Бюджету;141. Основними завданнями Державної казначейської служби України є: організація виконання Державного бюджету України і здійснення контролю над ним, фінансування видатків, здійснення управління державним внутрішнім та зовнішнім боргом 142. Казначейська форма обслуговування бюджету передбачає здійснення: операції з коштами державного бюджету, розрахунково-касове обслуговування розпорядників, контроль бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов’язань та проведенні платежів, обліку та складання звітності про виконання бюджету 143. Правила бухгалтерського обліку фінансових операцій, активів і фінансових зобов’язань держави визначаються: Державною казначейською службою України за погодженням з Міністерством фінансів України 144. Коефіцієнт вирівнювання – це: це коефіцієнт, що застосовується при розрахунку обсягу дотацій вирівнювання та коштів, що передаються доДержавного бюджету України з місцевих бюджетів з метою зміцнення дохідної бази бюджетів місцевого самоврядування. 145. Види бюджетного контролю:державний, муніципальний,громадський 146. Розпис Державного бюджету України складається: в місячний термін після прийняття закону про Державний бюджет України "Податкова система"; 1. Податкове зобов’язання − це зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та в строки, визначені законами України. 2. Податкове навантаження − це співвідношення суми сплачуваних платником податків, зборів і інших обов’язкових платежів з його доходами, прибутком та іншими фінансовими результатами. 3. Податкові пільги (в цілому) – це передбачене законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі 4. Захищати інтереси платників податків покликаний критерій проведення податкової політики: соціальної справедливості; 5. Подвійне оподаткування − це неодноразове стягнення податку з одного і того самого об’єкта оподаткування часто упродовж одного періоду. 6. Забезпечення незмінності податків і податкових платежів, їх ставок і податкових пільг протягом бюджетного року встановлює принцип: економічної обґрунтованості 7. Податковий моніторинг – це механізм постійного спостереження за поточними результатами здійснення податкової політики, який розробляється на підприємстві в умовах постійних змін чинного законодавства та впливу зовнішніх чинників. 8. Державна податкова служба України − це сукупність державних органів управління, які організовують та контролюють надходження податків, зборів і інших видів обов’язкових платежів 9. Суб’єктами податкової роботи в Україні є: Верховна Рада України, органи виконавчої влади, податкової служби і платники податків. 10. Загальні податки – це податки, призначені для фінансування різних загальнодержавних заходів, надходження від яких знеособлюються, потрапляючи в бюджет, і використання на різноманітні цілі залежно від сьогоденних потреб держави. 11. Загальнодержавні податки – це податки, які встановлюються центральним урядом на всій території країни на підставі державного законодавства та спрямовуються у відповідні бюджети й цільові фонди. 12. Збір − це платіж, який стягується з платника державними органами за надання права брати участь або використовувати як матеріальні, так і нематеріальні об’єкти. 13. Звітний податковий період − це проміжок часу, який розпочинається з першого календарного дня першого місяця такого періоду (року) та закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду (року). 14. Змішані податки – це податки, що розподіляються між державним і місцевим бюджетами у певній пропорції; 15. Індексація − це спосіб збереження реальної величини грошових вимог і доходів в умовах інфляції 16. За способом стягнення податки поділяються на: прямі і непрямі 17. За суб’єктом оподаткування податки поділяються на з юридичних та фізичних осіб 18. Відповідно до бюджетного устрою країни податки поділяються на: державні і місцеві 19. В залежності від ставок податки поділяються на: пропорційні, прогресивні, регресивні, змішані 20. В залежності від напрямів використання податкових надходжень податки бувають: загальні та спеціальні або цільові 21. Неподаткові доходи бюджету − це група надходжень до бюджету, до якої відносять платежі, які не визначені Законом про систему оподаткування як податки і збори, й сплачуються згідно специфіки діяльності окремих установ, надання послуг, оформлення юридичних документів, виконання законодавчих актів. 22. Неприбуткові установи та організації − це юридичні особи, які у процесі своєї діяльності не ставлять мети отримання прибутку 23. Непрямі податки − це податки, які включаються в ціну товарів, та розміри яких для окремого платника не залежить від його доходів. 24. Носій податку − це особа, за рахунок коштів якої стягується податок. 25. Об’єкт оподаткування − це предмет, вартість, які підлягають оподаткуванню. 26. Одиниця оподаткування − це одиниця виміру об’єкту оподаткування 27. Пеня − це плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу, що справляється з платника податків у зв’язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов’язання. 28. Первинний документ − це документ, що містить у собі вихідну інформацію про господарську операцію та підтверджує її здійснення 29. Період оподаткування − це час, протягом якого визначаються податкові зобов’язання платників перед бюджетами всіх рівнів. 30. Платіжна дисципліна − це зобов’язання юридичних та фізичних осіб здійснювати сплату податку у встановлені чинним законодавством строки та в повному обсязі. 31. Податкова вимога − це письмове повідомлення органу державної податкової служби про обов’язок платника сплатити суму боргу. 32. Податкова декларація – це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, та в установленому законодавством порядку на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов’язкового платежу). 33. Податкова інструкція − це документ, що видається Державною податковою адміністрацією України з метою конкретизації та деталізації положень законодавчих актів з питань оподаткування 34. Податкова соціальна пільга − це економічна категорія, яка дозволяє зменшити щомісячний оподатковуваний доход платника податку з доходів фізичних осіб на встановлену законодавством суму. 35. Податковий компроміс − це часткове задоволення скарги платника податків під його зобов’язання погодитись із рештою нарахованих платежів. 36. Податковий кредит − це визначена згідно із законодавством та правилами податкового обліку сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду. 37. Податковий облік − це система обов’язкових форм і методів відображення платниками податків результатів господарської діяльності або інших об’єктів, пов’язаних з визначенням податкового зобов’язання з відповідних податків. 38. Податкові правовідносини − це відносини, які виникають при сплаті податків підприємствами й громадянами, де сторони беруть участь як носії прав та обов’язків, установлених законом. 39. Принципи оподаткування − це основні, вихідні положення побудови податкової системи, згідно яких забезпечується її життєздатність та виконання податками їхніх основних функцій. 40. Сутність регулюючої функції податків полягає у: в регулюванні економіки країни за допомогою елементів податкової системи, норм і методів оподаткування, порядку нарахування й стягнення податків 41. Сутність стимулюючої функції полягає у: тому,що податки створюють орієнтири для розвитку або згортання виробництва, діяльності. 42. Реструктуризація податкового боргу − це відстрочення або розстрочення сплати податкового боргу, накопиченого платником податків станом на встановлену законодавством дату, а також його часткове списання. 43. Розкладні податки − це податки, які обчислюють спочатку в загальній сумі, а потім розподіляють (розкладають) між платниками цих податків пропорційно до певного показника або порівну. 44. Спрощені системи оподаткування − це спеціальні режими оподаткування, які розповсюджуються на окремих платників та встановлюються державою з метою реалізації державної політики щодо розвитку та підтримки малого підприємництва, окремих галузей виробництва тощо. 45. Прогресивна ставка податку − це ставка податку, розмір якої зростає відповідно до зростання розмірів об’єкта оподаткування чи податкової бази 46. Процентна ставка податку − це ставка податку, визначена у відсотках до величини об’єкта оподаткування в грошовому виразі 47. Регресивна ставка податку − це ставка податку, розмір якої знижується із зростанням розмірів об’єкта оподаткування чи податкової бази. 48. Функція податку − це прояв сутності податку в дії, спосіб вираження його властивостей 49. Тверда ставка податку − це ставка податку, що встановлюється в чітко визначеній, конкретній величині, вираженій в абсолютній сумі 50. До принципів податкової політики відносяться принципи: фіскальної ефективності, економічної ефективності, соціальної справедливості 51. Податкове регулювання − це заходи непрямого впливу держави на економіку та соціальні процеси через зміну податків, податкових ставок, податкових пільг, зниження чи підвищення загального рівня оподаткування, відрахувань до бюджету 52. Хто є платником податку на прибуток підприємств в Україні фізичні особи – нерезиденти Передоплата − це попередня часткова оплата товарів, послуг і запланованих до виконання робіт у рахунок загальної суми, яка є гарантією оплати і здійснюється відповідно до досягнутої угоди. 53. Торгівельна надбавка − це частина роздрібної ціни товару, яка слугує для покриття витрат обігу й забезпечує прибуток роздрібних торговельних підприємств 54. Звичайна ціна − це ціна продажу товарів (робіт, послуг) продавцем, включаючи суму нарахованих (сплачених) процентів, вартість іноземної валюти, яка може бути отримана в разі їх продажу особам, які не пов’язані з продавцем при звичайних умовах ведення господарської діяльності. 55. Контрактна ціна − це ціна зафіксована в контракті на момент його укладання чи впродовж чинності контракту, чи до моменту виконання контракту 56. Базова ставка податку на прибуток підприємств становить: 25%(сейчас 18%) 57. База оподаткування податком на додану вартість − це оборот у вартісному виразі, до якого застосовується ставка податку для визначення суми податкового зобов’язання 58. Податок на додану вартість − це непрямий податок на споживання, яким оподатковується додана вартість, створена на всіх стадіях виробництва і обігу. 59. Додана вартість – це створений дохід або вартість чистої продукції, що складається з її складових елементів: заробітної плати, процентів, ренти, прибутку тощо 60. Поставка транспортних послуг залізничним, автомобільним, морським та річковим транспортом по перевезенню пасажирів, багажу за межами кордону України щодо ПДВ: оподатковується за нульовою ставкою. 61. Податкова накладна − це звітний податковий і одночасно розрахунковий документ, який складається в двох примірниках у момент виникнення податкових зобов’язань з податку на додану вартість продавця 62. Базова ставка податку на додану вартість становить: 20 % 63. Платники податку з доходів фізичних осіб − це фізичні особи−резиденти, які отримують як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи; фізичні особи−нерезиденти, які отримують доходи з джерелом їх походження з території України (крім тих, які мають дипломатичні привілеї та імунітет). 64. Податок з доходів фізичних осіб − це плата фізичної особи за послуги, які надаються їй територіальною громадою, на території якої така фізична особа має податкову адресу або розташовано особу, що утримує цей податок 65. Загальний місячний оподатковуваний дохід платника податку з доходів фізичних осіб − це доход фізичної особи, який включає суми коштів, нарахованих платнику податку протягом одного календарного місяця 66. Об’єкти оподаткування податком з доходів фізичних осіб − це доходи фізичних осіб, які підлягають оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб 67. Об’єкт оподаткування податком з доходів фізичних осіб при нарахуванні доходів у вигляді заробітної платні − це нарахована сума заробітної плати, зменшена на суму збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, які, відповідно до закону, справляються за рахунок доходу найманої особи. 68. Акцизний збір − це непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів (продукції). 69. Державне мито − це обов’язковий збір у дохід держави як плата за вчинення юридичних дій та за видачу документів, що мають правове значення, уповноваженими на те органами 70. Експортна квота − це граничний обсяг певної категорії товарів, який дозволено експортувати з території України протягом встановленого строку та який визначається в натуральних чи вартісних одиницях. 71. Що належить до підакцизних товарів? алкогольні напої 72. Фіксований сільськогосподарський податок − це податок за спрощеною системою оподаткування, яка застосовується до виробників сільськогосподарської продукції. 73. Ставка акцизного збору становить: встановлюється окремо для кожного виду підакцизних товарів законодавчим шляхом 74. Звітність по акцизному збору подається у формі та в строк: розрахунку, щомісячно, не пізніше 20−го числа місяця, що слідує за звітним. 75. Мито, що використовується при ввезенні на митну територію України товарів за ціною, яка суттєво нижча їх конкурентної ціни в країні експорту, якщо таке ввезення завдає чи загрожує завдати шкоди вітчизняним виробникам подібних товарів називається: антидемпінгове; 76. Якщо платник податку з доходів фізичних осіб не скористався правом нарахування податкового кредиту за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки:
|
