ГетерохроніїДругою особливістю педіатричної хірургії є гетерохронії. Під гетерохронією слід розуміти нерівномірність, дисфункцію та диспропорцію дозрівання і росту. Термін запровадив С. Я. Долецький. Ці стани перебувають на межі здоров’я й хвороби, але невірний підхід до них може призвести до різноманітних ускладнень. Для пояснення суті дисфункції дозрівання звернімося до такого прикладу. У новонароджених інколи виникає так зване функціональне блювання. Його основою є незрілість нервово-рефлекторного апарату кардіального відділу стравоходу, пілоричного відділу шлунка: симпатичні ганглії диференційовані, а парасимпатичні ганглії ще незрілі. Внаслідок цього спершу виникає спазм кардії, а потім пілоруса або навпаки. З часом ганглії дозрівають і блювання зникає, але якщо у період дисфункції дитину невірно доглядати, можуть виникнути деякі ускладнення, як-от: — аспіраційна пневмонія, яка може призвести до летального кінця; — езофагіт та рубцевий стеноз стравоходу; — набута грижа стравохідного отвору діафрагми. Основна тактика при дисфункціях дозрівання не є очікувальною. Слід провести профілактику ускладнень; з віком частота дисфункції знижується. На відміну від дисфункцій дозрівання, які виявляються одразу після народження й особливо виразні у недоношених дітей, диспропорції росту виникають після періоду благополуччя. Наприклад, у дітей віком від 5 до 10 міс у зв’язку з асинхронним розвитком поздовжньої та циркулярної мускулатури кишечника нерідко виникає дискоординація перистальтики й інвагінація кишечника; від 1 до 3 років — підвивих головки променевої кістки, що обумовлено недорозвиненням плечопроменевого зчленування та надмірним розвитком суглобової капсули. У дітей віком від 2 до 6 років внаслідок затримки росту інтрамурального відділу сечоводу погіршується антирефлюксний механізм і може виникнути міхурово-сечовідний рефлюкс. Ще одним прикладом є диспропор ція росту скелета в дітей 7–12 років. У них спостерігаються болі у м’язах ніг і в суглобах, що виникають внаслідок асинхронного росту кісток та м’язів. Гетерохронії, як правило, не потребують хірургічних втручань. Особливості педіатричної хірургії не обмежуються морфофункціональною незрілістю й гетерохроніями. Відмітною її рисою є високий відсоток такої патології, як природжені та набуті вади розвитку.
|
