СТРУКТУРА КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

Загальними вимогами до викладу матеріалу курсової роботи є: чіткість побудови, логіка, послідовність викладу матеріалу, впевненість аргументації, стислість і точність формулювань, які виключають можливість суб'єктивного і неоднозначного тлумачення, конкретність викладу результатів роботи, дока­зовість висновків і обґрунтованість рекомендацій.

Вимоги до оформлення окремих розділів курсової роботи перераховані нижче:

Титульний лист оформляється згідно додатку Д, приведеного в кінці методичних вказівок.

План - це розгорнутий перелік питань, які повинні бути висвітлені в роботі. Примірні плани курсових робіт приведені в даних методичних рекомендаціях. Продуманий план роботи допомагає студенту добре орієнтуватися в літературних джерелах, систематизувати матеріал, послідовно викладати думки. Зразок плану оформлення курсової роботи подано в додатку Е.

Зміст відображає рубрикацію курсової роботи і нумерацію сторінок..

Зміст подається після плану (завдання) і має наступні складові: вступ, найменування всіх пунктів і підпунктів, висновки та пропозиції, список літератури, додатки. Кожна складова має чітке визначення нумерації сторінки, за якою вона міститься в курсовій роботі.

Вступ повинен стисло характеризувати сучасне положення наукової проблеми (питання), якій присвячується курсова робота, а також мету роботи. У вступі потрібно чітко сформулювати в чому заключається актуальність роботи, вказати, на основі яких матеріалів вона виконується.

Вступ до курсової роботи розміщується з нової сторінки. У вступі викладаються: світові тенденції вирішення поставлених проблем; коротка характеристика об'єкту дослідження та невирішені проблеми для даного об'єкту дослідження; оцінка сучасного стану проблем на основі аналізу літературних джерел та практичного вирішення існуючих проблем досліджуваного підприємства; обґрунтування актуальності роботи; методи досліджень та інформаційне забезпечення роботи; мета й завдання курсової роботи (проекту); відомості про обсяг і структуру роботи. Обсяг вступу 2-3 сторінки тексту.

Теоретична частина роботи виконується з використанням літературних джере­л і включає питання, які розкривають найважливіші теоретичні сторони проблеми. Цей розділ має загальнотеоретичний характер, повинен бути тісно пов'язаний зі змістом теми і по обсягу не перевищувати однієї четверті всієї роботи.

У теоретичній частині курсової роботи міститься огляд
літератури за обраною темою, характеристика методик, методів та моделей
досліджень, формування власної думки щодо розв'язання даної проблеми.
Теоретична частина складається з одного питання яке може бути поділене на
2-3 підпункти. В кінці теоретичної частини повинен бути зроблений
обґрунтований перехід до практичної частини роботи. Обсяг теоретичної
частини - до 10 сторінок.

Практична частина є найбільш змістовною і значною (до 50 % всього обсягу курсової роботи. У практичній частині роботи повинен бути проведений аналіз конкретного об'єкту дослідження за матеріалами діяльності конкретного підприємства на основі зібраної і обробленої інформації, якою можуть бути: плани роботи підприємств, річні звіти, статистична та бухгалтерська звітність та інша технічна і службова документація. Характер і обсяг матеріалу залежить від особливостей обраної теми та методики досліджень. Аналіз обраної інформації повинен проводитись за допомогою сучасних методів економічного, соціологічного, соціального, психологічного і технологічного аналізу, що ґрунтується на проведених дослідженнях та використанні сучасних комп'ютерних технологій.

Метою проведеного аналізу є з'ясування позитивних і негативних тенденцій стану досліджуваної проблеми і пошук можливих напрямків щодо оптимізації діяльності підприємства.

Практична частина роботи повинна доповнюватися таблицями, рисунками, графіками, формулами, моделями і т.д. Обсяг практичної частини - 15-20 сторінок.

За результатами дослідження повинні бути обґрунтовані рекомендації, які вміщуватимуть конкретні шляхи щодо усунення виявлених недоліків та
удосконалення роботи досліджуваного об'єкту, також запропоновані обґрунтовані розрахунки соціально-економічного ефекту від впровадження запропонованих заходів.

Економічна характеристика (підприємства) повинна відображати функції і організаційну побудову організації, район її діяльності, особливості і основні економічні показники, які характеризують її роботу в порівнянні з аналогічними організаціями (підприємствами) міста, області, функції і організацію маркетингової діяльності підприємства (організації). Разом з тим, використовують фактичні дані про роботу підприємства, які отримують при наявності дозволу керівника підприємства, про що свідчить відповідна справка, зразок якої міститься в додатку Є.

Аналіз апарату управління маркетинговою діяльністю підприємства, моделі організації маркетингу на підприємстві, розрахунки, прогнози і їх обґрунтування є центральною частиною курсової роботи, який відоб­ражає методику і результати виконаної роботи. Це питання повинно викладатися най­більш докладно і послідовно. Тут повинні описуватися всі проміжні і заключні резуль­тати, в тому числі результати негативні. Методика і маркетингові дослідження повинні викладатися докладно з обґрунтуванням її вибору. Вказується ціль, викладається її сутність, оцінюється точність і достовірність отриманих даних і зіставляється з теоретичними даними. Цей розділ роботи затверджується трактуванням отриманих резуль­татів і описом їх можливого використання. Отри­мані в ході роботи математичні залежності рекомендується ілюструвати при­кладами конкретного розрахунку.

Висновки і пропозиції повинні містити оцінку результатам роботи в тому числі з точки зору їх відповідності цілям курсової роботи. Висновки є логічним продовженням аналізу теоретичного і практичного матеріалу попередніх розділів. Їх слід розміщувати на окремих аркушах. Текст висновків, повинен містити об'єктивну оцінку отриманих результатів роботи та визначеної мети. Обсяг висновків - до 5 сторінок.

На підставі отриманих висновків у роботі слід викласти пропозиції і
рекомендації щодо ефективного використання результатів досліджень
матеріальних, фінансових і трудових ресурсів підприємства. Рекомендації
повинні бути обґрунтованими з точки зору соціальної, економічної та техніко-технологічної ефективності. Висновки і пропозиції є завершальною частиною роботи і у значній мірі визначають якість курсової роботи.

Перелік літератури вивчає всі використані джерела, які розміщуються в порядку з'явлення посилання в тексті роботи чи по їх значенню в алфавітному порядку. Відомості про книги (монографії, посібники, довідники і інші) повинні містити: прізвище і ініціали автора, заголовок статті, назву видання (журналу), назву серії (якщо така є), рік випуску, номер видання (журналу), сторінки на яких розміщена стаття (Додаток Ж).

Під час виконання курсової роботи студент повинен обов’язково дослідити відповідну нормативну базу по темі дослідження (закони, укази, постанови, розпорядження директивних органів, інструктивні листи, які регулюють діяльність подібних підприємств в Україні). Проаналізувати ступінь дослідження даного питання в економічній літературі вітчизняних та закордонних авторів.

Розкриваючи тему дослідження, необхідно як можна більш повно використати матеріали щорічних статистичних довідників, а також первинний статистичний матеріал в рамках досліджуваного питання. Ціле направлене та глибоке вивчення літературних, офіціальних, відомчих та статистичних джерел дає можливість вияснити сучасний стан більш важливих питань по темі курсової роботи та рівень їх розробки, визначити методику досліджень, а також об’єм та характеристику необхідної інформації для її виконання.

Перелік літератури, що використовувалась в процесі виконання курсової роботи, розміщується після висновків і пропозицій на окремих аркушах у відповідності до стандартів з бібліотечної та видавничої справи.

Додатки оформляються як продовження курсової роботи на подальших сторінках. Кожним разом додаток починається з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, який розташовують зверху. Додатки потрібно розміщувати у порядку появи посилань на них у тексті. Кожний додаток має починатись з нової сторінки. Додатки позначають посередині рядка прописними літерами (А,Б,В...). Наприклад, «Додаток А». Далі, симетрично тексту, друкується заголовок Додатка. Коли літер алфавіту не вистачає для нумерації додатків (згідно з вимогами стандарту літери Є, З, І, ї, Й, О, Ч, Ь не використовуються), пропонується використовувати загальноприйняту систему: за додатком Я слідують додатки АА, АБ, АВ і т. д. Додатки повинні мати спільну з рештою роботи наскрізну нумерацію сторінок.

Якщо додаток являє собою документ, який має самостійне значення і оформляється згідно з вимогами до документа даного виду, а перед його копією вкладають аркуш, на якому посередині друкують «ДОДАТОК» - та його найменування.

Сторінки копії документа нумерують, продовжуючи наскрізну нумерацію сторінок роботи, незважаючи на власну нумерацію сторінок документа.