вання вання (поза проектнадисципліна) А – рівень проектних знань, який відповідає рівню загальної теорії проектування (відносно спеціальної теорії у науці); Б – рівень спеціальної теорії, ідентичний означеному у нотному запису діяльності рішання задач; В – рівень генеральної ідеї, такий що не має аналогу в описі рішання задач; Г – рівень проекту або конструкту, що формально відповідає рівню принципової схеми, у нотному запису діяльності рішання задач; Д – рівень схеми – замісника матеріальної ситуації («панелі»), який відповідає рівню монтажної схеми у нотному запису діяльності рішання задач; Е – рівень «панелі», яка зображується у схемі – заміснику (матеріальної ситуації), який ідентичний означеному у нотному запису діяльності рішання задачі. Підгрунттям для встановлення більшої кількості ієрархізованих рівнів нотного запису, так і для реєстрації визначеної послідовності кроків у проектувальній діяльності, слугує рефлексія проектувальника (автора) із приводу своєї діяльності – на даному, первісному етапі дослідження проектувальної діяльності у нас не має іншого вибору, окрім як звернутися до аналізу емпіричного матеріалу різноманітними засобами. Наведені на схемі означення – ідеювання, проектування, конструювання, інженерія, виробництво – які об’єднують кроки, які зображені в нотному запису, окреслені за визначеним проміжним продуктом блоки, виконують двояку роль: по – перше, ці означення встановлюють зв'язок між даною схемою зображення діяльності і відкладеним вище її описом; по – друге, вони дозволяють поставити область діяльності, яка означена нами зовні, у співвіднесенні із іншими видами діяльності, як «проектування», у один ряд із іншими областями практичної діяльності, які поєднані до створення кінцевого продукту речі або іншої матеріально – просторової системи (інженерія - виробництво). Необхідно виділити, що у плані нормалізованого у теперішній час звичайного уявлення про конструювання, саме система кроків 11 – 14, яка означена нами як інженерія, т.б. як поза проектна дисципліна. Наведений нотний запис діяльності, вірніше, діяльності проектування – ідеювання, проектування, конструювання (кроки 1 - 10) – безумовно лише тимчасовий робочий інструмент. При усій своїй недосконалості цей інструмент є необхідним функціонально елементом нашого дослідження, оскільки дозволяє поставити ряд запитань і конкретизувати аспекти подальшого дослідження. Теперішній запис кроків діяльності проектування побудований природно в плані управління тоді як використання критерію управління до проектувальної діяльності саме по собі більш ніж проблематичне. Отак, на схемі нотного запису ми можемо зафіксувати цілий ряд специфічних особливостей, які непомітні або не очевидні до побудови подібної схеми. Відкидаючи інженерію і виробництво (кроки 11 - 16), як ті що не відносяться безпосередньо до об’єкту нашого дослідження, сконцентруємо увагу на співвідношенні зображень – ідеювання, проектування, конструювання. Виділений нами рівень проектних знань, який відповідає загальній теорії (у науці), як видно із схеми, яка заповнена із емпіричного підґрунтя, багатократно приймає участь у роботі: кроки 1 – 2, 3 – 4, 5 – 6, 8 – 9. Саме багатократність «роботи» рівня проектних знань, дозволяє висунути гіпотетичну пропозицію відносно внутрішньої структури проектних знань: · ми маємо можливість передбачити, що проектні знання мають складний багатошаровий зміст, який дозволяє здійснювати різноманітні форми операцій у різних предметних планах; · ми маємо можливість передбачити, що структура проектних знань дозволяє здійснювати операції проекціювання різноманітних зображень (моделей) на деяку єдину площину відповідності між ними. Це все надає суттєвого матеріалу для подальшого руху у предметі проектної діяльності.
Аналогічно розгортається робота по визначенню проекту і конструкту. У нашій побудові рух в рівні принципової схеми – особисто робота у проекті і конструкті – зображено ідентично. У нас немає підґрунтя конструювати спеціальні рівні принципової схеми для проекту і конструкту, тоді як паралелізм у зображенні проектування і конструювання дає можливість передбачити специфічні різниці у матеріалі та мові проектувальної діяльності у різноманітних системах кроків. Та сама особливість зображення потребує від нас пошуку спеціальних емпіричних підвалин, які б дозволили нам підкріпити «право» рівню генеральної ідеї на окреме існування, або об’єднати рівні генеральної ідеї і принципової схеми. Якщо багатократність «роботи» рівню проектних знань змушує нас сконцентрувати увагу на змісті і специфіці цих знань, то багатократність роботи «роботи» рівню принципової схеми змушує нас поставити окремо питання про мову проектування, як мову специфічну. Що надає нам нотний запис? а) Суттєве значення має сама можливість наочного виразу якісної (структурної) різниці діяльності проектування від діяльності рішання задачі, б) Безпосереднє значення для зсуву знань про проектування із позиції особисто визначених уявлень - має той факт, що у схемі такого роду у рівному ступені зображується як «елементарна» так і «складна» проектна задача. Це вже знімає довгу дискусію про різноскладність проектних задач і дозволяє ставити запитання про проектувальну діяльність в очищеному вигляді. в) Нарешті, схема нотного запису проектувальної діяльності – системи послідовного поєднання діяльностей – наочно виражає внутрішню структуру отримання проміжних продуктів: генеральної ідеї, проекту і конструкту. У той же час нотний запис має ряд суттєвих недоліків у наслідок своєї крайньої обмеженості: а) Основна характеристика нотного запису – зображення кроків діяльності у плані управління нею – є і природним обмеженням його використання. б) У зв’язку із цим вміст рівнів залишається «іксом», невизначеністю і в рамках зображення відносин управління – виявлене бути не може. У плані зображення багатократне використання, «робота» рівня залишається бездоказовим ним ствердженням і проектні знання, як означення, є типовим «теплородом». в) Вміст функціонально необхідних кроків залишається невизначеністю – у рамках даного зображення (принципового підходу до методу зображення) неможливо хоча б приблизно встановити зміст будь якого кроку, наприклад висування генеральної ідеї. г) Для задачі нашого дослідження, нотний запис – носить характер тимчасового інструменту, який у подальшому може бути відкинутий і це схема – запис, схема – ілюстрація, але не робоча схема для подальшого дослідження. Використавши можливості, які закладені у нотному запису діяльності, ми повинні зараз перейти безпосередньо до визначення змісту рівнів і кроків, а для цього у свою чергу, необхідно напрацювати відносно упорядкований апарат зображення цього змісту. Нам необхідно поставити питання про зміст проектних знань і змістовної специфіці проектної мови та напрацювати засоби дослідження цього змісту. Продовження
|
