Студопедия — Основні економічні характеристики галузі
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Основні економічні характеристики галузі






Розмір ринку. У 2008/2009 маркетинговому році (МР) виробництво борошна склало 2,6 млн.т [ 4].

Масштаб конкуренції. Національний.

Темпи зростання. Практично за всі роки незалежності український ринок борошна був замкнений усередині себе, і всі рухи, що відбуваються в даному сегменті, були нерозривно пов'язані зі зміною внутрішньої кон'юнктури й споживчим попитом, який знижувався рік у рік через зниження чисельності населення. У табл. 2.1 наведено дані з обсягів виробництва борошна.

Таблиця 2.1 - Виробництво борошна в Україні в 2004/05-2008/09 МР, тонн [ 9].

Найменування 2004/05 2005/06 2006/07 2007/08 2008/09
Борошно всього     2479 575    
у т.ч. борошно пшеничне   2 272872 2269 429    
борошно житнє          
інше          

 

Складності з реалізацією українського борошна виникли багато в чому через перенасичення ринку продуктами переробки. При цьому досить серйозно «пошкодувала картину» продажів фінансова криза.

Споживачі. Основними споживачами борошна є виробники хлібобулочних, макаронних і кондитерських виробів. Частка борошна реалізується через роздрібну торгівлю безпосередньо населенню.

Основною причиною зниження попиту на борошно виробники називали зменшення купівельної здатності населення, що привело до закриття частини невеликих приватних пекарень, кондитерських цехів та ін., а також зниженню обсягів закупівель із боку великих виробників хлібобулочних виробів.

Виробничі потужності зернопереробних підприємств представлені у всіх регіонах країни, проте лідерами з виробництва борошна в Україні являються Київська, Донецька, Дніпропетровська, Харків­ська, Одеська області. В той же час лідируючими регіонами по збору зернових традиційно являються Одеська, Полтавська, Дніпропетровська і Кіровоградська області, а по виробництву хлібопродуктів – Київ, Донецька, Дніпропетровська Харківська області. Таким чином, найбільші об'єкти даної галузі територіально розташовані між основними джерелами сировини (зерна) і основними споживачами готової продукції, що сприяє мінімізації транспортних витрат.

Кількість конкурентів. Підприємства-виробники борошна залежно від виробничої потужності умовно ді­ляться на три групи: промислові (від 100 т/доб); сільгосппризначення (30-100 т/доб); малогабаритні (до 30 т/доб). У 2008 році кількість підприємств, які ви­робляли борошно в Україні, склала 572, з них 90 виробляли борошно житнє. За підсумками 2008 року, згідно оперативним даним, по виробництву борошна відзвітувало 587 підприємств, зокрема 72 підприємства по виробництву борош­на житнього.

За підсумками 2008 року найбільшими виробниками борошна були: ВАТ "Київмлин" (216,51 тис. т), Дніпропетровський МК (116,84 тис.т), ДП "Новопокровській КХП" (101,67 тис.т), ЗАТ "Донецький КХП №1", ВАТ "Сімферопольський КХП", Луганськ-млин, ВАТ "Він­ницький КХП №2", ДП "Куліндоровський КХП", Херсонський КХП, Миколаївський КХП [8]. На частку лідерів (ТОП-10) по виробництву борошна доводиться 34,5 % всього обсягу борошна, виробленого на території країни.

Слід також зазначити один з найбільш важливих факторів розвитку борошномельної галузі останніх років: зменшення чисельності діючих підприємств, концентрація виробництва. Так, загальна кількість промислових борошномельних підприємств скоротилася за п'ять років на 16% - з 599 до 506. Не відстають у даному аспекті й основні підприємства - споживачі борошна: хлібопекарські й макаронні підприємства. Число перших скоротилося за 5 років на 18% - з 923 до 758, а макаронних - з 334 до 169, тобто на 49%.

Легкість потрапляння у галузь. Вхід до галузі потребує великих маркетингових зусиль через дуже тісні інтеграційні зв’язки та значних капіталовкладень у сучасне технологічне обладнання.

Характеристика продукції. При переробці зерна пшениці виробляється борошно вищого, першого та другого сорту. Його вихід визначається сортністю млива. Відходами борошномельного виробництва (побічною продукцією) є висівки, що йдуть на корм скоту у складі комбікормів.

Діапазон цін на продукцію дуже широкий. Якісні показники продукції, виробленої за держстандартами, можуть коливатися між верхньою та нижньою межами критеріїв, що й призводить до розбіжностей у вартості борошна.

Технологія. Сьогодні в галузі працюють як нові підприємства, які використовують сучасне технологічне обладнання, так і підприємства, що були побудовані ще у часи СРСР. Сучасному технічному рівню, що забезпечує стабільну якість і низьку собівартість борошна, у нашій країні відповідає близько 2/3 від загальної кількості працюючих промислових підприємств.

За оцінками фахівців, не менш третини діючих на сьогодні підприємств мають усі передумови до завершення своєї діяльності вже в найближчій перспективі.

Експорт борошна. Експорт борошномельної продукції в 2004/2007 роках був украй низок, становлячи менш 1% від обсягів експорту зерна (табл. 2.2).

Таблиця 2.2 - Експорт борошна в Україні в 2004/05-2008/09 МР, тонн [ 9].

Найменування 2004/05 2005/06 2006/07 2007/08 2008/09
Борошно всього 16 803 18 480 17 853   226 338
у т.ч. борошно пшеничне   14 324 14 716 222 753  
борошно житнє   2 920     2300,2
інше     2 173    

І тільки обмеження експорту зерна (квотування) в сезоні 2007/08 МР призвело до стрімкого зростання експорту борошна як в абсолютних так і в відносних обсягах (доля експорту борошна становила рекордні 20% від загального експорту зернової продукції). В 2007/08 МР при загальному обсязі виробництва борошна 2,833 тис. тонн, його експорт склав 225,7 тис. тонн. У загальному обсязі експорту більш ніж суттєво превалює пшеничне борошно - 95%.

Скасування обмежень на експорт зерна в сезоні 2008/09 МР і рекордний експорт пшениці в 12,7 млн. тонн не тільки не зменшили експорту борошна, але навіть небагато його збільшили - до 226,3 тис. тонн. Правда, частка борошняного експорту стосовно експорту пшениці склала вже лише 2% (Традиційно, частка світової торгівлі пшеничного борошна стосовно торгівлі пшеницею становить 7-8%.) [ 9].

Виробництво та експорт пшеничних висівок. Висівки, будучи побічним продуктом борошномельного виробництва, безпосередньо пов'язані з рівнем виготовлення борошна. Близько 90% виробленого борошна в Україні становить борошно пшеничне. Отже, і близько 90% вироблених в Україні висівок – пшеничні.

Обсяги виробництва борошна щорічно зменшуються. У той же час, при розгляді динаміки виробництва висівок подібної тенденції не відзначається. Якщо в 2006 році в порівнянні з 2005-м виробництво борошна знизилося на 9,8%, а висівок – на 1,9%, то в 2007 році в порівнянні з 2006-м при зниженні обсягів виробництва борошна на 3,6%, виробництво висівок виросло на 10,1% - рис.2.1.

Рис. 2.1 – Обсяг виробництва борошна й висівок в Україні в 2004-2008 рр., тис. тонн

При цьому спостерігається зменшення відсотка витягу борошна із зерна й, відповідно, збільшення виходу висівок.

Серед регіонів України втримують лідерство по проведенню борошна й, відповідно, висівок Київська, Донецька, Дніпропетровська й Харківська області.

За підсумками 2008 року на частку 10 підприємств-лідерів галузі доводиться 32% усього обсягу зроблених в Україні висівок. В основному, ці ж підприємства очолюють рейтинг борошномельних підприємств.

Потреби внутрішнього ринку України в висівках практично повністю забезпечуються власним виробництвам.

Основними внутрішніми споживачами українських висівок є вітчизняні комбікормові заводи, незначна частина використовується в медичних цілях. Частка експортованих висівок у період 2006-2008 роки виросла з 29 до 42%.

Перспективи розвитку ринку висівок України:

Погрози:

Ø Ріст числа гравців на українському ринку висівок; посилення конкуренції.

Ø Прогнозоване зниження обсягів виробництва борошна в чинність сформованих факторів (головним з яких є скорочення населення України) і як наслідок, скорочення обсягів виробництва висівок.

Можливості:

Ø Разом з тим, на тлі досить стабільного зростання виробництва комбікормів буде залишатися стабільним внутрішній попит на висівки.

Ø Не менш стабільним буде й попит на гранульовані висівки з боку експортерів, обумовлений ростом цін на фуражні зернові.

Немаловажним фактором є також і те, що експортуються тільки гранульовані висівки, а грануляція дозволяє завантажити виробничі потужності. До того ж, якісна гранульована продукція коштує дорожче, чим висівки без грануляції, які здобувають учасники внутрішнього ринку.

Підводячи чортові, можна спрогнозувати, що інтерес до даного сегмента ринку, як внутрішніх, так і експортно-орієнтованих компаній, буде залишатися стабільним.

Аналіз конкурентного середовища. Вхід в галузь дуже складний, оскільки ринок України сповна насичений даною продукцією. Складність пояснюється тенденцією витіснення дрібних виробників крупними промисловими підприємствами, що з кожним роком придбає крупніші масштаби. Продовжується концентрація і укрупнення ринку.

Бар'єри входу у галузь доповнюються бар'єрами виходу, бо хлібопереробному підприємс­тву важко змінити профіль діяльності.

Конкурентна позиція основних фірм. На сьогодні в Одеській області розташовані такі підприємства зернопереробної промисловості: Білгород-Дністровський КХП; Березінський КХП; Буяликський КХП; Затішанське ХПП; Ізмаїльський елеватор; Килійський елеватор; Кульовчанське ХПП; Куліндоровський КХП; Любашовський елеватор; Овідіопільське ХПП; Ренійський елеватор; Саратський КХП.

У десятці лідерів галузі восьме місце за результатами 2008 року посідає основний конкурент Одеського КХП на території Одеської області – Куліндоровський КХП з обсягами виробництва борошна у розмірі 63,7 тис.тонн.

ДП ''Куліндоровський КХП'' - сучасне, високомеханізоване і автоматизоване підприємство системи держрезерву, яке займається виробництвом борошна, комбікормів, зберіганням зерна і наданням послуг з доставки продукції в різні регіони України. В 2008 році став основним постачальником борошна для провідної на ринку міста Одеси компанії по виготовленню хлібобулочних виробів – «Одеський коровай», якому раніш постачав борошно Одеський КХП.

Перспективи галузі і її загальна привабливість. На світовому ринку Україна має більше переваг, чим експортери інших країн, не в останню чергу через наявність виходів до Чорного моря. Також українські виробники мають можливість задовольняти вимоги за якістю продукції, які пред'являють клієнти. На вартість борошна впливають дві базових складових - це курс долару і ціни на пшеницю.

Висновок: Ключовими факторами успіху у зернопереробної галузі є:

· наявність стабільного попиту на продукцію підприємства, пошук надійних партнерів-споживачів зернопереробної продукції;

· орієнтація реалізації продукції (борошно, висівки) на зовнішній ринок;

· наявність сучасної технології та технологічного обладнання. Технічне оснащення діючих підприємств уже сьогодні є істотним лімітуючим фактором їх подальшого існування. Без сучасного ресурсозберігаючого технологічного обладнання виготовляти якісний та рентабельний продукт неможливо.

  1. Перспективи галузі залежать від розвитку світового ринку зерна: урожайності, валових зборів та ціни пшениці.
  2. На фоні негативної динаміки чисельності населення єдиним можливим фактором зростання виробництва борошна є його активний експорт.
  3. Для завантаження потужностей та отримання прибутку важливим напрямком діяльності є грануляція висівок з подальшим продажем їх на експорт.

 







Дата добавления: 2015-08-12; просмотров: 1053. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...

Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

СИНТАКСИЧЕСКАЯ РАБОТА В СИСТЕМЕ РАЗВИТИЯ РЕЧИ УЧАЩИХСЯ В языке различаются уровни — уровень слова (лексический), уровень словосочетания и предложения (синтаксический) и уровень Словосочетание в этом смысле может рассматриваться как переходное звено от лексического уровня к синтаксическому...

Плейотропное действие генов. Примеры. Плейотропное действие генов - это зависимость нескольких признаков от одного гена, то есть множественное действие одного гена...

Методика обучения письму и письменной речи на иностранном языке в средней школе. Различают письмо и письменную речь. Письмо – объект овладения графической и орфографической системами иностранного языка для фиксации языкового и речевого материала...

Тема: Составление цепи питания Цель: расширить знания о биотических факторах среды. Оборудование:гербарные растения...

В эволюции растений и животных. Цель: выявить ароморфозы и идиоадаптации у растений Цель: выявить ароморфозы и идиоадаптации у растений. Оборудование: гербарные растения, чучела хордовых (рыб, земноводных, птиц, пресмыкающихся, млекопитающих), коллекции насекомых, влажные препараты паразитических червей, мох, хвощ, папоротник...

Типовые примеры и методы их решения. Пример 2.5.1. На вклад начисляются сложные проценты: а) ежегодно; б) ежеквартально; в) ежемесячно Пример 2.5.1. На вклад начисляются сложные проценты: а) ежегодно; б) ежеквартально; в) ежемесячно. Какова должна быть годовая номинальная процентная ставка...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.011 сек.) русская версия | украинская версия