Джерельна база роботи

Основою дослідження є джерельна база. Усі джерела (опубліковані та неопубліковані) умовно поділяємо на три групи, кожна з яких містить світські та церковно-релігійні документи. Усі групи включають офіційні документи українського та польського походження:

До першої групи входять архівні документи й матеріали, що висвітлюють історію розвитку філософської думки цього періоду: королівські універсали, привілеї, грамоти; постанови конгрегацій; послання, рішення церковних соборів і єпископських нарад, статути та постанови братств, звернення, спільні декларації духовенства і таке інше.

У другу групу входять оригінальні твори видатних діячів вітчизняної філософії, старовинні книги, пам’ятки філософської, богословської та історичної літератури даного періоду, джерела публіцистичного, полемічного жанру, а також окремі твори проповідницького та агіографічного харак­теру. До другої групи також належать: приватна документація та кореспонденція – заяви, протести, записи у “гродських” книгах, листи і послання, якими обмінювалися православні ієрархи, братства, представники Констант­тинопольського духовенства, папські легати, знать. Ці джерела значно посилюють аргументацію ряду висунутих нами положень.

У третю групу входять дослідження з даної теми українських та зарубіжних істориків - філософів різних часів, монографії, дисертації, автореферати, статті, що стосуються питань теми магістерського дослідження.

Також до неї входять праці присвячені дослідженню історії протестантизму, основ його віровчення, соціальної діяльності, етичних засад тощо. Значною частиною даної групи джерел є філософська спадщина протестантів. Джерелами, які уможливлюють дослідження є, передусім, сукупність філософських та теологічних праць теоретиків протестантизму, репрезентована творами наступних авторів Жана Кальвіна, Мартіна Лютера, Яна Амоса Коменського, Яна Гуса, Джона Уікліфа, Миколи Рея; література інших релігійних конфесій, зокрема католицької та православної..

При всій різноманітності джерел і відібраних з них фактів, всі вони об’єднані однією метою, доповнюють один одного та складають основу для конкретного вирішення поставлених завдань.

Видавництво джерел, розпочате перед війною євангелицькою організацією Литви під заголовком «Monumenta reformationis Polonicae et Lituanicae - Zbiór pomników reformacji kościoła polskiego i litewskiego», аж у дванадцяти серіях (серія І - привілеї й надання, серії II - IX - акти синодів, серії X - XII - книги зборів Польщі й Литви), не встигло розвинутись і з війною перервалось. В 1911 - 1915 рр.вийшло чотири випуски з різних серій (один випуск привілеїв XVI ст., один - з синодальними актами XVII ст., виказ усіх синодів і провінціальних зібрань ст. кн. Литовського і догматичні виклади, читані на віленських зібраннях 1559 р.) В 1925 р. євангелицький синод Литви приступив до передруку цих випусків.

Значну частину джерельної бази магістерської роботи складають твори письменників XVI-XVII ст.: Герасима Смотрицького, Стефана Зизанія, Мелетія Смотрицького, Христофора Філалета, та твір “Пересторога”.

Підсумовуючи джерелознавчий огляд, зауважуємо, що він репре­зен­тований документами різними за походженням і власним інформаційним потенціалом. На основі аналізу архівних матеріалів, творів видатних діячів вітчизняної філософії та досліджень за даною темою українських і зарубіжних науковців, ми зможемо дослідити, як українське суспільство в XVI - XVII століттях зазнало значних реформаційних впливів.