Модель О.ТерещенкаВсі наведені вище методичні підходи мають загальний недолік – вони створювались з урахуванням специфіки економіки США, Великобританії, Франції та інших країн. Жодна з моделей не враховує вплив зовнішнього середовища; · рівня державного регулювання національної економіки та її галузей; галузевих особливостей функціонування, що пов’язано із структурою основних фондів, рентабельністю активів, фондомісткістю продукції; · стану оподаткування; · стадії розвитку підприємства, ринку, на якому воно працює, вітчизняної економіки. Позитивним моментом в усіх моделях є визначена простота та можливість інтерпретації результатів моделі як вірогідності банкрутства чи її відсутності. Для вітчизняних підприємств Терещенком О. О. було розроблено відповідні моделі для різних галузей промисловості України. Зокрема, для добувної, металургійної промисловості та енергетичного комплексу модель Терещенка має такий вигляд:
Z= 0,213X1 + 2,208X2 + 0,67X3 + 1,13X4 + 1,48X5 + 0,515X6 + 0,467X7 – 2,599,
де Х1 – поточні активи/поточні зобов’язання; Х2 – власний капітал/валюта балансу; Х3 – чиста виручка від реалізації/валюта балансу; Х4 – сума чистого прибутку та амортизації/сума чистої виручки та інших операційних доходів; Х5 – сума чистого прибутку та амортизації/валюта балансу; Х6 – прибуток до оподаткування/чиста виручка від реалізації; Х7 – чиста виручка від реалізації/середні залишки обігових коштів.
У разі, якщо Z–коефіцієнт менший за – 0,8, діагностується фінансова криза, при його значенні більше за 0,51 фінансова стійкість, у інших випадках – необхідний додатковий аналіз.
Розрахуємо Z-коефіцієнт для ПАТ «АЕС Рівнеобленерго» і сформуємо наступну таблицю.
Таблиця 2.2.3. Розрахунок показників моделі ймовірності банкрутства за О.Терещенком
Z= 0,213*5,02 + 2,208*0,58 + 0,67*2,19 + 1,13*0,1 + 1,48*0,22 + 0,515*0,08 + 0,467*9,57 – 2,599=1,07+1,28+1,47+0,12+0,33+0,05+4,47-2,599= 6,20
Отже, Z-коефіцієнт є значно більшим ніж 0,51, що свідчитьб про стіке фінансове становище підприємства та мізерну ймовірність банкрутства.
Дискримінантна модель О.Терещенка має наступні переваги: · простота у розрахунку; · розроблена на використанні вітчизняних статистичних даних й враховує галузеві особливості підприємства; · за рахунок використання різноманітних модифікацій базової моделі до підприємств різних видів діяльності вирішує проблему визначення критичних значень показників, які є індикатором вірогідності банкрутства підприємства конкретної галузі. Однак дана методика не є досконалою і має свої недоліки: відсутність поглибленої класифікації стійкості фінансового стану (існує лише – задовільний та незадовільний фінансовий стан); отримання значень в границях від –0,9 до 0,9 зобов’язує проводити додатковий аналіз для ідентифікації стійкості фінансового стану. Виходячи з вищенаведеного, можна достатньо обґрунтовано стверджувати, що індикаторами банкрутства підприємства, перш за все, є: рівень ринкової вартості підприємства, структура капіталу, склад активів підприємства, ліквідність балансу. Таким чином, оптимальна модель прогнозування ймовірності банкрутства має включати наступні показники: рентабельність власного капіталу – динаміка цього показника впливає на ринкову вартість акцій підприємства; коефіцієнт фінансової автономії; коефіцієнт поточної ліквідності – рівень цього коефіцієнта залежить від галузі виробництва, тривалості виробничого циклу та ін.; коефіцієнт оборотності активів; рентабельність продажів. Майже всі ці показники представлені в моделях Терещенка та Сайфулліна–Кадикова. Однак, зважаючи на незбалансованість та суб’єктивність значень вагових коефіцієнтів в моделі Сайфулліна–Кадикова, більш оптимальною є модель О.О. Терещенка.
|
