Висновок.

Отже, герменевтичну онтологія Ганса-Ґеорґа Ґадамера можна звеси до декількох тез:

· Адекватна реконструкція концепції мови Ганса-Ґеорґ Ґадамера можлива тільки за умови розгляду всього корпусу його робіт. Дотримання цієї умови дозволить домогтися не тільки історико-філософської повноти та адекватності дослідження, а й герменевтичної відповідності окремих висновків дослідження цілої розглянутої концепції.

· Концепція мови Г.-Ґ. Ґадамера тісно пов'язана з його герменевтикою в цілому і з поняттями істини і розуміння зокрема. Починаючи з твердження про те, що «буття, яке може бути зрозуміле, є мова» і закінчуючи пізнім аналізом проблеми кордонів мови, основним змістом якого є прирівнювання мовного горизонту до горизонту всього людського життя, Ґадамер розглядає мову як універсальне середовище, у якій через розуміння реалізується істина.

· Концепція мовного універсалізму Ґадамера носить характер спадкоємності по відношенню до німецької лінгво-філософської, а також феноменолого-герменевтичної традицій. Порівняльний аналіз концепцій мови Г.-Ґ. Ґадамера, В. фон Гумбольдта і М. Гайдеґґера дозволяє нам говорити про глибоку вкоріненість концепції Ґадамера у відповідних лінгво-філософських традиціях, що повністю відповідає принципам його феноменологічної герменевтики. Концепція мови Г.-Ґ. Ґадамера може бути названа медіальною. Мова концептуалізується Г.-Ґ. Ґадамером в якості умови можливості будь-якого досвіду, а також в якості універсального посередника між людиною і світом.

· Результатом трансформації філософії мови Г.-Ґ. Ґадамера після виходу «Істини і методу» є її перетворення. Зміна ґадамерівської філософії мови полягає в переході від постановки питання про мову медіального характеру до розробки конкретних феноменів, до яких мова втілюється в повсякденному житті найбільш безпосереднім чином. До таких феноменів можуть бути віднесені читання, слух і література. У рамках своєї пізньої філософії Г.-Ґ. Ґадамер вирішує проблему безпосереднього обмеження мовного виміру. Так як відмова від постановки питання медіального характеру не дозволяє сформулювати тезу про універсальність мовної сфери задовільним чином, Ґадамер зберігає розуміння мови в якості умови можливості досвіду, однак обмежує область такого досвіду і виявляє феномени, в яких мова стикається з немовним.

· Філософія мови, що розвивається Г.-Ґ. Ґадамером в пізніх роботах, відкриває можливості для герменевтичних досліджень нових видів комунікації. Перспективи для дослідження різних видів комунікації, які відкриває пізня філософія мови Г.-Ґ. Ґадамера, досі привертали до себе недостатньо уваги. Однак розробка даної проблеми могла б привести до важливих філософських результатів.

 

Список використаної літератури:

1. Артамонова Ю. Д. Современная философская герменевтика: основные стратегии исследования и диалога с другими школами // Герменевтика в России: Сборник научных трудов. Вып. 1. Воронеж: Издательство Воронежского университета, 2002. - С. 69-85.

2. Артамонова, Ю. Д. Проект Гадамера: за и против // Вестник МГУ. Серия 7. Философия. №4. 1997. М., 1997. - С. 43-47.

3. Бетти, Э. Герменевтика как общая методология наук о духе. М.: «Канон+», РООИ «Реабилитация», 2011. - 144 с.

4. Вильгельм фон Гумбольдт. Избранные труды по языкознанию / Пер. Г.В.Рамишвили. — М.: Прогресс, 1984. — 400 с.

5. Гадамер, Г.-Г. Актуальность прекрасного. М.: Искусство, 1991. - 367 с.

6. Гадамер, Х.-Г. Деконструкция и герменевтика // Герменевтика и деконструкция. СПб.: Б.С.К., 1999. - С. 243-254.

7. Гадамер, Г.-Г. Диалектическая этика Платона (феноменологическая интерпретация "Филеба"). СПб.: Изд-во СПбФО, 2000. - 256 с.

8. Гадамер, Х.-Г. Истина и метод: Основы философской герменевтики. М.: Прогресс, 1988.-704 с.

9. Гадамер, Г.-Г. История понятий как философия // Актуальность прекрасного. М.: Искусство, 1991. - С. 26-43.

10. Гадамер, Г.-Г. Неспособность к разговору // Актуальность прекрасного. -М.: Искусство, 1991. С. 82-92.

11. Гадамер, Г.-Г. О круге понимания // Актуальность прекрасного. М.: Искусство, 1991. - С. 72-82.

12. Гадамер, Х.-Г. Предисловие // Пути Хайдеггера: исследования позднего творчества. Минск: Пропилеи, 2007. - С. 6-7.

13. Гадамер, Х.-Г. Пути Хайдеггера: исследования позднего творчества. -Минск: Пропилеи, 2007. 240 с.

14. Гадамер, Г.-Г. Риторика и герменевтика // Актуальность прекрасного. — М.: Искусство, 1991.-С. 188-206.

15. Гадамер Х.-Г. Текст и интерпретация // Герменевтика и деконструкция. -СПб.: Б.С.К., 1999. С. 202-242.

16. Гадамер, Г.-Г. Философия и литература // Актуальность прекрасного. -М.: Искусство, 1991. С. 126-146.

17. Гадамер, Г.-Г. Язык и понимание // Актуальность прекрасного. М.: Искусство, 1991. - С. 43-59.

18. Гадамер, Х.-Г. Язык метафизики // Пути Хайдеггера: исследования позднего творчества. Минск: Пропилеи, 2007. - С. 81-93.

19. Гафаров, X. С. Философская герменевтика Г.-Г. Гадамера: Становление и развитие. Дис.. д-ра филос. наук: 09.00.03. СПб.: 2003. - 345 с.

20. Герменевтика и деконструкция / Под ред. Штегмайера В., Франка Х., Маркова Б. В. СПб. 1999.

21. Гуссерль, Э. Логические исследования. T. II (1) // Собрание сочинений. Т. 3 (1). М.: Гнозис, ДИК, 2001. - 473 с.

22. Инишев, И. Н. Гуссерль и философия языка значение, образ, медиум. // Топос. №2-3 (22). Вильнюс, 2009. - С. 74-86.

23. Инишев, И. Н. Медиалистская трактовка языка в философской герменевтике X. Липпса и Х.-Г. Гадамера // Вопросы философии, 2009, №4. M., 2009.-С. 168-175.

24. Инишев, И. Н. Хайдеггер и философия языка // Вестник РГГУ. №07/08. Серия «Философия». М.: РГТУ, 2008. С. 83-99.

25. Коткавирта, Ю. Философская герменевтика Х.-Г. Гадамера // Герменевтика и деконструкция. СПб.: Б.С.К., 1999. - С. 47-67.

26. Кузнецов, М. М. Язык как «среда-средство» и как «игра» в философской герменевтике Х.-Г. Гадамера // Проблемы философской герменевтики. -М.: Наука, 1990. С. 6-25.

27. Лопханова, Н. И. Проблема понимания и интерпретации в герменевтике Г.-Г. Гадамера и в культурно-исторической теории языка Л. С. Выготского. Дис.. канд. филос. наук: 09.00.01. М., 2003. - 125 с.

28. Малахов, В. С. Философская герменевтика Ганса-Георга Гадамера // Гадамер, Г.-Г. Актуальность прекрасного. М.: Искусство, 1991 — С. 324— 334.

29. Патлач, А. И. Философия языка М. Хайдеггера и Х. -Г. Гадамера / А. И. Патлач // Философские науки. - 2011. - N 7. - С. 104-114.

30. Хайдеггер, М. Бытие и время. Харьков: Фолио, 2003. - 503 с.

31. Хайдеггер, М. Из диалога о языке. Между японцем и спрашивающим // Время и бытие: Статьи и выступления. М.: Республика, 1993. - С. 273-301.

[1] Артамонова Ю. Д. Современная философская герменевтика: основные стратегии

исследования и диалога с другими школами // Герменевтика в России. – Воронеж:

«Издательство Воронежского университета», 2002. – С. 69–85.

[2] Гафаров, Х. С. Философская герменевтика Г.-Г. Гадамера (Становление и развитие). Дис.

… д-ра филос. наук: 09.00.03. – СПб.: 2003. – 345 с.

[3] Патлач, А. И. Философия языка М. Хайдеггера и Х. -Г. Гадамера / А. И. Патлач // Философские науки. - 2011. - N 7. - С. 104-114

[4] Шестакова М. А. Функции здравого смысла в герменевтике Гадамера // Вестник

Московского университета. Серия 7. Философия. № 4, 1999. – М., 1999. – С. 90–100.

[5] Малахов В. С. Проблема традиции в философской герменевтике Г.-Г. Гадамера:

Автореф. канд. дис. — М., 1986. – 34 c.

[6] Косолапова Е. А. Проблема традиции и историчности в герменевтике Х.-Г. Гадамера:

Автореф. канд. дис. — М., 1989. – 28 c.

[7] Фомин, А. Л. Философско-герменевтическая концептуализация времени. Дис. … канд.

филос. наук: 09.00.01. – М., 2009. – 179 с.

[8]Figal, G. The Doing of the Thing Itself: Gadamer’s Hermeneutic Ontology of Language //

The Cambridge Companion to Gadamer. – Cambridge: Cambridge University Press, 2002. –

P. 36–51; Figal, G. Wahrheit und MethodealsontologischerEntwurf. Der universaleAspekt der

Hermeneutik // Gadamer, H.-G. Wahrheit und Methode.Herausgegeben von Günter Figal. –

Berlin: AkademieVerlag GmbH, 2007. – S. 219–225.

[9] Palmer R. Gadamer’s recent work on language and philosophy: On “ZurPhänomenologie von

Ritual und Sprache” // Continental Philosophy Review. 2000. No. 33. – P. 381–393.

[10]Grondin, J. The Hermeneutical Intelligence of Language // Sources of Hermeneutics. –

Albany: SUNY press, 1995. – P. 141–156.

[11] Di Cesare, D. Das unendlicheGespräch. Spracheals Medium der hermeneutischenErfahrung

// Gadamer, H.-G. Wahrheit und Methode.Herausgegeben von Günter Figal. – Berlin: Akademie

Verlag GmbH, 2007. – S. 177–198.

[12]Barbarić, D. Die GrenzezumUnsagbaren.SprachealsHorizonteinerhermeneutischen

Ontologie // Gadamer, H.-G. Wahrheit und Methode.Herausgegeben von Günter Figal. – Berlin:

AkademieVerlag GmbH, 2007. – S. 199–218.

[13] Kusch, M. Language as Calculus vs. Language as Universal Medium: A Study in Husserl,

Heidegger and Gadamer. – Dordrecht, Boston, London: Kluwer Academic Publishers, 1989. –

362 p.

[14]Kusch M. Language as Calculus vs. Language as Universal Medium. – P. 246

[15]Гадамер, Г.-Г. История понятий как философия // Актуальность прекрасного. – М.:

Искусство, 1991. – С. 41.

[16]Гадамер Г.-Ґ. Істина та метод. - К., 2000. - Т. 1. с. 438.

[17]Вильгельм фон Гумбольдт. Избранные труды по языкознанию / Пер. Г.В.Рамишвили. — М.: Прогресс, 1984. — 400 с.

[18]Вильгельм фон Гумбольдт. Избранные труды по языкознанию / Пер. Г.В.Рамишвили. — М.: Прогресс, 1984. — 400 с., стр. 76-77.

[19]Ґадамер Г.-Ґ. Істина і метод. - К., 2000. - С.351

[20]Гадамер, Х.-Г. Истина и метод: Основы философской герменевтики / Х.-Г.Гадамер. – М.: Прогресс, 1988. – 704 с. Стр 451.

[21]Гадамер, Х.-Г. История понятий как философия / Х.-Г.Гадамер // Актуальность прекрасного. – М.: Искусство, 1991. – С. 26-43. Стр 28.

[22]Гадамер, Х.-Г. Истина и метод: Основы философской герменевтики / Х.-Г.Гадамер. – М.: Прогресс, 1988. – 704 с. Стр 484.

[23]Гадамер Г.-Ґ. Істина та метод. - К., 2000. - Т. 1. с. 438.

[24]Радченко О.А. Язык как миросозидание.- М., 1997. - Т.1 с.62.

[25]Радченко О.А. Язык как миросозидание.- М., 1997. - Т.1 с.71-72.

[26]Радченко О.А. Язык как миросозидание.- М., 1997. - Т.1 с.71.

[27] Звегинцев В.А. Очерки по общему языкознанию. - М., 1962. - С. 313.

[28]Бетти, Э. Герменевтика как общая методология наук о духе. М.: «Канон+», РООИ «Реабилитация», 2011. - 144 с.