Студопедия — Психологічні теорії емоцій
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Психологічні теорії емоцій






ЕМОЦІЇ ТА ПОЧУТТЯ

Чисто психологічних теорій емоцій, що не зачіпають фізіологічні й інші пов'язані з ними питання, насправді не існує, тому що всякий емоційний стан супроводжується численними фізіологічними змінами в організмі. І нерідко психологічні й фізіологічні характеристики емоційних станів не просто супроводжують один одного, але служать друг для друга поясненням.

Серед психологічних теорій, які заклали концептуальні основи аналізу емоцій, передусім відзначають еволюційно-біологічну теорію Ч.Дарвіна.

1. Еволюційно-біологічна теорія Ч.Дарвіна

(концепція виразних рухів)

Книга Ч.Дарвіна «Вираз емоцій у людини та тварин» (1872 р.) стала поворотним пунктом у розумінні зв'язку біологічних і психологічних явищ, зокрема, організму й емоцій. У ній було доведено, емоції з'явилися в процесі еволюції живих істот як життєво важливі пристосувальні механізми, що сприяють адаптації організму до умов і ситуацій життя. Більша частина емоційних реакцій пояснюється або тим, що вони корисні (вираження страху лякає ворога), або вони є рудиментами рухів, доцільних на попередній стадії розвитку (потіння долонь у стані страху полегшувало мавпоподібним предкам хапання за гілки під час втечі). Ч.Дарвін показав що зовнішні емоційні вирази у живих істот еволюціонують так само, як і будова тіла.

Разом з тим, за Дарвіним, між поводженням тварини й людини непрохідної прірви не існує. Дарвін показав, що в зовнішніх виявах різних емоційних станів, у експресивно-тілесних рухах багато спільного в антропоїдів і сліпонароджених дітей.

2. Психорганічні теорії

2.1. Периферична теорія Джемса-Ланге

Ідеї Ч.Дарвіна були сприйняті й розвинуті в іншій теорії, що стала у психології дуже популярною. Її авторами з'явилися Хоча її автори незалежно один від одного розвинули свої теорії емоцій (В.Джемс – 1894 р. в Америці, К.Ланге – 1895 р. у Данії), їх поєднують в одну – периферичну теорію емоцій

В.Джемс і К. Ланге вважали, що певні фізичні стани характерні для різних емоцій – цікавості, захвату, страху, гніву і хвилювання. Відповідні тілесні зміни були названі органічними виявами емоцій. Саме вони – першопричини емоцій. Спочатку під дією зовнішніх стимулів відбуваються характерні для емоцій зміни в організмі й тільки потім – як їх наслідок – виникає сама емоція (ми засмучені, тому що плачемо; розгнівані, тому що завдаємо удару; перелякані, тому що тремтимо; радуємося, тому що сміємося).

Ця теорія відіграла позитивну роль, указавши на зв’язок трьох подій: впливу зовнішнього подразника, поведінкового акту та емоційного переживання. Її ваду становила виняткова увага лише до периферичних реакцій за недооцінки центральних факторів. Ще одним її дошкульним місцем є зведення емоцій лише до усвідомлення відчуттів, що виникають у результаті периферичних реакцій. Відчуття тут розглядається як первинне явище щодо емоцій.

2.2. Теорія Кеннона-Барда.

Альтернативну точку зору на співвідношення органічних й емоційних процесів на початку ХХ ст. запропонував американський фізіолог та психофізіолог Вольтер Кеннон. Він одним з перших відзначив той факт, що тілесні зміни, які спостерігаються при виникненні різних емоційних станів, дуже схожі й не відображають їхньої якісної своєрідності. Внутрішні органи, зі змінами станів яких Джемс і Ланге пов'язували виникнення емоційних станів, крім того, являють собою досить малочутливі структури, що дуже повільно приходять у стан збудження. Емоції ж звичайно виникають і розвиваються досить швидко.

Основним контраргументом Кеннона щодо теорії Джемса-Ланге був такий: штучно викликане припинення надходження органічних сигналів до головного мозку не запобігає виникненню емоцій.

Положення Кеннона були розвинуті Філіпом Бардом, який показав, що насправді тілесні зміни та емоційні переживання, пов'язані з ними, виникають майже одночасно. З усіх структур головного мозку власне з емоціями найбільше функціонально пов’язаний не сам таламус, а гіпоталамус і центральні частини лімбової системи.

Експериментами, проведеними на тваринах, було встановлено, що за допомогою електричних впливів на ці структури можна керувати емоційними станами, такими як гнів, страх (Х.Дельдаго експерименти з биком на карриді).

На мал. 1 основні положення теорій представлені для порівняння.

Теорія Джемса-Ланге Теорія Кеннона-Барда

       
 
   
 

 


Мал. 1. Основні положення й динаміка процесів у теоріях емоцій Джемса-Ланге й Кеннона-Барда

3. Активаційна теорія Ліндсея–Хебба

Виникла під впливом електрофізіологічних досліджень мозку. Відповідно до цієї теорії емоційні стани визначаються впливом ретикулярної формації нижньої частини стовбура головного мозку. Емоції виникають унаслідок порушення і відновлення рівноваги у відповідних структурах центральної нервової системи. Активаційна теорія базується на наступних основних положеннях:

1. Електроенцефалографічна картина роботи мозку, що виникає при емоціях, є виразом «комплексу активації», пов'язаного з діяльністю ретикулярної формації.

2. Робота ретикулярної формації визначає чималу кількість динамічних параметрів емоційних станів: їхню силу, тривалість, мінливість і ряд інших.

Дана теорія описувала вплив емоцій на психіку і поведінку людини Емоції, як виявилося, регулюють діяльність залежно від характеру і інтенсивності емоційного переживання. Д.О.Хеббу вдалося експериментальним шляхом отримати криву, яка виражає залежність між рівнем емоційного збудження людини і успішністю її практичної діяльності (мал. 2).

 

 

Мал.2. Залежність успішності діяльності людини від сили її емоційного збудження (по Д.О.Хеббу)

 

Крива показує, що між емоційним збудженням і ефективністю діяльності людини існує криволінійна, у вигляді дзвону залежність. Для досягнення щонайвищого результату в діяльності небажані як дуже слабі, так і дуже сильні емоційні збудження. Для кожної людини (а в цілому і для всіх людей) є оптимум емоційної збудливості, що забезпечує максимум ефективності у роботі. Оптимальний рівень емоційного збудження, у свою чергу, залежить від багатьох чинників: особливостей виконуваної діяльності, умов її протікання, індивідуальності людини тощо. Дуже слаба емоційна схвильованість не забезпечує належної мотивації діяльності, а дуже сильна руйнує її, дезорганізовує і робить практично некерованою.

4. Когнітивні теорії

У людини в динаміці емоційних процесів і станів не меншу роль, ніж органічні й фізичні дії, відіграють когнітивно-психологічні фактори (когнітивні означає ті, що відносяться до знань). У зв'язку з цим були запропоновані нові концепції, що пояснюють емоції людини динамічними особливостями когнітивних процесів.

4.1. Теорія когнітивного дисонансу Л.Фестінгера.

Відповідно до цієї теорії позитивне емоційне переживання виникає у людини тоді, коли її очікування підтверджуються, а когнітивні уявлення втілюються в життя, тобто коли реальні результати діяльності відповідають запланованим, погоджуються з ними, тобто перебувають у консонансі. Негативні емоції виникають і підсилюються в тих випадках, коли між очікуваними і дійсними результатами діяльності є розбіжність, невідповідність, чи дисонанс.

Суб'єктивний стан когнітивного дисонансу звичайно переживається людиною як дискомфорт, і вона прагне якомога швидше його позбутися. Для цього у людини є 2 виходи: або змінити когнітивні очікування і плани таким чином, щоб вони відповідали реально отриманому результату, або спробувати отримати новий результат, який би узгоджувався з колишніми очікуваннями.

У сучасній психології теорія когнітивного дисонансу нерідко використовується для того, щоб пояснити вчинки людини, її дії в різних соціальних ситуаціях. Емоції ж розглядаються як основний мотив відповідних дій і вчинків. Когнітивним факторам надається в детермінації поведінки людини набагато більшої ролі, ніж органічним змінам.

Домінування когнитивиської орієнтації в сучасних психологічних дослідженнях привело до того, що як емоціогенні фактори стали розглядатися також і свідомі оцінки, які людина дає ситуації. Вважають, що такі оцінки безпосередньо впливають на характер емоційного переживання.

До того, що було сказано про умови і чинники виникнення емоцій і їх динаміки В.Джемсом, КЛанге, У.Кенноном, П. Бардом, Д.Хеббом і Л.Фестінгером, свій внесок вніс С.Шехтер. Він показав, що чималий внесок в емоційні процеси вносить пам'ять і мотивація людини. Концепція емоцій, запропонована С.Шехтером, отримала назву когнітивно-фізіологічної (мал. 3).

4.2. Когнітивно-фізіологічна теорія С.Шехтера

Відповідно до цієї теорії на емоційний стан, що виникає, крім сприйманих стимулів і породжуваних ними тілесних змін, впливають минулий досвід людини і оцінка нею наявної ситуації з погляду актуальних для неї інтересів і потреб. Непрямим підтвердженням справедливості когнітивної теорії емоцій є вплив на переживання людини словесних інструкцій, а також тієї додаткової емоціогенної інформації, що викликає зміну оцінки людиною ситуації, що виникла.

 

 
 

 

 


Рис.3. Фактори виникнення емоцій відповідно до когнітивно-фізіологічної теорії С.Шехтера

 

В одному з експериментів, направленому на доказ виказаних положень когнітивної теорії емоцій, людям давали як «ліки» фізіологічно нейтральний розчин у супроводі різних інструкцій. В одному випадку їм говорили про те, що дані «ліки» повинні будуть викликати у них стан ейфорії, в іншому – стан гніву. Після прийняття відповідних «ліків» досліджуваних через деякий час (коли за інструкцією «ліки» повинні були почати діяти) питали, що вони відчувають. Виявилося, що ті емоційні переживання, про які вони розповідали, відповідали очікуваним за наданою їм інструкцією.

Було показано також, що характер та інтенсивність емоційних переживань людини в тій чи іншій ситуації залежать від того, як їх переживають інші, люди, що перебувають поруч. Це значить, що емоційні стани можуть передаватися від людини до людини, причому в людини на відміну від тварин якість ініційованих емоційних переживань залежить від її особистого ставлення до того, кому вона співпереживає.

4.3. Інформаційна теорія емоцій П.В.Симонова

Вітчизняний фізіолог П.В.Симонов спробував в короткій символічній формі представити свою сукупність чинників, що впливають на виникнення і характер емоції. Він запропонував для цього наступну формулу:

Е = –П (Ін – Іс)

де Е – емоція, її сила і якість;

П –величина і специфіка актуальної потреби;

(Ін – Іс) –оцінка вірогідності (можливості) задоволення даної потреби на основі вродженого і життєвого досвіду;

Ін – інформація, необхідна для задоволення існуючої потреби;

Іс – інформація існуюча, тобто ті відомості, якими людина володіє в даний момент.

 

Сила і якість емоції, яка виникла у людини, визначаються силою потреби і оцінкою здатності її задоволення в ситуації, що склалася. Якщо у людини немає потреби (П=0), то і емоції вона не переживає (Э=0). Якщо суб’єктивна вірогідність задоволення потреби велика, виявляються позитивні емоції. Негативні емоції виникають, якщо суб’єкт негативно оцінює можливість задоволення потреби.

Таким чином, усвідомлюючи або не усвідомлюючи, людина постійно порівнює інформацію про те, що потрібно для задоволення потреби, з тим, чим вона володіє, і залежно від співвідношення відчуває різні емоції.







Дата добавления: 2015-08-12; просмотров: 2315. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

Определение трудоемкости работ и затрат машинного времени На основании ведомости объемов работ по объекту и норм времени ГЭСН составляется ведомость подсчёта трудоёмкости, затрат машинного времени, потребности в конструкциях, изделиях и материалах (табл...

Гидравлический расчёт трубопроводов Пример 3.4. Вентиляционная труба d=0,1м (100 мм) имеет длину l=100 м. Определить давление, которое должен развивать вентилятор, если расход воздуха, подаваемый по трубе, . Давление на выходе . Местных сопротивлений по пути не имеется. Температура...

Огоньки» в основной период В основной период смены могут проводиться три вида «огоньков»: «огонек-анализ», тематический «огонек» и «конфликтный» огонек...

Этапы трансляции и их характеристика Трансляция (от лат. translatio — перевод) — процесс синтеза белка из аминокислот на матрице информационной (матричной) РНК (иРНК...

Условия, необходимые для появления жизни История жизни и история Земли неотделимы друг от друга, так как именно в процессах развития нашей планеты как космического тела закладывались определенные физические и химические условия, необходимые для появления и развития жизни...

Метод архитекторов Этот метод является наиболее часто используемым и может применяться в трех модификациях: способ с двумя точками схода, способ с одной точкой схода, способ вертикальной плоскости и опущенного плана...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.009 сек.) русская версия | украинская версия