Вживання м’якого знака у фахових термінахМ’який знак пишеться: 1 У корені чи суфіксі українських чи іншомовних слів тільки після семи приголосних д, т, з, с, ц, л, н для передачі їх м’якості, чи роздільної вимови після них (пільговий, важіль, різьба, зблизька, сталь, спіраль, кількість, базальт, нуль, мідь, сміттєспалювальний, сомельє, девальвація, стерильний, дельта, едельвейс, альянс, таньга, ательє, дюраль, емаль, смальта). 2 Завжди в суфіксах -цьк-, зьк, -ськ-, -ець, -єць, -ель (косинець, обліковець, свинець, науковець, підприємець, європеєць, виконавець, воронезький, празький, споживацький, кременецький, управитель). 3 Після -л- перед наступними м᾽якими приголосними (тернопільський, маріупольський, уральський, ізмаїльський, кількість, сільський, хорольський). 4 Після м’яких приголосних перед о (кольоровий, льоночесальний, льодорізальний, чотирьох, Корольов, нульовий, дорожнього). 5 У родовому відмінку множини іменників жіночого роду м’якої групи і відміни та іменників середнього роду ІІ відміни на -ння, -це (матриць, друкарень, сподівань, рішень,фарбувань, осердь, кілець). 6 У формах дієслова дійсного та наказового способу (змагаються, констатуються, досліджується, світить, носить, кинь, стань). М’який знак ніколи не вживається: 1 Після губних приголоснихб, п, в, м, ф, шиплячих ж, ч, ш, щ, а також після г, к, х, р (гуаш, глазур, гіркий, ретушер, суміш, піч, Ігор, ніч, подорож). Роздільна вимова після зазначених приголосних передається апострофом (ф᾽ючерсний, комп’ютер, інтерв’ю, Руж’є, бар’єр, Рейк’явік, кеш’ю [11]). Записуючи іншомовні терміни з голосними я, ю, слід орієнтуватися передусім на фонетичний принцип, бо ці голосні можуть означати один звук і позначати пом’якшений приголосний (бюро, нюанс, мадяр, дягель, дюралевий, дюйм). 2 Після ц в словах іншомовного походження (шприц, кварц, паяц, Лоренц, шкіц, палац, герц, Суец). 3 Після н перед ж, ч, ш, щ та перед суфіксами -ство, -ськ-, -цьк-, зьк- (менший, тонший, уманський, товариство, коростенський). 4 У таких складних словах як кон’юнктура, кон’юнктивіт, ад’ютант, ад’єктивація, пан’європейський, ін’єкція, фельд᾽єгер, бо вони записуються за іншим правилом − апостроф на межі префікса і кореня. У деяких випадках м’який знак може бути розрізнювачем значення слова, наприклад: герц (одиниця виміру частоти) − герць (двобій, поєдинок), ост (схід) − ость (остючина; хребет), син (дитина чоловічої статі) − синь (від прикметника „синій”), гривен (старовинних металевих прикрас) − гривень (грошових одиниць), камін (відкрита кімнатна пічка) − камінь (каменюка), борт (бокова стінка судна) – борть (вулик, зроблений з видовбаної колоди) (додатково див. „Пароніми”, с.29 цього посібника). Детальніше матеріал подано в правописі [12 Ошибка! Источник ссылки не найден., с.17-18]
|
