Оцінка радіаційної обстановки після ядерного вибуху

Виявлення радіаційної обстановки методом прогнозування — це перший етап роботи. У цій оцінці використовують інформацію про ядерні вибухи і дані про напрямки і швидкості вітру. Така оцінка дає можливість орієнтовно визначити вплив радіоактивного забруднення місцевості на дієздатність рятувальних формувань, можливість функ­ціонування об'єкта народного господарства, вибрати найбільш доцільні способи дій на забрудненій місцевості, намітити заходи протирадіацій­ного захисту, а також дати завдання для ведення радіаційної розвідки.

Оцінка проводиться в такій послідовності: визначають розміри зон радіоактивного забруднення; наносять на карту (схему) зони радіоактивного забруднення; розраховують час випадання радіоак­тивних речовин.

Розміри зон радіоактивного забруднення визначають за допомо­гою таблиць, радіаційних і розрахункових лінійок.

При нанесенні на карту (схему) зон радіоактивного забруднення спочатку накреслюють центр ядерного вибуху. Зверху, зліва від ньо­го, записують: у чисельнику — вид вибуху і потужність, у знаменни­ку — час і дату вибуху. Користуючись даними довідкових таблиць, потрібно нанести межу зони забруднення в районі вибуху, врахову­ючи його потужність (табл. 35). Потім від центру вибуху провести пряму лінію — вісь сліду, що відповідає напрямку руху середнього вітру. Відкласти довжину і ширину кожної зони забруднення за даними табл. 36. Від кола зони забруднення, враховуючи ширину і довжину нанести зони, кожна певного кольору: зона А — синя, зона Б — зелена, зона В — коричнева, зона Г — чорна. Зони позначають з урахуванням масштабу карти (рис. 23).

 

 

 

 

 

 

 

 

Час випадання радіоактивних речовин визначають за формулою

де Я — відстань від центру вибуху до даного об'єкта або населеного пункту, км; v — швидкість середнього вітру, км/год.

Другий етап роботи — це виявлення фактичної радіаційної об­становки та її оцінка. На основі даних, одержаних від радіаційної розвідки, орган управління цивільного захисту і командири форму­вань оцінюють радіаційну обстановку.

Радіаційна обстановка визначається безпосередньо на об'єкті, нав­коло нього, на маршрутах висування сил цивільного захисту, а та­кож у районі евакуації, уточнюється імовірний час початку випа­дання радіоактивних речовин.

Радіаційна обстановка характеризується масштабами і характе­ром радіоактивного забруднення. Основними показниками ступеня небезпеки радіоактивного забруднення для населення є розміри зон радіоактивного забруднення і рівні радіації. Проте оцінюючи вплив радіоактивного забруднення на дії рятувальних формувань цивільного захисту і життєдіяльність населення, необхідно обов'язково враховува­ти і ступінь захищеності людей від радіоактивних випромінювань.

Оцінка радіаційної обстановки — це розв'язання основних зав­дань різних варіантів дій рятувальних служб цивільного захисту, а також виробничої діяльності об'єктів і галузей виробництва в умо­вах радіоактивного забруднення, аналіз одержаних результатів і вибір найбільш доцільних варіантів дій, які б виключали радіаційне ура­ження людей, сільськогосподарських тварин і забруднення радіоізо­топами урожаю, продуктів і води.

Для оцінки радіаційної обстановки в населеному пункті й на ви­робничому об'єкті за даними розвідки необхідні такі вихідні дані.

Час ядерного вибуху, від якого виникло радіоактивне забруд­нення. Ці дані можна одержати з відділу питань НС та цивільного захисту населення району, області або методом розрахунку.

Рівні радіації на об'єкті та час їх випромінювання. Через те, що заміри рівнів радіації на об'єкті проводяться неодночасно, до­цільно під час оцінки радіаційної обстановки значення рівнів радіа­ції привести до 1 год після ядерного вибуху.

Значення коефіцієнтів ослаблення радіації будовами, споруда­ми, сховищами, укриттями, транспортними засобами. Для цього можна використати середні значення коефіцієнтів ослаблення, одержані розрахунково. Але надійніше після випадання радіоактивних речо­вин уточнити ці коефіцієнти замірюванням рівнів радіації всере

 

 

дині будинку (споруди), де будуть знаходитися люди, і на відкритій місцевості на відстані 20—ЗО м від будинку (споруди):

де — рівень радіації на відкритій місцевості; Р_6уд — рівень ра­діації в будинку (споруді).

Інтервал між двома замірюваннями не повинен перебільшувати 2—3 хв.

4. Допустимі дози опромінення встановлюють залежно від кон­кретної обстановки, характеру завдання, яке будуть виконувати ря­тувальні формування. Необхідно враховувати, яке опромінення може бути одержане — одноразове чи багаторазове.

Слід враховувати те, що спочатку накопичення дози опромінення відбувається інтенсивніше, тому встановлену дозу перші чотири доби необхідно ділити у відповідній пропорції.

Кінцевим етапом оцінки радіаційної обстановки є висновки на­чальника цивільного захисту об'єкта про вплив радіоактивного за­бруднення на виробничу діяльність об'єкта, ведення рятувальних і невідкладних робіт на об'єкті, проведення виробничих робіт; найбільш доцільний варіант дій формувань при перетинанні зон і веденні ряту­вальних робіт на об'єкті: заходи захисту населення і особового складу формувань; кому і які необхідно дати розпорядження з метою забез­печення дій формувань в умовах радіоактивного забруднення; захо­ди захисту населення, тварин, рослин, врожаю, продуктів, сировини, кормів, вододжерел; визначення сил і засобів для ліквідації наслід­ків радіоактивного забруднення; заявка для завезення необхідних засобів.

Висновки з оцінки радіаційної обстановки знаходять відображення в рішенні начальника цивільного захисту для організації рятуваль­них і невідкладних робіт і є основою для організації захисту особо­вого складу рятувальних формувань і населення в умовах радіоак­тивного забруднення.

Оцінюючи обстановку, можна користуватись формулами, спеці­альними таблицями, графіками, лінійками: дозиметричною (ДЛ), радіаційними (РЛ-І, РЛ-3), розрахунковою лінійкою, обчислюваль­ною технікою.

Розглянемо рішення конкретних задач з оцінки радіаційної об­становки.

1. Приведення рівнів радіації до одного часу після вибуху та визначення рівня радіації на заданий час. Основою для розв'я­зання радіаційних задач є карта з нанесеними значеннями потуж­ностей доз випромінювання на місцевості, межами зон забруднен­ня, розміщення населених пунктів і об'єктів. Район забруднення

 

 

радіоактивними речовинами умовно ділиться на підвітряну і навітряну сторони.

Підвітряна сторона включає слід хмари і підвітряну половину зон забруднення в районі вибуху. Друга половина зон забруднення в районі вибуху відноситься до навітряної сторони. У подальшому для стислості вся підвітряна сторона району забруднення буде нази­ватися слідом хмари.

Для нанесення зон радіоактивного забруднення необхідно вимі­ряти рівні радіації у кількох точках. Ці заміри будуть зроблені у різний час. У результаті розпаду радіоактивних речовин поступово знижується (спадає) рівень радіації. Тому необхідно виміряні рівні радіації привести до одного часу, тобто на 1 год після вибуху (до еталонного рівня). Тільки після цього можна наносити зони забруд­нення на карту.

Задача 1. На об'єкті через 2 год після ядерного вибуху рівень радіації Р дорівнював 25 Р/год. Визначити, яким був рівень радіації через 1 год після вибуху Р₀.

Розв'язок. У табл. 37 у графі "Час (t), який пройшов після вибу­ху" знаходимо проти цифри 2 відношення Р/Р₀, яке дорівнює 230: Р/Р₀= 2,30; Р₀=-Р • 2,30 = 57,5 Р/год.

Таблиця 37. Коефіцієнти перерахунку рівнів радіації на різний час після вибуху

Час, який пройшов після вибуху, год	К, Р/Р»	Час, який пройшов після вибуху,год	К, Р/Р0	Час, який пройшов після вибуху, год	К. Р/Ро
	1,0		15,85		169,3
	2,30		19,72		239,2
	3,74		23,73		312,6
	5,28		27,86		389,1
	6,90		32,08		468,1
	8,59		36,41		549,5
	10,33		40,83		633,0
	12,13		45,31		718,0
	13,96		104,1		805,2

Примітка. Коефіцієнт К показує в скільки разів зменшився рівень радіації (сність дози) за час від 1 год після вибуху до моменту даного вимірювання.

Відповідь. Рівень радіації через 1 год після вибуху дорівнював 57,5 Р/год.

Задача 2. На об'єкті через 5 год після ядерного вибуху рівень радіації дорівнював 120 Р/год. Визначити рівень радіації через 12 год після вибуху.

 

 

Розв'язок. У табл. 37 знаходимо відношення, що відповідає 5 і 12 год після вибуху:

Р₀/Р₅= 6,9; Р₀/Р₁₂= 19,72.

Шляхом складання звичайної пропорції знаходимо рівень радіа­ції через 12 год після вибуху:

Відповідь. Рівень радіації через 12 год після вибуху дорівнював 42 Р/год.

Рівень радіації на будь-який час після вибуху можна визначити і за допомогою графіка (рис. 24). Для цього знайти на осі абсцис цей час, на осі ординат — виміряний рівень радіації (наприклад, 3 Р/год на 10 год). Знайти на графіку точку, яка відповідає цим значенням.

 

 

 

Таблиця 38. Час після вибуху залежно від співвідношення виміряних на місцевості рівнів радіації і часу між вимірюваннями

 

 

 

Відношення рівня радіації при дру­гому і першому вимірюванні, Р2/Рі	Час між двома вимірюваннями (t2 — t1)
Хвилини	Години
	зо
0,9	4,0	6,0	12,0	24,0	36,0	48,0	60,0	144,0
0,8	2,0	3,0	6,0	12,0	18,0	24,0	30,0	72,0
0,7	1,2	2,0	4,0	8,0	12,0	16,0	20,0	48,0
0,6	1,0	1,3	3,0	6,0	9,0	12,0	15,0	34,0
0,5	0,45	1,1	2,2	4,3	7,0	9,0	12,0	28,0
0,4	0,35	0,55	1,5	3,4	5,3	7,3	9,0	22,0
0,3	—	—	1,35	зд	4,4	6,3	8,0	18,0
0,2	—	—	1,8	2,4	4,0	5,3	7,0	16,0

Задача 3. На території населеного пункту в 10.00 рівень радіації Рі дорівнював 50 Р/год. Через 4 год, тобто о 14.00, у тій же точці рівень радіації Р₂ дорівнював 20 Р/год. Визначити час ядерного ви­буху.

Розв'язок. Відношення рівня радіації при другому вимірюванні Р₂ до рівня радіації при першому вимірюванні Р₁.

Р₂/Р₁ = 20/50 = 0,4.

Проміжок часу між двома вимірюваннями:

14.00- 10.00 = 4.

У табл. 38 на перетині графи "Відношення рівня радіації" при другому і першому вимірюваннях з графою "Час між двома вимірю­ваннями" (при значенні часу 4 год і відношенні Р₂/Рі = 0,4) знаходи­мо, що від ядерного вибуху до другого вимірювання пройшло 7 год З0 хв:

14.00- 7.30 = 6.30.

Таким чином, вибух стався о 6 год З0 хв.

3. Визначення зон забруднення за виміряним рівнем радіації.

Для визначення зон забруднення потрібні такі вихідні дані: рівні радіації на місцевості й час їх вимірювання. Якщо рівні радіації виміряні у багатьох точках і в різний час, необхідно рівні радіації привести до 1 год після вибуху, після чого, знаючи рівні радіації на

 

 

 

 

 

зовнішніх межах зон радіоактивного забруднення, нанести їх відпо­відним кольором на карту. Зони забруднення можна визначити, не роблячи перерахунки на 1 год, а користуючись даними табл. 39.

Таблиця 39. Рівні радіації на межах зон радіоактивного забруднення на різний час після вибуху

 

 

 

Час після вибуху, год	Рівень радіації на межах зон, Р/год	Час після вибуху,год	Рівень радіації на межах зон, Р/год
А	Б	В	А	Б	В
0,5					0,5
					0,4
	3,5				0,3
					0,2
	1,5				0,1
			ЗО		0,08	0,8	2,5
	0,9				0,05	0,5	1,5
	0,7

4. Визначення можливих доз опромінення за час перебування на місцевості, забрудненій радіоактивними речовинами. За необ­хідності проведення рятувальних робіт чи робіт, пов'язаних з вироб­ництвом, слід завчасно розрахувати можливі дози опромінення, які можуть одержати люди при перебуванні на забрудненій радіоактив­ними речовинами території.

Розрахувати дозу можливого опромінення можна за допомогою лінійок ДЛ, РЛ-1, РЛ-3, формул або таблиць.

Дозу можна визначити за формулою

Д = Р • t,

де Д — доза опромінення; Р — рівень радіації (потужність дози); t — тривалість опромінення.

Але ця формула підходить при сталому рівні радіації. Після Чор­нобильської аварії нині на значних територіях спостерігається ста­лий рівень радіації або такий, що знижується дуже повільно. За допо­могою цієї формули можна орієнтовно визначити дози опромінення.

Після ядерного вибуху рівень радіації зменшується не рівномір­но, а по експоненціальній кривій, тобто спочатку швидко, а потім все повільніше. Тому, щоб правильно визначити дозу, потрібно часто вимірювати рівень радіації, а це не зручно.

Після випадання радіоактивних речовин протягом першої доби дозу опромінення можна визначити за формулою

 

253

 

 

н Д — доза опромінення за будь-який час; Р — максимальний рівень радіації на час — час закінчення формування сліду радіоактивного забруднення, коли рівень радіації стабілізувався; t_п початок опромінення після вибуху; t_K — кінець опромінення після вибуху.

Таблиця 40. Середні значення коефіцієнтів ослаблення доз радіації К

 

Будівлі, споруди, транспортні засоби, умови знаходження людей.
Розміщення на відкритій місцевості
Відкриті щілини, траншеї	3—4
Перекриті щілини
Протирадіаційні укриття (ПРУ)	100 і більше
Герметичні сховища	1000 і більше
Автомобілі, автобуси, вагони вантажні
Кабіни тракторів, бульдозерів, екскаваторів, автогрейдерів
Виробничі одноповерхові будівлі
Житлові кам'яні будинки одноповерхові
Підвали
Житлові кам'яні будинки двоповерхові
Підвали
Житлові дерев'яні будинки одноповерхові
Підвали

Визначення доз опромінення протягом першої доби за період короткочасного перебування в зоні радіоактивного забруднення, а також починаючи з другої доби розрахунки доцільно робити за фор­мулами:

де Р_ср — середній рівень радіації за час опромінення; t — тривалість перебування в зоні забруднення; К _осл— коефіцієнт ослаблення ра­діації транспортними засобами, будинками, спорудами. Середній рівень радіації Р_ср визначають за формулою:

 

де Р_п — рівень радіації на початку перебування, Р/год; Р_к — рівень радіації в кінці перебування, Р/год.

 

 

Задача 4. Через 1 год після вибуху еталонний рівень радіації до­рівнював 60 Р/год. Визначити дозу опромінення, одержану механі­затором за час роботи на відкритій місцевості, якщо рівень радіації о 8 год дорівнював 20 Р/год, а о 16 год — 10 Р/год.

Розв'язок. У табл. 40 знаходимо коефіцієнт ослаблення радіації кабіною трактора, який дорівнює 4. Механізатор працював: 16 год -8 год = 8 год.

Відповідь. Перебуваючи 8 год у кабіні трактора, механізатор одер­жав дозу опромінення 30,0 Р.

За допомогою цієї формули можна розраховувати дозу в зонах радіоактивного забруднення (коли необхідно зробити прогноз), якщо відомі тривалість роботи і рівень радіації на будь-який час після вибуху. За допомогою лінійок ДЛ, РЛ-1, РЛ-3 або коефіцієнта К мож­на розрахувати рівні радіації як на початок опромінення (входу), так і на кінець опромінення (виходу із забрудненої зони).

Значно простіше визначати дозу опромінення за допомогою таб­лиці. Для цього необхідно знати такі дані: еталонний рівень радіа­ції на об'єкті, час початку роботи (опромінення), який відраховуєть­ся від часу вибуху, і тривалість роботи (перебування на території забруднення).

У табл. 41 наведені дози радіації для рівня радіації 100Р/год через 1 год після вибуху. Щоб визначити дози опромінення для інших значень рівнів радіації, необхідно знайдену за таблицею дозу опромінення перемножити на відношення Р/100, де Р — фактичний рівень радіації через 1 год після вибуху.

Задача 5. Через 1 год після вибуху рівень радіації дорівнював 120 Р/год. Визначити дозу опромінення, одержану механізаторами, якщо вони виїдуть на поле через 10 год після вибуху і будуть працювати тракторами із закритими кабінами 8 год.

Розв'язок. За табл. 41 визначаємо дозу при рівні радіації 120 Р/год. На перетині графи "Час початку опромінення" — 10 год і "Три­валість перебування" — 8 год знаходимо 35 Р.

При рівні радіації 120 Р/год доза буде більшою (120/100 = 1,2) у 1,2 раза і дорівнюватиме 35 Р • 1,2 = 42 Р. Коефіцієнт ослаблення радіації кабіною трактора 4. Таким чином, доза опромінення механі­заторів становитиме 42/4 = 10,5 Р.

Визначаючи сумарні дози опромінення, одержані людьми неодно­разово, необхідно враховувати, що організм до деякої міри віднов­лює частину ураження, викликаного опроміненням. Проте у перші чотири доби з початку опромінення відновлення не відбувається.

 

 

 

 

 

Після чотирьох діб організм починає боротися з променевим ураженням і з часом ступінь ураження відповідає не початковій дозі,а залишковій від початкової.

Залишкова доза радіації — це доза опромінення у відсотках від одержаної в результаті опромінення дози і не відновлена організмом до даного часу. Залежно від часу опромінення вона становить через 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14 тижнів відповідно 90, 75, 60, 50, 42, 35, 30, 25, 20,17,15,13,11 і 10 %.

Визначаючи повторне опромінення людей потрібно враховувати дозу залишкового опромінення і нову, одержану дозу.

5. Розрахунок доз радіації, одержаних людьми при подоланні зон забруднення. При подоланні відрізків шляху радіоактивного забруднення, потрібно визначити дозу опромінення при подоланні території радіоактивного забруднення на будь-який заданий час після ядерного вибуху та найбільш доцільний час подолання території забруднення, за який доза опромінення не перебільшувала б встановлену.

Середній рівень радіації (Р_ср) визначається за сумою виміряних, значень рівнів радіації на маршруті руху, поділеною на кількість точок вимірювання.

З метою одержання більш достовірних результатів, визначаючи дози опромінення на маршрутах руху, рівні радіації слід вимірювати через однакові проміжки шляху.

Задача 6. Одержані дані про рівень радіації на маршруті руху формувань об'єкта в перерахунку на 1 год після вибуху, становили 5, 40, 20, 30, 5 Р/год. Визначити дозу радіації, яку одержить особовий склад формувань при подоланні сліду через 3 год після ядерного вибуху. Пересування буде здійснюватися на автомобілях зі швидкістю 20 км/год. Довжина шляху 40 км.

Розв'язок. Визначимо середній рівень радіації (Р_сер) діленням суми виміряних рівнів радіації на кількість вимірювань:

 

Тривалість (час) руху через зону забруднення (t) становить

Визначимо час з моменту вибуху до подолання середини зони забруднення.

Подолання почнеться через 3 год після вибуху. У дорозі люди перебуватимуть 2 год. Половину шляху вони пройдуть за 1 год і перетнуть середину зони через 4 год з моменту вибуху.

За даними табл. 37 (див. с. 251) визначимо рівень радіації через 4 год після вибуху:

 

 

 

 

Розраховуємо дозу, яку одержить особовий склад формування цивільного захисту за час подолання сліду, враховуючи коефіцієнт поглиблення радіації автомобілем:

6. Визначення допустимого часу перебування в зоні забруднення при відомому рівні радіації. Допустимий час перебування на забрудненній місцевості визначається тоді, коли доза радіації відома і необхідно знати скільки часу можна перебувати в зоні забруднення, щоб доза радіації не перебільшувала встановлену.

Цей час визначають за даними табл. 42 або радіаційної лінійки і РЛ -1, РЛ-3. Вихідними даними є: встановлена доза опромінення, ЧВС вибуху і початковий рівень радіації на місцевості при в'їзді на територію.

Задача 7. Ядерний вибух стався о 10.00. Формування отримало завдання прибути в район ведення рятувальних робіт через 2 год Після вибуху, де на той час рівень радіації становив 10 Р. Визначити можливий час перебування в зоні забруднення при допустимій дозі опромінення за час роботи 15 Р.

Розв'язок. Знаходимо відношення Д/Р = 15: 10 = 1,5.

У табл. 42 на перетині вертикальної (Д/Р = 1,5) і горизонтальної (t = 2) граф знаходимо результат. Час перебування на забрудненій території за даних умов не повинен перевищувати 2,3 год.

7. Визначення допустимого часу початку і тривалості ведення рятувальних робіт при заданій дозі радіації. Оцінюючи вплив радіоактивного забруднення на ведення рятувальних і невідкладних робіт, потрібно виходити з необхідності проведення таких робіт і одночас­но вживати всіх заходів для забезпечення безпеки особового складу формувань.

Такі заходи мають передбачати: позмінну організацію робіт, су­ворий контроль отриманих доз, застосування індивідуальних засобів захисту і захисних властивостей будівель, споруд, транспортних за­собів, своєчасне проведення санітарної обробки людей і спеціальної обробки техніки.

Вихідними даними для визначення часу введення сил на об'єкти для проведення рятувальних робіт є: рівні радіації на об'єктах і встановлена доза опромінення на першу добу роботи або на весь період ведення рятувальних і невідкладних робіт в осередку ураження.

 

 

 

 

 

Проте час введення формувань на об'єкти проведення рятуваль­них робіт залежить не тільки від рівня радіації і встановленої дози опромінення, а й від тривалості роботи зміни.

Час введення формувань можна розрахувати за формулою

де Д — встановлена доза на період проведення робіт, Р; Р₀ — рівні радіації через 1 год після вибуху, Р/год; — час входу в зону за­бруднення, год; — час виходу із зони забруднення, год.

Крім цього, на основі формули розроблені таблиці та графік, які дають можливість визначити час введення першої і наступних змін на об'єкт для проведення рятувальних робіт з урахуванням кон­кретних рівнів радіації і встановлених доз опромінення.

За табл. 43 можна розрахувати час введення формувань ІДО на об'єкти для проведення рятувальних робіт при рівнях радіації, вста­новлених дозах опромінення на першу добу роботи 10, 20, ЗО, 50 Р, різною тривалістю роботи і необхідною кількістю змін.

Задача 8. Через 3 год після ядерного вибуху заміряний рівень радіації дорівнював 7 Р/год. Визначити, коли можна розпочати дез­активацію території і приміщень (зовні), а також тривалість робочої зміни. Встановлена доза опромінення для особового складу форму­вання 10 Р.

Розв'язок. У графі табл. 43 "Рівень радіації, на різний час після вибуху" знаходимо 3 год з рівнем радіації 7. На перетині горизон­тального ряду 7 Р/год з колонкою "Встановлена доза 10 Р" знаходи­мо: перша зміна може розпочати роботи через 2,5 год і працювати 2 год; друга зміна відповідно — 4,5 і 3,5 год; третя — 8 і 8 год і т. д.

Задача 9. На полі об 11-й год заміряний рівень радіації стано­вив 4 Р/год, ядерний вибух стався о 5-й год. Визначити початок роботи при встановленій дозі 20 Р, люди чотири тижні тому одер­жали дозу 20 Р.

Розв'язок. Знаходимо залишкову дозу опромінення:

Визначимо допустиму дозу опромінення з урахуванням залиш­кової дози опромінення:

20Р- 10Р = 10Р.

Визначимо час, який пройшов від вибуху до вимірювання рівня радіації на полі:

11 год - 5 год = 6 год.

Знаходимо початок і тривалість роботи на полі (табл. 43).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

262

 

У графі "Рівень радіації на різний час після вибуху" знаходимо 6-ту год за рівнем радіації, який ми одержали при вимірюванні на полі 4 Р/год. На перетині горизонтального рядка 4 Р/год з графою "Вста­новлена доза" 10 Р знаходимо: люди можуть розпочати роботу через З год (після вимірювань), тобто о 14-й год, і працювати протягом 2 год.

8. Визначення режиму захисту населення і виробничої діяль­ності об'єкта. Порядок застосування засобів і способів захисту лю­дей, який передбачає максимальне зменшення можливих доз опро­мінення і вибір найбільш доцільних дій у зонах радіоактивного за­бруднення, називається режимом захисту.

Режим захисту працюючих на об'єкті й населення, яке знахо­диться вдома, включає три основні етапи, які повинні виконуватися в суворій послідовності: перший — тривалість припинення роботи об'єкту (час безперервного перебування людей у захисних спору­дах); другий — тривалість роботи об'єкта з використанням для відпо­чинку захисних споруд або житлових будинків; третій — тривалість роботи об'єкта з обмеженим перебуванням людей на відкритій місце­вості.

Визначаючи режим захисту, потрібно враховувати рівень радіації на місцевості, умови роботи і коефіцієнт ослаблення (К_осл) ви­промінювання укриттями, виробничими спорудами і житловими бу­динками. У зв'язку з тим, що на об'єкті й у місцях проживання є укриття з різними коефіцієнтами ослаблення, розроблені режими з урахуванням захисних властивостей (табл. 44, 45, 46, 47).

Для визначення режиму необхідні такі дані: рівень радіації на місцевості, який потім необхідно перерахувати на 1 год після вибу­ху, і коефіцієнт ослаблення захисних споруд.

Органи управління цивільного захисту, керівники, власники, ко­мандири формувань, спеціалісти повинні попередити населення і пра­цюючих про суворе дотримання режимів радіаційного захисту.

Типові режими розроблені з урахуванням зони радіоактивного забруднення місцевості, еталонного рівня радіації, коефіцієнтів ослаблення житлових, виробничих приміщень і ПРУ. Виходячи з рівня радіації на місцевості, керівники об'єктів, населених пунктів і органи управління цивільного захисту визначають і встановлюють відповідні режими.

Населення має бути поінформоване про суворе дотримання ви­мог режимів, що забезпечить проведення необхідних робіт на об'єкті. Дотримання режимів забезпечить протирадіаційний захист насе­лення, основна мета якого не допустити опромінення людей понад встановлені допустимі дози.

Задача 10. Населення проживає в одноповерхових дерев'яних і кам'яних (цегляних) будинках. Коефіцієнт ослаблення перших — 2

 

 

 

 

других — 10. Для захисту є протирадіаційні укриття з коефіцієн­том ослаблення 50. Заміряний рівень радіації о 10 год дорівнював 15 Р/год, ядерний вибух стався о 5 год. Визначити режим захисту населення.

Розв'язок. Визначимо час, який пройшов від моменту вибуху до вимірювання рівня радіації:

10.00 - 5.00 = 5 год.

У табл. 37 знаходимо К, який дорівнює 6,9. Визначимо рівень радіації через 1 год після вибуху:

15 • 6,9 = 103,5 Р.

За табл. 44 знаходимо, що для населення, яке проживає в дерев'я­них будинках з К_жл = 2 і протирадіаційними укриттями з К_осл = 50, при даному рівні радіації повинен бути введений режим 1—Б—1, загальна тривалість дії якого 6 діб, і далі визначено режим поведінки населення протягом шести діб, із них 1,5

 

 

доби знаходитися в ПРУ. Для мешканців кам'яних будинків користуємося табл. 45.

 

 

265