Зона можливого ураження. 1 страница

16. Основні принципи у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

17. Права громадянина України у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

18. Інформування населення про небезпеку. Оповіщення населення про небезпеку. Сигнали оповіщення.

19. Спостереження і контроль за обстановкою і територією: мета, порядок організації та здійснення.

20. Укриття людей в захисних спорудах. Санітарні норми розміщення людей у сховищах. Фільтровентиляція сховищ.

21. Порядок входу (виходу) у сховище (із сховища) в умовах радіоактивного зараження місцевості.

22. Порядок входу (виходу) у сховище (із сховища) в умовах хімічного зараження місцевості.

23. Евакуаційні заходи. Способи евакуації населення у заміську зону.

24. Послідовність загальної евакуації персоналу об’єкта та їх сімей у заміську зону.

25. Послідовність часткової евакуації персоналу об’єкта та їх сімей у заміську зону.

26. Заходи інженерного захисту населення і територій.

27. Заходи медичного захисту населення у надзвичайній ситуації.

28. Біологічний захист населення і територій. Режим карантину та режим обсервації.

29. Радіаційний захист населення і територій.

30. Хімічний захист населення і територій.

31. Організація хімічного контролю на об’єкті господарської діяльності.

32. Єдина державна система органів виконавчої влади з питань запобігання і реагування на надзвичайні ситуації.

33. Режими функціонування Єдиної державної системи органів виконавчої влади з питань запобігання і реагування на надзвичайні ситуації.

34. Режими функціонування об’єкта господарської діяльності.

35. Режим підвищеної готовності об’єкта господарської діяльності.

36. Режим надзвичайної ситуації на об’єкті господарської діяльності.

37. Прогнозування масштабів і наслідків аварії на атомних електростанціях з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище.

38. Прогнозування масштабів і наслідків аварії з викидом сильнодіючих отруйних речовин.

39. Оцінка радіаційної обстановки на об’єкті.

40. Оцінка хімічної обстановки на об’єкті.

41. Оцінка пожежа вибухонебезпечної обстановки на об’єкті.

42. Засоби індивідуального захисту органів дихання людини: призначення, принцип дії, порядок застосування.

43. Завдання Цивільного захисту населення в Україні.

44. Об’єктові формування, їх призначення. Приведення об’єктових формувань в готовність до дій у надзвичайних ситуаціях.

45. Заходи підвищення „стійкості” об’єкту у надзвичайних ситуаціях.

46. Планування захисту персоналу об’єкту у сховищах.

47. Аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи на об’єкті у надзвичайній ситуації.

48. Організація радіаційної і хімічної розвідки під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.

49. Організація дозиметричного контролю на об’єкті під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.

50. Організація та здійснення часткової санітарної обробки при зараженні об’єкта хімічними речовинами.

51. Організація та здійснення часткової санітарної обробки при зараженні об’єкта радіоактивними речовинами.

52. Організація та здійснення часткової санітарної обробки при зараженні об’єкта біологічними засобами.

53. Повна санітарна обробка персоналу об’єкта.

54. Дезактивація майна об’єкта.

55. Дезактивація території об’єкта.

56. Дегазація майна об’єкта.

57. Дегазація території об’єкта.

58. Дезинфекція майна об’єкта.

59. Дезинфекція території об’єкта.

60. Матеріальне та фінансове забезпечення заходів захисту персоналу і територій об’єкта у надзвичайній ситуації.

61. Сили територіального підпорядкування (району), що можуть надати допомогу персоналу об’єкту в умовах надзвичайної ситуації.

62. Сили Цивільного захисту України.

63. Формування Цивільного захисту об’єкта господарювання.

64. Гідродинамічно-небезпечні об’єкти. Можливі наслідки зруйнувань дамб та гребель.

65. Особливості застосування засобів індивідуального захисту в умовах зараження радіоактивними речовинами.

66. Захист продуктів харчування та води від зараження радіаційними речовинами.

67. Надання першої медичної допомоги ураженим СДОР

68. Організація захисту персоналу у сховищі.

69. Пост радіаційного та хімічного спостереження.

70. Дії персоналу при аварії на хімічно-небезпечному обєкті.

1. Поняття про НС. Надзвич ситуації техног та природ х-ру.

НС - порушення норм. умов життя і діял-ті людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезп. подією, яка призвела (може призвести) до загибелі людей та (або) значних матер. втрат .Ознаки НС: наявність або загрози загибелі людей чи значне погіршення умов їх життєдіяльності; заподіяння економічних збитків; істотне погіршення стану довкілля.

За характером походження подій, котрі зумовлюють виникнення НС на тер. У., розрізняють: НС техногенного характеру: трансп.і аварії (катастрофи), пожежі, неспровоковані вибухи чи їх загроза, аварії з викидом (загрозою викиду) небезп. хім.., радіоак., біол.. речовин, раптове руйнування споруд та будівель, аварії на інженерних мережах і спорудах життєзаб-ня, гідродинамічні аварії на греблях, дамбах. НС природного характеру: небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні морські та прісноводні явища, деградація грунтів чи надр, природні пожежі, зміна стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність людей, сільськогосподарських тварин, масове ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками, зміна стану водних ресурсів та біосфери. НС природного характеру: землетруси, повені, зсуви, селеві потоки, бурі, урагани, снігові заноси, лісові пожежі лише протягом останніх 20 років забрали життя більше 3 млн. чол... Серед НС природного походження в Україні найчастіше трапляються: геологічні небезпечні явища (зсуви, обвали та осипи, просадки земної поверхні); метеорологічні небезпечні явища (зливи, урагани, сильні снігопади, сильний град, ожеледь); гідрологічні небезпечні явища (повені, паводки, підвищення рівня ґрунтових вод та ін.); природні пожежі лісових та хлібних масивів; масові інфекції та хвороби людей, тварин і рослин. НС природного походження в Укр.. поділяються на: геологічні, географічні, метеорологічні, агрометеорологічні, морські гідрологічні, гідрологічні небезпечні явища, природні пожежі, епідемії, епізоотії, епіфітотії. Небезпечні природні явища, переважно, визначаються трьома основними групами процесів ендогенні, екзогенні та гідрометеорологічні. Стихійні лиха, що мають місце на території України, можна поділити на прості, що включають один елемент (наприклад, сильний вітер, зсув або землетрус) та складні, що включають декілька процесів однієї групи або кількох груп, наприклад, негативних атмосферних та геодинамічних екзогенних процесів, ендогенних, екзогенних та гідрометеорологічних процесів у поєднанні з техногенними. Техн явища повяз з діял-стю люд. Осн. виробники радіоактив відходів і місця їх концентрації: АЕС, уранодобувна, перероб пром-сть, укр. держ обєднання „Радон”, зона відчуження ЧАЕС; магістралі газо- та нафтопроводів; крит ситуація у комунал госп-стві. Сейсмоактивні зони – Закарпатс, Ів-Франківс, Чернівец, Одес, АРК. На знач території України річки мають вираж паводковий режим стоків. Вони формуються в б-я сезон року і часто мають катастрофі наслідки, ведуть до масових руйнувань і до загибелі людей. Характерним для У є також селеві процеси, посухи, циклони, пилові бурі.

 

2. Надзвичайні ситуації соціально-політичного х-ру.

НС соц-політич х-ру, пов’язані з протиправними діями терористич і антиконституц спрямування: здійснення або реальна загроза терорист. акту, викрадення чи знищення суден, захоплення заручників, встановлення вибух. пристроїв у громад. місцях, викрадення або захоплення зброї, виявлення застарілих боєприпасів тощо. НС соц-політ х-ру можуть виникнути при великому скупченні людей при проведенні яких-небудь розважальних заходах – футбол, концерт популярної рок-групи тощо. Натовп створює враження не тільки нездоланної сили, але й надійного захисту. Двома взаємопов’язаними тенденціями – спрощенням і посиленням – значною мірою й визначається психологіч профіль натовпу. Певного спрощення передусім зазнає інтелект, а посилюються головним чином емоції, почуття, переживання. Це часто призводить до паніки. Соц. небезпеки досить численні, наприклад, всі протиправні форми насилля, вживання речовин, що порушують психологіч і фізіолгіч рівновагу людини, шахрайство, шарлатанство, самогубство тощо. Причини соц. небезпек породжуються соц-екон процесами, що відбуваються у сусп-ві. Соц небезпеки можуть бути визначені такі групи небезпек: 1. За походженням: небезпеки, пов’язані з психічним впливом на людину, пов’язані з фізичним насильством, пов’язані з вживанням речовин, що руйнують організм людини, пов’язані з хворобами, небезпеки самогубства; 2. За масштабами подій: локальні, регіональні, глобальні. 3. За статево-віковими ознаками: характерні для дітей, молоді, жінок, людей похилого віку. Види соц небезпек: шантаж, шахрайство, бандитизм, розбій, згвалтуваня, утримання заручників, наркоманія, алкоголізм, паління, терор. Зараз, як страшна епідемія, поширюється у всьому світі неоголошена війна без кордонів – тероризм.
3. Надзвич ситуації воєнного часу.

НС воєнного характеру — це ситуації, пов'язані з наслідками заст-ня зброї масов. ураження або звич. засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок зруйнування атомних і гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин та відходів, нафтопродуктів, вибухівки, сильнодіючих отруйних речовин, токсичних відходів, нафтопродуктів, вибухівки, транспортних та інженерних комунікацій тощо. До сучас засобів ураження віднос ядерна зброя, хімічна, бактеріологічна, нові розроблювані види зброї. Ядерна зброя заснов на використанні внутрішньоядерної енергії, яка виділяється при ланцюгових ядерних реакціях поділу ядер деяких важких елементів чи при реакціях синтезу легких ядер ізотопів водню. Хім. зброя, її дія заснов на викор-ні бойових токсичних хім речовин і токсинів, які уражають організм людини чи тварини. За тактичним призначенням ОР поділ на: смертельні, тимчас, подразливі. ОР смерт дії: нервово-паралітичні(ві-ікс, зарин), шкірно-наривної дії(іприт), загальноотруйні ОР(хлор-ціан, сильна кислота), задушливі ОР (фосген), ОР, які тимчасово виводять з ладу(Бі-зет), подразливі ОР (хлорацетофенон, адамсит, Сі-ЕС). Вражаюча дія біологічної зброї засн на викор-ні хвороботворних властивостей деяких мікробі і токсич продуктів їх життєдіяльності. В залеж від розмірів, будови і біологіч властивостей поділ на: бактерії(чума..), рикетсії(висипний тиф..), грибки, віруси (ящур, натуральна віспа..). До нової, найбільш перспективної зброї віднос променеву зброю – сукупн пристроїв, вражаюча дія яких засн на використанні гостроспрямованих променів електромагніт енергії або концентрованого пучка елементарних часток, розігнаних до великих швидкостей. Радіочастотна зброя, радіологічна, геофізична зброя.

4.Зона надзвич ситуації.

Зона НС – це тер-ія, на якій виникла НС. В залеж від того, яка НС сталася, буде визначатися й сама зона НС. Умовно зони НС можна поділити на зони: помірного зараження, сильного, небезпечного, надзвичайного зараження. Але при цьому території, які потрапили під вплив СДОР у результаті аварії на ХНО, поділяють на зони: зона смертельних токсодоз-зона, на зовн межі якої 50% людей одержують смертел ураження; зона уражаючих токсодоз-зона на зовн межі якої 50% людей втрачають свою працездатність, їм потрібна мед допомога та навіть госпіталізація; дискомфортна (гранична) зона – зона, на зовн межі якої люди відчув дискомфорт, у них починаються загострення хроніч захворювань або зявляються перші ознаки інтоксикації. Показниками масштабу поширення НС є не тільки розміри тер-ій, які піддавались впливу вражаючих факторів, а й можливі непрямі наслідки, які можуть являти собою тяжкі порушення організ, екон, соц та ін важливих зв’язків, що діяли на значних відстанях, а також тягар наслідків. Осн принципами регулювання є: пріорітет захисту життя та здоров’я людей; непорушність конституц прав і свобод людини і громадянина;забезпечення населення достовірною інфо про стан довкілля;невідворотність відповідальності осіб, винних у виникненні чи ускладненні НЕС; комплексність заходів, спрямованих на нормалізацію екологічного стану.

 

5. Надзвичайні ситуації об’єктового рівня.

НС - порушення норм. умов життя і діял-ті людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезп. подією, яка призвела (може призвести) до загибелі людей та (або) значних матер. втрат. Відповідно до територіального поширення, обсягів заподіянх або очікуваних екон збитків, кількості людей, які загинули, за класифікаційними ознаками визнач 4 рівні НС: національний(загальнодержавний), регіональний, місцевий, об’єктовий.

НС об'єктового рівня — це НС, що розгортається на території об'єкта або на самому об'єкті і наслідки якої не виходять за межі об'єкта або його санітарно-захисної зони.

6. Надзвичайні ситуації місцевого рівня.

НС - порушення норм. умов життя і діял-ті людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезп. подією, яка призвела (може призвести) до загибелі людей та (або) значних матер. втрат. Відповідно до територіального поширення, обсягів заподіянх або очікуваних екон збитків, кількості людей, які загинули, за класифікаційними ознаками визнач 4 рівні НС: національний(загальнодержавний), регіональний, місцевий, об’єктовий. НС місцевого рівня — це НС, яка виходить за межі потенційно-небезпечного об'єкта, загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків на довкілля, сусідні населені пункти, інженерні споруди, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості потенційно-небезпечного об'єкта, але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету. До місцевого рівня також належать всі надзвичайні ситуації, які виникають на об'єктах житлово-комунальної сфери та інших, що не входять до затверджених переліків потенційно небезпечних об'єктів.
7. Надзвич ситуації регіонального характеру.

НС - порушення норм. умов життя і діял-ті людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезп. подією, яка призвела (може призвести) до загибелі людей та (або) значних матер. втрат. Відповідно до територіального поширення, обсягів заподіянх або очікуваних екон збитків, кількості людей, які загинули, за класифікаційними ознаками визнач 4 рівні НС:національний(загальнодержавний), регіональний, місцевий, об’єктовий. НС регіонального рівня — це НС, яка розвивається на території двох або більше адміністративних районів (міст обласного значення) Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя або загрожує перенесенням на територію суміжної області України, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремого району, але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету.

 

8. Надзвичайні ситуації загальнодержавного рівня.

НС - порушення норм. умов життя і діял-ті людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезп. подією, яка призвела (може призвести) до загибелі людей та (або) значних матер. втрат. Відповідно до територіального поширення, обсягів заподіянх або очікуваних екон збитків, кількості людей, які загинули, за класифікаційними ознаками визнач 4 рівні НС:національний(загальнодержавний), регіональний, місцевий, об’єктовий. НС загальнодержавного рівня — це НС, яка розвивається на території двох та більше областей (Автономної Республіки Крий, міст Києва та Севастополя) або загрожує транскордонним перенесенням, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріали і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремої області (Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя), але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету
9. Аварія як подія техног хар-ру.

Аварія – небезпечна подія техног. хар-ру, що створює на об’єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров’я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і трансп. засобів, порушення виробн. або транспор. процесу чи задає шкоди довкіллю. Серед аварійних об’єктів особливе місце займають радіаційно небезп об’єкти (РНО): АЕС, АТЕЦ, АСТ, п-тва по виготовл, переробці ядер палива і похованню радіо актив відходів. В ході радіан аварії виник зони радіакт забруд навколиш середовища: зони радіац небезпеки, помірного радіац забруднення, сильного радіац забрудн, небезпеч радіац забрудн, надзвичайно небезпеч радіац забруднення. Після стабілізації радіаційної обстановки в районі аварії в період ліквідації її довгострокових наслідків можуть встановлюватися зони: відчуження, тимчас відселення, жорсткого контролю. Осн враж факторами радіан аварій є радіан вплив і радіо актив забруднення. Наслідки радіан аварій в осн оцінюються масштабом і ступенем радіац впливу і радіо актив зараження, а також складом радіонуклідів і кількістю радіоактив речовин у викиді. Хім. небезп об’єктом(ХНО) є об’єкт госп-ня, при авріях і руйнуваннях якого мож відбутися масові ураження людей, тварин і рослин сильнодіючими отруйними речовинами. СДОР -це токсин хім. реч, що застосовуються в господарс цілях і здатні при витіканні зі зруйнованих чи ушкодж технологіч ємностей, сховищ і устаткування, викликати масові ураження людей. За ступенем токсичності СДОР, які надходять в організм через органи дихання і шлунково-кишковий тракт: надзвичайно токсичні, високотоксичні, сильно токсичні, помірнотоксичні, малотокс, практично нетоксич. До надзвичайно і високотоксич СДОР віднос сполуки мишяку, ртуті, кадмію талію, свинцю, хлору, брому... До сильнотокс хім. реч віднос сірчана, азотна, соляна, ортофосфорна, оцтова й ін кислоти, луги... території, які потрапили під вплив СДОР у результаті аварії на ХНО, поділяють на зони: зона смертельних токсодоз - зона, на зовн межі якої 50% людей одержують смертел ураження, зона уражаючих токсодоз-зона на зовн межі якої 50% людей втрачають свою працездатність, їм потрібна мед допомога та навіть госпіталізація, дискомфортна (гранична) зона – зона, на зовн межі якої люди відчув дискомфорт, у них починаються загострення хроніч захворювань або зявляються перші ознаки інтоксикації. В результаті впливу СДОР на організм людини, крім без посеред уражень, можуть спостерігатися і віддалені генетик наслідки. Пожежонебезп об’єкт - обєкт, на якому вироб-ся, зберігаються чи трансп-ться продукти, що набувають при певних умовах здатність до загоряння. За масштабами і інтенсивністю пожежі: окрема – пожежа виникла в окр будинку чи споруді, суцільна – одночас інтенс горіння переваж к-сті будинків і споруд на даній ділянці забудови, масова пожежа-сукупн. окр і суц пожеж, вогняний шторм-особл форма суціл пожежі, що поширюється. Вибух -це звільнення вел. кіл-ті енергії в обмеженому об’ємі за коротк проміжок часу. Осн враж факторами вибуху є: повітряна ударна хвиля(ядерні вибухи, речовин,які ініціюють і детонують, вибухові перетворення хмар паливно-повітр сумішей, вибухах резервуарів з перегріт рідиною і резервуарів під тиском), осколкові поля(створювані уламками різного роду предметів технологіч устаткування, будівельних деталей).При пожежах і вибухах люди отрим терміч і мех. ушкодження. Гідродинамічна аварія – це надзвич подія, повяз з виходом з ладу гідротех споруди чи її частини і некерованим переміщенням вел мас води, які несуть руйнування і затоплення великих територій. До осн гідротехн споруд, руйнування яких призводить до гідродинамік аварій, відносяться греблі, водозабірні і водозбірні споруди. Осн наслідком прориву греблі при гідродинамік аваріях є катастрофічне затоплення місцевості- це гідродинамічне лихо, яке є результатом руйнування штучної чи природної греблі і полягає в стрімкому затопленні хвилею прориву нижче розташ місцевості і виникненні повені.

 

10. Катастрофа як подія з тяжкими наслідками.

Катастрофа - велика за масшт. аварія чи інша подія, що призводить до тяжких, трагічних наслідків. К. можна поділити за походженням: стихійні (природні), технологічні, соціальні, специфічні. Загальні особливості К. це: 1. раптовість, 2. серйозна загроза здоровю та життю окремих груп населення і навіть всього суспільства, 3. порушення звичного устрію життя, 4. порушення цілісності навколишньої середовища. Тобто під К. розуміють НС, викликану силами природи або діял-тю людини і які супров-ься масовими ураж-ми людей і природи і для ліквідації наслідків якої необхідним є залучення сил та джерел ще й поза району катастрофи. Будь-яка катастрофа обов'язково обертається лихом - руйнуваннями, загибеллю людей. Але найголовніше питання, яке хвилює людей, - чому відбуваються катастрофи? До недавніх пір здавалося, що основним винуватцем несподіваних нещасть є нерозумна стихія. Але уважно придивившись до переліку катастроф, легко побачити, що не меншу, а навіть більшу небезпеку таять у собі створіння людських рук.
11. Об’єкт підвищеної небезпеки.

Об'єкт підвищеної небезпеки - об'єкт, на якому викор-ся, вигот-ся, перероб-ься, зберіг-ся або трансп-ься 1 або кілька небезп. речовин чи категорій речовин у кіл-ті, що дорівнює або перевищує нормат. встановлені порогові маси, а також інші об'єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою вин-ня НС техногенного та прир-го характеру; - об'єкт, який згідно з законом вважається таким, на якому є реальна загроза вин-ня аварії та/або НС техн.-го та прир-о характеру;

Перелік видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку:

1. Атомна енергетика і атомна пром-ть.

2. Біохімічне, біотехнічне і фармацевтичне виробництво.

3. Збір, обробка, зберігання, поховання, знешкодження і утилізація всіх видів промислових і побутових відходів.

4. Видобування нафти, нафтохімія і нафтопереробка (включаючи всі види продуктопроводів).

5. Добування і переробка природного газу, буд-во газосховищ.

6. Хімічна пром-сть, текстильне вироб-во (з фарбуванням тканин і обробкою їх іншими хімічними засобами).

7. Металургія (чорна і кольорова).

8. Вугільна, гірничовидобувна промисловість, видобування і переробка торфу, сапропелю.

9. Виробництво, зберігання, утилізація і знищення боєприпасів усіх видів, вибухових речовин і ракетного палива.

10. Виробництво електроенергії і тепла на базі органічного палива.

11. Промисловість будівельних матеріалів (виробництво цементу, асфальтобетону, азбесту, скла).

12. Целюлозно-паперова промисловість.

13. Деревообробна промисловість (хімічна переробка деревини, виробництво деревостружкових і деревоволокнистих плит та інше з використанням синтетичних смол, консервування деревини просочуванням).

14. Машинобудування і металообробка (з литтям із чавуну, сталі, кольорових металів та хімічною обробкою).

15. Будівництво гідроенергетичних та гідротехнічних споруд і меліоративних систем, включаючи хвостосховища та шламонакопичувачі.

16. Будівництво аеропортів, залізничних вузлів і вокзалів, автовокзалів, річкових і морських портів, залізничних і автомобільних магістралей, метрополітенів.

17. Тваринництво (тваринницькі комплекси продуктивністю більш як 5000 голів і птахофабрики).

18. Виробництво харчових продуктів (м'ясокомбінати, молокозаводи, цукрозаводи, спиртзаводи).

19. Обробка продуктів і переробка відходів тваринного походження (переробка шкіри, виготовлення клею і технічного желатину, утильзаводи).

20. Будівництво каналізаційних систем і очисних споруд.

21. Будівництво водозаборів поверхневих і підземних вод для централізованих систем водопостачання населених пунктів, водозабезпечення меліоративних систем, окремих промислових підприємств.

22. Інші окремі об'єкти, будівництво і експлуатація яких можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, які у кожному конкретному випадку визначаються Мінекобезпеки або його органами на місцях.

12. Комплекс заходів захисту населення і територій від НС техн і природ х-ру.

Згідно із ЗУ “Про цивільну оборону України” громадяни У. мають право на захист свого життя і здоров’я від наслідків аварій, катастроф, значних пожеж, стихійного лиха і ви-магати від Уряду У., інших органів держ. виконав. влади, адмін-й підпр-тв, установ і орг-ій незалежно від форм власності і госп-ня гарантій щодо його реалізації. Заходи щодо захисту населення плануються та проводяться по всіх районах, населених пунктах, охоплюють усе населення. У той же час характер та зміст захисних засобів встановлюється залежно від ступеня загрози, місцевих умов із урахуванням важливості вир-ва для безпеки населення, інших екон.та соц. чинників. Орг-ія життєзаб-ня населення в умовах НС є комплексом заходів, спрямованих на створення і підтримання нормал. умов життя, здоров’я і працездатності людей. Він включає:

– управління діяльністю робітників та службовців, усього населення при загрозі та виникненні надзвичайних ситуацій;

– захист населення та територій від наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха;

– забезпечення населення питною водою, продовольчими товарами і предметами першої необхідності;

– захист продовольства, харчової сировини, фуражу, вододжерел від радіаційного, хімічного та біологічного зараження (забруднення);

– житлове забезпечення і працевлаштування;

– комунально-побутове обслуговування;

– медичне обслуговування;

– навчання населення способам захисту і діям в умовах надзвичайних ситуацій;

– розробку і своєчасне введення режимів діяльності в умовах радіаційного, хімічного та біологічного зараження;

– санітарну обробку; тощо.

З метою недопущення гибелі людей, забезпечення їх норм. життєдіяльності у НС передусім повинно бути проведено сповіщення населення про можливу загрозу, а якщо необхідно, – організовано евакуацію. Евакуація – це орган. виведення чи вивезення з небезпечних зон. Безпосередньо евакуацією займається штаб цивільної оборони, усі організаційні питання вирішують евакуаційні комісії. Про початок та порядок евакуації насел. сповіщається по мережі сповіщення. Отримавши повідомлення про початок евакуації, необхідно взяти документ, гроші, речі та продукти і у визначений час прибути на збірний евакуаційних пункт, де населення реєструють, групують та ведуть до пункту посадки. Для орг-ії приймання, розташування населення, а також забезп-ня його всім необхідним створ. евакуаційні комісії та приймальні евакуаційні пункти. У місцях розселення звільняються приміщення для розміщення евакуйованих громадян, готуються (при необхідності) колективні засоби захисту. Якщо сховищ недостатньо, то організовується їх додаткове будівництво.
13. Комплекс заходів запобігання виникненню надзвичайних ситуацій.

Запобігання виникненню НС – це підготовка та реал-ія комплексу правових, соц.-екон., політ., орг.-техн., саніт.-гігієн. та інших заходів, спрямованих на регулювання безпеки, проведення оцінки рівнів ризику, завчасне реагування на загрозу виникнення НС на основі даних моніторингу (спостережень), експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій із метою недопущення їх переростання у НС або пом’якшення її можливих наслідків. Зазначені фун-ії запобігання щодо НС в нашій країні виконує Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техног. і природ. характеру (ЄДСЗР), що включає: центр. та місц. органи виконав. влади, виконав. органи рад, держ.і підп-ва, установи та орг-ії з відповідними силами і засобами, які здійснюють нагляд за забезпеченням техног.ї та прир. безпеки, орган-ть проведення роботи із запобігання НС техног. та прир. походження і реагування у разі їх вин-я з метою захисту насел. і довкілля, зменшення матер. втрат. Завданнями ЄДСЗР: