Підліткова сором'язливість

Будь-яка дрібниця може викликати почуття сором'язливості. Деякі, щоб уникнути критичних зауважень приятелів, стають дуже сором'язливими та закриваються у собі, ховаючись від реального світу. Деякі стають нетовариськими, підозрілими і готові сперечатися та битися з найменшого приводу. Інші поводять себе екстравагантно, намагаючись за напускною бравадою приховати тривогу та невпевненість у собі.

Емоції: Вітчизняний психіатр Лічко А.Є. розглядає підлітковий період як фазу загострення певних індивідуально-психологічних рис, появи акцентуацій, які при дії сильних психогенних факторів можуть спричинити тимчасову дезадаптацію особистості. Юнацький вік у порівнянні з підлітковим характеризується більшою диференційованістю емоційних реакцій і способів вираження емоційних станів, підвищенням самоконтролю і саморегуляції. Але «як загальні особливості цього віку відзначаються мінливість настрою з переходами від невпинних веселощів до сумування та поєднання полярних якостей, що змінюють одна одну. До таких якостей відноситься особлива підліткова сенситивність - чутливість до оцінки іншими своєї зовнішності, здібностей, умінь і, поряд з цим, надмірна самовпевненість і критичність по відношенню до оточуючих. Тонка чутливість часто поєднується з емоційною ригідністю, болюча сором'язливість - з нахабністю, бажання бути визнаним і оціненим іншими - з підкресленою незалежністю, боротьба з авторитетами - з обожнюванням випадкових кумирів, чуттєве фантазування - з сухим мудрствуванням.»

Серед названих емоцій та почуттів у стресовій ситуації можна виділити такі: почуття страху, злості до себе та (або) до інших, фізіологічні відчуття тремтіння, швидкого серцебиття, напруги, розгубленості, суму, печалі, депресії. У старшому підлітковому віці змінюються способи вираження емоцій, збільшується тривалість емоційних реакцій, удосконалюється управління своїми почуттями та настроями.

Емоційні коливання між крайніми протилежностями були б розцінені як стовідсотково патологічні у будь-який інший період життя. У підлітковий період вони означають не більше, ніж дорослу структуру особистості, якій потрібен довгий час для формування, коли особистість не припиняє експериментувати, адже «В житті рідко зустрічаються ситуації, з якими справитися важче, ніж підлітку в період боротьби за звільнення і незалежність «я» (Анна Фройд).

Приклади с тресових ситуації міжособистісних відносин: с варка з батьками чи друзями; коли мене змушують щось робити, а особливо коли я думаю що це непотрібно; конфлікти з оточуючим; неприємності вдома; тимчасове розставання з коханою людиною; зрада друзів.

***

Для того, щоб справитися зі складними задачами розвитку підліткові необхідна психологічна компетентність, яка частково ґрунтується на досвіді та здібностях, набутих ще у дитинстві, а частково тих, які з'являються в період дорослішання. Копінг стратегії (від англ. to cope – владнати) дають можливість справитися ситуацію та подолати труднощі, що допомагає виникненню почуття росту власних можливостей, позитивної самооцінки.

Приклади ефективних копінг-стратегій підлітків:

• Розмовляю з близькими друзями – можливість бути вислуханим та почутим, відчуття того, що Тебе розуміють і Тобі довіряють, якнайкраще допомагає підліткові пережити неприємності, зробити важливий вибір у житті. Для підліткового віку характерна переорієнтація спілкування: від спілкування з батьками та іншими дорослими на спілкування з друзями серед однолітків. Для підлітка є дуже важливим прийняття та схвалення серед друзів-ровесників, тому в стресовій ситуації він спершу шукатиме підтримки саме в них.

• Розмовляю з батьками – довірливі стосунки з батьками надзвичайно важливі для забезпечення внутрішнього спокою, емоційної безпеки та гармонії в душі підлітка. Знання того, що батьки люблять і приймають Тебе таким, яким Ти є зараз, поважають твій вибір, смаки, одяг, почуття допомагає долати всі перешкоди складного підліткового віку. (Більш детально про “батьківське-дитяче” спілкування див. у розділі “Активне слухання або як порозумітися з дитиною”)

• Дивлюсь телевізор, слухаю музику – допомагає зняти напругу, відволіктися від неприємних внутрішніх переживань. Поведінка улюблених героїв фільму часто є прикладом для підлітка, джерелом досвіду вирішення проблем та протистояння неприємностям. (NB: Дорослим варто звернути увагу на підліткових кумирів; обговорити з підлітком, чому йому подобається саме ця людина, які риси характеру героя він сприймає як позитивні, а які, на його думку заважають героєві; в чому він би хотів бути схожим на нього, як би вчинив герой на його місці)

• Займаюсь спортом – фізичні навантаження послаблюють психічну напругу, викликають почуття звільнення, полегшення. Навіть невеликі спортивні досягнення здатні підвищити самооцінку підлітка, викликати почуття власної майстерності.

• Їм, п”ю -з а даними досліджень дівчата в стресовій ситуації частіше, ніж хлопці, зазирають до холодильника. Це можна пояснити великим обсягом енергообміну під час статевого дозрівання дівчини та бажанням зняти психічну напругу, наповнюючи шлунок. Часте застосування в стресових ситуаціях стратегії “їм, п'ю” у дівчат-підлітків у поєднанні прагненням мати «ідеально худе та струнке тіло», уявлення про яке культивується в сучасній культурі, - може спричинити булімічний синдром /порушення режиму харчування, для якого характерна ненажерливість з наступним штучно викликаним звільненням від з'їденого.

• Думаю про це – можливість абстрактно розглянути проблему, порівняти її з існуючими в досвіді уявити різні (можливі та фантастичні) способи реакції, допомагає знайти новий, більш творчий вихід з неї, передбачити можливі наслідки власних дій і поведінки оточуючих. (NB див. у психологічній літературі когнітивні техніки долання стресових ситуацій).

• Лишаюсь наодинці – для підлітків (як і для дорослих) дуже важливо мати власний простір, в якому вони можуть побути наодинці з собою та заспокоїтися.

• Б'ю, ламаю, кидаю речі – допомагає швидко вивільнити негативну енергію, злість. (можна бити диванну подушку або боксерську грушу, рвати папір). Негативні почуття не накопичуються і не впливають на інші ситуації.

• Сплю – під час сну відбувається підсвідома переробка того, що трапилося за день. Послаблюється як напруга м'язів, так і внутрішньо психічна напруга. Сон часто є найкращими ліками від стресу.

Деструктивна поведінка підлітків:

Підлітки часто діють імпульсивно. Коли вони роблять ірраціональні вчинки, вони почувають себе жахливо, самотньо і дуже розгублено. Вони думають, що ніхто і ніколи себе так не поводив і не почував.

Некерованих, агресивних або замкнених підлітків дорослі часто називають “важкими”. Такі діти частіше викликають роздратування і непорозуміння, відчуття, що вони “навмисне злять”, “що їм все байдуже”. Ці діти майже завжди є особливо чутливими та вразливими, вони реагують на життєві негаразди раніше і сильніше, ніж більш емоційно стійкі підлітки. Тому “важкий підліток” потребує лише допомоги – а не критики та покарань.

Причини деструктивної поведінки часто знаходяться в глибинних сферах психіки, є емоційними та не усвідомлюються ні підлітком, ні дорослим. Тому ці причини потрібно знати:

Причини деструктивної поведінки:

• Боротьба за увагу: підліток знаходить те, до чого дорослі найбільш чутливі і починаються проблеми саме в цій сфері (навчання, здоров'я і т.п.). За допомогою такої поведінки підліток маніпулює іншими, непрямо примушуючи виконувати свої приховані бажання.

• Боротьба за самоствердження проти зайвої влади і опіки: підліток через демонстративне порушення правил починає використовувати всі засоби, щоб показати, що він чи вона – особистість.

• Бажання уникнути відповідальності за свої вчинки: страх перед відповідальністю та можливим покаранням буває сильнішим від бажання бути самостійною дорослою особистістю. Підліток може категорично заперечувати свою провину або звинувачувати інших та вдаватися до більш “дитячих” способів реакції.

• Бажання помститися за образи, які завдали інші (розлучення батьків, ігнорування в компанії, погані оцінки і т.п.).

• Втрата віри у власний успіх: коли підліток не справляється з чимось, наприклад з відносинами з ровесниками, він починає погано вчитися.

• Бажання уникнути неприємних почуттів.

Дорослі, розуміючи ці причини, можуть бачити в “проблемній поведінці” сигнал про потребу в допомозі. Необхідно допомогти підлітку усвідомити:

• Що ти зараз НАСПРАВДІ хочеш зробити?

• Що ти зараз відчуваєш?

• Ти справді хочеш, щоб всі втекли звідси?

Якщо у підлітка ще не розвинутий механізм самоспостереження – спитайте у інших членів групи – Ти нічого не помічаєш у ПОВЕДІНЦІ Тані/Сергія?