Перелік факторів ураження джерел природних НС, характер їх дії і проявлення
17.Масові інфекційні захворювання та отруєння людей. Серед інфекційних захворювань найбільше поширені на всій території України дифтерія, кашлюк, правець, поліомієліт, кір, епідемічний паротит, гострі кишкові інфекційні хвороби. Реальною епідемічною загрозою населенню України є особливо небезпечні інфекції. У країні широко розповсюджені активно діючі природні вогнища багатьох небезпечних інфекцій: туляремії (у 23 областях), лептоспірозу (у всіх регіонах), сибірки (у 16 областях), лихоманки Ку (у 9 областях), кліщового енцефаліту (у 8 областях), геморагічної пропасниці з нирковим синдромом (у 10 областях), вірусу Західного Нілу (у 7 областях), Каліфорнійського енцефаліту (у 7 областях), вірусу Укуніємі (у 6 областях). Існують епідеміологічні свідчення про необхідність вивчення нозоареалу псевдотуберкульозу, лістеріозу, хвороби Лайма та інших природно-вогнищевих інфекцій. За розрахунковими даними ВООЗ, проведеними у грудні 1996 p., вірогідна кількість ВІЛ-інфікованих в Україні становила 40 000 осіб, а до 2004 р. їх кількість може досягти 400 000 осіб. На черзі стоїть питання створення бази для забезпечення медичної, соціальної допомоги цим особам, що теж потребує значних витрат. Зважаючи на інтенсифікацію міжнародних сполучень України, у тому числі з країнами, де розповсюджені вищезазначені хвороби, існує реальна повсякденна загроза їх занесення на територію держави. Тому готовність до своєчасної діагностики збудників цих хвороб є вирішальною у справі організації профілактичних та протиепідемічних заходів щодо їх розповсюдження і має велике державне значення у протиепідемічному захисті населення країни. Найбільша кількість надзвичайних ситуацій припадає на випадки отруєння людей харчовими продуктами, токсичними та іншими речовинами. Основу дії ураження біологічно небезпечних речовин складають хвороботворні мікроорганізми (бактерії, віруси, рикетсії, грибки) та вироблені ними токсини, дія факторів ураження яких поширюється на людей, тваринний і рослинний світ. • Інфекційні хвороби людей - це захворюваність хвороботворними мікроорганізмами, яка передається від хворої людини або тварини здоровій людині. Інфекційні хвороби проявляються у вигляді епідемічних осередків. Інфекційні захворювання тварин. Епізоотія - широко розповсюджені інфекційні захворювання тварин, що значно перевищують рівень звичайної захворюваності на певній території. Найпоширеніші на території України такі епізоотичні хвороби, як туберкульоз ВРХ, лейкоз ВРХ, лептоспіроз, сальмонельози, сибірка, сказ, класична чума свиней, хвороба Гамборо, хвороба Марека. Хвороби та шкідники рослин. Епіфітотія - широко розповсюджені захворювання рослин, що охоплюють район, область або державу На Україні у посівах зернових культур має місце епіфітотія борошнистої роси, бурої листкової іржі, фузаріозу, сажкових та інших хвороб, а в степовій зоні відмічався масовий спалах розвитку найнебезпечнішого шкідника озимої пшениці - клопа-черепашки. • Епідемічним процесом називають процес виникнення і розповсюдження інфекційних захворювань серед людей, який становить неперервну ланцюгову послідовність виникнення однорідних інфекційних захворювань людей. Він виявляється у формі епідемічної і екзотичної захворюваності. • Епідемічна захворюваність або ендемія - це постійна реєстрація на визначеній території захворюваності, яка властива даній місцевості. Екзотична захворюваність відмічається при завозі збудників на територію, яка вільна від цієї інфекційної хвороби. • Спорадична захворюваність - це звичайний рівень захворюваності, який властивий відповідній хворобі у певній місцевості, • Епідемічним вибухом називають обмежений за часом і визначений територією різкий підйом захворюваності, яка пов'язана з одночасним зараженням людей. Захворюваність визначається відношенням числа захворювань за певний відрізок часу до числа жителів певного району, міста в той самий період. • Смертність - це число смертей від певного захворювання, яке визначено коефіцієнтом на 100 тис., 10 тис. і 1 000 чоловік, що охоплені епідемічним спостереженням. • Летальність - це процент померлих від числа хворих даним інфекційним захворюванням. • Шляхи передачі збудника - це визначені елементи навколишнього середовища або їх комбінації, які забезпечують перенос збудника від джерела до оточуючих людей у конкретних епідемічних умовах. Основні шляхи передачі збудників інфекційних небезпечних захворювань людей і сільськогосподарських тварин: повітряно-капельний, харчовий, водяний, трансмісійний, контактний. Всі інфекційні захворювання людей поділяються на 4 групи: * кишкові інфекції; * інфекції дихальних шляхів; * кров'яні інфекції; * інфекції зовнішніх покровів. Всі інфекційні захворювання тварин поділяються на 5 груп: * елементарні інфекції; * респіраторні інфекції; * трансмісійні інфекції; * інфекції зовнішніх покровів; * інфекції з невідомими шляхами зараження. Хвороби рослин характеризуються за наступними ознаками: за віком або фазою розвитку рослин; за місцем і територією проявлення; за проходженням; за культурою зараження. Особливістю біологічно небезпечних засобів ураження людей, сільськогосподарських тварин і рослин е: можливість викликати масові інфекційні захворювання, епідемічне їх розповсюдження, наявність інкубаційного (прихованого) терміну захворювань, важкість індикації бактеріальних небезпечних засобів і довге зберігання в навколишньому природному середовищі, можливість ураження великої кількості людей і тварин, а також території, велика важкість діагностики цих захворювань, які можуть бути при комбінованій дії, психічна дія на людину. Інфекційні захворювання людей і тварин та біологічного ураження рослин характерно для всіх територій України, особливо вони притаманні південним областям та Автономній Республіці Крим. Отже, у зв'язку з наявністю в Україні доволі значної загрози з боку природних чинників, захист населення, навколишнього природного середовища, промислових споруд, об'єктів від стихійного лиха, поряд з захистом від надзвичайних ситуацій техногенного характеру, є важливим державним завданням.
18.Надзвичайні ситуації соціально-політичного і воєнного характеру та їх можливі наслідки. Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру, які пов'язані з протиправними діями терористичного і антиконституційного спрямування, діляться на наступні НС: * здійснення або реальна загроза збройних нападів і утримання важливих об'єктів або реальна загроза вчинення таких акцій щодо органів державної влади, дипломатичних та консульських установ, правоохоронних органів, телерадіоцентрів та вузлів зв'язку, військових гарнізонів, державних закладів, атомних електростанцій або інших об'єктів атомної енергетики; * викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден, захоплення заручників, напад, замах на членів екіпажу повітряного або морського (річкового) судна; * знищення або викрадення з об'єктів зберігання, використання, переробки та під час транспортування: вогнепальної зброї, боєприпасів, бронетехніки, артозброєння, вибухових речовин, радіоактивних і сильнодіючих речовин, наркотичних речовин, препаратів і сировини; * аварії на арсеналах, складах боєприпасів та на інших об'єктах військового призначення з викидом уламків, реактивних та звичайних боєприпасів, виявлення застарілих боєприпасів тощо.
Тероризм — небезпечна хвороба суспільства. Терор, тероризм - ці слова все частіше ми чуємо по радіо і з екранів телевізорів, читаємо на сторінках газет і журналів. В одній країні вибухнула потужна бомба, у другій захопили заручників, у третій викрали літак з пасажирами. Все це є проявами терору (лат, terror - страх, жах) - політики залякування, придушення політичних супротивників насильством. Внаслідок цього у звичайних громадян виникає острах їздити в метро, тролейбусах, потягах, літати літаками, відвідувати культурні та спортивні видовища, просто виходити на вулицю. Тероризм став небезпечною хворобою суспільства дуже давно. Ще в І ст. нашої ери в Іудеї діяла секта сикаріїв (сика - кинджал або короткий меч), що знищувала представників єврейської знаті, які співпрацювали з римлянами. У середні віки представники мусульманської секти оссошафінів убивали тодішніх володарів, політичний терор застосовували деякі таємні товариства в Індії та Китаї. З другої половини XIX ст. тероризм стає постійним чинником суспільного життя. Його представники - російські народники, радикальні націоналісти в Ірландії, Македонії, Сербії, анархісти у Франції 90-х pp., а також подібні рухи в Італії, Іспанії, США. Однак тільки в сучасному світі масштаби тероризму досягли таких розмірів, що він став глобальною проблемою - нарівні з ядерною загрозою й екологічними небезпеками. Терористи повною мірою стали користуватись усіма досягненнями сучасної науки і техніки - від супутникового зв'язку і мережі Інтернет до ракет з тепловою головкою наведення. До 1995 р. тероризм охопив понад 100 країн світу, а кількість терактін з 1968 по 1995 pp. наблизилася до 25 тисяч. Причини виникнення тероризму як явища мають соціальний характер і пов'язані з існуванням занадто великих відмінностей між умовами життя людей, а також дотриманням прав і свобод особистості у різних країнах світу. За причинами виникнення тероризм ділиться на такі види: • соціальний (ідеологічний) тероризм, який має на меті корінну або часткову зміну економічного чи політичного устрою власної країни. Прикладами такого тероризму є діяльність народовольців у Російській імперії, західнонімецької "Фракції Червоної Армії", метою яких був "протест проти суспільства споживання", італійських "Червоних бригад", що "баряться проти господарів і тих, хто їм служить"; • національний тероризм, який здійснюється за етнічною ознакою та включає організації сепаратистського плану, що мають на меті боротьбу проти економічного та політичного диктату національних держав і монополій. Прикладами слугують акції чеченських бойовиків у Москві та Владикавказі, баскських екстремістів в Іспанії, ірландських бойовиків у Великій Британії тощо; • релігійний тероризм, який виникає у випадках, коли релігійна самосвідомість стає визначальною в політичному протистоянні. Він поділяється на фундаменталістський (ісламський) та сектантський. Сюди належить діяльність палестинських терористів і певною мірою японська "АУМ Сінріке"; • світоглядний тероризм, мотивом якого є принципова незгода з панівними нормами та стосунками в суспільстві (наприклад, з будівництвом ядерних об'єктів, вбивством тварин, забрудненням навколишнього середовища, явищами глобалізації). Яскравим прикладом цього виду тероризму є широкомасштабна терористична операція 11 вересня 2001 p., коли декілька пасажирських літаків, одночасно захоплених у повітрі терористами, таранили об'єкти, які вважались символами економічної і військово-політичної могутності США - Всесвітній торговий центр і Пентагон. Варварська акція призвела до масових жертв серед мирного населення (майже 7 тис.); • кримінальний тероризм, який має особливий вплив під час проведення суспільно-економічних перетворень, змін у законодавстві. Цей вид тероризму характерний і для України, де є випадки вбивств кримінальними угрупованнями своїх конкурентів. Перераховані види тероризму загалом не характерні для України. Однак сучасний розвиток відкритого суспільства, збільшення можливостей для переміщення земною кулею, збройні конфлікти поблизу кордонів нашої держави дають підстави вважати, що кожен з нас може стати жертвою терористичного акту. У цьому випадку на перший план виходить питання власної безпеки, збереження життя _ШІП-26_швсма здоров'я. Оскільки тероризм виявляється у різних формах (від погроз по телефону до вибухів у повітрі авіалайнерів з пасажирами на борту), то розглянемо докладніше такі форми його прояву, жертвою яких найімовірніше може стати кожний з нас. Часто ми маємо можливість зіткнутися з телефонним тероризмом або його наслідками. Телефонні погрози стосуються, як правило, місць великого скупчення людей, коли повідомляється про нібито мінування вокзалів, кінотеатрів, адміністративних будинків, шкіл і т. д. За твердженням працівників міліції, в основному подібними витівками займаються 10-15-літні підлітки, які мають на меті зірвати таким чином контрольну роботу чи батьківські збори. Незважаючи на те, що повідомлення в переважній більшості не підтверджуються, на перевірку кожної заяви відволікається багато людей і техніки (міліція, співробітники спеціальних підрозділів, пожежники, рятувальники, медики) та завдаються матеріальні збитки. Телефонне хуліганство і телефонний тероризм є злочинами, за які передбачено кримінальну відповідальність. Зокрема, згідно з Кримінальним кодексом України, за такі витівки можна отримати штраф у розмірі 17 тис. гривень або ж обмеження волі на строк до 5 років. За неповнолітніх платити доведеться батькам, про що варто пам'ятати і дорослим, і дітям. У наш час для вчинення замаху на жертву злочинці іноді вдаються до послуг пошти, що класифікується як поштовий терор. Яскравими прикладами цього були випадки в США, коли поштою надсилались вибухівка або листи, заражені спорами сибірської виразки. Для терористичних актів використовуються бандеролі, посилки і звичайні листи. Вибухові пристрої, що закладають злочинці у поштові відправлення, можуть бути миттєвої й уповільненої дії. Вибухові пристрої миттєвої дії спрацьовують при натисканні, ударі, проколюванні, знятті навантаження, руйнуванні елементів конструкції, просвічуванні яскравим світлом і т. п. Аналогічні пристрої уповільненої дії після закінчення визначеного терміну або негайно викликають вибух, або приводяться у бойовий стан. Після цього спрацьовування відбувається миттєво навіть у випадку легкого дотику до нього. Якщо ви отримали таке поштове відправлення, то потрібно негайно припинити будь-які маніпуляції з ним, покласти його в місце далі від прямих сонячних променів, джерел тепла або вологи і якомога швидше сповістити про цей випадок правоохоронні органи. Останніми роками в світі збільшилась кількість випадків захоплення заручників. Найбільш резонансним терористичним актом останнього часу є захоплення в заручники глядачів та акторів мюзиклу "Норд-Ост" у Театральному центрі на Дубровці в Москві, де були громадяни України. Такі злочини, як правило, супроводжуються образою честі і гідності захоплених людей, заподіянням їм моральних і фізичних страждань, тілесних ушкоджень і навіть смерті. Водночас не слід забувати, що головним завданням терористів є не розправа із заручниками, а тиск, під погрозою цієї розправи, на органи влади зробити те, що вони вимагають. Тому, якщо вас захопили злочинці як заручника і ваше життя та здоров'я перебувають у небезпеці, варто пам'ятати ось що: • намагайтесь бути розважливими, спокійними, якомога миролюбнішими, не піддавайте себе зайвому ризику; • якщо злочинці перебувають у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, то намагайтеся максимально обмежити всілякі контакти з ними, оскільки їхні дії можуть бути непередбаченими; • не посилюйте агресивність злочинців непокорою, лайкою, зайвим опором, оскільки перевага сил у таких випадках складається не на вашу користь; • виконуйте вимоги терористів, не створюючи конфліктних ситуацій, запитуйте дозволу переміститись, сходити в туалет, відкрити сумочку і т, д, • уникайте будь-яких дискусій, особливо політичних, зі злочинцями, будьте насамперед уважними слухачами; • з першої ж нагоди намагайтесь повідомити про своє місцезнаходження рідним чи в міліцію; • зберігайте свою гідність і нічого не просіть; • якщо ви тривалий час перебуваєте разом зі злочинцями, постарайтесь встановити з ними контакт, викликати гуманні почуття і завести розмову, не наводячи їх на думку, що ви хочете щось довідатися; • намагайтесь запам'ятовувати будь-яку інформацію (вік, зріст, голос, манеру розмовляти, звички тощо) про злочинців, яка в майбутньому допоможе встановити їхнє місцезнаходження; • не дозволяйте собі падати духом, використовуйте будь-яку можливість поговорити з самим собою про свої надії і бажання, проблеми, що трапляються в житті, намагайтесь заспокоюватись і розслаблю встійсь за допомогою медитації, читайте різні тексти, виконуйте вправи для розуму, намагайтеся згадати вірша - усе це є найефективнішим захистом від апатії і депресії; • уважно стежте за поведінкою злочинців та їхніми намірами, будьте готові рятуватися втечею, якщо абсолютно впевнені в безпечності такої спроби; • намагайтесь віднайти найбезпечніше місце у приміщенні, де вас утримують і де можна було 6 захиститися під час штурму терористів, у разі відсутності такого місця падайте на підлогу при будь якому шумі або стрілянині; • при застосуванні спеціальними підрозділами сльозоточивого газу дихайте через мокру тканину, швидко і часто моргайте, викликаючи сльози; • під час штурму в жодному разі не беріть зброї терористів, щоб не постраждати від штурмовиків, які не мають змоги розрізнити, хто терорист, а хто заручник, і стріляють по озброєних людях; • при звільненні виходьте якомога швидше, речі залишайте там, де вони лежать, оскільки там можливі вибух або пожежа, беззастережно виконуйте команди групи захоплення. Велика ймовірність реалізації терористичних актів існує на потенційно небезпечних об'єктах, на яких є можливість швидко та порівняно просто ініціювати надзвичайні ситуації, що супроводжуються значними негативними наслідками (і людськими жертвами, і матеріальними збитками, і екологічними наслідками). В Україні до таких об'єктів належать атомні електростанції, транспортні вузли (в тому числі аеропорти, залізничні станції), магістральні трубопроводи, військові склади і арсенали, промислові підприємства, склади, установи, організації, які виробляють, використовують, зберігають, продають біологічні препарати, високотоксичні і отруйні речовини. Тероризм є особливо небезпечним злочином і за нього передбачено покарання аж до найвищої міри - довічного позбавлення волі. Але справедливе покарання злочинців не може повернути життя та здоров'я постраждалим унаслідок терористичних актів. З урахуванням цього дотримання елементарних правил безпеки в таких ситуаціях є найважливішою запорукою збереження життя як найвищої людської цінності. Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру можуть виникати в будь-якому місті, населеному пункті, районі, області або регіоні України. Надзвичайні ситуації воєнного характеру, пов'язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення, внаслідок зруйнування атомних і гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин та відходів, нафтопродуктів, вибухівки, транспортних та інженерних комунікацій тощо. Надзвичайні ситуації воєнного характеру з ураженням населення вторинними факторами внаслідок руйнування об'єктів економіки і військової інфраструктури можливі тільки у воєнний час на території держави.
19.Загальні вимоги до розміщення, будівництва та використання захисних споруд ЦО. Одним з найефективніших способів захисту населення при виникненні техногенних аварій з викидом ХНР радіоактивних та інших небезпечних речовин є укриття населення в захисних спорудах цивільної оборони (ЗС ЦО). З цією метою повинно здійснюватись планомірне накопичення фонду ЗС (сховищ та протирадіаційних укриттів), які у повсякденній діяльності повинні використовуватись для господарської необхідності та обслуговування населення. ЗС повинні приводитись у готовність для прийому населення у терміни, що не перевищують 12 годин, а на АС та ХНО повинні утримуватись у готовності до негайного прийому населення. ЗС, що входять у склад АС та ХНО, необхідно включати у пускові об'єкти першої черги. При цьому ввід до експлуатації сховищ при будівництві АС повинно передбачувати до фізичного пуску їх першого енергоблоку. Захист робітників та службовців підприємств, організацій та установ (падалі - підприємства), розташованих в зонах можливих сильних руйнувань, та тих, що продовжують свою виробничу діяльність у воєнний час, а також робочих змін чергового та лінійного персоналу підприємств, що забезпечують життєдіяльність категорованих міст і об'єктів особливої важливості, повинно передбачатись у сховищах. Захист робітників та службовців об'єктів першої та другої категорії по ЦО та інших об'єктів господарювання, що розташовані за межами зон можливих сильних руйнувань, а також населення, що проживає в некатегорованих містах, селищах та сільських населених пунктах, та населення, що евакуйоване у вищевказані міські та сільські поселення, повинно передбачатись у протирадіаційних укриттях (ПРУ). Фонд ЗС для робітників та службовців підприємств створюється на території цих підприємств або поруч з ними, а для решти населення - у районах житлової забудови. Створення фонду ЗС здійснюється завчасно, шляхом: а) комплексного освоєння підземного простору для господарських потреб з урахуванням пристосування і використання його споруд в інтересах захисту населення, як то: • пристосування під захисні споруди підвальних приміщень у будівлях та спорудах, що будуються або вже існують; • пристосування під захисні споруди окремо стоячих заглиблених споруд, що будуються або вже існують; • пристосування під сховища метрополітенів; • пристосування під захист населення підземних гірських виробок, печер та інших підземних порожнин; б) пристосування під захисні споруди приміщень в цокольних та наземних поверхах у будівлях та спорудах, що будуються або вже існують, або будівництво окремо стоячих піднесених захисних споруд. Проектування ЗС здійснюється відповідно до будівельних норм і правил проектування ЗС ЦО та інших нормативних документів. Сховища та ПРУ повинно розташовувати в межах радіусу збору осіб, що ховаються, відповідно до схеми розміщення ЗС ЦО. Захист нетранспортабельних хворих, а також медичного й обслуговуючого персоналу в закладах охорони здоров'я (лікарнях і клініках), які проектуються, будуються і вже діють, що розташовані в зонах можливих сильних руйнувань, слід передбачати в сховищах. При цьому слід приймати не менше 10% загальної проектної місткості лікувальних закладів у мирний час. У випадку будівництва об'єктів за межами зон можливих сильних руйнувань зазначений контингент населення ховається в протирадіаційних сховищах за місцем роботи, проживання або евакуації. При чисельності працюючої зміни на підприємствах 50 чоловік і менше допускається будівництво захисних споруд, що забезпечують укриття найбільшої працюючої зміни груп підприємств. Всі сховища цивільної оборони (крім сховищ, розташованих у межах границь проектної забудови АС і в метрополітенах) повинні забезпечувати захист людей, що ховаються від впливу надлишкового тиску у фронті повітряної ударної хвилі ДРф = 100 кПа (1 кгс/см2) і мати ступінь ослаблення проникаючої радіації захисними конструкціями, (А) рівну 1000. Вони також повинні забезпечувати захист людей, що ховаються від розрахункового впливу вражаючих факторів ядерної зброї і звичайних засобів ураження (без урахування прямого влучення), бактеріальних (біологічних) засобів (БЗ), отруйних речовин (OP), a також при необхідності від катастрофічного затоплення, ХНР, перелік яких приймається відповідно до обов'язкового додатка 2, СНіП 2.01.51-90, радіоактивних продуктів при руйнуванні ядерних енергоустановок, високих температур і продуктів горіння при пожежах. Системи життєзабезпечення сховищ повинні забезпечувати безупинне перебування в них розрахованої кількості людей, що ховаються протягом двох діб (за винятком укриттів, розташованих у зонах можливих сильних руйнувань навколо АС). Протирадіаційнні укриття повинні забезпечувати захист людей, що ховаються від впливу іонізуючих випромінювань при радіоактивному зараженні (забрудненні) місцевості, і припускати безупинне перебування в них розрахункової кількості людей, що ховаються протягом двох діб (за винятком ПРУ, розташованих у зоні можливих слабких руйнувань навколо АС). При розташуванні ПРУ в зоні можливих слабких руйнувань, а також на об'єктах першої категорії, розташованих поза зонами можливих сильних руйнувань, їхні захисні конструкції повинні бути розраховані на надлишковий тиск у фронті повітряної ударної хвилі ЛРф=20 кПа (0,2 кгс/см2). Залежно від місця розташування, ПРУ повинні мати ступінь ослаблення радіації зовнішнього випромінювання - коефіцієнт захисту Кз (крім ПРУ, розміщуваних у районах АС), рівний: а) на об'єктах першої і другої категорії по цивільній обороні, розташованих поза зонами можливих сильних руйнувань, для працюючих змін підприємств - 200; б) у зонах можливого небезпечного радіоактивного зараження (забруднення) за межею зон можливих сильних руйнувань: 200 - для працюючих змін некатегорованих підприємств, формувань цивільної оборони та лікувальних закладів, що розгортаються у воєнний час; 100 - для населення некатегорованих міст, селищ, сільських населених пунктів і населення, що евакуюється; в) у зонах можливого сильного радіоактивного зараження (забруднення): 100 - для працюючих змін некатегорованих підприємств і ліку вальних закладів, що розгортаються у воєнний час; 50 — для населення некатегорованих міст, селищ, сільських населених пунктів і населення, що евакуюється; г) за межами зон можливого сильного радіоактивного зараження (забруднення): 20 - для працюючих змін некатегорованих підприємств і лікувальних закладів, що розгортаються у воєнний час; 10 - для населення некатегорованих міст, селищ, сільських населених пунктів і населення, що евакуюється.
|
