ТЕМА 9. КУЛЬТУРА УСНОГО ВИСТУПУ ПРАВНИКАУсне фахове мовлення. Виступ перед аудиторією. Імпровізований виступ. Полемічні промови. Судові промови. Усне фахове спілкування відбувається у межах конкретних форм, яким властива особлива організація мовних засобів. Культура мови юриста – це літературна мова, вільне володіння юридичною термінологією, відсутність слів-паразитів, уміння вибрати правильний тон у розмові. Роль і значення теми для діяльності правоохоронців: Курсанти повинні навчитися правильно говорити без порушення норм сучасної української літературної мови. Ключові слова:усне фахове мовлення, виступ, промова, культура мови. Обсяг знань, вмінь курсанта після вивчення теми: Необхідно знати основи професійної комунікації в усній формі, правила підготовки до публічного виступу. Треба вміти: підготувати виступ чи промову; володіти технікою вибору слова для використання в професійній діяльності; доречно використовувати мовні засоби відповідно до функціонально-стильового різновиду і жанру правничого мовлення.
ТЕМА 10. СЛОВО ЯК ІНСТРУМЕНТ КОМУНІКАЦІЇ. ЛЕКСИЧНІ НОРМИ Лексичне значення слова. Системність словникового складу мови. Стилістична диференціація лексики. Лексика окремих соціальних груп. Професійна лексика. Юридична лексика. Поняття термін і термінологія. Ядро і периферія юридичної термінології. Слова іншомовного походження в сучасній юридичній термінології. Синоніми. Синоніми у правничій сфері. Пароніми. Міжмовні омоніми. Лексикологія вивчає словниковий склад мови і слово як основну одиницю. Словниковий склад мови не є довільною сукупністю лексичних одиниць, а впорядкована за певними закономірностями система словесних знаків, якій характерна кількісна і семантична рівновага, викликана необхідністю взаєморозуміння між носіями мови, і з другого боку, динаміка, що виявляється у зміні та появі нових значень. Словниковому складі мови велике місце належить термінологічній лексиці, кількість якої весь час помітно зростає. До термінологічної лексики належать усі слова, що об'єднуються в мові під загальною назвою терміни. Терміном називається спеціальне слово або словосполучення, що вживається для точного вираження поняття з якої-небудь галузі знання – науки, техніки, суспільно-політичного життя, мистецтва, юриспруденції тощо. Роль і значення теми для діяльності правоохоронців: Тема має зосередити увагу курсантів на особливостях юридичної лексики. Ключові слова:лексика, юридична лексика, професійналексика, професіоналізми, термін, термінознавство, система, підсистема. Обсяг знань, вмінь курсанта після вивчення теми: Необхідно знати: системність словникового складу мови, специфіку сучасної української юридичної терміносистеми. Треба вміти: аналізувати особливості юридичної лексики, вдало використовувати синоніми, омоніми, пароніми, слова іншомовного походження у професійному мовленні.
ТемА 11. МОВНІ ШТАМПИ ТА КАНЦЕЛЯРИЗМИ Поняття про штампи й канцеляризми. Моделі мовних штампів та канцеляризмів. Використання мовних штампів у мовленні міліціонерів під час виконання службових обов’язків та при спілкування із ЗМІ. Тавтологія. Плеоназм. Стандартизація мовних засобів є однією з особливостей офіційно-ділового стилю. На лексичному рівні ця риса виявляється у використанні канцеляризмів, тобто слів, словосполучень, виразів, які вживаються у ділових паперах як стійкий шаблон, трафарет для висловлення часто повторюваних думок. Закріплені в діловому мовленні формули сприймаються однозначно, отже, допомагають лаконічніше та точніше передати певний зміст. Існування «заготовок» полегшує сприйняття інформації, а отже, в цілому сприяє результативності офіційного спілкування. Саме тому стандартні фрази у діловому стилі є функціонально доречними. Необхідно, однак, і в межах ділового стилю визначати доцільність використання канцеляризмів, мовних штампів. Роль і значення теми для діяльності правоохоронців: Тема має ознайомити курсантів з поняттями «штампи» й «канцеляризми» та принципами їх використання у практичній діяльності. Ключові слова:мовний штамп, стандартизація викладу, канцеляризм, тавтологія. Обсяг знань, вмінь курсанта після вивчення теми: Необхідно знати: різновиди мовних штампів та кліше. Треба вміти: самостійно працювати над удосконаленням знань з української мови; доцільно використовувати усталені мовні формули в усному та писемному мовленні. ТЕМА 12. ЛОГІЧНІСТЬ ПРОФЕСІЙНОГО МОВЛЕННЯ Основні правила логічного наголосу. Порушення логічності у доведеннях. Правила лінгвістичної експертизи правничих документів. Логічним називається мовлення, що забезпечує смислові зв’язки між словами і реченнями в тексті. Словесне вираження думки здійснюється за законами логіки – науки про мислення. Логічність виявляється в точності вживання слів і словосполучень, у правильності побудови речень. Роль і значення теми для діяльності правоохоронців: курсанти повинні орієнтуватися у логічності професійного мовлення, зрозуміти специфіку лінгвістичних експертиз та зосередити увагу на вимогах до їхнього складання. Ключові слова:логічне мовлення, логічний наголос, логічність, експертиза, експертиза документа. Обсяг знань, вмінь курсанта після вивчення теми: Необхідно знати: особливості морфології й синтаксису як фундаменту тексту службового документа; ідентифікуючі ознаки мовлення, що мають важливе значення при проведенні експертиз. Треба вміти: самостійно працювати над удосконаленням знань з української мови; володіти технікою вибору слова для використання в професійній діяльності; доречно використовувати мовні засоби відповідно до функціонально-стильового різновиду і жанру правничого мовлення.
ТЕМА 13. ТЕКСТ І ЙОГО ОЗНАКИ. ТЕКСТОВІ НОРМИ ОФІЦІЙНО-ДІЛОВОГО СТИЛЮ Поняття про текст. Зв’язність тексту. Три шари показників зв’язності. Цілісність. Членованість тексту. Види членування тексту. Лінійність тексту. Гіпертекст як форма організації інформації. Недоліки і проблеми гіпертекстових систем. Вихідні дані у текстових компонентах. Структура тексту документа. Дві групи за рівнем стандартизації (документи з високим рівнем стандартизації та документи з низьким рівнем стандартизації). Варіанти розташування частин тексту. Абзац. Мовні засоби текстового зв’язку. Текст є викінченою графічно-знаковою формою, що сприймається як єдине ціле, яке характеризується межею сприймання: текст перетворюється в нетекст за умови, коли графічно-знакове оформлення виходить за межу допустимого сприймання певного предмета як тексту. Цілісність не співвідноситься безпосередньо з лінгвістичними категоріями й одиницями і має психолінгвістичну природу. Вона є вертикальною категорією, що зв'язує текст у єдине ціле, створює передумови для формування його як розумового утворення. Крім того, цілісність утворює внутрішню форму змісту тексту, тобто виступає засобом структурування його значеннєвої інформації. Роль і значення теми для діяльності правоохоронців: Тема має навчити курсантів правильно оформляти текст, дотримуючись норм офіційно-ділового стилю. Ключові слова:текст, членованість тексту, рівень стандартизації, абзац. Обсяг знань, вмінь курсанта після вивчення теми: Необхідно знати: особливості морфології й синтаксису як фундаменту тексту службового документа, мовні засоби текстового зв’язку. Треба вміти: готувати й укладати правові документи різних жанрів; здійснювати текстологічний аналіз ділової документації; самостійно працювати над удосконаленням знань з української мови; володіти технікою вибору слова для використання в професійній діяльності; доречно використовувати мовні засоби відповідно до функціонально-стильового різновиду і жанру правничого мовлення. ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2.
ТЕМА 1. ОСНОВИ УКРАЇНСЬКОГО ДОКУМЕНТОЗНАВСТВА Документ є носієм інформації, виступає як необхідний елемент внутрішньої організації будь-якої установи, забезпечує взаємодію їх частин. Він має свої властивості та поділяється на три групи: документи, що відповідають точним стандартам; документи, в яких відсутня суворість та певна частина готується заздалегідь; документи з певною формою побудови, загальними принципами укладання. Функції документа поділяються на загальні та спеціальні. Загальними є інформаційна, соціальна, комунікативна, культурна. Спеціальними – правова, управлінська, історична. Усі документи, де б і ким вони не укладалися, мають правові, технічні, логічні та лінгвістичні вимоги. Класифікуються документи за найменуванням; способом фіксації; змістом і спеціалізацією; призначенням; способом виготовлення, структурними ознаками та ступенем стандартизації й регламентації; складністю; напрямом; терміном виконання; походженням; гласністю; юридичною силою; стадією виготовлення; терміном зберігання. Реквізит є обов’язковим елементом оформлення офіційного документа. Державний стандарт України налічує 32 реквізити. Саме вони надають документу юридичної сили. Загальні вимоги до оформлення та розміщення реквізитів у документах. Роль і значення теми для діяльності правоохоронців: Тема має навчити курсантів розуміти поняття теми, функційні особливості. Ключові слова:документ, інформація, класифікація документів, реквізит. Обсяг знань, вмінь курсанта після вивчення теми: Необхідно знати: правові, технічні, логічні та лінгвістичні вимоги укладання документі. Треба вміти: готувати й укладати правові документи різних жанрів; самостійно працювати над удосконаленням знань з української мови; володіти технікою вибору слова для використання в професійній діяльності; доречно використовувати мовні засоби відповідно до функціонально-стильового різновиду і жанру правничого мовлення. ТЕМА 2. МОВНІ ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКИХ ДОКУМЕНТІВ Загальна характеристика документів щодо особового складу. Мовні особливості документів щодо особового складу. Загальна характеристика розпорядчих документів. Мова розпорядчих документів. Загальна характеристика довідково-інформаційної документації. Мова довідково-інформаційних документів. Загальна характеристика організаційних документів. Мова організаційних документів. Роль і значення теми для діяльності правоохоронців: Тема має навчити курсантів правильно оформляти текст, дотримуючись норм офіційно-ділового стилю. Ключові слова:документи щодо особового складу, розпорядчі документи, довідково-інформаційна документація, організаційні документи. Обсяг знань, вмінь курсанта після вивчення теми: Необхідно знати: особливості фонетичні, лексичні, морфологічні й синтаксичні як фундаменту тексту службового документа, мовні засоби текстового зв’язку. Треба вміти: здійснювати текстологічний аналіз ділової документації; самостійно працювати над удосконаленням знань з української мови; володіти технікою вибору слова для використання в професійній діяльності; доречно використовувати мовні засоби відповідно до функціонально-стильового різновиду і жанру правничого мовлення.
ТЕМА 3. ВІЗИТНА КАРТКА ЯК АТРИБУТ ДІЛОВОГО МОВЛЕННЯ Візитна картка як атрибут усного ділового мовлення. Класична ділова візитка. Види візитних карток. Прес-реліз та анотація. Їх роль у донесенні інформації до населення. Роль і значення теми для діяльності правоохоронців: Тема має навчити курсантів правильно оформляти текст візитних карток, дотримуючись норм офіційно-ділового стилю. Ключові слова:текст, візитна картка, прес-реліз, анотація. Обсяг знань, вмінь курсанта після вивчення теми: Необхідно знати: особливості фонетичні, лексичні, морфологічні й синтаксичні як фундаменту тексту службового документа, мовні засоби текстового зв’язку. Треба вміти: готувати й укладати тексти документів; здійснювати текстологічний аналіз ділової документації; самостійно працювати над удосконаленням знань з української мови; володіти технікою вибору слова для використання в професійній діяльності; доречно використовувати мовні засоби відповідно до функціонально-стильового різновиду і жанру правничого мовлення. ТЕМА 4. НАУКОВИЙ СТИЛЬ МОВЛЕННЯ ЯК ОСНОВА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРАВООХОРОНЦЯ Науковий стиль мовлення: соціальні та лінгвістичні риси й особливості (основна функція, обставини мовлення, сфера вживання, загальні та мовні ознаки). Загальні ознаки наукового стилю: понятійність, об’єктивність, логічна послідовність, узагальненість, однозначність, точність, переконливість, аналіз, синтез, аргументація, докладні висновки. Мовні ознаки: сувора логізація викладу наукової інформації, наявність великої кількості термінів із різних галузей знання, виразно іменний характер висловлювання, насиченість наукових творів абстрактною лексикою, використання загальновживаних слів (як правило, лише в одному зі своїх значень), яскраво виражений книжний характер синтаксису наукового стилю, чітко організована будова речень, домінування складнопідрядних речень, зокрема з причинним та наслідковим зв’язком, вживання відокремлених зворотів (особливо дієприкметникових та дієприслівникових), вставних і вставлених конструкцій. Документація тверджень, цитація, посилання. Підстилі наукового стилю мовлення: власне науковий, науково-популярний, науково-публіцистичний, науково-навчальний, науково-виробничо-технічний. Історія розвитку наукового стилю мовлення. Роль і значення теми для діяльності правоохоронців: Тема має навчити курсантів особливостям наукового стилю. Ключові слова:текст, науковий стиль, понятійність, об’єктивність, логічна послідовність, узагальненість, однозначність, точність, переконливість, аналіз, синтез, аргументація, докладні висновки, підстилі наукового стилю. Обсяг знань, вмінь курсанта після вивчення теми: Необхідно знати: особливості наукового стилю. Треба вміти: здійснювати текстологічний аналіз наукової документації; самостійно працювати над удосконаленням знань з української мови; володіти технікою вибору слова для використання в професійній діяльності; доречно використовувати мовні засоби відповідно до функціонально-стильового різновиду і жанру правничого мовлення. ТЕМА 5. ТЕКСТ ЯК ОСНОВНА ФОРМА ВИКЛАДУ НАУКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ Наукова література – основне джерело фахових знань. Види та жанри наукової літератури юридичного фаху. Принципи композиції наукового твору: взаємозв’язок описової та основної частин. Оформлення цитат та бібліографії у наукових текстах. Основні складники наукового тексту. Засоби зв’язку між реченнями в науково-навчальному тексті. Поділ тексту на фрагменти, абзаци. Абзац як знак архітектоніки тексту й покажчик переходу від однієї думки (теми) до іншої. Роль і функції абзаців у науково-навчальному тексті. Нумерування як покажчик послідовності розташування складових частин тексту. Узагальнення інформації наукового джерела до рівня плану. Види планів: тезовий, питальний, номінативний. Анотація як коротка характеристика наукового твору, його частини або кількох творів за змістом, структурою, призначенням, адресатом. Мета, завдання та функції анотації. Структура. Мовні/мовленнєві кліше для анотування. Взірці анотацій на наукові джерела юридичної тематики. Реферат як короткий виклад основного змісту джерела: мета, завдання, функції, види. Основні вимоги до складання реферату. Реферування як процес аналітико-синтетичної переробки наукових джерел з метою аналізу та вилучення основної (необхідної) інформації. Курсова робота як один із способів обробки наукової інформації. Структура та особливості оформлення. Тезияк стисло сформульовані основні положення тексту. Роль і значення теми для діяльності правоохоронців: Тема має навчити курсантів правильно оформляти текст, дотримуючись норм наукового стилю. Ключові слова:науковийтекст, членованість тексту, рівень стандартизації, види планів, тези, курсова робота, реферат, анотація. Обсяг знань, вмінь курсанта після вивчення теми: Необхідно знати: особливості наукового тексту, мовні засоби текстового зв’язку. Треба вміти: готувати й укладати документи різних жанрів; здійснювати текстологічний аналіз наукової документації; самостійно працювати над удосконаленням знань з української мови; володіти технікою вибору слова для використання в професійній діяльності; доречно використовувати мовні засоби відповідно до функціонально-стильового різновиду і жанру правничого мовлення. ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3. ТЕМА 6. ТЕХНОЛОГІЯ ПЕРЕКЛАДУ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ ЮРИДИЧНИХ ТЕКСТІВ Особливості перекладу юридичних текстів. Переклад як процес і як результат відтворення інформації. Переклади документів. Роль і значення теми для діяльності правоохоронців: Тема має навчити курсантів правильно перекладати текст, дотримуючись норм офіційно-ділового стилю. Ключові слова:текст, переклад, документ. Обсяг знань, вмінь курсанта після вивчення теми: Необхідно знати: особливості фонетичні, лексичні, морфологічні й синтаксичні як фундаменту тексту службового документа, мовні засоби текстового зв’язку. Треба вміти: перекладати правові документи різних жанрів; здійснювати текстологічний аналіз ділової документації; самостійно працювати над удосконаленням знань з української мови; володіти технікою вибору слова для використання в професійній діяльності; доречно використовувати мовні засоби відповідно до функціонально-стильового різновиду і жанру правничого мовлення. ТЕМА 7. РЕДАГУВАННЯ ТЕКСТІВ В УКРАЇНІ Редагування тексту як спосіб роботи з документами. Три етапи редагування тексту документа: первинне ознайомлення з текстом документа; перевірка фактичного матеріалу; власне редагування документа. Розділові знаки та їх роль у редагуванні текстів документів. Параграфи, пункти, підпункти, абзац – елементи організації тексту. Оформлення приміток, додатків і підстав до тексту. Роль і значення теми для діяльності правоохоронців: Тема має навчити курсантів правильно редагувати текст, дотримуючись норм офіційно-ділового стилю. Ключові слова:текст, редагування, параграф, пункт, підпункт, абзац, примітка, додаток. Обсяг знань, вмінь курсанта після вивчення теми: Необхідно знати: особливості фонетичні, лексичні, морфологічні й синтаксичні як фундаменту тексту службового документа, мовні засоби текстового зв’язку. Треба вміти: редагувати правові документи різних жанрів; здійснювати текстологічний аналіз ділової документації; самостійно працювати над удосконаленням знань з української мови; володіти технікою вибору слова для використання в професійній діяльності; доречно використовувати мовні засоби відповідно до функціонально-стильового різновиду і жанру правничого мовлення. ТЕМА 8. ЛІНГВІСТИЧНА ЕКСПЕРТИЗА ТЕКСТУ Експертиза як інструмент права. Види лінгвістичних експертиз: лінгвістична експертиза, психолого-лінгвістична експертиза, судово-лінгвістична експертиза, судово-психологічно-лінгвістична експертиза. Роль і значення теми для діяльності правоохоронців: Тема має навчити курсантів правильно проводити експертизу тексту, дотримуючись норм офіційно-ділового стилю. Ключові слова:текст, експертиза, лінгвістична експертиза, психолого-лінгвістична експертиза, судово-лінгвістична експертиза, судово-психологічно-лінгвістична експертиза. Обсяг знань, вмінь курсанта після вивчення теми: Необхідно знати: особливості фонетичні, лексичні, морфологічні й синтаксичні як фундаменту тексту службового документа, мовні засоби текстового зв’язку. Треба вміти: готувати й укладати тексти лінгвістичних експертиз; здійснювати текстологічний аналіз ділової документації; самостійно працювати над удосконаленням знань з української мови; володіти технікою вибору слова для використання в професійній діяльності; доречно використовувати мовні засоби відповідно до функціонально-стильового різновиду і жанру правничого мовлення. 4. Структура навчальної дисципліни
|
