Студопедия — Навчальний матеріал. Пункт 1. Інструкції:прочитайте пункт 1., та зверніть увагу на форми й засоби статевої соціалізації у позаурочній роботі.
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Навчальний матеріал. Пункт 1. Інструкції:прочитайте пункт 1., та зверніть увагу на форми й засоби статевої соціалізації у позаурочній роботі.






Інструкції: прочитайте пункт 1., та зверніть увагу на форми й засоби статевої соціалізації у позаурочній роботі.

Статева соціалізація здійснюється в школі не лише в процесі занять і не лише вчителями-предметниками. Великі можливості в цьому плані має позаурочна робота, передовсім етичні бесіди. Етична бесіда дає можливість задовольняти пізнавальні інтереси старшокласників у галузі міжстатевих стосунків, сформувати необхідні моральні поняття і уявлення. Індивідуальні бесіди проводяться з питань неправильної поведінки юнака чи дівчини, коли треба допомогти їм розібратися у своїх переживаннях, дати добру пораду. А. С. Макаренко вважав, що приводом для таких бесід можуть бути вільні цинічні розмови, що їх ведуть учні, окремі нецензурні слова, які вони вживають, їх підвищена цікавість до чужих сімейних скандалів, підозріле і не досить моральне ставлення до закоханих пар, легковажна дружба з дівчатами, надмірне захоплення туалетами, раннє кокетування, інтерес до еротичної літератури. Роздільні бесіди розкривають питання, що стосуються статевого дозрівання, статевої гігієни, сексуальної культури. Поради мають бути науково обґрунтованими, чіткими. Загальні (спільні) бесіди проводяться з метою створення правильної громадської думки в колективі з найзагальніших проблем статевого виховання. У спільних бесідах можна обговорювати такі теми: „Культура міжстатевого спілкування"". „Перше кохання", „Дорослі ми чи діти?", „Про сучасне лицарство", „У чому секрет сімейного щастя?", „Особистість, сім’я, суспільство". Окремі, навіть дуже „слизькі", теми теж можна обговорювати в змішаному складі. Коли юнаки і дівчата разом сприймають інформацію про якусь проблему та ще можуть її обговорювати, тоді не лише краще засвоюється інформація, але й розмиваються бар'єри побоювань (наприклад, про використання презервативів).

Корисними є наступні правила організації та побудови змісту етичних бесід:

1. Не варто зводити бесід до анатомо-фізіологічних питань.

2. Не йти в своїх поясненнях далі і глибше того, чим цікавиться чи що переживає учень сьогодні.

3. Не треба лякати дівчат і юнаків важкими нервово-психічними і венеричними захворюваннями.

4. Не варто говорити тільки про те, що і як має бути в людських стосунках, розкривати тільки світлі сторони життя, чи, як кажуть, виховувати тільки на позитивних прикладах; треба говорити і про те, чого не має бути.

5. Недопустиме „смакування" різних подробиць і моментів чисто інтимного характеру.

6. Треба прагнути до того, щоб учні вміли скласти свою думку, оцінити самого себе, свої вчинки і поведінку інших людей, щоб у них з'явилось прагнення стати кращими, боротися зі своїми недоліками.

7. У ході бесіди педагог обов’язково повинен висловити своє особисте ставлення до обговорюваних питань, вчинків.

8. Велике значення для ефективності бесіди має правильний підбір ілюстративного матеріалу: художні твори, публіцистичні статті, кіно і діафільми.

9. Психолог, педагог чи запрошений фахівець має бути готовим до того, що в процесі бесіди учні можуть задавати (і задають) питання, які нерідко ставлять у важке становище навіть досвідчених спеціалістів.

Важливе місце в сексуальній просвіті, підготовці молоді до сімейного життя займає диспут. Він потребує особливо ретельної підготовки, яка починається з визначення теми - проблемної, дискусійної, такої, що хвилює підлітків. Серед таких тем слід назвати: „Чи застаріло лицарство?",..Розлучення — благо чи нещастя?",..Сімейне щастя. В чому воно?", „Тільки кохання чи кохання й обов'язок?", „Сила жінки в її слабкості", „Що означає бути вільним у коханні?", „В чому секрети ідеального шлюбу?", „Від чого вмирає кохання?". Теми диспутів не повинні нав'язуватись, вони мають відображати запити самої молоді. Бажано, щоб своєю назвою диспут вже інтригував, привертав увагу учнів.

Розповсюдженою формою статевої соціалізації є лекторії сімейної культури. Вони торкалися широкого кола питань: від фізіології статевого життя до морально-етичних принципів організації взаємин у сім’ї: „Про вибір шлюбного партнера", „Від знайомства до весілля", „Етика і естетика подружнього спілкування", „Кохання: троянди і шипи", „Соціально-психологічні проблеми сучасного шлюбу і сім'ї", „Молода сім'я і особливості її формування", „Про культуру почуттів", „Про жіночу гордість і чоловічу гідність'', „Дівчинка, дівчина, жінка", „Психологічні особливості чоловіків і жінок та їх прояви в міжстатевому спілкуванні та подружньому житті", „Шляхи формування морально-психологічного клімату сучасної сім’ї „Грані сумісності" і т. п.

Ефективною формою статевої соціалізації в школі є обговорення із школярами художніх творів, кінофільмів, газетних і журнальних матеріалів, відео- та Інтернетпродукції. В процесі обговорення тих чи інших матеріалів варто засуджувати потворні явища у слідуванні гендерним стереотипам, у міжстатевому спілкуванні, в шлюбно-сімейних відносинах. Цікавим є і такий напрям самостійної роботи, як сімейні проекти (скласти оптимальний бюджет, представити схематично сімейний родовід чи сімейне дерево тощо), завдання науково-дослідницького характеру, виконання яких вимагає від школярів роботи з джерелами, енциклопедіями, спостереження, проведення анкетування, інтерв'ю в молодших класах, у сім'ях, серед друзів, узагальнення матеріалів, обробку результатів, підготовку наукової доповіді чи виступу.

Можна використовувати й інші форми виховної роботи, орієнтованої на гендерне і сексуальне виховання: вечори здоров'я „Шкідливим звичкам - ні". „Щоб і тіло і душа - були молоді"; конкурси ліричних віршів про кохання; вікторини „Що? Де? Коли?" з питаннями і завданнями, пов'язаними з шлюбно-сімейною проблематикою; капітал-шоу „Поле чудес" з використанням термінології, пов'язаної з психосексуальним розвитком, міжстатевими стосунками, шлюбно-сімейною сферою; шоу „Вгадай мелодію", де використовуються пісні про кохання, вірність, сім'ю, стосунки в ній; конкурс малюнків, шаржів на теми сімейного життя; турнір знавців сім'ї; конкурс „Відповіді на запитання дітей"; аукціони приказок, прислів'їв про дім, сім'ю і кохання тощо.

Одним із основних засобів формування правильної гендерної взаємодії є організація спільної діяльності вихованців різної статі і збагачення досвіду міжстатевого спілкування (спільні трудові справи, заняття мистецтвом і спортом, громадська діяльність, робота в гуртках, клубах і секціях, туристичні походи, екскурсії і культпоходи, військово-спортивні ігри, організація дозвілля, свят, вечорів, танців, організація взаємодопомоги хлопчиків і дівчат, пошукова робота тощо). У результаті експерименту підтвердились висновки психологів і педагогів про те, що гармонійні стосунки між хлопцями і дівчатами не формуються стихійно, а є результатом спеціальної організації життя колективу.

Ми домагалися, щоб хлопці і дівчата пережили й усвідомили свою різну за змістом (але не за цінністю) і рівною мірою необхідну спільну участь у конкретній справі, могли допомогти один одному як рівноправним (але не тотожним) партнерам. Педагогам експериментальних шкіл рекомендувалось здійснювати диференційований підхід в організації спільної діяльності і особливо при розподілі доручень і громадських обов'язків між учнями різної статі. Емоційна привабливість колективної роботи юнаків і дівчат підсилювалась за рахунок ігрових моментів, ритуалів і символів („десанти", „операції", „марші" тощо), підключення музики і пісень.

Крім організації різноманітної спільної діяльності хлопців і дівчат, значна увага приділялась формуванню у них відповідних комунікативних умінь і навичок. Для формування комунікативної культури в старших класах організовувалось ознайомлення учнів з основами фізіогноміки і пантоміміки. їх вчили читати внутрішні стани людини за зовнішніми проявами, вгадувати думки і бажання іншої людини, управляти своєю мімікою, рухами тіла, давали інформацію про додаткові засоби спілкування: зовнішність, одяг, зачіску, манеру поведінки, прояви уваги тощо. Зазначимо, що заняття з комунікації викликали інтерес у школярів, а це і спонукало їх до розширення своїх знань з цієї галузі.

Учням підказували, як підсилювати мову засобами немовного спілкування, контролювати вираз обличчя, адекватно використовувати жести, красиво сміятися і правильно виражати гнів, злість, невдоволення, дотримуватись основних вимог етикету міжстатевих стосунків у практичній діяльності та спеціально організованих ситуаціях (при знайомстві, розмові, в транспорті, в гостях, на прогулянках тощо). Наприклад, школярам пропонувалось розіграти ситуації: знайомство на шкільному вечері, на зупинці, в інших громадських місцях. Одна й та ж ситуація програвалась декілька разів. Це давало змогу учасникам помінятися ролями, запропонувати свої варіанти поведінки. Після цього проводилось обговорення найбільш вдалих варіантів.

Нагромадженню дітьми позитивного досвіду статеворолевої поведінки сприяють „організовані" типові педагогічні ситуації статевої соціалізації - „Чоловічий і жіночий етикет",..Поведінка хлопчиків", „Поведінка дівчат", „Ранкове привітання" тощо. Структурування педагогічних ситуацій передбачає вирішення проблемних педагогічних ситуацій хлопцями і дівчатами, прояв індивідуальності дівчинки/хлопчика в ігровій діяльності і життєвих ситуаціях у процесі статевої соціалізації.







Дата добавления: 2015-08-10; просмотров: 478. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МЕХАНИКА Статика является частью теоретической механики, изучающей условия, при ко­торых тело находится под действием заданной системы сил...

Теория усилителей. Схема Основная масса современных аналоговых и аналого-цифровых электронных устройств выполняется на специализированных микросхемах...

Логические цифровые микросхемы Более сложные элементы цифровой схемотехники (триггеры, мультиплексоры, декодеры и т.д.) не имеют...

Условия приобретения статуса индивидуального предпринимателя. В соответствии с п. 1 ст. 23 ГК РФ гражданин вправе заниматься предпринимательской деятельностью без образования юридического лица с момента государственной регистрации в качестве индивидуального предпринимателя. Каковы же условия такой регистрации и...

Седалищно-прямокишечная ямка Седалищно-прямокишечная (анальная) ямка, fossa ischiorectalis (ischioanalis) – это парное углубление в области промежности, находящееся по бокам от конечного отдела прямой кишки и седалищных бугров, заполненное жировой клетчаткой, сосудами, нервами и...

Основные структурные физиотерапевтические подразделения Физиотерапевтическое подразделение является одним из структурных подразделений лечебно-профилактического учреждения, которое предназначено для оказания физиотерапевтической помощи...

Ведение учета результатов боевой подготовки в роте и во взводе Содержание журнала учета боевой подготовки во взводе. Учет результатов боевой подготовки - есть отражение количественных и качественных показателей выполнения планов подготовки соединений...

Сравнительно-исторический метод в языкознании сравнительно-исторический метод в языкознании является одним из основных и представляет собой совокупность приёмов...

Концептуальные модели труда учителя В отечественной литературе существует несколько подходов к пониманию профессиональной деятельности учителя, которые, дополняя друг друга, расширяют психологическое представление об эффективности профессионального труда учителя...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.011 сек.) русская версия | украинская версия