Студопедия — Особливості статеворольової соціалізації учнів молодшого шкільного віку
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Особливості статеворольової соціалізації учнів молодшого шкільного віку






Інструкції: Прочитайте параграф 1.4.1. та складіть психологічний портрет дітей молодшого шкільного віку (письмово).

 

Вікові особливості школярів саме в статеворольової соціалізації мають домінуюче значення. У зв’язку з цим, необхідно охарактеризувати особливості кожної вікової групи в динаміці статевого дозрівання, розвитку, статеворольової соціалізації від молодшого шкільного віку до юнацтва.

Специфічні моменти статеворольової соціалізації дітей молодшого шкільного (6 – 10 років), підліткового (10 – 14 років) і раннього юнацького віку (15 – 17 років) потрібно розглядати, спираючись на структуру взаємин дитини із самою собою, дорослими, ровесниками своєї й протилежної статі [157, 54 – 137].

З моменту вступу в школу дитина включається в нову для неї діяльність – навчальну, освоює ролі школяра й школярки, по-новому оцінює себе й інших, набуває навичок спілкування з дітьми й дорослими різної статі, накопичує досвід статеворольової поведінки. У школі змінюються стихійно складені життєві уявлення дитини про чоловіка й жінку. Освоєння статевих ролей здійснюється через взаємини з батьками й педагогами, однокласниками й однокласницями, з якими доводиться стикатися в процесі предметно-практичної діяльності [107, 168].

У молодшому шкільному віці спостерігається різка поляризація інтересів за статтю. Хлопчики, за винятком тих, які не користуються повагою серед ровесників, уникають дівчаток, стараються не приймати їх у свої ігри. Багато дівчаток насторожено, з недовірою ставляться до хлопчиків, очікують агресивної поведінки з їх боку. Ігри хлопчиків підкреслено маскулінні, змагальні, характеризуються великою руховою активністю. Дівчатка віддають перевагу грі з лялькою; їхні інтереси зосереджені на міжособистісних відносинах. Діти цього віку розбиваються на однорідні за статтю групи. У групі хлопчиків цінуються передусім сила, спритність і хоробрість, а в групі дівчаток – увага, турбота про іншого, чуйність.

Взаємодіючи з одностатевими ровесниками, порівнюючи власну поведінку з поведінкою інших дітей своєї статі, дитина формує уявлення про себе як про хлопчика/дівчинку, самостверджується.

Молодший шкільний вік – період перших закоханостей. Вираження інтересу до протилежної статі здійснюється в зрозумілому для самих дітей, умовно-символічному контексті. Залицяння набувають своєрідної, забавної форми. Хлопчик може штовхнути дівчинку, яка йому сподобалась, або смикнути її за косу. Дівчатка, кепкуючи над хлопчиками, часто самі провокують їх на таку поведінку. Бажання звернути на себе увагу протилежної статі виражається через систему зовнішніх агресивних дій хлопчиків і оборонних дій дівчаток. У процесі взаємодії з ровесниками протилежної статі дитина вчиться мистецтву спілкування, при якому різниця статей підкреслюється, але не розвивається до сексуальної взаємодії.

Дітей молодшого шкільного віку надзвичайно цікавлять питання про відмінності статей, про появу дитини на світ, про сексуальні взаємини дорослих. Якщо дитина доросла до подібного питання, то вона достатньо доросла й для відповіді. Основна наукова інформація, як правило, задовольняє дитячу допитливість. Правдиві й уміло подані відомості про стать і сексуальність необхідні дитині для її загальнопсихологічного розвитку й статевого становлення [55, 74 – 82].

За даними В.Кагана, третина дітей уперше дізнались про розбіжності статей у молодшому шкільному віці, 80% з яких отримали відомості подібного роду від ровесників. 30% хлопчиків і 19% дівчаток дізнались про те, що таке статевий акт з власних спостережень, 65% хлопчиків і 68% дівчаток – з літератури. Багато дітей сприйняли ці відомості дуже емоційно й навіть з огидою. 27% хлопчиків і 43% дівчаток чули інформацію про стать і сексуальність у формі медичних термінів; 52% хлопчиків і 42% дівчаток – у формі обивательських виразів; 26% хлопчиків і 2% дівчаток – у формі цинічних і лайливих виразів; 3% хлопчиків і 5% дівчаток – у формі „дитячих” виразів [57, 132 – 133]. Не отримуючи від дорослих найнеобхідніших знань з питань, що їх цікавлять, діти засвоюють інформацію з вулиці, яка не завжди позитивно впливає на їх статеворольову соціалізацію.

Нормальний психосексуальний розвиток дитини передбачає її поступове дозрівання, яке не порушується еротизуючими стимулами середовища. Л.Столярчук виділила кілька чинників, які викликають передчасний статевий потяг у дітей молодшого шкільного віку:

- педагогічно непрофесійне статеве просвітництво;

- засоби масової комунікації, які пропагують порнографію;

- несприятливі житлові умови, які дозволяють дітям спостерігати за статевим життям дорослих;

- дитяча проституція, сексуальна експлуатація, наркоманія, проміскуїтет, сексуальна деструктивність неповнолітніх;

- безнаглядність дітей, яка відкриває можливість для різноманітних спокус [157, 63].

Статеворольова соціалізація молодших школярів багато в чому залежить від поведінки оточуючих чоловіків і жінок. Особливий вплив на формування особистісних якостей дитини справляє атмосфера в сім’ї. Турботливе й уважне ставлення батьків до дітей, щира любов до них і довіра сприяють позитивній статеворольовій соціалізації. У сім’ях з партнерськими, щирими й поважливими взаєминами діти ростуть добрими, справедливими, турботливими, вони розуміють самоцінність і неповторність кожної людини й свою власну, стають повноцінними чоловіками й жінками.

Неуважне ставлення до дітей або їх надмірна опіка, сімейні сварки, розлучення, неповна сім’я, відсутність батька, неповага почуттів дитини, критика чоловічих/жіночих достоїнств, вульгарні установки дорослих з питань статі негативно впливають на статеворольову соціалізацію хлопчиків і дівчаток.

Для дітей молодшого шкільного віку батьки стають представниками статі. 7-річні хлопчики сприймають батька як чоловіка, співвідносять себе з батьком і чоловіками взагалі, хоча матір ще не ототожнюють з уявленнями про жінку. У 8 років картина змінюється. У цьому віці хлопчики більше орієнтовані на матір, їй відводять провідну роль у взаєминах з батьками, а батька не сприймають як чоловіка. 9-річні хлопчики вже досить добре пов’язують уявлення про батьків з людьми тієї самої статі. Разом з тим, у взаєминах дитини з батьком чи матір’ю спостерігається емоційна віддаленість. У хлопчиків 10 років зберігається дистанція з батьком, якого сприймають у відриві від уявлень про стать. Дівчатка 7 – 8 років чітко співвідносять сприйняття батьків зі статтю: мама – жінка, тато – чоловік. У 7 років у свої стосунки вони включать в основному матір і жінок, з 8 років – чоловіків. У 9-10 років дівчатка знову емоційно віддаляються від чоловіків [57, 122].

Батько й мати відіграють важливу роль у процесі становлення чоловічої/жіночої індивідуальності сина/дочки. На особистому прикладі вони показують дитині різноманітні моделі статеворольової поведінки. Однак вплив батьків може бути й позитивним, і негативним. Владний контроль батька призводить до негативації образу „Я” у хлопчиків. Чим менше хлопчики молодшого шкільного віку задоволені своїми взаєминами з батьком, тим більше вони віддаляються від сім’ї й знаходять розуміння серед ровесників.

Відсутність батька чи чоловіків у сім’ї не найкращим чином впливає на статеворольову соціалізацію дітей. Дівчатка з таких сімей часто несміливі й невпевнені. Спілкування з протилежною статтю й вибір партнера для них становить деяку складність. Поведінка хлопчиків, які ростуть без батька, менш диференційована й маскулінна. Одинока мати має більш виражену установку на виховання дітей, ніж мати в повній сім’ї. Своєю надмірною турботою й любов’ю вона прагне компенсувати відсутність батька, що може сприяти формуванню несамостійної й безініціативної особистості. Ще гірше, коли дитина стає свідком сімейних конфліктів і розлучення. Прив’язаність до батька, що зберігається, при ворожому ставленні до нього матері може стати причиною серйозних порушень психіки дитини.

У сім’ях, де живуть три покоління, коли кількість чоловіків і жінок приблизно однакова, створюються сприятливі умов для накопичення дітьми досвіду міжстатевих відносин. „Відсутність спілкування дітей зі старшими поколіннями збіднює їх виховання як майбутніх чоловіків і жінок. Спілкування з бабусями й дідусями навіть більшою мірою, ніж спілкування з батьками, створює в дітей відчуття психологічного комфорту, атмосфери, тепла й ласки” [107, 169].

Великий вплив на статеворольову соціалізацію хлопчиків і дівчаток молодшого шкільного віку справляють педагоги. Причому авторитет учителя для дітей цього віку більш значимий, ніж авторитет батьків та інших дорослих. Завдання педагога – своєчасно, у відповідному віку обсязі й напрямку здійснювати статеве виховання.

Характерні особливості молодшого школяра – підвищена сприйнятливість, вразливість, довірливе підкорення вчителеві. Навіть незначні педагогічні зусилля на цьому етапі розвитку дитини можуть дати в подальшому гарні результати. Схвалення чи покарання педагога дуже значимі для школяра, особливо першокласника. Незаслужені звинувачення, підозри, байдужість і неуважне ставлення з боку вчителя на цьому етапі адаптації до „нового життя” діти переносять болісно. У цьому віці проявляється прагнення дитини до дорослості. Шкільна обстановка й навчальна діяльність активізують самостійність, підвищують відповідальність за свої дії, посилюють роль самооцінки [107, 38-44].

Уже в початковій школі необхідно звернути увагу на те, як поводяться хлопчики й дівчатка, які взаємини складаються між ними. У поведінці дівчаток і хлопчиків молодшого шкільного віку спостерігається сором’язливість, удавана грубість, презирливість, відчуженість, велика стриманість у прояві товариських і дружніх почуттів, а в поодиноких випадках навпаки – дитячий флірт. Хлопчики по відношенню до дівчаток часто поводяться грубо, нетактовно, розв’язно, з погордою, відмовляються грати й навчатися разом з ними. Така поведінка пояснюється відсутністю в школярів елементарних навичок спілкування з протилежною статтю. Якщо в молодших класах не звертати належної уваги на взаємини хлопчиків і дівчаток, то в підлітковому віці в дітей можуть виникнути труднощі в спілкуванні з представниками іншої статі.

Ю.Мітіна вважає, що виховувати культуру стосунків статей можна за допомогою формування гуманних взаємин молодших школярів з урахуванням диференціації статі. „Гуманні взаємини хлопчиків і дівчаток характеризуються вмінням відчувати, розпізнавати й передбачати емоційні стани інших, виражати своє співчуття в діях, направлених на посилення благополуччя партнера по спілкуванню, наявністю чутливості до норм поведінки, схвалюваних колективом”. Основними показниками гуманних взаємин у молодших класах є симпатія, товариськість і дружба між дітьми різної статі [110, 84].

Значний вплив на ставлення молодших школярів до однокласників справляють оцінки й думки вчителя. Тому у педагогічній діяльності вчителеві необхідно обдумувати всі свої слова й дії, з повагою ставитись до кожної дитини, бути справедливим і тактовним. Не менш важливо в процесі виховання враховувати вікові й індивідуальні особливості хлопчиків і дівчаток, оскільки поведінка дитини молодшого шкільного віку залежить від її темпераменту, рівня виховання, отриманого до школи, і від її статевої приналежності. Так, 8-10-річні хлопчики порівняно з дівчатками більш незалежні, безтурботні, напористі, хоробрі, безвідповідальні, недобросовісні, дратівливі, практичні. Дівчатка ж більш слухняні, поступливі, стримані, обережні, добросовісні, відповідальні, ніжні, чутливі, спокійні. У фемінінних і маскулінних дівчаток значних відмінностей немає. Маскулінні хлопчики, на відміну від фемінінних, більш рішучі, соціально сміливі, невимушені, оптимістичні, спокійні, тоді як фемінінні – сором’язливі, несміливі, тривожні, недовірливі. Розбіжності між маскулінними хлопчиками й дівчатками практично цілком збігаються із загальностатевими розбіжностями. Фемінінні ж хлопчики й дівчатка мають протилежні риси характеру. Так, фемінінні хлопчики замкнені, недовірливі, ранимі, невпевнені, сором’язливі, несміливі, тривожні, а дівчатка – товариські, доброзичливі, спокійні, оптимістичні, впевнені, рішучі [57, 129 – 132].

У школах, де педагогічний колектив становлять в основному жінки, хлопчики більше, ніж дівчатка, отримують зауважень, частіше піддаються покаранням; їх занадто активна поведінка навіть на перервах розцінюється як порушення дисципліни. Подібна тактика вчителя негативно впливає на статеворольову соціалізацію хлопчиків і може стати причиною інтелектуальної пасивності, замкненості й невпевненості дитини. У початковій школі дівчатка, порівняно з хлопчиками, більш відповідальні, усидливі, акуратні, а отже, вони досягають кращих результатів у навчанні. Підкреслюючи ці розбіжності, педагог може спровокувати фемінізацію поведінки деяких хлопчиків, зарозуміле ставлення дівчаток до хлопчиків, неповагу до маскулінної поведінки [110, 83 – 89].

Статеве виховання – це не просто розподіл дітей за статтю, а глибоке проникнення в особливості характеру, особистості хлопчика й дівчинки.

Добробут людини в суспільному й інтимному житті залежить від її психологічних якостей – доброти, терпимості, відкритості, емоційної чутливості, впевненості, незалежності, які необхідно починати виховувати з дитинства. З освоєнням нової соціальної території молодший школяр учиться взаємодіяти з дорослими й ровесниками обох статей, формує образ власного „Я”. Від того, наскільки якісно в цьому віці будуть складатися взаємини дитини із самою собою й іншими, залежить успішність її подальшої статеворольової соціалізації.







Дата добавления: 2015-08-10; просмотров: 537. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...

Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Типовые ситуационные задачи. Задача 1. Больной К., 38 лет, шахтер по профессии, во время планового медицинского осмотра предъявил жалобы на появление одышки при значительной физической   Задача 1. Больной К., 38 лет, шахтер по профессии, во время планового медицинского осмотра предъявил жалобы на появление одышки при значительной физической нагрузке. Из медицинской книжки установлено, что он страдает врожденным пороком сердца....

Типовые ситуационные задачи. Задача 1.У больного А., 20 лет, с детства отмечается повышенное АД, уровень которого в настоящее время составляет 180-200/110-120 мм рт Задача 1.У больного А., 20 лет, с детства отмечается повышенное АД, уровень которого в настоящее время составляет 180-200/110-120 мм рт. ст. Влияние психоэмоциональных факторов отсутствует. Колебаний АД практически нет. Головной боли нет. Нормализовать...

Эндоскопическая диагностика язвенной болезни желудка, гастрита, опухоли Хронический гастрит - понятие клинико-анатомическое, характеризующееся определенными патоморфологическими изменениями слизистой оболочки желудка - неспецифическим воспалительным процессом...

Способы тактических действий при проведении специальных операций Специальные операции проводятся с применением следующих основных тактических способов действий: охрана...

Искусство подбора персонала. Как оценить человека за час Искусство подбора персонала. Как оценить человека за час...

Этапы творческого процесса в изобразительной деятельности По мнению многих авторов, возникновение творческого начала в детской художественной практике носит такой же поэтапный характер, как и процесс творчества у мастеров искусства...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.013 сек.) русская версия | украинская версия