Етимологія і тлумачення понятть

Зміст

 

Вступ........................................................................................................................2

Етимологія і тлумачення понятть..........................................................................3

Погляди на герменевтику........................................................................................4

Герменевтика та журналістика...............................................................................9

Рівні інтерпретації тексту......................................................................................10

Перші системні інтерпретації...............................................................................11

Сучасна герменевтика............................................................................................18

Висновки.................................................................................................................26

Вступ

 

Метою роботи є дослідження герменевтики у контексті літературно-художньої критики; історії її розвитку; сучасного стану.

Завдання роботи такі: подати визначення етимології та тлумачення понять "герменевтика" та "герменевтичне коло"; коротко викласти історію розвитку герменевтики; окреслити зв'язок герменевтики з журналістикою; подати характеристику трьох рівнів інтерпретації тексту; дати опис перших системних інтерпретаціяй тексту; дати огляд сучасної герменевтики.

"Здатність розуміти великого поета майже дорівнює його таланту";.

Г. Лонгфелло

 

Етимологія і тлумачення понятть

 

ГЕРМЕНЕВТИКА (англ. HERMENEUTICS, нім. HERMENEUTIK). Теорія інтерпретації тексту та наука про розуміння сенсу. Набула широкого поширення в сучасному західному літературознавстві, в осмисленні основних методологічних принципів, на яких базується побудова новітньої теорії літератури.

Походить від грец. слова ἑρμηνευτική — тлумачення, пояснення. Етимологію його пов'язують з ім'ям Гермеса, бога торгівлі, покровителя доріг, який, згідно з давньогрецькою міфологією, передавав веління олімпійських богів людям. Він повинен був пояснювати і тлумачити зміст цих послань.

Цікаво, що він поклявся Зевсу, своєму батькові, ніколи не брехати, але й не обіцяв говорити всієї правди. Таким чином, герменевтика означає мистецтво тлумачити щось незрозуміле чи навіть викривлене, пояснювати сенс чужої мови чи знака.

Герменевтика — спосіб філософствування, центром якого є тлумачення, розуміння текстів. Найчастіше предметом дослідження в герменевтиці виступає текст. Таким чином, провідна проблема — проблема розуміння, витлумачення, інтерпретації тексту. Основне питання герменевтики можна сформулювати у двох варіантах: як можливе розуміння і як влаштовано те буття, сутність якого полягає в розумінні. Головна теза герменевтики: існувати — означає бути зрозумілим.

З герменевтикою традиційно пов'язане уявлення про універсальний метод в галузі гуманітарних наук. Як метод тлумачення історичних фактів на основі філологічних даних герменевтика вважалася універсальним принципом інтерпретації літературних пам'яток. Предметом літературної, як і філософської герменевтики є інтерпретація, розуміння. Функція інтерпретації полягає в тому, щоб навчити, як слід розуміти твір мистецтва згідно його абсолютної художньої цінності. Інструментом інтерпретації вважається свідомість особистості, яка сприймає твір, тобто інтерпретація розглядається як похідна від сприйняття літературного твору.

 

Герменевтичне коло (англ. HERMENEUTIC CIRCLE). Парадокс незвідності розуміння і тлумачення тексту до логічно несуперечливого алгоритму. Багато вчених вбачають традиційну вихідну складність герменевтики саме в концепції герменевтичного кола, т. зв. "Кола частини і цілого". Найбільш ємно це явище зафіксоване у формулюванні В. Дільтея: "Для всякого (тлумачення) характерно таке просування вперед, яке переходить від сприйняття визначено-невизначених частин до спроби захопити сенс їх цілого, що чергується зі спробою, виходячи зі змісту цього цілого, точніше визначити і самі частини. Неуспіх цього методу виявляється в тому випадку, коли окремі частини не стають при цьому зрозумілішими. Це спонукає до нового визначенню (їх загального) сенсу до того часу, поки він не стане достатнім. Ці спроби тривають доти, доки не вичерпується цілком весь зміст, наявний в даних проявах життя (чи текстах). (Dilthey: 1958, с. 227). В ході історичного розвитку герменевтики вироблялися критерії визначення зв'язків цілого і частини і взаємовідношення частин між собою.