ, то зразу вистроїться черга бажаючих на цьому нажитись державних чиновників, від села до району, і далі аж до Києва. Цим станом речей різної масті державні мужі публічно обурювались, не розуміючи, що ми їх туди обирали не для обурення, а для наведення ладу в Державі.

ЛИХА ДОЛЯ викинула з України чотири хвилі еміграції так, що тепер не знайдете жодного куточка світу, де б не жили українці. Це наша біда, але вона може стати і нашою перевагою, якщо проявимо добру волю до подолання негативного стереотипу до діаспори, накинутого нам радянською пропагандою, яка постійно і методично малювала її для нас виключно в чорних тонах. Як не дивно, але цей синдром зневаги, та й навіть дурної ненависті, до закордонних українців живий і нині, а наша (а чи наша?) Держава не зробила жодного кроку, щоб той стереотип зламати. Майбутня могутня Україна, якщо справді хоче такою стати, мусить також і для закордонних українців стати не мачухою, а таки матір`ю. Потрібно налагодити братні, культурні зв’язки з українцями всього світу, потрібно духовно і матеріально захистити їх від передчасної асиміляції, потрібно знайти можливість надання бажаючим українського громадянства, потрібно вжити заохочувальних заходів до повернення українців на Батьківщину. Цими заходами Україна зміцнить свої позиції у світі, а також отримає готових фахівців, що можуть принести новітні технології і нові технічні ідеї.

МОГУТНЯ УКРАЇНА тобі потрібна не лише для того, щоб вижити у цьому світі, а й для того, щоб впливати на світ з метою врятування його від загибелі. Я вже говорив про те, що наша попередня цивілізація перебувала на вищому від нашої стадії розвитку, і люди ті були розумнішими за нас, але й вони не змогли уникнути ядерної війни. Існує багато доказів того, що ядерна війна таки була. Вчені знаходять багато слідів радіаційного впливу на тварин і на людей. А головне підтвердження – це тектити (склоподібні сплави). Вони розкидані по всій нашій планеті, учені довго не могли дати пояснення їх виникнення, аж доки не почалися ядерні випробування, ось тоді на ядерних полігонах в умовах високої температури стали знову утворюватись тектити. На Землі знайдено більше ста ядерних воронок діаметром 2 – 3 км., серед них є дві великі: в Південній Америці (діаметр – 40км) і в Південній Африці (діаметр – 120км). Сліди на Землі показують, що люди тоді намагалися сховатися під землею – в штучних тунелях і природних печерах, але їх і там діставали лазерними променями великої потужності, що пропікали товщу землі аж до підземних сховищ. Ці отвори правильно круглої форми ще й досі існують у великій кількості, де є підземні пустоти.







Дата добавления: 2015-06-29; просмотров: 372. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МЕХАНИКА Статика является частью теоретической механики, изучающей условия, при ко­торых тело находится под действием заданной системы сил...

Интуитивное мышление Мышление — это пси­хический процесс, обеспечивающий познание сущности предме­тов и явлений и самого субъекта...

Объект, субъект, предмет, цели и задачи управления персоналом Социальная система организации делится на две основные подсистемы: управляющую и управляемую...

Законы Генри, Дальтона, Сеченова. Применение этих законов при лечении кессонной болезни, лечении в барокамере и исследовании электролитного состава крови Закон Генри: Количество газа, растворенного при данной температуре в определенном объеме жидкости, при равновесии прямо пропорциональны давлению газа...

Метод Фольгарда (роданометрия или тиоцианатометрия) Метод Фольгарда основан на применении в качестве осадителя титрованного раствора, содержащего роданид-ионы SCN...

Потенциометрия. Потенциометрическое определение рН растворов Потенциометрия - это электрохимический метод иссле­дования и анализа веществ, основанный на зависимости равновесного электродного потенциала Е от активности (концентрации) определяемого вещества в исследуемом рас­творе...

Гальванического элемента При контакте двух любых фаз на границе их раздела возникает двойной электрический слой (ДЭС), состоящий из равных по величине, но противоположных по знаку электрических зарядов...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.01 сек.) русская версия | украинская версия