Юрій відкрив лоток з продажу фризерного морозива. Які з наведених витрат не слід включати до зовнішніх (явних) витрат?

а) заробітну плату найманого продавця;

б) вартість цукру та сиропу;

в) орендну плату за фрезер;

г) доход Юрія як менеджера цього виробництва.

У теорії виробництва короткотерміновим періодом називають:

а) будь-який проміжок часу менший за рік;

б) проміжок часу, на протязі якого усі фактори виробництва змінні;

в) час, необхідний для того, щоб змінити обсяг продукції, що випускається;

г) період, на протязі якого хоча б один фактор залишається незмінним.

Довготерміновий період – це відрізок часу, на протязі якого:

а) усі фактори виробництва змінні;

б) усі фактори виробництва постійні;

в) фірма не може змінити розміри своїх споруд, але може змінити ступінь завантаження машин і обладнання;

г) фірма не може змінити ні розміри своїх споруд, ні кількість машин і обладнання.

Економічні витрати включають:

а) явні та неявні витрати;

б) тільки явні витрати;

в) тільки неявні витрати та нормальний прибуток;

г) не включають ні явних, ні неявних витрат.

Втрачений зиск від альтернативного використання ресурсів, що знаходяться у власності виробника, – це:

а) зовнішні витрати;

в) альтернативна вартість ресурсів;

б) бухгалтерські витрати;

г) економічні витрати.

Економічний прибуток:

а) буде менший за бухгалтерський прибуток;

б) буде більший за бухгалтерський прибуток;

в) дорівнюватиме бухгалтерському прибутку;

г) будь-яке з наведеного залежно від ситуації.

Період часу, достатній для зміни кількості застосованої праці, але недостатній для зміни кількості капіталу:

а) довготерміновий;

в) короткотерміновий;

б) миттєвий;

г) не має виміру.

Середній продукт змінного фактора – це:

а) загальний обсяг випуску продукції, який відповідає певній кількості змінного фактора за умови незмінності усіх інших факторів;

б) відношення сукупного продукту змінного фактора до кількості цього фактора, що зайнята у виробництві;

в) збільшення сукупного продукту змінного фактора по відношенню до збільшення змінного фактору на одну одиницю;

г) відношення граничного продукту до кількості змінного фактора, що зайнята у виробництві.

Крива, що показує усі можливі варіанти комбінації факторів виробництва, використання яких призводить до однакового випуску продукції:

а) ізокванта;

в) ізокоста;

б) лінія зростання;

г) постійний ефект масштабу виробництва.

Гранична норма технологічного заміщення працею капіталу має вигляд:

a) ;

б) ;

в) ;

г) .

Досягнення максимального обсягу випуску при даній технології означає, що:

а) середній і граничний продукти дорівнюють один одному;

б) середній продукт досягає свого максимуму, а граничний продукт дорівнює нулю;

в) досягається максимум значень граничного продукту при мінімальних значеннях середнього продукту;

г) граничний продукт дорівнює нулю, а середній продукт знижується.

По мірі руху вниз по ізокванті гранична норма технологічного заміщення (МRTS):

а) збільшується;

в) зменшується;

б) залишається незмінною;

г) вірна відповідь відсутня.

Якщо при даному обсязі випуску середній продукт (АР) змінного фактора досягає свого максимуму, то це означає:

а) що його значення дорівнює значенню граничного продукту;

б) що значення сукупного продукту починає знижуватися;

в) що значення граничного продукту стає від’ємними;

г) що значення граничного продукту менше показника середнього продукту.

Дія негативного ефекту масштабу виробництва означає, що:

а) із зростанням використання факторів виробництва обсяг виробництва зростає меншими темпами;

б) обсяг випуску продукції при окремих технологіях має тенденцію до скорочення;

в) із зростанням змінного фактора виробництва середній продукт цього фактора збільшується, досягаючи максимуму, а потім знижується.

Якщо гранична продуктивність зростає, ефект масштабу:

а) збільшується;

в) залишається постійним;

б) зменшується;

г) вірна відповідь відсутня.

При зростанні обсягів виробництва ізокванта буде пересуватися:

а) вгору і вправо;

в) вгору і вліво;

б) вниз і вправо;

г) вниз і вліво.

Ізокоста поєднує точки:

а) рівних витрат;

в) однакового випуску продукції;

б) стійкої рівноваги виробника;

г) рівноваги попиту і пропозиції.

Будь-яка точка, що знаходиться на ізокванті чи на ізокості, означає:

а) кількість продуктів, що виробляються;

б) обсяг продуктів у грошовому вимірі;

в) суму витрат;

г) комбінацію фізичних обсягів ресурсів.

Виробнича функція фірми має вигляд: Q = LK. Якщо загальний обсяг витрат не повинен перевищувати 30, то при ціні праці рівній 4 і капіталу – 5 максимальний випуск Q буде досягнуто при комбінації праці і капіталу у співвідношенні:

а) 5: 2;

б) 4: 1;

в) 7,5: 6;

г) 5: 1.

Якщо при ставці заробітної плати 20 грн. і ціні капітальних затрат 50 грн. використовується комбінація факторів виробництва, при якій , а , то це означає, що з метою підвищення ефективності виробництва фірмі потрібно:

а) використовувати більше праці і менше капіталу;

б) використовувати більше капіталу і менше праці;

в) підвищити ціну продукції, що виробляється;

г) скоротити випуск продукції.

Рівновага виробника визначається законом:

а) рівності попиту і пропозиції;

б) максимізації випуску;

в) рівності співвідношень граничних продуктивностей факторів виробництва та їх ринкових цін;

г) мінімізації витрат виробничих факторів.

Під постійними витратами розуміються:

а) витрати на ресурси, згідно з цінами на момент придбання;

б) витрати, які мають місце навіть тоді, коли нічого не виробляється;

в) неявні витрати виробництва;

г) витрати на придбання сировини за фіксованими наперед цінами.

Змінні витрати виробництва – це витрати:

а) що можуть бути змінені при зміні випуску продукції;

б) що не залежать від зміни обсягу випуску продукції;

в) ціна яких нестабільна;

г) ціна на які контролюється державою.

У точці мінімуму середніх витрат граничні витрати повинні бути:

а) більшими за середні;

б) дорівнювати середнім витратам;

в) меншими за середні;

г) мінімальними.

Серед наведених тверджень знайдіть вірне:

а) середні витрати мінімальні, коли граничні витрати досягають своєї мінімальної точки;

б) через те, що постійні витрати не змінюються, середні постійні витрати залишаються незмінними при будь-якому обсязі продукції;

в) середні витрати зростають завжди, коли підвищуються граничні витрати;

г) середні сукупні і середні змінні витрати мінімальні, якщо вони дорівнюють граничним витратам.

У довгостроковому періоді для фірми:

а) всі витрати є змінними;

б) постійні витрати зростають швидше, ніж змінні;

в) всі витрати є сталими;

г) змінні витрати зростають швидше, ніж постійні.

Середні сукупні витрати (АТС) досягають мінімальної величини за обся­гом виробництва, який характеризується:

а) рівністю AVC та АТС;

б) рівністю МС та АТС;

в) максимальним прибутком;

г) рівністю МС та AVC.

Якщо середні змінні витрати (AVC) скорочується із зростанням обсягу виробництва, то:

а) МС повинні бути нижчим від AVC;

б) МС також повинні скорочуватись;

в) ТС також повинні скорочуватись;

г) повинні зростати AFC.

Яке з наступних тверджень характеризує сукупні витрати:

а) VC - FC;

б) FC + VC + MC;

в) FC + VC;

г) (FC + VC) / Q.

У короткотерміновому періоді фірма виробляє 500 од. продукції. Середні змінні витрати дорівнюють 2 грн., а середні постійні – 0,5 грн. Сукупні витрати складуть:

а) 2,5 грн.;

б) 1250 грн.;

в) 750 грн.;

г) 1100 грн.

Яка з наступних формул характеризує граничні витрати:

а) ;

б) ;

в) ;

г) .

Які витрати можна віднести до змінних у короткотерміновому періоді:

а) орендна плата;

б) виплата на опалення адміністративного приміщення;

в) відсотки за кредит;

г) плата за електроенергію на виробничі потреби.

Сума збитків підприємства, яке закривається в короткотерміновому періоді в умовах досконалої конкуренції:

а) дорівнює сукупним змінним витратам;

б) дорівнює нулю;

в) дорівнює сукупним фіксованим витратам;

г) не може бути визначена.

Крива пропозиції досконало конкурентної фірми в короткотерміновому періоді є:

а) частина кривої середніх змінних витрат, що лежить над кривою граничних витрат;

б) крива граничних витрат, що лежить вище кривої середніх змінних витрат;

в) частина кривої граничних витрат, що лежить вище кривої середніх сукупних витрат;

г) крива граничних витрат.

Якщо при обсязі виробництва, що задовольняє умову МР = МС, сукупний доход менший від сукупних змінних витрат, підприємство в умовах досконалої конкуренції має:

а) закрити виробництво;

б) виробляти продукцію, але нести збитки;

в) виробляти продукцію та мати прибуток або не мати прибутку;

г) збільшувати обсяг виробництва.

Що з наведеного є ознакою лише досконало конкурентного ринку:

а) фірма не має ринкової влади;

б) фірма максимізує прибуток;

в) фірма одержує економічний прибуток в довготерміновому періоді;

г) лінія попиту є лінією середньої виручки фірми.

В умовах досконалої конкуренції ціна дорівнює мінімальним середнім сукупним витратам:

а) в короткотерміновому періоді;

б) завжди;

в) в довготерміновому періоді;

г) ніколи.

У короткотерміновому періоді конкурентна фірма, яка максимізує прибуток або мінімізує збитки, не буде продовжувати виробництво, якщо:

а) ціна продукту нижча мінімальних середніх витрат;

б) середні постійні витрати вищі за ціну продукту;

в) ціна продукту нижча мінімуму середніх змінних витрат;

г) ціна продукту нижче граничних витрат.

Якщо граничні витрати перевищують середні витрати при обсязі виробництва, що максимізує прибуток, то фірма:

а) отримує економічний прибуток;

б) вибирає обсяг виробництва, що відповідає точці, розміщеній правіше мінімуму кривої середніх витрат;

в) все вказане вірно;

г) нічого з наведеного невірно.

Досконало конкурентна фірма – це:

а) фірма, яка використовує методи тільки легальної конкуренції;

б) фірма, яка не впливає на формування ринкової ціни;

в) фірма, яка використовує будь-які форми конкурентної боротьби;

г) фірма, якій вдається встановити бажану ціну в конкурентній боротьбі.

Нехай підприємство в умовах досконалої конкуренції реалізує 300 одиниць продукції по 2 грн. за одиницю. За цього рівня виробництва сукупні фіксовані витрати дорівнюють 100 грн., а сукупні змінні витрати – 400 грн. Виходячи з цього, можна сказати, що підприємство:

а) максимізує прибуток;

б) має прибуток, але не обов’язково максимальний;

в) зазнає збитків;

г) має зупинити виробництво в короткотерміновому періоді.

У короткотерміновому періоді підприємство в умовах досконалої конкуренції максимізує прибуток, виробляючи таку кількість продукції, при якій:

а) сукупний доход перевищує сукупні витрати на максимальну суму;

б) сукупний доход перевищує сукупні витрати на мінімальну суму;

в) сукупний доход дорівнює сукупним витратам;

г) сукупні змінні витрати дорівнюють сукупним фіксованим витратам.

Підприємство в умовах досконалої конкуренції:

а) має нульовий економічний прибуток у короткотерміновому періоді;

б) не отримує економічний прибуток у довготерміновому періоді;

в) у довготерміновому періоді може мати як економічний прибуток, так і збитки;

г) не може отримувати економічний прибуток у короткотерміновому періоді.

Правило MR = MC спрацьовує:

а) у короткотерміновому, але не у довготерміновому періоді;

б) у довготерміновому, але не у короткотерміновому;

в) і в короткотерміновому, і в довготерміновому періодах;

г) тільки в умовах досконалої конкуренції.

При якому з наведених положень досконало конкурентна галузь знаходиться у рівновазі:

а) P < LRAC;

б) P = LRAC;

в) P = LRAC = LRMC;

г) P > LRAC.