числі і методологічно несумісних (наприклад, діалектика і метафізика), порушення цілісності вивчення об'єкта і різнорідної його представимості, пізнавальна неузгодженість з об'єктом, що вивчається, шляхом віднесення його (або його частин) до різних систем, довільний вибір вихідних принципів і методів дослідження поза межами їх застосованості. Даний метод також може бути віднесений до «методологічного плюралізму» і може дати позитивний результат при розробці нових методологічних основ шляхом ідеального моделювання або в разі, коли перед нами об'єкт абсолютно незрозумілої нам природи
(поза дією фізичних законів нашого буття).
Догматизм:«формулярне мислення» за визначеними давно встановленими схемами без урахування змін і ситуації або в умовах буття, коли нове явище «підганяється» під виміри, критерії і формули старого явища. Тут не враховується момент зміни у мисленні або в умовах буття і в старі мірки «втискуються» нові факти дійсності. Метод вельми характерний для релігії, заснованої на принципі віри. Даний метод може продуктивно «працювати» на культурологічній основі, при порівнянні культурних явищ і феноменів різних епох з виведенням «фундаменталістських основ» буття, що охоплюють великі історичні проміжки, формації, суспільні культури.
