Додаток 3

Міністерство освіти і науки України

Київський професійно-педагогічний коледж

імені Антона Макаренка

 

Звіт

про виконання практико орієнтованого завдання на тему: «Упровадження методу проектів у підготовці автослюсарів»

 

 

Виконав(ла): студент(ка) групи

 

Київ -20__

Київський професійно-педагогічний коледж

імені Антона Макаренка

 

 

Завдання роботи:

Ø аналіз психолого-педагогічних джерел щодо запланованого дослідження;

Ø розробка навчально-методичних матеріалів щодо упровадження методу проектів у підготовці автослюсарів;

Ø визначення педагогічних умов упровадження методу проектів у підготовці автослюсарів.

 

 

Дата видачі завдання_________________

Термін виконання роботи______________

Керівник роботи _____________________

Керівник практики___________________

Виконавець роботи___________________

Аналіз

залікового уроку

студента(ки) групи _____________

_________________________________________

Організаційний бік уроку. Зазначити, чи вчасно практикант приходить в аудиторію, чи підготовлено посібники, обладнання, крейду, дошку, чи готові учні до уроку, санітарний стан аудиторії, чергування і загальний порядок.
Зміст уроку.Оцінюють глибину і науковість пояснень практиканта, чи наявний зв`язок з теорії з практикою, чи використовує він матеріал уроку з виховною метою, чи вдається до додаткового матеріалу, чи цікаво веде пояснення, чи застосовує засоби наочності, креслення, схеми, моделі. Чи змістовні відповіді учнів, як практикант ставить оцінки.
Виховна роль уроку. Чи використовує практикант зміст матеріалу з виховною метою, яка система його вимог. Чи прищеплює учням любов до праці, самостійної роботи, чи дотримуються вони правил поведінки. Чи звертає практикант увагу на поведінку учнів, взаємодопомогу, принциповість, діловитість, дисципліну.
Методичний напрямок уроку:а) керівник звертає увагу на методи опитування, прийоми активізації групи під час опитування, на те, скільки часу йде опитування, поглиблення знання під час опитування; б) ретельне вивчення методів і прийомів роботи педагога під час пояснення: чи уважно його слухають, якими прийомами досягає викладач розвитку мислення учнів, їхньої самостійності та індивідуальних здібностей; в) як застосовує наочні й технічні засоби навчання, як організовує досліди та практичні роботи;г) види домашніх завдань та їхня перевірка;д) ведення робочих записів, вироблення вміння складати конспекти, роботи креслення, схеми.
Особливості поведінки практиканта на уроці.Роль педагога-практиканта на уроці як організатора і ментора, його культури, мовлення, такту, одягу, манер, звичок, взаємин з учнями.

Загальна результативність уроку

Керівник практики _________________

Вступ

У зв'язку з соціально-економічними змінами в світі в сучасному суспільстві виникла потреба в активних, діяльних людях, які могли б швидко пристосовуватися до змінних трудових умов, виконувати роботу з оптимальними енерговитратами, здібних до самоосвіти, самовиховання, саморозвитку.

Серед найбільш важливих якостей сучасної людини виділяються активна розумова діяльність, критичність мислення, пошук нового, бажання і уміння набувати знань самостійно. Тим самим на освіту покладається функція, яка б сприяла розвитку самостійності і відповідальності особи, була б орієнтована на її саморозвиток, самоосвіту, самореалізацію.

Отже, як справедливо помічають педагоги, необхідна зміна існуючої дидактичної парадигми, орієнтованої на традиційне репродуктивне навчання, за рахунок зміни форм і методів навчання, його індивідуалізації, збільшення комплексу новітніх технічних засобів, широкого застосування нових технологій навчання. Причому акцент ставиться на активніші види самостійної індивідуальної роботи.

Відповідно вимог часу і завдань, які охоплюють усі кола педагогічної спільноти все більшу увагу привертає метод проектів. В його основі лежить розвиток пізнавальних навичок студентів, умінь самостійно конструювати свої знання, умінь орієнтуватися в інформаційному просторі, розвиток критичного мислення.

Метод проектів завжди орієнтований на самостійну діяльність учнів — індивідуальну, парну, групову, яку студенти виконують протягом певного відрізання часу. Цей підхід органічно поєднується з груповим (cooperative learning) підходом до навчання. Метод проектів завжди припускає вирішення якоїсь проблеми, що передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншої - інтеграція знань, умінь з різних областей науки, техніки, технології, творчих областей. Результати виконаних проектів повинні бути «відчутними», тобто, якщо це теоретична проблема, то конкретне її рішення, якщо практична — конкретний результат, готовий до впровадження.

Отже, метою нашого дослідження є аналіз умов упровадження методу проектів у підготовці автослюсарів та визначення напрямів підвищення ефективного його використання.

Завдання дослідження:

Ø аналіз психолого-педагогічних джерел щодо запланованого дослідження;

Ø розробка та апробація(під час переддипломної практики) навчально-методичних матеріалів щодо упровадження методу проектів у підготовці автослюсарів;

Ø визначення педагогічних умов упровадження методу проектів у підготовці автослюсарів.

Розділ 1. Теоретико-методичні основи упровадження методу проектів

1.1. Особливості проектного методу навчання

Організований навчальний процес все більшою мірою перетворюється на процес самонавчання: учень сам вибирає освітню траєкторію в детально розробленою і уміло організованому навчальному середовищу. Працюючи у складі міні-бригади по створенню курсового проекту, той, що навчається не тільки набуває досвіду соціальної взаємодії в творчому колективі однодумців, але і використовує отримані знання в своїй діяльності, привласнивши їх, позначивши тим самим своє становлення як суб'єкту пізнання, розвиваючи в сукупності всі сторони особистісного «Я» в конкретній діяльності.

Така форма організації навчання дозволяє підвищити ефективність навчання. Вона забезпечує систему дієвих зворотних зв'язків, що сприяє розвитку особи, самореалізації не тільки учнів, але і педагогів, що беруть участь в розробці проекту.

Мета проектного навчання полягає в тому, щоб створити умови, при яких учні[9]:

самостійно і охоче набувають бракуючих знань з різних джерел;

вчаться користуватися придбаними знаннями для вирішення пізнавальних і практичних завдань;

набувають комунікативних умінь, працюючи в різних групах;

розвивають у себе дослідницькі уміння (уміння виявлення проблем, збору інформації, спостереження, проведення експерименту, аналізу, побудови гіпотез, узагальнення);

розвивають системне мислення.

Вихідні теоретичні позиції проектного навчання[10,124]:

в центрі уваги — учень, сприяння розвитку його творчих здібностей;

освітній процес будується не в логіці навчального предмета, а в логіці діяльності, що має особистісний сенс для учня, що підвищує його мотивацію в ученні;

індивідуальний темп роботи над проектом забезпечує вихід кожного учня на свій рівень розвитку;

комплексний підхід до розробки навчальних проектів сприяє збалансованому розвитку основних фізіологічних і психічних функцій учня;

глибоке, усвідомлене засвоєння базових знань забезпечується за рахунок універсального їх використання в різних ситуаціях.

Таким чином, суть проектного навчання полягає в тому, що учення в процесі роботи над навчальним проектом осягає реальні процеси, об'єкти.

Карл Фрей виділяє риси проектного методу, серед яких найбільш значущі наступні[8]:

учасники проекту підхоплюють проектну ініціативу від кого-небудь з життя;

учасники проекту домовляються один з одним про форму навчання;

учасники проекту розвивають проектну ініціативу і доводять її до виконання всіх;

учасники проекту організовують себе на справу;

учасники проекту інформують один одного про хід роботи;

учасники проекту вступають в дискусії.

Все це говорить про те, що під проектним методом мається на увазі система взаємодій педагога і учнів.

Н.Г. Чернілова розглядає проектне навчання як таке що розвиває, базується «на послідовному виконанні комплексних навчальних проектів з інформаційними паузами для засвоєння базових теоретичних знань»[3]. Це визначення відноситься нею до проектного навчання як типу розвиваючого навчання. Слід зазначити, що переводити повністю весь освітній процес на проектне навчання недоцільно.

1.2 Система дій педагога і учнів

З метою виділення систем дій вчителя і учнів заздалегідь важливо визначити етапи розробки проекту.

Обов'язкова вимога — кожен етап роботи над проектом повинен мати свій конкретний продукт.

Системи дій вчителя і учнів на різних стадіях роботи над проектом[6].

Стадії	Діяльність педагога	Діяльність учнів
1. Розробка проектного завдання
1.1. Вибір теми проекту	Педагог відбирає можливі теми і пропонує учням	Учні обговорюють і ухвалюють загальне рішення по темі
	Педагог пропонує учням спільно відібрати тему проекту	Група учнів спільно з педагогом відбирає теми і пропонує групі для обговорення
	Педагог бере участь в обговоренні тем, запропонованих учнями	Учні самостійно підбирають теми і пропонують групі для обговорення
1.2. Виділення підтем і тем проекту	Педагог заздалегідь вичленяє підтеми і пропонує учням для вибору	Кожен учень вибирає собі підтему або пропонує нову
	Педагог бере участь в обговоренні з учнями підтем проекту	Учні активно обговорюють і пропонують варіанти підтем. Кожен учень вибирає одну з них для себе (тобто вибирає собі вид діяльності)
1.3. Формування творчих груп	Педагог проводить організаційну роботу по об'єднанню учнів, що вибрали собі конкретні підтеми і види діяльності	Учні вже визначили свої ролі і групуються відповідно до них в малі команди
1.4. Підготовка матеріалів до дослідницької роботи: формулювання питань, на які потрібно відповісти, завдання для команд, відбір літератури	Якщо проект об'ємний, то педагог заздалегідь розробляє завдання, питання для пошукової діяльності і літературу	Питання для пошуку відповіді можуть вироблятися в командах з подальшим обговоренням групою
1.5. Визначення форм виразу підсумків проектній діяльності	Педагог бере участь в обговоренні	Учні в підгрупах, а потім у всій групі обговорюють форми представлення результату дослідницької діяльності: відеофільм, альбом, натуральні об'єкти, літературна вітальня і т. д.
2. Розробка проекту	Педагог консультує, координує роботу учнів, стимулює їх діяльність	Учні здійснюють пошукову діяльність
3. Оформлення результатів	Педагог консультує, координує роботу учнів, стимулює їх діяльність	Учні спочатку по групах, в потім у взаємодії з іншими групами оформляють результати відповідно до прийнятих правил
4. Презентація	Педагог організовує експертизу (наприклад, запрошує як експертів учнів з паралельних груп, батьків і т.і.).	Доповідають про результати своєї роботи
5. Рефлексія	Оцінює свою діяльність за якістю оцінок і активності учнів	Підводять підсумки роботи, висловлюють побажання, колективно обговорюють оцінки за роботу

 

Розділ 2. Методика підготовки та упровадження методу проектів у вивченні теми «Перспективи автомобілебудування в Україні»

Метою експерименту була спроба задіяти учнів у пошуковій діяльності щодо систематизації знань з теми дисципліни «Будова та робота автомобілів і двигунів» (використовуючи метод проектів) та визначити напрями використання даного методу у підготовці автослюсарів.

2.1. Підготовчий етап упровадження методу проектів

Основними питаннями в проектній діяльності, що організується педагогом, повинні бути такі: «Що роблять учні?», «Для чого вони це роблять?»,«У чому полягає самостійність їх дослідження?».

Для реалізації даної стратегії заздалегідь розробляємо план навчального проекту(Додаток 3.1) та таблицю оцінювання діяльності учнів(Додаток 3.2), що дасть можливість чітко розприділити завдання між учнями та організовувати їх самостійну діяльність і підготуватися до уроку-систематизації.

Група в кількості 25 осіб була поділена на 5 пошуково-дослідницькі груп. Кожна підгрупа отримала завдання для самостійного опрацювання за інтересами. Період підготовки зайняв 1,5 тижні. За цей час було проведено одну спільну та одну індивідуальну(підгрупи) консультацію. Результати дослідження учні представляли у вигляді: мультимедійної презентації, інформаційного бюлетеня, фільму-інтерв`ю і т.д. Приклад учнівської презентації у додатку 3.3.