| №
| Запитання
| Розділ. Параграф.
|
| 1.
| Модель земної поверхні записана цифрами в кодовій формі і за встановленою структурою на магнітній стрічці, або якомусь іншому носієві інформації з урахуванням прийнятих елементів математичної основи карти і вимог картографічної генералізації щодо її картографічного зображення
| Р.9:П.3
|
| а) цифрова карта;
б) електронна карта;
в) топографічна карта;
г) тематична карта;
д) веб-карта;
|
| 2.
| Спосіб картографічного зображення, що використовується для відображення відносних статистичних показників за одиницями адміністративно-територіального поділу – це…
| Р.9:П.4
|
| а) спосіб картодіаграм;
б) спосіб ареалів;
в) спосіб картограм;
г) спосіб кількісного фону;
д) спосіб якісного фону;
|
| 3.
| Тривимірні плоскі рисунки, що передають пластику об’єкта називають
| Р.4:П.2
|
| а) 3D моделі;
б) цифрові моделі;
в) блок-діаграми;
г) гіпсометричні моделі;
д) картографічні моделі;
|
| 4.
| Геоінформаційні системи це –
| Р.8:П.1
|
| a) група взаємопов'язаних елементів і процесів;
б) система, що виконує процедури над даними;
в) це автоматизована інформаційна система, призначена для обробки просторово-часових даних;
г) система, що відображає картографічні дані;
д) характеристики географічного положення;
|
| 5.
| Геопросторові дані це –
| Р.8:П.1
|
| a) координати об'єкта та їх властивості;
б) зображення;
в) діаграми;
г) картографічні дані;
д) растри;
|
| 6.
| Базовим елементом векторної моделі даних є –
| Р.8:П.1
|
| a) точка;
б) пряма;
в) вектор;
г) ламана лінія;
д) полігон;
|
| 7.
| Базові типи об'єктів векторних даних –
| Р.8:П.1
|
| a) піксель;
б) точка, лінія, полігон;
в) рядок;
г) ламана лінія;
д)вектор;
|
| 8.
| Які компоненти містять географічні дані:
| Р.8:П.2
|
| a) місця розташування, властивості, час, просторові відносини;
б) характеристики висоти;
в) географічні координати;
г) тематичні дані;
д)геодезичні координати;
|
| 9.
| Що може бути елементом бази просторових даних:
| Р.8:П.2
|
| a) реальний об'єкт;
б) змодельований об'єкт;
в) об'єкт бази даних;
г) растровий об’єкт;
д) всі перераховані вище характеристики
|
| 10.
| Просторові об'єкти можуть бути згруповані в:
| Р.8:П.1
|
| a) шари;
б) ландшафти;
в) координати;
г) вектори;
д)квартали;
|
| 11.
| Переваги растрової моделі даних:
| Р.8:П.1
|
| a) Подання даних у вигляді двовимірної сітки, кожна клітинка якої містить тільки одне значення
б) можливість роботи зі складними структурами
в) робота з космічними зображеннями;
г) інформативність;
д) все вище перелічене
|
| 12.
| Переваги векторної моделі даних:
| Р.8:П.1
|
| a) компактна структура;
б) якісна графіка;
в) топологія;
г) малий розмір;
д) все перелічене;
|
| 13.
| Що визначає геометричне місце розташування векторних об'єктів:
| Р.8:П.1
|
| a) точка;
б) піксель;
в) растр;
г) поверхня;
д) вектор
|
| 14.
| Автоматизоване створення і використання карт на основі географічних інформаційних систем і баз картографічних даних - це
| Р.8:П.3
|
| a) геоінформаційне картографування;
б) використання атласів і карт;
в) використання геоінформаційних систем;
г) картографічне моделювання;
д) все перелічене;
|
| 15.
| Що таке атрибутивна (семантична) інформація?
| Р.8:П.2
|
| a) інформація про просторові об'єкти у вигляді набору координат точок цих об'єктів;
б) інформація, що описує якісні або кількісні характеристики об'єктів;
в) інформація, що описує структуру реляційної таблиці;
г) інформація, що описую структуру даних;
д) все перелічене;
|
| 16.
| Геоінформаційне картографування це -
| Р.8:П.1
|
| a) автоматизоване створення і використання карт на основі географічних інформаційних систем і баз картографічних даних;
б) використання атласів і карт;
в) використання геоінформаційних систем;
г) створення геоінформаційних систем;
д) вивчення геоінформаційних систем;
|
| 17.
| Дані що можуть використовуватися для картографічного моделювання:
| Р.1:П.2
|
| a) картографічні, цифрові;
б) текстові;
в) дані дистанційного зондування;
г) статистичні;
д) все перелічене;
|
| 18.
| Процедури маніпулювання даними в інформаційній системі забезпечують...
| Р.8:П.2
|
| a) швидку і адекватну інтерпретацію результатів моделювання;
б) можливість графічного відображення динаміки моделі;
в) управління даними з використанням можливостей СУБД.
г) створення управлінських звітів;
д) все перелічене;
|
| 19.
| Управлінські інформаційні системи використовуються для...
| Р.8:П.1
|
| a) вирішення проблем, розвиток яких важко прогнозувати;
б) зміни постановки вирішуваних завдань;
в) реалізації технологій, максимально орієнтованих на користувача;
г) підтримки прийняття рішень на рівні контролю за операціями;
д) все перелічене;
|
| 20.
| Математичне моделювання як основний метод автоматизованого
вирішення завдання - це...
| Р.5:П.2
|
| a) здійснення логічного накладання інформації моделей об'єктів, що
відносяться до різних тематичних шарів;
б) створення нових карт методом побудови просторових моделей;
в) подання зображення у вигляді математичних моделей, що зв’язані між собою топологічними і семантичними описами;
г) використання методів таксономічного, компонентного,
факторного, кластерного аналізів;
д) моделювання просторово-часових взаємозв'язків у
географічних інформаційних системах;
|
| 21.
| Яка модель відображає точкові, лінійні і полігональні об'єкти,
які задані координатами x, y?
| Р.8:П.1
|
| a) векторна;
б) растрова;
в) TIN-модель;
г) планово-картографічна;
д) векторна та планово-картографічна;
|
| 22.
| Які дані з перерахованих є первинними джерелами
просторових даних?
| Р.1:П.2
|
| a) дані дистанційного зондування
б) дані наземної зйомки
в) дані з карт і планів
г) дані в цифровому вигляді
д) все перелічене;
|
| 23.
| Координати X і Y визначають положення точки в системі координат:
| Р.5:П.2
|
| a) плоскій прямокутній;
б) географічній;
в) геодезичній;
г) астрономічній;
д) все перелічене;
|
| 24.
| Поверхня - це:
| Р.5:П.2
|
| a) математична модель, що дозволяє відображати взаємне
розташування географічних об'єктів на площині (у тому
числі і на паперовій Карті).
б) об'єкт на Карті, який визначається послідовністю пар
координат. Має більше двох вузлів, а не тільки точки початку
і кінця.
в) вид тематичної карти, яка будується за безперервно
розподілених даних. Наявні значення точок інтерполюються так, щоб кожному осередку створюваної растрової поверхні відповідало своє значення.
г) частина земної поверхні;
д) все перелічене;
|
| 25.
| Полігон, об'єкт – полігон – це:
| Р.8:П.1
|
| a) об'єкт на карті, який визначається послідовністю пар
координат. Має більше двох вузлів, а не тільки точки початку і
кінця.
б) полігональний об'єкт, що складається з єдиної замкнутої фігури;
в) математична модель, що дозволяє відображати взаємне розташування географічних об'єктів на площині (у тому
числі і на паперовій карті).
г) співвідношення довжин об'єктів на карті і на поверхні землі;
д) все перелічене;
|
| 26.
| Полілінія, об'єкт – полілінія – це:
| Р.8:П.1
|
| a) математична модель, що дозволяє відображати взаємне розташування географічних об'єктів на площині (в тому числі і на паперовій карті);
б) об'єкт на карті, який визначається послідовністю пар координат. має більше двох вузлів, а не тільки точки початку і кінця.
в) полігональний об'єкт, що складається з єдиною замкнутої фігури;
г) співвідношення довжин об'єктів на карті і на поверхні землі;
д) все перелічене;
|
| 27.
| Просторовий аналіз це:
| Р.6:П.2
|
| a) процедура, при якій на вихідні картографічні дані накладаються деякі умови з метою отримання нової географічної інформації;
б) комп'ютерні програми, використовувані у звичайній роботі, такі як текстові процесори;
в) об'єкт на карті, який визначається послідовністю пар координат. Має більше двох вузлів, а не тільки точки початку і кінця.
г) полігональний об'єкт, що складається з єдиною замкнутої фігури;
д) все перелічене;
|
| 28.
| Вузол - це:
| Р.8:П.1
|
| a) кінцева точка лінійного об'єкта, або сегмента полілінії або полігону;
б) процес, при якому програма зберігає інформацію в файлі, для використання в інших програмах;
в) малюнки, що використовуються для зафарбовування замкнутих об'єктів;
г) стрілка або інше зображення на екрані, яке переміщається слідом за рухами миші;
д) все перелічене;
|
| 29.
| Тематична змінна - це:
| Р.9:П.1
|
| a) дані, які відображаються умовними позначеннями на тематичній карті;
б) екранне зображення, що представляє собою масив точок або
бітів;
в) найважливіший растровий шар карти для геокодування або
створення нових шарів;
г) один з типів аналізу просторової близькості об'єктів, при якому створюється область (зона) заданого розміру навколо обраних об'єктів карти.
д)все перелічене;
|
| 30.
| Науково-технічний комплекс, який містить електронну базу даних (загальногеографічного і тематичного змісту), що має канали постійного оновлення інформації, базові електронні карти, комплект спеціалізованого програмного забезпечення, який дозволяє оперативно розробляти картографічні моделі, створювати таблиці, графіки, профілі тощо – це
| Р.8:П.2
|
| а) автоматизована картографо-інформаційна система;
б) проектована картографо-інформаційна система;
в) картографо-інформаційна система;
г) розроблена картографо-інформаційна система;
д) все перелічене;
|
| 31.
| Моделі, що відображають статистичні залежності між двома або декількома величинами.
| Р.5:П.3
|
| а) кореляційні;
б) регресійні;
в)факторні;
г)таксономічні;
д) все перелічене;
|
| 32.
| Моделі, що служать цілям виділення їх сукупностей взаємносполучених факторів і умов головних факторів, що визначають основні структурні закономірності, особливості розвитку й функціонування територіальних систем.
| Р.5:П.3
|
| а) кореляційні;
б) регресійні;
в)факторні;
г)таксономічні;
д) все перелічене;
|
| 33.
| Моделі, що також відображають статистичні залежності, але на відміну від кореляційного аналізу тут завжди одні явища приймають за причину, а інші - за наслідок.
| Р.5:П.3
|
| а) кореляційні;
б) регресійні;
в)факторні;
г)таксономічні;
д) все перелічене;
|
| 34.
| Моделі, що використовуються на завершальних стадіях математико-картографічного моделювання. Вони дозволяють синтетично узагальнити інформацію, розчленовану на певні комплекси в попередніх стадіях дослідження.
| Р.5:П.3
|
| а) кореляційні;
б) регресійні;
в)факторні;
г)таксономічні;
д) все перелічене;
|
| 35.
| Процес або метод отримання інформації про об'єкт, ділянку поверхні або явище шляхом аналізу даних, зібраних без контакту з досліджуваним об'єктом.
| Р.7:П.1
|
| а) польове знімання;
б) сканування;
в) дистанційне зондування;
г)цифрування;
д) все перелічене;
|
| 36.
| Елементарна частинка сканерного зображення – це…
| Р.8:П.1
|
| а) растр;
б) піксел;
в) вузол;
г)вектор;
д) все перелічене;
|
| 37.
| За різночасовими картами вивчають зміни таких типів:
| Р.6:П.3
|
| а) повільні зміни;
б) швидкі зміни;
в) періодичні й циклічні зміни;
г) епізодичні й катастрофічні зміни або заміщення;
д) все перелічене;
|
| 38.
| Вивчення та картографічне відображення проблем, які виникають у взаємодії суспільства та природи – це…
| Р.9:П.1
|
| а) картографування суспільних явищ;
б) картографування природних явищ;
в) проблемне картографування;
г) картографування природного середовища;
д) все перелічене;
|
| 39.
| Автоматизована інформаційна система, призначена для обробки просторово-часових даних, основою інтеграції яких служить географічна інформація – це…
| Р.8:П.1
|
| а) ГІС;
б) GPS;
в) UTM;
г) RTK;
д) GLONAS;
|
| 40.
| Картографічні зображення на екрані комп'ютера як результат візуалізації деяких цифрових даних – це…
| Р.8:П.1
|
| а) Цифрові карти;
б) Електронні карти;
в) Паперові карти;
г) Мультимедійні карти;
д) Анімаційні карти;
|
| 41.
| На скільки частин поділяють аркуш карти масштабу 1:100 000, щоб отримати аркуш карти масштабу 1:5 000?
| Р.10:П.3
|
| а) 4;
б) 9;
в) 36;
г)144;
д) 256;
|
| 42.
| На скільки частин поділяють аркуш карти масштабу 1:100 000, щоб отримати аркуш карти масштабу 1:50 000?
| Р.10:П.3
|
| а) 4;
б) 9;
в) 36;
г)144;
д) 256;
|
| 43.
| На скільки частин поділяють аркуш карти масштабу 1:50 000, щоб отримати аркуш карти масштабу 1:25 000?
| Р.10:П.3
|
| а) 4;
б) 9;
в) 36;
г)144;
д) 256;
|
| 44.
| На скільки частин поділяють аркуш карти масштабу 1:25 000, щоб отримати аркуш карти масштабу 1:10 000?
| Р.10:П.3
|
| а) 4;
б) 9;
в) 36;
г)144;
д) 256;
|
| 45.
| На скільки частин поділяють аркуш карти масштабу 1:5 000, щоб отримати аркуш карти масштабу 1:2 000?
| Р.10:П.3
|
| а) 4;
б) 9;
в) 36;
г)144;
д) 256;
|
| 46.
| На скільки частин поділяють аркуш карти масштабу 1:1 000 000, щоб отримати аркуш карти масштабу 1:300 000?
| Р.10:П.3
|
| а) 4;
б) 9;
в) 36;
г)144;
д) 256;
|
| 47.
| На скільки частин поділяють аркуш карти масштабу 1:1 000 000, щоб отримати аркуш карти масштабу 1:200 000?
| Р.10:П.3
|
| а) 4;
б) 9;
в) 36;
г)144;
д) 256;
|
| 48.
| На скільки частин поділяють аркуш карти масштабу 1:1 000 000, щоб отримати аркуш карти масштабу 1:500 000?
| Р.10:П.3
|
| а) 4;
б) 9;
в) 36;
г)144;
д) 256;
|
| 49.
| На скільки частин поділяють аркуш карти масштабу 1:1 000 000, щоб отримати аркуш карти масштабу 1:100 000?
| Р.10:П.3
|
| а) 4;
б) 9;
в) 36;
г)144;
д) 256;
|
| 50.
| Якого масштабу топографічна карта, якщо її номенклатура L–35?
| Р.10:П.3
|
| а) 1:1 000 000;
б) 1:300 000;
в) 1:100 000;
г) 1:200 000;
д) 1:50 000;
|
| 51.
| Якого масштабу топографічна карта, якщо її номенклатура С–3–9
| Р.10:П.3
|
| а) 1:100 000
б) 1:300 000;
в) 1:200 000;
г) 1:100 000;
д) 1:50 000;
|
| 52.
| Якого масштабу топографічна карта, якщо її номенклатура М–35–14–А?
| Р.10:П.3
|
| а) 1:50 000;
б) 1:25 000;
в) 1:10 000;
г) 1:100 000;
д)1:5000;
|
| 53.
| Якого масштабу топографічна карта, якщо її номенклатура В–4–1–А–в?
| Р.10:П.3
|
| а)1:50 000;
б) 1:25 000;
в)1:10 000;
г)1:5 000;
д)1:100 000;
|
| 54.
| Якого масштабу топографічна карта, якщо її номенклатура К–22–4–А–а –4?
| Р.10:П.3
|
| а)1:50 000;
б) 1:25 000;
в) 1:10 000;
г)1:100 000;
д)1:5 000;
|
| 55.
| Якого масштабу топографічна карта, якщо її номенклатура М–34–44-(4)?
| Р.10:П.3
|
| а) 1:10 000;
б) 1:5 000;
в) 1:2 000;
г)1:500;
д)1:25 000;
|
| 56.
| Якого масштабу топографічна карта, якщо її номенклатура М–35–4-(2–в)?
| Р.10:П.3
|
| а) 1:10 000;
б) 1:5 000;
в) 1:25 000;
г)1:50 000;
д) 1:2 000;
|
| 57.
| Якого масштабу топографічна карта, якщо її номенклатура ІХ–М–35?
| Р.10:П.3
|
| а) 1:1 000 000;
б) 1:300 000;
в) 1:200 000;
г)1:50 000;
д)1:100 000;
|
| 58.
| Якого масштабу топографічна карта, якщо її номенклатура М–35- ІХ?
| Р.10:П.3
|
| а) 1:1 000 000;
б) 1:100 000;
в) 1:300 000;
г) 1:200 000;
д)1:50 000;
|
| 59.
| Якого масштабу топографічна карта, якщо її номенклатура М–35- Г?
| Р.10:П.3
|
| а) 1:1 000 000;
б) 1:500 000;
в) 1:300 000;
г)1:200 000;
д)1: 100 000;
|
| 60.
| Якого масштабу топографічна карта, якщо її номенклатура М–35–1–Г?
| Р.10:П.3
|
| а) 1:50 000;
б) 1:25 000;
в) 1:10 000;
г)1:5 000;
д)1: 100 000;
|
| 61.
| Якого масштабу топографічна карта, якщо її номенклатура L–35–35–А–а?
| Р.10:П.3
|
| а)1:50 000;
б) 1:25 000;
в)1:10 000;
г)1: 100 000;
д)1: 200 000;
|
| 62.
| Якого масштабу топографічна карта, якщо її номенклатура L–35–3?
| Р.10:П.3
|
| а) 1:100 000
б) 1:300 000;
в) 1:200 000
г)1:500 000;
д)1:50 000;
|
| 63.
| Якого масштабу топографічна карта, якщо її номенклатура М–4–4-(4)?
| Р.10:П.3
|
| а) 1:10 000;
б) 1:5 000;
в) 1:2 000
г)1:1 000;
д)1:25 000;
|
| 64.
| Якого масштабу топографічна карта, якщо її номенклатура М–5–5-(5–в)?
| Р.10:П.3
|
| а) 1:10 000;
б) 1:5 000;
в) 1:2 000;
г) 1:1 000;
д) 1:500;
|
| 65.
| Якого масштабу топографічна карта, якщо її номенклатура ІІІ–М–35?
| Р.10:П.3
|
| а) 1:1 000 000;
б) 1:300 000;
в) 1:200 000;
г)1:100 000;
д)1:50 000;
|
| 66.
| Якого масштабу топографічна карта, якщо її номенклатура М–35- ХІІІ?
| Р.10:П.3
|
| а) 1:1 000 000;
б) 1:200 000;
в) 1:300 000;
г)1:100 000;
д)1:50 000;
|
| 67.
| Якого масштабу топографічна карта, якщо її номенклатура А–35- А?
| Р.10:П.3
|
| а) 1:1 000 000;
б) 1:100 000;
в) 1:300 000;
г) 1:500 000;
д)1:200 000;
|
| 68.
| Яка точність масштабу карти, якщо її масштаб становить 1:1 000 000?
| Р.10:П.3
|
| а) 200 м;
б) 100 м;
в)50 м;
г)25 м;
д) 10 м;
|
| 69.
| Яка точність масштабу карти, якщо її масштаб становить 1:100 000?
| Р.10:П.3
|
| а) 100 м;
б) 50 м;
в) 200 м;
г) 25 м;
д) 10 м;
|
| 70.
| Яка точність масштабу карти, якщо її масштаб становить 1:10 000?
| Р.10:П.3
|
| а) 100 м;
б) 10 м;
в) 1 м;
г)25 м;
д) 5 м;
|
| 71.
| Яка точність масштабу карти, якщо її масштаб становить 2 000?
| Р.10:П.3
|
| а) 20 м;
б) 2 м;
в) 0,2 м;
г) 25 м;
д) 0,1 м;
|
| 72.
| До якої групи умовних знаків відноситься знак, яким зображають на топографічних картах масиви лісових насаджень?
| Р.13:П.1
|
| а) Позамасштабні;
б) Масштабні;
в) Лінійні;
г) Пояснювальні;
д) Площинні;
|
| 73.
| До якої групи умовних знаків відноситься знак, яким зображають на топографічних картах прохідні болота?
| Р.13:П.1
|
| а) Позамасштабні;
б) Масштабні;
в) Лінійні;
г) Пояснювальні;
д) Площинні;
|
| 74.
| До якої групи умовних знаків відноситься знак, яким зображають на топографічних картах луки?
| Р.13:П.1
|
| а) Позамасштабні;
б) Масштабні;
в) Лінійні;
г) Пояснювальні;
д) Площинні;
|
| 75.
| До якої групи умовних знаків відноситься знак, яким зображають на топографічних картах непрохідні болота?
| Р.13:П.1
|
| а) Позамасштабні;
б) Масштабні;
в) Лінійні;
г) Пояснювальні;
д) Площинні;
|
| 76.
| До якої групи умовних знаків відноситься знак, яким зображають на топографічних картах дороги?
| Р.13:П.1
|
| а) Позамасштабні;
б) Масштабні;
в) Лінійні;
г) Пояснювальні;
д) Площинні;
|
| 77.
| До якої групи умовних знаків відноситься знак, яким зображають на топографічних картах огорожі?
| Р.13:П.1
|
| а) Позамасштабні;
б) Масштабні;
в) Лінійні;
г) Пояснювальні;
д) Площинні;
|
| 78.
| До якої групи умовних знаків відноситься знак, яким зображають на топографічних картах дерева, що стоять окремо?
| Р.13:П.1
|
| а) Позамасштабні;
б) Масштабні;
в) Лінійні;
г) Пояснювальні;
д) Площинні;
|
| 79.
| До якої групи умовних знаків відноситься знак, яким зображають на топографічних картах пам’ятники?
| Р.13:П.1
|
| а) Позамасштабні;
б) Масштабні;
в) Лінійні;
г) Пояснювальні;
д) Площинні;
|
| 80.
| До якої групи умовних знаків відноситься знак, яким зображають на топографічних картах пункти геодезичної основи?
| Р.13:П.1
|
| а) Позамасштабні;
б) Масштабні;
в) Лінійні;
г) Пояснювальні;
д) Площинні;
|
