Дієприслівникові звороти

 

Дієприслівник – особлива незмінювана форма дієслова на позначення додаткової дії або стану, що супроводжують іншу дію або стан, і відповідає на питання що зробивши? що роблячи?

Дієприслівник доконаного виду утворюється від основи інфінітива доконаного виду: до дієслова у формі чоловічого роду минулого часу додається суфікс -ши:

Рахувати − рахував − рахувавши

Маркувати − маркував − маркувавши

говорити − говорив − говоривши

Оглянути − оглянув − оглянувши

 

Дієприслівник недоконаного виду утворюється шляхом додавання основи теперішнього часу недоконаного виду: до дієслова у третій особі множини теперішнього часу замість -ть додається суфікс -учи, -ючи (для І дієвідміни) та -ачи, -ячи (для ІІ дієвідміни), наприклад:

Експортувати − експортують − експортуючи

Оплачувати − оплачують − оплачуючи

Виробляти − виробляють − виробляючи

Саджати − саджають − саджаючи

 

Дієприслівник разом із залежними від нього словами складає дієприслівниковий зворот, який у реченні виділяється в усіх позиціях комами, наприклад: Підписавши накладну на повернення товару, менеджер віддає її бухгалтерові. Менеджер, підписавши накладну на повернення товару, віддає її бухгалтерові.

Дієприслівникові звороти традиційно розміщуються на початку речення і використовуються в офіційно-діловому і науковому стилях для більшої чіткості та лаконічності текстів. Порівняймо:

 

Коли я прослухаю курс лекцій з економіки, я успішно складу іспит

Прослухавши курс лекцій з економіки, я успішно складу іспит

 

Дієприслівниковими зворотами зазвичай формулюються причини, які є підставою для ухвалення того чи іншого рішення (Враховуючи... Вважаючи... Беручи до уваги... Керуючись... та ін.). Так зворото дають також можливість продемонструвати обізнаність з обговорюваним питанням (Уважно розглянувши поданий на затвердження проект, бюро вважає...).

 

Керування у словосполученнях (хворіти грипом чи хворіти на грип)

 

У наукових текстах та документах дуже часто трапляються помилки, пов’язані з підрядним зв’язком керування.

Керування − це такий спосіб підрядного зв’язку, при якому головне слово керує залежним, тобто вимагає від залежного слова певного відмінка, а іноді і прийменника. Керування буває прийменникове і безприйменникове керування, наприклад:

Безприйменникове керування		Прийменникове керування
вжити (чого?) рішучих заходів свідомий (чого?) обов’язку немає (чого?) звіту опанувати (кого?) себе зрадити (кого?) ідеї, друга		чекати (на кого?) на студентів сподіватися (на що?) на допомогу знатися (на чому?) на мистецтві бачити (як?, яким чином?) на власні очі чути (як, яким чином?) на власні вуха вважати, ставати, правити (за кого?) за господаря

 

 

Найчастіше помилки є наслідком взаємозаміни близьких за значенням слів (синонімів), які вимагають після себе різних відмінків:

призвести (до чого?) до ускладнень − спричинити (що?) ускладнення

навчатися (чого?) мови – вивчати (що?) мову

опанувати (що?) аудит – оволодіти (чим?) аудитом

оплата (чого?) проживання – плата (за що?) за проживання

відповідно (до чого?) до наказу – згідно (з чим?) з наказом

властивий (кому?) службовцям – характерний (для кого?) для службовців

зважати (на що?) на ситуацію – враховувати (що?) ситуацію

наголосити (на чому?) на факті – підкреслити (що?) факт

повідомити (кому?) директору – інформувати (кого?) директора

повідомлювати (що?) факти – інформувати (про що?) про факти

присвячувати (чому?) події – приурочувати (до чого?) до події

сповнений ( чого?) рішучості – наповнений (чим?) радістю

здатний на (що?) подвиг − здібний до (чого?) навчання

 

Часом помилки є результатом змішування засобів російської та української мов, коли однакові за значенням слова в різних мовах вимагають від залежних іменників різних відмінків і прийменників:

Благодарить (кого?) коллегу – дякувати (кому?) колезі

Причинять (что?) убытки – завдавати (чого?) збитків

Снабжать (чем?) продуктами – постачати (що?) продукти

Нуждаться (в чем?) в деньгах – потребувати (чого?) коштів

Подражать (кому?) руководителю – наслідувати (кого?) керівника

Уступить (что?) место – поступитися (чим?) місцем

Аналогичный (чему?) препарату – аналогічний (до чого?) до препарату

Изменить (кому?) коллективу – зрадити (кого? що?) колектив

Поступить (куда?) в институт – вступити (куди?) до інституту

Приложить (что?) усилия – докласти (чого?) зусиль

Заслуживать (чего?) поощрения – заслуговувати (на що?) на заохочення

Знать (о ком?) о сотруднике − знати (про кого?) про співробітника

Свидетельствует (о чем?) о высоком уровне – засвідчує (що?) високий рівень

 

Укладаючи ділові папери, слід зважати на такі моменти:

· дієслова інформувати, сповіщати вимагають від іменника форми знахідного відмінка (інформувати студентів, сповістити інженера);

· дієслова зазнати, завдати вимагають від іменника формиродового відмінка (зазнати біди, завдати збитків, шкоди);

· дієслова читати, писати, говорити, повідомляти, їхати, летіти, плисти вимагають після себе орудного відмінка (говорити англійською мовою, писати українською, повідомити телефоном, їхати тролейбусом, летіти літаком);

· прикметники хворий, багатий, високий, поганий вимагають після себе знахідного відмінка з прийменником на (хворий на туберкульоз, багатий на ідеї, високий на зріст, поганий на смак);

· при позначенні часу, коли щось відбулося чи має відбутися, використовується родовий відмінок, наприклад: до університету вступив 2008 року; минулого року розлучився, наступного року, наступного тижня, цього дня;

· не можна використовувати спільний додаток при словах, які вимагають після себе неоднакових відмінків, наприклад:

Неправильно Правильно

Ми прагнемо вдосконалення і повного опанування методами ринкової економіки. Дирекція відзначила і висловила подяку деяким співробітникам.

Ми прагнемо вдосконалення методів ринкової економіки і повного опанування ними. Дирекція відзначила деяких співробітників і висловила їм подяку.

 

Довільна зміна форми залежного слова у словосполученнях, зв’язаних керуванням, є грубим порушенням мовної норми.