Студопедия — Автоматичне керування поливом 2 страница
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Автоматичне керування поливом 2 страница






Існує можливість завдання і зміни параметрів МПР51-Щ4 за допомогою програми-конфігуратора на ПК. Для цього прилад необхідно підключити до ПК за допомогою спеціального кабелю.

У приладі передбачена можливість реєстрації ходу технологіч­ного процесу на ПК. Для реєстрації можна використовувати SCADA-систему Owen Process Manager або яку-небудь іншу програму.

Залежно від модифікації, підключення приладу до ПК здійсню­ється по інтерфейсу RS-232 через адаптер мережі ОВЕН АС2 або по інтерфейсу RS-485 через адаптер АСЗ-м або АС4.

Восьмиканальний універсальний ПІД-регулятор ТРМ148 призначений для побудови автоматизованих систем клімат-контроля і має 8 універсальних входів для підключення широкого спектру датчиків та 8 вбудованих вихідних елементів різних типів у вибраній користувачем комбінації для управління виконавчими механізмами (рис 5.16).

 

 

Рис. 5.16. Функціональна схема приладу ТРМ148 2-х позиційними

(ТЕНи, двигуни, пристрої сигналізації); 3-х позиційними (засувки, крани)

 

Регулятор виконує обчислення додаткових функційвід виміря­них величин (квадратного коріння, різниці, середнього арифметич­ного, відносної вологості психрометричним методом, мінімуму, максимуму та ін.). Здійснює, відповідно до завдання, корекцію графіка вставок по вимірюваннях з іншого входу або за часом.

Регулятор здійснює автонастройку ПІД-регуляторів. Має режим ручного управління вихідною потужністю, та можливість підключення ПК через вбудований інтерфейс RS-485.

Рис. 5.17. Приклад використання восьмиканального універсального

ПІД-регулятора ТРМ148 для підтримання мікроклімату в теплиці

Розміщення датчиків Д1-Д8 в теплиці та виконавчих механізмів ВМ1-ВМ8 показано на рисунку 5.17. Датчик температури Д1 ґрунту на рівні коріння рослин керує роботою обігрівача ґрунту ВМ1, датчик температури повітря Д2 здійснює керування ТЕНами підігріву повітря. Вентилятор для подачі повітря в теплицю автоматично керується залежно від швидкості переміщення повітря Д4, а витяжним вентиля­торм ВМ5 автоматично керує датчик тиску повітря Д5. Датчик тиску О2 подає сигнал на керування подачею через електроклапан ВМ6 кисню. Датчик вологості Д8 через регулятор здійснює керування електроклапаном подачі води на полив ВМ8, а температура цієї води підтримується ТЕНами ВМ3 за допомогою датчика Д3.

Питання для самоконтролю

1. Для чого призначений МПР51-Щ4?

2. Які автоматичні функції виконує регулятор температури і вологості МПР51-Щ4?

3. Як здійснюється зміна параметрів регулювання МПР51-Щ4?

4. Для чого призначений восьмиканальний універсальний ПІД-регулятор ТРМ148?

5. Як здійснюється підтримання мікроклімату в теплиці за допомогою ТРМ148?


ТЕСТИ

1. Скільки і які входи має регулятор температури і воло­гості МПР51-Щ4?

А. Чотири входи для вимірювання температур: датчики темпе­ратури Тсух, Твол, Тпов і ΔТ.

В. Пять входів для вимірювання температур: датчики темпе­ратури Тсух, Твол, Тпов, ψ і ΔТ.

С. Три входи для вимірювання температур: датчики темпе­ра­тури Тсух, Твол. і Тпов.

2. Скільки і які виходи має регулятор температури і вологості МПР51-Щ4?

А. 4 двопозиційних нормально розімкнених реле із струмом контактів на 4 А при 220 В, які попарно закріплені за ПІД-регуляторами та п’яте реле «Аварія» або 8 транзисторних ключів з відкритим колектором.

В. 5 двопозиційних нормально розімкнених реле із струмом контактів на 4 А при 220 В, які попарно закріплені за ПІД-регуляторами

С. 3 двопозиційних нормально розімкнених реле

3. Які додаткові функції виконує регулятор ТРМ148?

А. Обчислення від виміряних величин (квадратного кореня, різниці, середнього арифметичного)

В. Обчислення від виміряних величин (квадратного кореня, різниці, середнього арифметичного, відносної вогкості психрометрич­ним методом, мінімуму, максимуму і ін.).

С. Обчислення квадратного коріння, різниці, середнього ариф­ме­тичного, відносної вологості психрометричним методом, мінімуму, максимуму і ін.

4. Яким виконавчими механізмами здійснює керування ТРМ148?

А. 3-х позиційними (засувки, крани).

В. 2-х позиційними (ТЕНи, двигуни, пристрої сигналізації).

С. 2-х позиційними (ТЕНи, двигуни, пристрої сигналізації), 3-х пози­ційними (засувки, крани).

 


6. АВТОМАТИЗАЦІЯ СХОВИЩ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ

6.1. АВТОМАТИЗАЦІЯ ОВОЧЕСХОВИЩ

Сховища сільськогосподарської продукції призначені для зберігання зерна, соковитих кормів, комбікормів, картоплі, овочів, фруктів тощо. Зберігання великої маси продукції в обмеженому об’ємі висуває специфічні вимоги до систем автоматизації.

Особливо небезпечними є окремі вогнища загнивання, які швидко розповсюджуються по об’єму продукції, що зберігається. Для запобігання цього явища використовують метод активної вентиляції з інтенсивністю до 300 м3/год на 1 т продукції. Температура повітря, особливо взимку, повинна дотримуватись у допустимих межах, щоб не допустити пошкодження продукції. Тому в окремих випадках сховища обладнують калориферами для підігрівання повітря взимку, або холодильними агрегатами для охолодження повітря влітку і восени. Найважливішими параметрами мікроклімату, що підлягають контролю і регулюванню, є температура і вологість.

Автоматизація мікроклімату в овочесховищах здійснюється з урахуванням агротехнічних вимог зберігання окремих видів сільськогосподарської продукції. Основним діючим фактором є активна вентиляція, яка забезпечує видалення надмірної вологи з поверхні коренеплодів і овочів, а також сприяє вирівнюванню волого-температурних полів в об’ємі продукції, що зберігається.

Повітря в масу продукції, що зберігається подають за допо­могою припливних вентиляційних систем, обладнаних відцентровими або осьовими вентиляторами. Режим роботи вентиляційної системи залежить від температури зовнішнього повітря і технології зберігання продукції. Наприклад, технологія зберігання картоплі передбачає три режими: лікувальний, охолодження і зберігання.

У лікувальний період, який триває 2 тижні температура картоплі підтримується на рівні +14...18°С при мінімальному повітрообміні і високій відносній вологості (понад 90%). При закладанні вологої картоплі її підсушують активною вентиляцією повітрям з вологістю не більше 80%.

У період охолодження температуру картоплі знижують до 2-4°С з швидкістю 0,5…0,6 °С на добу при максимальній вологості повітря 100 %. Період охолодження становить 20…25 діб.

Період зберігання – основний період. Температура в об’ємі картоплі підтримується на рівні +3...4°С. Відносна вологість макси­мальна. Вентиляція здійснюється зовнішнім повітрям або сумішшю внутрішнього та зовнішнього повітря (взимку).

Аналогічні агротехнічні вимоги до систем автоматичного управління розроблені й для інших видів овочів.

Для автоматичного управління мікрокліматом овочесховищ розроблені дві системи обладнання: ОРТХ і “Середовище”.

Обладнання ОРТХ призначене для підтримання температур­ного режиму повітря і маси продукції, що зберігається в сховищах до 1000 т (рис. 6.1). Автоматичне управління здійснюється за допомогою шафи автоматичного управління активною вентиляцією ШАУ-АВ (рис. 6.2). Температуру зовнішнього і внутрішнього повітря, повітря в вентиляційному каналі, а також температуру продукції контролюють датчики температури ВК1…ВК6 і логометра.

 

 

Рис. 6.1. Схема розміщення технологічного обладнання для управління мікрокліматом овочесховища

 

Перемикачами SA1 і SA3 здійснюється вибір управління: ручний або автоматичний. При ручному управлінні кнопки SВ1 і SB2 управляють вентиляторами і калориферами двох рециркуляційно-опалювальних систем, SВ3 і SB4 – підігрівачем змішувального клапана, SB5 і SB6 – припливною вентиляцією.

 

Рис. 6.2. Принципова електрична схема автоматичного управління

мікрокліматом в овочесховищі

При автоматичному управлінні (перемикач SA1 в положенні А) робота схеми залежить від періоду зберігання. В лікувальний період (перемикач SA2 в положенні Л) працює вентилятор припливної вентиляції. Періодично (згідно з вставкою програмного реле часу) він вмикається на 30 хв. магнітним пускачем КМ4.

У період охолодження (перемикач SA2 в положенні О) в дію вводиться диференційний терморегулятор РТ1 (типу ПТРД-2), який порівнює температуру продукції і повітря. При різниці температури більше 2–3°С регулятор РТ1 вмикає проміжне реле KV2. Своїми контактами KV2.1 реле вмикає регулятор РТ3 (ПТР-2) і з витримкою часу – регулятор РТ4. У результаті пускач КМ4 вмикає вентилятор і пропорційний терморегулятор РТ5 (ПТР-П), який стабілізує температуру повітря в системі припливної вентиляції. При відхиленні цієї температури від заданої терморегулятор РТ5 вмикає виконуючий механізм заслінки змішувальною клапана.

Заслінка повертається в таке положення, при якому співвідно­шення рециркуляційного і зовнішнього повітря забезпечує потрібну температуру. Охолодження триває доти, поки температура продукції не досягне заданого значення, після чого регулятор РТ3 вимикає припливний вентилятор.

У період зберігання (перемикач SA2 в положенні X) вентилятор вмикається контактами КТ програмного реле часу для вирівнювання температурних градієнтів у масі продукту. При цьому через контакти КМ4.3 вводяться в дію реле KV2 і терморегулятори PТ1 і РТ3. В подальшому схема працює, як і в режимі охолодження.

Якщо температура у верхній частині сховища (ВК3) стає менше заданої, що може призвести до випадання конденсату, спрацьовує терморегулятор РТ2, який через магнітні пускачі КМ1 і КМ2 вмикає рециркуляційно-опалювальні агрегати. При зниженні зовнішньої температури до 15°С вмикається підігрівник змішувального клапана.

Обладнання “Середовище-1” призначене для автоматичного контролю, вимірювання і регулювання температури в багатосекційних сховищах (до 8 секцій). Система забезпечує управління температурою продукту і повітря в верхній зоні сховища, стабілізацію температури припливного повітря в межах ±20°С. Контроль температури здійснюється в 39 точках сховища.

Датчики температури продукту встановлені на глибині 0,5…0,7 м – по одному датчику для двопозиційного регулятора РМ і для регулятора різниці температур РР і по 3…4 датчики для контролю температури продукту за допомогою логометра Р.

Датчики температури верхньої зони ВКВ встановлені на поло­вині вільної висоти зони – один датчик для логометра Р, а інший – для двопозиційного регулятора РВ, що управляє вмиканням і вимиканням рециркуляційно-опалювальних агрегатів.

Датчики температури ВКВ встановлені в каналі подачі повітря після вентилятора перед розподільними клапанами: один датчик для логометра Р, другий для двопозиційного регулятора РК (вмикання – вимикання вентилятора), третій для регулятора пропорційної дії РП (положення змішувального клапана).

Датчик зовнішньої температури ВКН встановлений на відстані 0,5 м від сховища і захищений від прямої дії сонячних променів. Обладнання функціонує автоматично за сигналами регуляторів або вручну за допомогою магнітних пускачів КМ1…КМ5.

 

 

Рис. 6.3. Функціональна схема багатоканальної системи

управління мікрокліматом “Середовище-1”

 

У багатоканальній системі “Середовище-1” (рис. 6.3) відхи­лення температури від заданої визначається в блоці вимірювань і завдань БВЗ і почергово надходить на терморегулятори. Блоки БРД виконують роль комутаторів двопозиційного (ДПР) і пропорційного (ПР) регуляторів температури.

Електронні реле РЕ1 і РЕ2 перетворюють аналоговий сигнал в цифровий і передають в блоки електромагнітних реле БР1 і БР2. Сигнали з блоків БР1 і БР2 надходять до відповідних блоків управління БУ, які формують сигнали управління виконавчими механізмами ВМ і забезпечують підтримання необхідної температури.

Таким чином, блоки БВЗ, РЕ і БР утворюють регулятори з двопо­зиційним і пропорційними зонами регулювання, а блоки комута­торів БРД ДПР і БРД ПР – синхронний автоматичний перемикач для почергового опитування датчиків. Ними ж здійснюється синхронне почергове підключення виконавчих механізмів для управління температурою у відповідних секціях сховища. Електронний блок БЕ генерує імпульси, які переключають комутатори БРД з заданою періодичністю.

Порівняно із системою ОРТХ обладнання “Середовище-1” має більш широкі функціональні можливості. Крім установок активної вентиляції і опалення, система включає в себе холодильні агрегати, що дає можливість зберігати продукцію протягом усього року.

 

Питання для самоконтролю

1. Назвіть призначення і особливості управління мікрокліматом в овочесховищах.

2. Охарактеризуйте овочесховище, як об’єкт автоматичного управ­ління.

3. Поясніть роботу технологічної схеми автоматичного управ­ління температурою в овочесховищі.

4. Яке призначення активної вентиляції в овочесховищах?

5. Від чого залежить режим роботи вентиляційної системи в овочесховищах?

6. Які режими передбачає технологія зберігання картоплі в овочесховищах?

7. З якого основного технологічного обладнання складається установка для підтримання мікроклімату в овочесховищі?

8. Розкажіть про послідовність роботи електричної схеми ШАУ-АВ в періоди охолоджування, лікування і зберігання продукції.

9. Поясніть роботу системи управління мікрокліматом “Середо­вище” по функціональній схемі.


ТЕСТИ

1. Яка характеристика лікувального періоду для картоплі в овочесховищі?

A. Лікувальний період триває 2 тижні, температура картоплі підтримується на рівні +3...4°С, відносна вологість максимальна.

B. Лікувальний період триває 2 тижні, температура картоплі підтримується на рівні +14...18°С при мінімальному повітрообміні і високій відносній вологості (понад 90%).

C. У лікувальний період температуру картоплі знижують до 2 – 4°С зі швидкістю 0,5…0,6°С на добу при тривалості 20 – 25 діб.

2. Яка характеристика періоду охолодження для картоплі в овочесховищі?

A. У період охолодження температуру картоплі знижують до 2 – 4°С зі швидкістю 0,5…0,6°С на добу при максимальній вологості повітря 100 %, тривалість становить 20 – 25 діб.

B. Період охолодження триває 2 тижні, температура картоплі підтримується на рівні +14...18°С.

C. У період охолодження температура картоплі підтримується на рівні +3...4°С, відносна вологість максимальна.

3. Яка характеристика періоду зберігання для картоплі в овочесховищі?

A. Температуру в об’ємі картоплі в період зберігання зни­жу­ють до 2 – 4°С зі швидкістю 0,5…0,6°С на добу при тривалості 20 – 25 діб.

B. Температуру в об’ємі картоплі в період зберігання, який триває 2 тижні, підтримують на рівні +14...18°С.

C. Температура в об’ємі картоплі в період зберігання підтримується на рівні +3...4°С, відносна вологість максимальна.

4. Які засоби автоматизації використовуються для авто­матичного підтримання температури в овочесховищі?

A. Датчики температури, виконуючий механізм заслінки.

B. Реле часу, терморегулятори.

C. Датчики температури, терморегулятори, реле часу, виконуючий механізм заслінки.


5. Де розміщуються датчики температури в овочесховищі?

A. У масі продукції, зовні приміщення, в повітряному каналі і над масою продукції.

B. У повітряному каналі і над масою продукції.

C. У масі продукції і над масою продукції.

6. Використовуючи принципову електричну схему керування мікрокліматом в овочесховищі, поясніть призначення терморегуля­тора РТ1.

A. Контролює температуру продукції.

B. Контролює температуру повітря і вмикає припливну вентиляцію.

C. Порівнює температуру продукції і повітря, при різниці температури більше 2 – 3°С вмикає припливну вентиляцію

7. Використовуючи принципову електричну схему керування мікрокліматом в овочесховищі, поясніть призначення терморегуля­тора РТ3.

A. Вимикає припливний вентилятор в період охолодження, коли температура продукції перевищить задане значення.

B. Вмикає припливний вентилятор в період охолодження, коли температура продукції досягне заданого значення.

C. Вмикає припливний вентилятор в період зберігання коли температура продукції впаде нижче заданого значення

8. Для чого використовується реле часу в період зберігання в овочесховищі?

A. Вимикає вентилятор.

B. Вимикає заслінку.

C. Вмикає вентилятор для вирівнювання температурних пара­мет­рів у масі продукту.

9. Для чого використовується виконавчий механізм заслінки в овочесховищі?

A. Для зменшення температури повітря в системі припливної вентиляції.

B. Для стабілізації температури повітря в системі припливної вентиляції.

C. Для збільшення температури повітря в системі припливної вентиляції.

6.2. АВТОМАТИЗАЦІЯ ФРУКТОСХОВИЩ

Автоматизація фруктосховищ. Конструкції фрукто- і овоче­схо­вищ мають багато загального. Автоматизація зберігання фруктів викликана необхідністю охолоджування продукту, точної підтримки температури та відносної вологості повітря. Тому в системі автоматизації устаткування фруктосховища передбачено управління повітроохолоджувальними установками, подачею пари для зволоження повітря в камерах і концентрацією газу в газових сховищах.

У приміщеннях для зберігання фруктів (фруктосховищах) концентрацію діоксиду вуглецю підтримують на рівні, істотно вищому, ніж в атмосферному повітрі: 1 % і більш. При цьому зміст кисню зменшується, а азоту збільшується, завдяки чому поліпшуються умови зберігання фруктів. Зміст С02 регулюють, пропускаючи циркуляційне повітря через вапняне молоко або спалюючи газ при контрольованій подачі повітря. Отримана, таким чином, газова суміш, збагачена також і азотом, охолоджується і подається в сховище. Температура зберігання, що рекомендується, – менше 50С, але не нижче за температуру підмерзання плодів, яка повинна підтримуватися з високою точністю. Велике значення має також контроль вологості газової суміші, від якої залежить втрата вологи плодами, що зберігаються, і контроль вмісту газу етилену, що виділяється плодами.

Для фруктосховищ, що мають місткість від 1000 до 3000 т розроблений комплект електрообладнання, який забезпечує автоматичне управління мікрокліматом у камерах зберігання фруктів, управління роботою конденсаторного і випаровувального обладнання, захист компресорів охолоджувальних машин та сигналізацію нормаль­них і аварійних режимів роботи. Один комплект може автоматично управляти двома–чотирма камерами.

Система автоматичного управління мікрокліматом фруктосхо­вища призначена для підтримання в камерах заданих значень температури, вологості повітря, циклічного його перемішування в камерах; вмикання і вимикання установок припливної та витяжної вентиляції, а також для контролю за станом температури і вологості повітря в камерах і окремих точках холодильної установки.

Електрична принципова схема системи управління мікрокліма­том у фруктосховищі зображена на рисунку 6.4. Напруга на схему подається кнопкою SB6. У разі необхідності можливе відключення всіх агрегатів за допомогою кнопок SB1…SB5, розташованих в різних місцях фруктосховища. За допомогою кнопок SB7, SB8 керують аварійним вентилятором М1 (потужністю 1,5 кВт)

 

Рис. 6.4. Принципова електрична схема автоматичного управління мікрокліматом у фруктосховищі

 

Схема управління температурою і відносною вологістю повітря вмикається автоматом SF1. Перемикач SA1 задає режим роботи системи: ручний (1) або автоматичний (2).

В автоматичному режимі при підвищенні температури в камері спрацьовує терморегулятор Р, який через реле KV1 вмикає електро­магнітний аміачний клапан YА1, вентилятори повітроохолоджувальних установок М2, М3 та один з аміачних насосів (М4 або М5) подачі аміаку, як холодоносія в охолоджувальні камери. Коли температура в камері досягає заданого значення, контакти терморегулятора розмикаються і все електрообладнання відключається.

Режим роботи аміачних насосів встановлюється перемика­чем SA3: 1 – обидва насоси відключені, 2 – робочий насос М4 (М5 в резерві), 3 – ручне управління, 4 – робочий насос М5 (М4 в резерві).

При вдалому запуску насоса спрацьовує датчик тиску SP1, який вмикає проміжне реле KV5. Реле KV5 одним контактом подає напругу на ввімкнення компресорів холодильної установки, а іншим – вимикає реле затримки часу КТ2, призначене для включення резервного насосу.

При невдалому запуску або при зменшенні тиску аміаку в системі робочого насоса датчик SP1 розмикає реле KV5, що призводить до спрацювання реле КТ2. З затримкою 10 с реле КТ2 вмикає реле KV4, яке підключає резервний насос.

Відносна вологість повітря в камері фруктосховища підтри­мується регулятором вологості В. При пониженні вологості повітря контакти В вмикають реле KV3, яке підключає додаткові секції електропароутворювачів ЕК2 і ЕКЗ. При досягненні заданої вологості подача пару припиняється. Підігрівник ЕК1 ввімкнений для запобігання замерзанню води при низьких зовнішніх температурах.

Схема передбачає захист пароутворювача від “сухого ходу” за допомогою регулятора рівня води PL. При зниженні рівня води регулятор розмикає контакти PL і відключає нагрівник ЕК1…ЕК3.

Для рівномірнішого розподілу волого-температурного поля всередині об’єму камери передбачене циклічне перемішування повітря за допомогою вентиляторів. Режим управління роботою вентиляторів (тривалість роботи і час ввімкнення-вимкнення) забезпечується програмним реле КT1, яке вмикає електродвигуни М2 і М3 вентиляторів.

Системою автоматики передбачене управління процесом вида­лення льоду (снігової шуби), яка наростає на поверхні охолодників. Режим роботи встановлюють перемикачами SA4 і SA5. В автоматич­ному режимі наявність “шуби” встановлює реле тиску SP2, яке сприймає різницю в тиску до і після охолодника. При обмерзанні повітропроводів ця різниця збільшується, що призводить до замикання контактів SP2 і спрацювання реле KV7. Реле KV7 своїми контактами відключає магнітний пускач КМ3 вентиляторів охолодників і аміачний клапан YА1. Одночасно воно вмикає електромагнітний клапан YА2 води розморожування, а іншою групою контактів – реле затримки часу КТ3 і реле KV6. Реле KV6 вимикає реле KV7. Із затримкою 3 хв., достатньою для виходу аміаку з охолодника, контактом КТ3 вмикається пускач КМ8, який включає насос М6 води розморожування і електромагнітний клапан виходу води YА3. Магнітний пускач КМ9 вмикає додаткову секцію нагрівників води ЕК4. Через 27 хв. контактом КТ3 насос М6, нагрівник ЕК4 і клапан YА3 вимикаються. Цикл розморожування закінчений і через 3 хвилини (за цей час з охолодника збігає вода) реле KV7 повертається в початкове положення і знову вводить в автоматичну роботу ланки управління аміачним клапаном YА1 і електроприводами М2 і М3 вентиляторів-охолодників.

Крім пристроїв управління мікрокліматом в камерах, комплект автоматики містить в собі автоматичні системи управління рівнем аміаку, компресорами; управління повітряною завісою, яка вмикається при відкритті камер, а також прилади контролю, сигналізації і захисту електрообладнання.

Питання для самоконтролю

 

1. Які параметри забезпечує комплект електрообладнання для фруктосховищ?

2. Для чого призначена система автоматичного управління мікрокліматом в фруктосховищі?

3. Поясніть роботу принципової електричної схеми керування мікрокліматом фруктосховища.

4. Які засоби автоматизації використовуються в схемі керування фруктосховищем?


ТЕСТИ

 

1. Які засоби автоматизації використовуються для підтри­мання в системі необхідного тиску аміаку фруктосховища?

A. Датчик тиску, вологості.

B. Датчик температури, реле часу.

C. Датчик тиску, реле часу.

2. Які засоби автоматизації використовуються для підтри­мання мікроклімату в фруктосховищі?

A. Датчик температури з терморегулятором, електроклапан аміаку.

B. Датчик температури з терморегулятором, реле часу.

C. Датчик температури з терморегулятором, електроклапан аміаку, датчик вологості, реле часу.

3. Які засоби автоматизації використовуються для підтри­мання вологості в фруктосховищі?

A. Датчик вологості, реле часу.

B. Датчик вологості, реле рівня води.

C. Датчик температури, реле рівня води.

4. Використовуючи принципову електричну схему керування мікрокліматом в фруктосховищі, поясніть призначення реле часу КТ1.

A. Для циклічного перемішування повітря всередині камери за допомогою електродвигунів М2 і МЗ вентиляторів

B. Для вмикання електроклапана.

C. Для вимикання електродвигунів М2 і МЗ вентиляторів.

5. Для чого використовуються реле часу в схемі керування мікрокліматом в фруктосховищі?

A. Для періодичного вмикання з затримкою резервного насоса аміаку та програмного розморожування охолодника.

B. Для періодичного вмикання електродвигунів вентиляторів, з затримкою резервного насоса аміаку та програмного розморожування охолодника.

C. Для періодичного вмикання електродвигунів вентиляторів.


6. Як здійснюється зволоження повітря в фруктосховищі?

A. Вода попадає на електропароутворювач, створюючи пар, який підхоплюється вентилятором і подається на охолодник.

B. Вода попадає на диск, що обертається.

C. Вода розпилюється через форсунки.

7. Які засоби автоматизації використовуються для підтри­мання тиску аміаку в системі фруктосховища?

A. Реле часу, датчик вологості.

B. Реле часу, датчик тиску.

C. Електроклапани, датчик тиску

8. Які засоби автоматизації використовуються для розморо­жу­вання “снігової шуби” фруктосховища?

A. Реле часу, датчик різниці тиску, електроклапани.

B. Реле часу, електроклапани.

C. Датчик різниці тиску, електроклапани.

9. Як утворюється “снігова шуба” в фруктосховищі?

A. Повітря за допомогою вентилятора попадає на охолодник, що призводить до обмерзання.

B. Вологе повітря за допомогою вентилятора попадає на охолодник, що призводить до обмерзання.

C. Зовнішнє повітря за допомогою вентилятора попадає на охолодник, що призводить до обмерзання.

 

6.3. АВТОМАТИЗАЦІЯ ОБЛІКУ, КОНТРОЛЮ І СОРТУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ В СХОВИЩАХ

Контроль і облік сільськогосподарської продукції дозволяють вчасно виявити й усунути всі недоліки виробництва і цим сприяти підвищенню якості і збільшенню кількості сільськогосподарської продукції.

Продукцію, що поступає в сховище і ту, що відпускається з нього, обов’язково обліковують і реєструють у спеціальній відомості і передають дані в пам’ять ЕОМ. Продукцію зважують на залізничних чи автомобільних вагах, які встановлюють безпосередньо при в’їзді на територію сховища.

Якість збереження сільськогосподарської продукції контролю­ють візуально на місцях по відібраних зразках та хімічними методами в лабораторіях господарств і районних центральних лабораторіях. Результати аналізів фіксують у спеціальних журналах і повідомляють керівникам і агротехнічним службам господарств.







Дата добавления: 2015-08-12; просмотров: 2112. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...

Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...

Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Тактика действий нарядов полиции по предупреждению и пресечению правонарушений при проведении массовых мероприятий К особенностям проведения массовых мероприятий и факторам, влияющим на охрану общественного порядка и обеспечение общественной безопасности, можно отнести значительное количество субъектов, принимающих участие в их подготовке и проведении...

Тактические действия нарядов полиции по предупреждению и пресечению групповых нарушений общественного порядка и массовых беспорядков В целях предупреждения разрастания групповых нарушений общественного порядка (далееГНОП) в массовые беспорядки подразделения (наряды) полиции осуществляют следующие мероприятия...

Механизм действия гормонов а) Цитозольный механизм действия гормонов. По цитозольному механизму действуют гормоны 1 группы...

ЛЕЧЕБНО-ПРОФИЛАКТИЧЕСКОЙ ПОМОЩИ НАСЕЛЕНИЮ В УСЛОВИЯХ ОМС 001. Основными путями развития поликлинической помощи взрослому населению в новых экономических условиях являются все...

МЕТОДИКА ИЗУЧЕНИЯ МОРФЕМНОГО СОСТАВА СЛОВА В НАЧАЛЬНЫХ КЛАССАХ В практике речевого общения широко известен следующий факт: как взрослые...

СИНТАКСИЧЕСКАЯ РАБОТА В СИСТЕМЕ РАЗВИТИЯ РЕЧИ УЧАЩИХСЯ В языке различаются уровни — уровень слова (лексический), уровень словосочетания и предложения (синтаксический) и уровень Словосочетание в этом смысле может рассматриваться как переходное звено от лексического уровня к синтаксическому...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.01 сек.) русская версия | украинская версия