Студопедия — Сучасна українська 11 страница
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Сучасна українська 11 страница







полірувати, буксирувати, парирувати, репетирувати

 

суфікс -ір-(-ир-) уживається й у дієсловах

пікірувати (садженні) й пікірувати (летіти вниз), лавірувати, котирувати, третирувати, марширувати


Складні випадки правопису слів іншомовного походження

Іншомовні слова пишуться за принципами української ор­фографії - фонетичним, морфологічним і традиційним.

 

Правопис голосних-

6*

Літери и, і, ї пишуться за фонетичним принципом. И пишеться за правилом «дев'ятки» — після д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р (Де Ти З'їСи Цю ЧаШу ЖиРу)

 

в основах слів (загальні назви) перед наступним приголосним (крім й) динаміка, фортисимо, фізика, символ, цитата, джинси, чйпси, шифр, режим, ритм (але: місіс, мїстрікс, сіті)
у тому числі
у складних словах із першою частиною ди-, що означає «двічі» дилема, дифтонг, диптих, диграма, дилогія, димінутйв, диплоїд, диплопія, диполь, диптери
у префіксі анти- антибіотик, антипод, антициклон
після ц у словах, що починаються на деци- децибел, дециметр, децилітр
у географічних назвах та прізвищах
які закінчуються на-ида,-ика Атлантйда, Антарктида, Флорида, Арктика, Америка, Балтика, Корсика, Мексика
після літер, що познача­ють шиплячі приголосні Алжир, Вашингтон, Йоркшир, Цицербн, Чикаго, Чилі, Шйллер
у звукосполученнях -ри- перед приголосними Британія, Кембридж, Корйнт, Крит, Маврикій, Мадрид, Париж, Рига, Рим, Цюрих
в інших власних назвах, які шдпадають під правило «дев'ятки» Аргентина, Сйрія, Ляйпциґ, Скандинавія (але: Антананаріву, Річмонд, Ріца, Сідней, Сілезія, Сімеїз, Сімферополь, Сінгапур, Тільзйт, Тіроль, Тітікака)

И також пишеться після приголосних, що не належать до «дев'ятки», згідно з традиційною вимовою:


 

у деяких власних назвах Єгипет, Єрусалим, Вавилон, Вифлеєм, Колхйда, Кишинів, Пакистан, Серафим  
у давнозапозичених словах скипидар, графин, єхидна, імбир, кипарис, лиман, лимон, миля, бурмистер (але бургомістр), вимпел, кит, спирт, химера  
у словах, запозичених зі східних мов, пере­важно тюркських башкир, гиря, калмик, кизил, кинджал, киргиз, кисет, кишлак  
у словах церковного вжитку єпископ, камилавка, митра, митрополит, архипастор  
і пишеться:
на початку слова істбрія, інцидент, імпорт, ідеал, інфляція, ідилія, імітатор
після приголосного перед голосним та й авіатор, соціолог, радіус, пріори­тет, тріумф, Греція, Горацій, цезій, тріо, тріада (але: триазин, триатлдн), діез, дивізія, клієнт
у власних назвах після при­голосних (крім «дев'ятки») перед іншим приголосним та в кінці невідмінюваних слів Кіпр, Ґвінея, Лісабон, Міллер, Ві­зантія, Монтевідео, Капрі, Сочі, Сомалі, Паганіні, Джерсі, Нагасакі, Дебюссі, Бредбері, Пуччйні
у кінці невідмінюваних загальних назв візаві, жалюзі, журі, колібрі, мерсі, конфеті, поні, шасі
після 6, п, в, м, ф, г, ґ, к, х, л, н (приголосні, що не входять до «дев'ятки») перед наступним приголос­ним у загальних назвах бізнесмен, піанісимо, пірат, пюпітр, вітраж, мінор, міф, філателія, фільтр, фінал, гід, гіпотеза, ґібралтарець, кімоно, кіно, хімія, ліра, німб, німфа
після префікса дез- дезінфекція, дезінформація, дезінтеграція, дезінсекція
       

Увага! Дізель (пріз.) — дизель (двигун), Сіменс (пріз.) сименс (од. електропровідності), Сілует (пріз.) силует (обрис), Сіфулус (ім'я) — сифіліс (хвороба).


Написання е, є підлягає різним принципам української ор­фографії, е пишеться

 

на початку слова енергія, екватор, епос, епізод, Еквадор, Ері, Еней, епітет
після голосного, крім є та і поезія, дуель, Рафаель, каное, аерація, фаетон (але: вілаєт, дуаєн, стаєр, траєкторія)
після твердих приголосних декан, інтелект, референдум, лекція, пінцет, мер, геній, Мадейра, вето
у префіксах де-, ре- дестабілізація, декомпресор, реге­нерація, рекультивація
ТГ7І Примітки: Який саме голосний писати у префіксах де-, •——1 дез-, диз-, дис-, залежить від значення слова. 1. Префікс де- означає: а) віддалення, виділення, скасування, припинення, усунення чого-небудь: демонтаж; б) рух донизу, зниження: девальвація. 2. Префікс дез- означає знищення, видалення, відсутність чи спотворення чогось: дезактивація, дезорієнтація. 3. Префікси диз- і дис- означають поділ, розлад, позбавлення, утруднення, утрату, надають поняттю негативного або проти- лежного змісту: дизасоціація, дизартрія, дислокація, дискваліфікація, дисгармонія, дискомфорт, дисменорея, диспепсія, диспропорція
у кінці невідмінюваних слів бізе, кафе, кашне, макраме, муліне, турне, Дайте, Ґете, Моне


| "\ Увага! Після префіксів і споріднених із ними еле­ментів пишеться е: діелектрик, діерез, поліедр, поліембра-нія, поліетилен, реевакуація, реекспорт, рееміграція та под.


 

Подвоєння приголосних

у словах іншомовного походження

Подвоєння відбувається у випадку збігу однакових приго­лосних префікса й кореня: аддукція, апперцепція, ірраціональ­но, інновація, імміграція (але еміграція) іммобілізація, контр­революція, контррозвідка, сюрреальний, сюрреалізм та ін.

У загальних назвах іншомовного походження приголосні не подвоюються: анали, апеляція, бароко, беладона, белетристика, бравісимо, інкасо, інтелект, інтермецо, колектив, комісія, лібрето, піанісимо, стакато, фін (фіни), фортисимо, шасі та ін.

 

Винятки: алло, бритт, брутто, ванна, донна, дур­ра, еллін, канна, мадонна, мокко, мулла, нетто, осанна, оттоман, тонна, тратта, валлон (див. також с. 167).

Подвоєння відбувається в географічних, особових та ін. власних назвах: Апенніни, Ассирія, Аддйс-Абеба, Андорра, Аттика, Брюс­сель, Бонн, Бессарабія, Веллінгтон, Голландія, Еллада, Йоганнес­бург, Канни, Калькутта, Марокко, Міссісіпі, Міссурі, Ніцца, Оттава, Пруссія, Таллінн, Уссурі, Філіппіни, Яффа (але: Ліса­бон, Яси, Сарґасове море, Кузбас, Одеса, Цимеська бухта), Аві-ценна, Аллах, Будда, Гіппократ, Діккенс, Ганнібал, Одіссей, Руссд, Макіаве'ллі, Муссоліні, Теккерей та ін.

У чоловічих та жіночих іменах: Аполлінарій, Аполлбн, Вісса-ріон, Геннадій, Джбнні, Еммануїл, Ілля, Палладій (але: Ава-кум, Інокентій, Іполйт, Каленик, Калістрат, Сава, Саватій); Алла, Аполлінарія, Аполлднія, Бе'лла, Бе'тті, Васса; Віолет-та, Ганна, Жанна, Елла, Емма, Іванна, Ізабелла, Інна, Ма-ріанна, Нонна, Рймма, Стелла, Су санна (але: Агнеса, Аґрипй-на, Інеса, Каміла, Каліста, Мира, Сара, Ревека).

Примітки: 1. Слід розрізняти правопис і значення * загальних та власних назв: ват (хоча Ватт), максвел (хоча Максвелл), бекерель (хоча Беккерель), бесемерівсь-кий (хоча Еессемер), децибел (хоча Белл), жакардовий (хоча Жаккард), імельман (хоча Іммельман), касандра (хоча Кассандра).

2. Уживання знака м'якшення та апострофа див. у роз­ділах «Позначення м'якості приголосних» та «Уживан­ня апострофа».

Слід розрізняти правопис і значення слів


біль (страждання)

бона (паперові троші, що

вийшли з обігу) була (ж. р. від дієслова

бути)

віла (русалка)

гал (наріст на рослині) галицйзм (від Галичина) голанка (порода курки) кача (каченятко) мана (привид, ілюзія)

миро (запашна олія)

мато... (частина складного сл., що означає «моторний», напр. мотоклуб і под.) пені (Р. відмінок від

іменника пеня) прусак (тарган) білль (законопроект)

бонна (вихователька, гувернантка)

булла (послання, розпорядження Папи Римського, скріплене печаткою) вілла (комфортабельний будинок

за містом) галл (мешканець Ґаллії) галліцизм (від галльський) голландка (мешканка Голландії) качча (мистецький жанр) манна (їстівний лишайник;

застиглий сік ясена, тополі та ін.) мирра (тропічне, бальзамбве дерево;

смола з нього) мотто (епіграф, гасло, дотепний вислів)

пенні (розмінна монета Фінляндії) пруссак (мешканець Пруссії)


Увага! Подвоєння зберігається в усіх похідних від початкової форми словах, напр.: ассирієць, бессарабсь­кий, буддист, даккський, еллінська, одіссея, оттоманка, прусський, тоннаж, філіппінець та под.

 

Передавання на письмі іншомовних власних назв

Іншомбвні власні назви слід передавати якомога ближче до мови оригіналу, дотримуючись, проте, норм українського право­пису (див. Додаток 5).

Слід пам'ятати:

1) прізвища та географічні назви не перекладаються

 

Алексеев прізвище Алексєєв
Филйппов прізвище Філіппов
Александрйя місто (Єгипет) Александрія
Белград місто Белград
Гбрно-Алтайск місто Горно-Алтайськ
Николаевск-на-Амуре місто Ніколаєвськ-на-Амурі
Октябрь місто Октябр
Орехово-Зуево місто Орєхово-Зуєво
Северо-Курйльск місто Сєверо-Курйльськ
Лунний селище Лунний
Майский селище Мййський
Лена річка Лена
Юг річка Юґ
2) закінчення -ой у прізвищах зберігається
Донскбй Донськой  
Толстой Толстой  
Горовой Горовой  

3) закінчення -ьій, -ой у прикметникових географічних на­звах передається буквосполученням -ий; закінчення -ий після твердих приголосних — -ий, після м'яких приголосних — -ій; закінчення -ая, -яя — буквою -а, -я; закінчення -ьіе, -ие — -і

Більш. Яр Бєлий Яр

Крутой Лрг Крутий Лрг

Великий Устюг Великий Устюґ

Нйжний Тагйл Нижній Тагіл

Брестская Брестська

Верхняя Тура Верхня Тура

Богатгле Сабй Багаті Сабй

Велйкие Луки Великі Луки

4) закінчення -ое, -ее в географічних назвах передається
буквою -е

Богатое Багате

Бологбе Бологе

Гремячее Трем'яче

5) закінчення -(ь)е в географічних назвах передається бук-
вою-я


Забайкалье

Затйшье

Завблжье

Поддубье

Пониздвье

Примбрье

Жабье

Рибачье

Забайкалля

Затишшя

Заволжя

Піддуб'я

Понизбв'я

Примор'я

(але: Жаб'є

Рибаче)


©

Увага! Пам'ятаймо, що в цих формах один приго­лосний д, т, з, с, л, н, ж, ш, ц, ч подовжується, а перед губними та р маємо тверду роздільну вимову, що позна­чається апострофом.

6) географічні назви, що походять від присвійних прикмет*
ників, набувають повністю іменникової парадигми

Кіров Кіровом

Пушкін Пушкіном

7) префіксальні прізвища та географічні назви передаються
відповідно до правил правопису префіксів (з урахуванням їх
звукового складу)


Беспалов

Подкопаев

Подволочаевск

Раздбрьі

Рассипнбе

Безпалов

Підкопаєв

Підволочаєвськ

Роздори

Розсипне


8) буквосполучення -зск-, -жск- передається буквосполу-ченням -зьк-

Харцьізск Харцйзьк

Фрйзские острова Фрйзькі острови

Онежское озеро Оне'зьке озеро

але Даргомйжский Даргомйжський

Правила правопису іншомовних прізвищ та географічних назв

 

Літера, знак Іншомовні Позиція Літера, знак Українською  
           
е Воронеж Пенза Федин Кузнецов Мицкевич після приголосних е Воронеж Пенза Федін Кузнецов Міцкевич  
  Евдокймов Евгеньев Еланский Енисей Елйбуга на початку слова є Євдокймов Євгеньєв Єланський Єнісей Єлабуга  
  Достоевский Бердяев Колгуєв Вересаев після голосних   Достоєвський Бердяєв Колгуєв Вересаев  
  Аркадьев Васильєв Арсеньево Ананьев Алябьев Прокбфьев Григбрьев Барбье після ь та апострофа   Аркадьєв Васильєв Арсеньєво Ананьєв Аляб'єв Прокоф'єв Григор'єв Барб'є  
  Ломтев Сергеев Лежнево у суфіксах -єв,-єєв після приголос­них, крім р, ц та шиплячих   Лбмтєв Сергєєв Лежнево (але в болгар­ських: Бдтев, Дримев)  
і          
е Лазарев Румянцев Нехорошев Плещеев Тютчев у суфіксах після р, ц та шиплячих е Лазарев Рум'янцев Нехорошев Плещеев Тютчев  
  Сербе Зверев Наседкин Месткбвский Пескбв Пресняков Железновбдск Бєлгород Хмелів Каменев якщо російське кореневе е відповідає і українському у споріднених словах Є Сербе Зверев Насєдкін Месткбвський Пєскбв Пресняков Желєзноводськ Бєлгород (але Белград) (але: Хмельбв, бо хміль - хмелю, Каменев, бо камінь - каменя)  
е Елкин Бугаев Окаемов Воробьев Соловьев Ручьев на початку слова, після голосних, губних, а також після ч при роздільній вимові йо Йблкін Бугайбв Окайомов Воробйбв Соловйов Ручйбв  
  Королев Алфіров Новоселовское після м'яких приголосних, під наголосом ьо Корольбв Алфьбров Новосьбловське  
  Семінов Фідоров Парфінов Артімовск в утвореннях від спільних для обох мов імен е Семенов Федоров Парфенов Артемівськ  
  Лихачів Толмачіво Хрущів під наголосом після ч, щ о Лихачбв Толмачбво Хрущов  
і          
  длиста Здуардов дтуш завжди в Еліста Едуардов Етуш  
м Иртиш, Сиктивкар Чаплигин Черемнйх завжди и Іртиш Сиктивкар Чаплйгін Черемнйх  
и Ильичев Иркутск Игарка на початку і Ільїчов Іркутськ Ігарка  
  Иена Иерихбн Иерусалйм слова е Єна Єрихон Єрусалим  
  Йогансен Ибффе Иордания у буквосполу-ченнях ио й Йогансен Йбффе Йорданія  
  Гагарин Бакйров Селигер Вйтебск Поти після приголосних, крім шиплячих та ц і Гагарін Бакіров Селігер Вітебськ Поті  
  Жионб Тициан перед голосними   Жіонб Тиціан  
  Чичиков Щиглов Джигарханян Тажибаев Шйшкин Тушино Цинандали після шиплячих та ц и Чичиков Щиглов Джигарханян Тажибаев Шйшкін Тушино Цинандалі  
  Голиков Ивич Варганич Рабиндвич Игнатович у суфіксах -ик>, -ич-, (-ович, -евич), -ИЦ-, -ищ-   Голиков Івич Варганич Рабиндвич Ігнатбвич  
         
и Тобилевич Голйцин Радйщев Мьітйщи   и Тобілевич (але Гринвіч) Голйцин Радйщев Митйщі
  Легких Крепкйх Польских у прізвищах, що закінчуються на -их   Легких Крепкйх Польських
  Придворов Привбльное Привблжье у префіксі При-   Придворов Привальне Привблжя
  Виноградов Пивоваров Писарев Пирогово Кисловодск Кирйллов Тимофєєв Зинбвьев у спільних для української, російської та інших слов'янських мов слів   Виноградов Пивоваров Писарев Пирогово Кисловодськ Кирйлов Тимофєєв Зинов'єв
  Вбинов Измайлов Израиль Раич Стбич Кайр після голосних   Вбїнов Ізмаїлов Ізраїль Раіч Стбгч Каїр
  Ильйн Гурьин Марьино після ь та апострофа   Ільїн Гур'їн Мар'їно
ио Голембибвский Пиотровский Миодбвич польське спо­лучення -іо після губних; йо Голембйбвський Пйотрбвський Мйодбвич
  Аниблек Генсибрский, Козиолецкий після м'яких приголосних ьо Аньблек Генсьбрський Козьолецький
і          
ь Коньков згідно з пра- ь Коньков  
  Кольцов вилами   Кольцов  
  Ильеску написання знака   Ільєску  
  Гомель м'якшення   Гомель  
  Октябрьск та апострофа   Октябрськ  
  Дамаск     (але Дамаск)  
  Горький     Горький —  
        (виняток)  
  Дьяков     Дьяков  
  Касьянов     Касьянов  
  Татьяничев     Татьяничев  
  Мяльцев     Мяльцев  
  Чайкбвский     Чайкбвський  
  Мозовецкий     Мозовецький  
  Французский     Французький  
  Обь   без ь Об  
  Пермь     Перм  
  Тверь     Твер  
  Ковьяров   з апо- Ков'яров  
  Арефьев   стро- Ареф'єв  
  Гурьев   фом Гур'єв  
  Нбвьіе     Нові Вороб'ї  
  Воробьй        
  Белбв   без Бєлбв  
  Вязьма   апо- Вязьма  
  Ветров   строфа Вєтров  
  Пясецкий     Пясецький  
  Репин     Рєпін  
  Рюмин     Рюмін  
  Ряхин     Ряхін  
                                   


Увага! Якщо в паспорті чи іншому документі прізви­ще записано неправильно, слід у примітці зазначити: Таке прізвище записано в паспорті (свідоцтві), або ж пода­ти правильне прізвище, указавши у примітці: У пас­порті (свідоцтві) прізвище записано неправильно як...

Розділ IV Морфологія і правопис

 

Однією з визначальних ознак культури писемного та усного спілкування є граматична правильність, тобто дотримання унор­мованих правил змінювання слів та їх творення, побудови сло­восполучень і речень.

Кожній повнозначній змінюваній частині мови — іменнику, прик­метнику, числівнику, займеннику, дієслову властива певна, чітко вста­новлена система словозміни, якої слід обов'язково дотримуватися.

 

Іменник

Іменник — самостійна частина мови, що об'єднує слова, які називають предмети, опредмечені знаки, процеси, дії та відпові­дають на питання хто? що?

Змінювані іменники поділяються на чотири відміни. Імен­ники І та II відмін за характером закінчень поділяються на тверду, м'яку й мішану групи. —

 

Таблиця відмінкових закінчень іменників І відміни

 

 

 

 

 

Від­мін­ки Однина Множина
Тверда група Мішана група М'яка група Тверда група Мішана група М'яка група
з осно­вою не на й 3 ОСНО­ВОЮ на й з осно­вою не на й з осно­вою на й
Н.
Р. -1 □, -ів □,-ей □,-ей, -ів
д- -вм -ам -ям -ям
3. як у Н. або Р. відмінку
Ор. -ою -ею -ею -ЄЮ -ами -ами -ями -ями
м. як у Д. відмінку -вх -ах -ях -ях
Кл. -е,-ю Як у Н. відмінку


Примітки: 1. Якщо в різних іменниках тієї самої групи є різні закінчення, вони подаються через кому, знаком □ показано нульове закінчення.

2. Після прийменника по іменник уживається у формі М., а не Д. відмінка: зв'язати по руках і ногах, а не по рукам і ногам; орієнтуватися по картах, а не по картам; постачати по каналах і газопроводах, а не по каналам і газопроводам.


 

Таблиця відмінкових закінчень іменників чоловічого роду II відміни

 

  Однина Множина
      М'яка група     М'яка група
Від- Тверда Мішана з осно- з осно- Тверда Мішана з осно-  
мін- група група вою не вою група група вою не осно-
ки     на й на й     на й вою на й
Н. □, -0 -и,-і, -а
Р. -а, -у -а, -у -я, -ю -я, -ю -ів, □ -ів -ів, -ей -їв
д. -ові/-у -еві/-у -ЄВІ/-Ю -ЄВІ/-Ю -ам -ам -ям -ям
3. Як у Н. або Р. відмінку Яку Н. або Р. відмінку
Ор. -ом, -им -ем -ем -єм -ами, -ьми -ами -ями, -ьми -ями
м. -І/-ОВІ/, -У -І/-ЄВІ/, -ю -іУ-єві/, -ю -ах -ах -ях -ях
Кл. -е, -у -е, -у Як у Н. відмінку

 







Дата добавления: 2015-06-29; просмотров: 738. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Практические расчеты на срез и смятие При изучении темы обратите внимание на основные расчетные предпосылки и условности расчета...

Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

Аальтернативная стоимость. Кривая производственных возможностей В экономике Буридании есть 100 ед. труда с производительностью 4 м ткани или 2 кг мяса...

Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...

Внешняя политика России 1894- 1917 гг. Внешнюю политику Николая II и первый период его царствования определяли, по меньшей мере три важных фактора...

Оценка качества Анализ документации. Имеющийся рецепт, паспорт письменного контроля и номер лекарственной формы соответствуют друг другу. Ингредиенты совместимы, расчеты сделаны верно, паспорт письменного контроля выписан верно. Правильность упаковки и оформления....

БИОХИМИЯ ТКАНЕЙ ЗУБА В составе зуба выделяют минерализованные и неминерализованные ткани...

Кишечный шов (Ламбера, Альберта, Шмидена, Матешука) Кишечный шов– это способ соединения кишечной стенки. В основе кишечного шва лежит принцип футлярного строения кишечной стенки...

Принципы резекции желудка по типу Бильрот 1, Бильрот 2; операция Гофмейстера-Финстерера. Гастрэктомия Резекция желудка – удаление части желудка: а) дистальная – удаляют 2/3 желудка б) проксимальная – удаляют 95% желудка. Показания...

Ваготомия. Дренирующие операции Ваготомия – денервация зон желудка, секретирующих соляную кислоту, путем пересечения блуждающих нервов или их ветвей...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.009 сек.) русская версия | украинская версия