Природне освітлення. Нормування. Розрахунок
до практичної роботи з курсу “Охорона праці в галузі”
1.Теоретичні відомості
Природне освітлення – це освітлення приміщень світлом неба (прямим і відбитим), яке проходить крізь світлові прорізи в зовнішніх огороджуючих конструкціях
Приміщення з постійним перебуванням людей повинно мати, як правило, природне освітлення (в окремих випадках, визначених ДБН допускається проектування приміщень без природнього освітлення). Природне освітлення (ПО)поділяється на: бокове (одно - або двостороннє), що здійснюється через світлові отвори (вікна) в зовнішніх стінах; верхнє, що здійснюється через ліхтарі та отвори в дахах і перекриттях; комбіноване – це поєднання верхнього та бокового освітлення.
Природне освітлення має важливе фізіолого - гігієнічне значення для працівників. Воно сприятливо впливає на органи зору, стимулює фізіологічні процеси, підвищує обмін речовин та покращує розвиток організму в цілому. Сонячне випромінювання зігріває та знезаражує повітря, очищуючи його від збудників багатьох хвороб. ПО по відношенню до штучного не вимагає затрат на експлуатацію.
Природне освітлення має такі недоліки:
- змінюється протягом доби та року, в різну погоду;
- нерівномірно розподіляється по площі приміщень;
- за незадовільної його організації може спричинити засліплення органів зору.
На рівень освітленості приміщення впливають такі чинники: світловий клімат, площа та орієнтація світлових отворів; ступінь чистоти скла у світлових отворах; колір стін та стелі приміщення; глибина приміщення; наявність предметів, що заступають вікно як із середини так і ззовні приміщення.
Оскільки природне освітлення непостійне впродовж дня, кількісна його оцінка проводиться за відносним показником – коефіцієнтом природної освітленості (КПО):
 ,
де  - освітленість в даній точці заданої площини (робочому місці) всередині приміщення;
 - освітлення ззовні приміщення на цій же горизонтальній площині світлом повністю відкритого небосхилу.
Фактичний КПО визначають відношенням заміряної освітленості на робочому місці у виробничому приміщенні  до одночасної освітленості зовні приміщення  у горизонтальній площині при відкритому небосхилі (щоб ніщо не затінювало фотоелемент люксметра) і дифузному світлі (сонце закрите хмарою)
За умовну робочу поверхню приймається горизонтальна поверхня на висоті 0,8 м від підлоги
Нормоване значення КПО визначається за формулою
eн = е0 x m
де е0 – нормоване значення КПО, яке задається „Державними будівельними нормами” (ДБН В.2.5.28-2006) в залежності від розряду виконуваних робіт. В основу визначення КПО також покладено розмір об’єкта розпізнавання;
ДБН встановлюють 8 розрядів зорової роботи:
І –найвищої точності при мінімальному еквівалентному розмірі об'єкта розрізнення менше 0,15 мм
ІІ –дуже високої точності (мінімальн. еквівалент. розмір об'єкта розрізнення від 0,15 до 0,30 мм )
ІІІ – високої точності (мінімальн. еквівалент. розмір об'єкта розрізнення від 0,30 до 0,50 мм )
ІV –середньої точності (мінімальн. еквівалент. розмір об'єкта розрізнення від 0,5 до 1,00 мм )
V –малої точності (мінімальн. еквівалент. розмір об'єкта розрізнення від 1,0 до 5 мм )
VІ –груба (мінімальн. еквівалент. розмір об'єкта розрізнення більше 5 мм )
VIІ –робота з матеріалами, які світяться (мінімальн. еквівалент. розмір об'єкта розрізнення більше 5 мм )
VIIІ –загальне спостереження за ходом процесу (незалежно від мінімальн. еквівалент. розмір об'єкта розрізнення, фону та контрасту )
 – коефіцієнт світлового клімату, який враховує особливості світлового клімату. Світловий клімат – сукупність умов природного освітлення і даній місцевості (освітленість на горизонтальній та різноорієнтованих вертикальних поверхнях, створювана прямим і розсіяним світлом сонця, тривалість сонячного сяйва і альбедо підстилаючої поверхні) за період понад 10 років;
Для бокового освітлення КПО»0,5-3,5%, а для верхнього та комбінованого КПО»1,0-10%.
Мінімальне значення КПО нормується у виробничих приміщеннях в точці, розташованій на перетині вертикальної площини характерного перерізу приміщення і умовної робочої поверхні (при двосторонньому боковому, верхньому та комбінованому освітленні) або в точці перетину умовної робочої поверхні та вертикальної площини перерізу на відстані 1 м від стіни, найбільше віддаленої від світлових прорізів.
У виробничих приміщеннях із зоровою роботою І-ІІІ розрядів слід використовувати суміщене освітлення, хоча допускається застосовувати верхнє природне освітлення при нормованих значеннях КПО відповідно 10 % для І розряду, 7% – для ІІ розряду і 5% для ІІІ.
Розрахунок природного освітлення полягає у визначенні площі світлових отворів (вікон, ліхтарів) у відповідності нормованих значень КПО.
Площа вікон при боковому освітленні визначається за допомогою наступного співвідношення:
 ,
Площа вікон при верхньому освітленні визначається за допомогою наступного співвідношення
де Sв – площа світлових отворів (вікон чи ліхтарів), які є в зовнішніх стінах освітлюваного приміщення  ;
 – площа підлоги приміщення,  ;
 – нормоване значення КПО для заданого світлового клімату;
 – коефіцієнт запасу; (таблиця 2 методичних вказівок до лаб роботи № 7)
 – коефіцієнт світлової характеристики вікон за табл. 1;
 – коефіцієнт, що враховує затінення вікон будівлями, що стоять навпроти за табл. 2-1;
 – коефіцієнт, що враховує підвищення КПО при боковому освітленні завдяки світлу, відбитому від поверхонь приміщення та поверхневого шару, що прилягає до будівлі.
  – загальний коефіцієнт світлопропускання вікна, який дорівнює
 ,
де  – коефіцієнт пропускання світла матеріалом за табл. 3
 – коефіцієнт, який враховує втрати світла в оправі світлового отвору за табл. 3;
 – коефіцієнт, який враховує втрати в несучих конструкціях за табл. 3 (при бічному освітленні  );;
 – коефіцієнт, який враховує втрати в сонцезахисних пристроях за табл. 4;
 – коефіцієнт, який враховує втрати в захисній сітці,  .
 — світлова характеристика ліхтаря або світлового отвору в площині покриття, визначувана за табл. 6 і 7
 — коефіцієнт, що враховує тип ліхтаря, визначуваний по табл. 6
Необхідна кількість вікон nв = Sв / S1, де S1 – площа одного вікна.
Таблиця 0 Норми освітленості робочого місця
| Характеристика
зорової роботи
| Найменший або
еквівален-тний розмір об’єкту розрізнення, мм
| Розряд зорової
роботи
| Підрозряд
зорової
роботи
| Контраст
об’єкту з
фоном
| Характерис-
тика фону
| Штучне освітлення
| Природнє освітлення
| Сумісне освітленняние
| | Освітленість, люкс
| Поєднання нормованих
величин показника осліплення і коефіцієнта пульсанії
| КПО, е Н, %
| | при системі комбінованого освітлення
| при системі загального освітлення
| при верхньому і комбінованому освітленні
| при боко-вому освітленні
| при верхньому і комбінованому освітленні
| при боко-вому освітленні
| | всього
| в т. Ч. Від загального
| Р
| К п, %
| |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
Найвищої точності
| Менее 0,15
|
I
| а
| Малий
| Темний
| 5000 4500
|
| —
—
|
|
|
|
|
|
| | б
| Малий
Середній
| Середній
Темний
|
|
|
|
|
|
—
|
—
|
6,0
|
2,0
| | в
| Малий
Середній
Великий
| Світлий
Середній
Темний
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| | г
| Середній
Великий
«
| Світлий
«
Середній
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
Дуже високої точності
|
От 0,15 до 0,30
|
II
| а
| Малий
| Темний
|
|
| —
—
|
|
|
|
|
|
| | б
| Малий
Середній
| Середній
Темний
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| | в
| Малий
Середній
Великий
| Світлий
Середній
Темний
|
|
|
|
|
|
—
|
—
|
4,2
|
1,5
| | г
| Середній
Великий
«
| Світлий
Світлий
Середній
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
Високої точності
| От 0,30 до 0,50
|
III
| а
| Малий
| Темний
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| | б
| Малий
Середній
| Середній
Темний
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| | в
| Малий
Середній
Великий
| Світлий
Середній
Темний
|
|
|
|
|
| —
| —
| 3,0
| 1,2
| | г
| Середній
Великий
«
| Світлий
«
Середній
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
Середньої точності
| Св. 0,5
до 1,0
| IV
| а
| Малий
| Темний
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| | б
| Малий
Середній
| Середній
Темний
|
|
|
|
|
|
| 1,5
| 2,4
| 0,9
| | в
| Малий
Середній
Великий
| Світлий
Середній
Темний
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| | г
| Середній
Великий
«
| Світлий
«
Середній
|
—
|
—
|
|
|
|
|
|
|
| |
Малої точності
|
Св. 1 до 5
|
V
| а
| Малий
| Темний
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
б
| Малий
Середній
| Середній
Темний
| —
| —
|
|
|
|
|
|
1,8
|
0,6
| |
в
| Малий
Середній
Великий
| Світлий
Середній
Темний
| —
| —
|
|
|
|
|
|
|
| |
г
| Середній
Великий
«
| Світлий
«
Середній
|
—
|
—
|
|
|
|
|
|
|
| |
Груба (дуже малої точності)
|
Более 5
|
VI
|
| Незалежно від характеристик фону і контрасту об’єкта з фоном
|
—
|
—
|
|
|
|
|
|
1,8
|
0,6
| | Робота із світними матеріалами і виробами в гарячих цехах
|
Більше0,5
|
VII
|
| Незалежно від характеристик фону і контрасту об’єкта з фоном
|
—
|
—
|
|
|
|
|
|
1,8
|
0,6
| | Загальний нагляд за ходом виробничого процесу:
постійний
|
| VIII
| а
| Незалежно від характеристик фону і контрасту об’єкта з фоном
|
—
| —
|
|
|
|
|
| 1,8
| 0,6
| | періодичний при постійному перебуванні людей в приміщенні
|
б
| Незалежно від характеристик фону і контрасту об’єкта з фоном
|
—
|
—
|
|
—
|
—
|
|
0,3
|
0,7
|
0,2
| | періодичний при періодичному перебуванні людей в приміщенні
| в
| Незалежно від характеристик фону і контрасту об’єкта з фоном
|
—
|
—
|
|
—
|
—
|
0,7
|
0,2
|
0,5
|
0,2
| |
Загальний нагляд за інженерними комунікаціями
|
г
| Незалежно від характеристик фону і контрасту об’єкта з фоном
|
—
|
—
|
|
—
|
—
|
0,3
|
0,1
|
0,2
|
0,1
|
Таблиця 1 – Значення світлової характеристики вікон при боковому освітленні
Відношення довжини приміщення  до його глибини В
| Значення світлової характеристики  при відношенні глибини приміщення В до його висоти від рівня умовної робочої поверхні до верху вікна 
| |
| 1.5
|
|
|
|
| 7,5
|
| | 4 і більше
1,5
0,5
| 6,5
7,5
8,5
9,5
|
10,5
| 7,5
8,5
9,5
|
9,5
10.5
|
11.5
|
|
12.5
26,5
| 12.5
—
| Таблиця 2-1 – Значення коефіцієнта  ,що враховує затінювання вікон протистоячими будівлями залежно від відношення відстані між даною і протистоячою будівлею Р до висоти розташування карнизу протистоячої будівлі над підвіконням даного вікна Н Зд
| Р/НЗд
| КЗД
| | 0,5
1.5
3 і більше
| 1.7
1,4
1,2
1,1
|
 Таблиця 3 – Значення коефіцієнтів  ,  і 
| Вид світлопропускаючого матеріалу
| Значе-ння
| Вид палітурки
| Значе-ння
| Несучі конструкції покриттів
| Значе-ння 
| | Скло віконне листове:
одинарне
подвійне
потрійне
Стекло вітринне завтовшки 6 — 8 мм
Скло листове армоване
Скло листове візерунчасте
Стекло листове із спеціаль ними властивостями:
сонцезахисне
контрастне
Органічне скло:
прозоре
молочне
Порожнисті скляні блоки:
світлорозсіюючі
світлопрозорі
Склопакети
|
0,9
0,8
0,75
0,8
0,6
0,65
0,65
0,75
0,9
0,6
0,5
0,55
0,8
| Палітурки для вікон і ліхтарів промислових будівель:
а) дерев'яні:
одинарні
спарені
подвійні роздільні
б) сталеві:
одинарні, що відкриваються
одинарні глухі
подвійні, що відкриваються
подвійні глухі
Палітурки для вікон житлових. громадських і допоміжних будівель:
а) дерев'яні: одинарні
спарені подвійні роздільні з потрійним склінням
б) металеві:
одинарні
спарені
подвійні роздільні
з потрійним склінням
Склозалізобетонні панелі з порожнистими скляними блоками при товщині шва:
20 мм і менш
більше 20 мм
|
0,75
0,7
0,6
0,75
0,9
0,6
0,8
0,8
0,75
0,65
0,5
0,9
0,85
0,8
0,7
0,9
0,85
| Сталеві ферми
Залізобетонні й дерев'яні ферми і арки
Балки й рами суцільні при висоті перетину:
50 см і більше
менше 50 см
| 0,9
0,8
0,8
0,9
| Примітка: Значення коефіцієнтів  і для профільного скла і конструкцій з нього приймати відповідно до “Вказівок з проектування, монтажу і експлуатації конструкцій з профільного скла”.
Таблиця 4 – Значення коефіцієнта 
| Сонцезахисні пристрої, вироби і матеріали
| Коефіцієнт, що враховує втрати світла в сонцезахисних пристроях, 
| | 1. Регульовані жалюзі, що збираються в штори (міжскляні, внутрішні, зовнішні)
2. Стаціонарні жалюзі й екрани із захисним кутом не більше 45° при розташуванні пластин жалюзі або екранів під кутом 90° до площини вікна:
горизонтальні
вертикальні
3. Горизонтальні козирки:
із захисним кутом не більше 30°
із захисним кутом від 1°5 до 45° (багатосхідчасті)
|
0,65
0,67
0,8
0,9 – 0,6
|
Таблиця 5 – Значення коефіцієнта
| Відношення висоти приміщення, що приймається від умовної робочої поверхні до нижньої грані скління Нф, до ширини прольоту l1
| Значення коефіцієнта
| | Середньозважений коефіцієнт відбиття стелі, стін і підлоги
| 
| 
| 
| | Кількість прольотів
| |
|
| 3 і більше
|
|
| 3 і більше
|
|
| 3 і більше
| |
0,75
0,5
0,25
| 1,7
1,5
1,45
1,4
1,35
| 1,5
1,4
1,35
1,3
1,25
| 1,15
1,15
1,15
1,15
1,15
| 1,6
1,4
1,35
1,3
1,25
| 1,4
1.3
1,25
1,2
1.15
| 1,1
1,1
1,1
1,1
1,1
| 1,4
1,3
1,25
1,21,5
| 1,1
1,1
1,1
1,1
1,1
| 1,05
1,05
1.05
1,05
1,05
| Таблиця 6 – Значення коефіцієнта Кф
| Тип ліхтаря
| Значення коефіцієнта 
| | Світлові отвори в площині покриття, стрічкові
Світлові отвори в площині покриття, штучні
Ліхтарі з похилим двостороннім засклінням (трапецієвидні)
Ліхтарі з вертикальним двостороннім засклінням (прямокутні)
Ліхтарі з одностороннім похилим засклінням (шеди)
Ліхтарі з одностороннім вертикальним засклінням (шеди)
|
1,1
1,15
1,2
1,3
1,4
|
Таблиця 7 – Значення світлової характеристики ліхтарів (прямокутних, трапецевидних і шед) 
| Тип ліхтарів
| Кількість прольотів
| Значення світлової характеристики ліхтарів 
| |
|
| Відношення довжини приміщення до ширини прольоту
| |
|
| від 1 до 2
| від 2 до 4
| більше 4
| |
|
| Відношення висоти приміщення H до ширини прольоту
|
|
| від 0,2 до 0.4
| від 0,4
до 0,7
| від 0,7 до 1
| від 0,2
до 0,4
| від 0,4 до 0,7
| від 0.7 до 1
| від 0,2 до 0,4
| від 0,4
до 0,7
| від 0,7 до 1
| | З вертикальним двостороннім засклінням (прямокутні, М-образні)
|
3 і більше
| 5,8
5,2
4,8
| 9,4
7,5
6,7
|
12,8 11.4
| 4,6
3,8
| 6,8
5,1
4,5
| 10,5
7,8
6,9
| 4.4
3,7
3,4
| 6,4
6.4
| 9,1
6,5
5,6
| | З похилим двостороннім склінням
|
3 і більше
| 3,5
3.2
| 5.2
4,4
| 5,2
5,3
4,7
| 2,8
2,5
2,35
| 3,8
2,7
| 4.7 4,1 3,7
| 2.7
2,3
2,1
| 3.6 2,7 2,4
| 4,1
3,4
| | З вертикальним одностороннім склінням (шеди)
|
3 і більше
| 6,4
6,1
| 10,5
6.5
| 15,2
8,2
| 5,1 4.7 4
| 7,6
5,5
4,3
|
6,6
| 4,9
4,35
3.6
| 7,1
5 3,8
| 8,5
5,5
4,1
| | З похилим одностороннім склінням (шеди)
|
3 і більше
| 3,8
2,7
| 4,55
4,3
3,7
| 6,8
5,7
5,1
| 2,9 2,3 2.2
| 3,4
2.9
2,5
| 4,5
3,5
3.1
| 2,5
2,1
5 2
| 3,2
2,65
2,25
| 3,9
2,9
2,5
| Таблиця 8 – Значення коефіцієнта 
| Відношення глибини приміщення S до висоти від рівня умовної робочої поверхні до верху вікна h1
| Відношення відстані розрахункової точки від зовнішньої стіни до глибини приміщення В
| Значення  при бічному освітленні
| Значення  при бічному двосторонньому освітленні
| Середньозважений коефіцієнт відбиття  стелі, стін і підлоги
| | 0,5
| 0,4
| 0,3
| 0,5
| 0,4
| 0,3
| | Відношення довжини приміщення до його глибини
| | 0,5
|
| 2 і
більше
| 0,5
|
| 2 і більше
| 0,5
|
| 2 і більше
| 0,5
|
| 2 і більше
| 0,5
|
| 2 і більше
| 0,5
|
| 2 і більше
| |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| | Від 1 до 1,5
| 0,1
0,5
| 1,05 1,4
2,1
| 1,05 1,3 1,9
| 1,05 1,2
1,5
| 1,05 1,2 1,8
| 1,05 1,15 1,6
|
1,1
1,3
| 1,05 1,2 1,4
|
1,1 1,3
|
1,1
1,2
| 1,05 1,35 1,6
| 1,05 1,25 1,4
| 1,05
1,15
1,25
| 1,05 1,15
1,45
| 1,05 1,1 1,3
|
1,1
1,15
| 1,05 1,1 1,25
|
1,1
1,15
|
1,1
1,1
|  Більше 1,5 до 2,5
|
0,3
0,5
0,7
| 1,05 1,3 1,85 2,25
3,8
| 1,05 1,2 1,6
3,3
| 1,05
1,1
1,3
1,7
2,4
| 1,05 1,2 1,5 1,7
2,8
| 1,05 1,15 1,35 1,6 2,4
| 1,05
1,1
1,2
1,3
1,8
| 1,05 1,15 1,3 1,55 2
|
1,1 1,2 1,35 1,8
|
1,05 1,1
1,2
1,5
| 1,05
1,3
1,8
2,1
2,35
| 1,05 1,2 1,45 1,75 2
| 1,05
1,1
1,25
1,5
1,6
| 1,05 1,2
1,4 1,75 1,9
| 1,05 1,15
1,25 1,45 1,6
| 1,05
1,1
1,15 1,2
1,5
| 1,05 1,15
1,25 1,3 1,5
|
1,1
1,15 1,25 1,35
|
1,05
1,1
1,2
1,2
| | Більше 2,5 до 3,5
| 0,1
0,2
0,3
0,4
0,5
0,6
0,7
0,8
0,9
| 1,1
1,15
1,2
1,35
1,6
2,6
3,6
5,3
7,2
| 1,05
1,1
1,15
1,25
1,45
1,75
2,2
3,1
4,2
5,4
| 1,05
1,05
1,1
1,2
1,3
1,45
1,7
2,4
4,3
| 1,05
1,1
1,15
1,2
1,35
1,6
1,9
2,4
2,9
3,6
|
1,1
1,1
1,15
1,25
1,45
1,7
2,2
2,45
3,1
|
1,05
1,1
1,1
1,2
1,3
1,4
1,55
1,9
2,4
|
1,05
1,1
1,15
1,25
1,4
1,6
1,9
2,2
2,6
|
1,05
1,1
1,1
1,15
1,3
1,5
1,7
1,85
2,2
|
1,05
1,05
1,1
1,1
1,2
1,3
1,4
1,5
1,7
| 1,1
1,15
1,2
1,35
1,5
1,8
2,25
2,8
3,65
4,45
| 1,05
1,1
1,15
1,2 1,4
1,6
1,9
2,4
2,9
3,35
| 1,05
1,05
1,1
1,2
1,25
1,35
1,45
1,9
2,6
2,65
| 1,05
1,1
1,15
1,2
1,3
1,5
1,7
1,9
2,2
2,4
|
1,1
1,1
1,15
1,2
1,35
1,5
1,6
1,9
2,1
|
1,05 1,1
1,1
1,15 1,2
1,25
1,3
1,5
1,6
|
1,05
1,1
1,1
1,2
1,35
1,5
1,65
1.8
|
1,05
1,1
1,1
1,1
1,25
1,4
1,5
1,6
1,7
|
1,05
1,05
1,1
1,1
1,15
1,2
1,25
1,3
1,4
|
Стандартні розміри віконних блоків та їх позначення
|
| Ширина, мм
| | Висота, мм
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
| 6-6
| 6-7
| 6-9
| 6-12
| 6-13
| 6-15
| -
| -
| -
| -
| |
| 9-6
| 9-7
| 9-9
| 9-12
| 9-13
| 9-15
| -
| -
| -
| -
| |
| 12-6
| 12-7
| 12-9
| 12-12
| 12-13
| 12-15
| 12-18
| 12-21
| 12-24
| 12-27
| |
| 13-6
| 13-7
| 13-9
| 13-12
| 13-13
| 13-15
| 13-18
| 13-21
| 13-24
| 13-27
| |
| 15-6
| 15-7
| 15-9
| 15-12
| 15-13
| 15-15
| 15-18
| 15-21
| 15-24
| 15-27
| |
| -
| 18-7
| 18-9
| 18-12
| 18-13
| 18-15
| 18-18
| 18-21
| 18-24
| 18-27
| |
| -
| 21-7
| 21-9
| 21-12
| 21-13
| 21-15
| 21-18
| 21-21
| 21-24
| 21-27
| |
| -
| 22-7
| 22-9
| 22-12
| 22-13
| 22-15
| 22-18
| -
| -
| -
| |
| -
| 24-7
| 24-9
| 24-12
| 24-13
| 24-15
| 24-18
| -
| -
| -
| |
| -
| -
| 28-9
| 28-12
| 28-13
| 28-15
| 28-18
| -
| -
| -
|
Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...
|
ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МЕХАНИКА Статика является частью теоретической механики, изучающей условия, при которых тело находится под действием заданной системы сил...
|
Теория усилителей. Схема Основная масса современных аналоговых и аналого-цифровых электронных устройств выполняется на специализированных микросхемах...
|
Логические цифровые микросхемы Более сложные элементы цифровой схемотехники (триггеры, мультиплексоры, декодеры и т.д.) не имеют...
|
|
Экспертная оценка как метод психологического исследования Экспертная оценка – диагностический метод измерения, с помощью которого качественные особенности психических явлений получают свое числовое выражение в форме количественных оценок...
В теории государства и права выделяют два пути возникновения государства: восточный и западный Восточный путь возникновения государства представляет собой плавный переход, перерастание первобытного общества в государство...
Закон Гука при растяжении и сжатии
Напряжения и деформации при растяжении и сжатии связаны между собой зависимостью, которая называется законом Гука, по имени установившего этот закон английского физика Роберта Гука в 1678 году...
|
|
Устройство рабочих органов мясорубки Независимо от марки мясорубки и её технических характеристик, все они имеют принципиально одинаковые устройства...
Ведение учета результатов боевой подготовки в роте и во взводе Содержание журнала учета боевой подготовки во взводе. Учет результатов боевой подготовки - есть отражение количественных и качественных показателей выполнения планов подготовки соединений...
Сравнительно-исторический метод в языкознании сравнительно-исторический метод в языкознании является одним из основных и представляет собой совокупность приёмов...
|
|
