Студопедия — Molekelf -, -n österr. див. Molekül 2 страница
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Molekelf -, -n österr. див. Molekül 2 страница






Satz m -es, Sätze 1. грам. рéчення; 2. тéза, полóження, твéрдження; der ~ von der Erháltung der Energíe закон зберéження енéргії; 3. хім. óсад; 4. прийом [спосіб] (спостереження, ви-мíрювання); 5. відстій; 6. шихта; 7. агрегат; комплект; набір; серія; партія; порція; асортимент; 8. склад; 9. стрибок; in einem ~ одним махом

Sáuerstoff m -(e)sкисень, O, окси-ґен

Sáuerstoffempfindlichkeit f - здатність до окислення

Säuerung f - 1. підкислення; кислотувáння; 2. підвищення кислóт-ності; 3. квáшення; квасíння, скисáн-ня, прокисáння

Sáugeflasche f -, -n колба для від-смоктування, колба Бунзена

Sáugetier n -(e)s, -e ссавéць

sáugen (o, o) vt, vi 1. смоктáти; 2. відсмоктувати; 3. всмоктувати

Sáugfähigkeit f -, -en 1. абсорбційна здатність; 2. вбираність; всмóктува-ність

Säule f -, -n 1. тех. колóна, колонка; стовп; перен. підпóра; 2. стовпчик, стовп (рідини, газу); 3. стовпчастий кристал; 4. циліндричний заряд твер-дого (ракетного) палива; chromato-gráphische ~ хроматографічна колон-ка

Säulenboden m -s, - i Bödenтарілка (ректифікаційної колони)

Säure f -, -n кислотá

Schädigung f -, -en пошкóдження, псування; korrosíve ~ корозийне пошкодження

schädlich adj шкідливий

scháffen 1. (u, a) vt 1) творити, ство-рювати; 2) організовувати; 2. vt слабк. дієвідм. працювати; 3. vi слабк. дієвідм. 1) зробити (що); упóратися (з чим); навести порядок; 2) доставляти (куди); 3) забирати; усувати; 4) встигати

Scháffen n -s, - 1. твóрчість; 2. праці, твори

Schále f -, -n 1. 1) оболóнка; шкíрка; шкарлупá; 2) пáнцир; 2. чáша; чáшка; миска; Petríe~ чашка Петрі

schálten vt вмикáти

Schamótteausmauerung f шамóтна обмурóвка; запóвнення стінок шамó-том [вогнетривкою глиною]

Schamóttestein m -(e)s, -e шамотна цегла

Scheibe f -, -n диск

scheibchenförmig adj у формі видовженого циліндру

Schéidung f -, -en 1. розділення; 2. відділення; сепарація; 3. сортування; 4. дефекація

Schére f -, -n нóжиці

Schícht f -, -en 1. шар; пласт; плівка; покриття; anodische ~ анод-ний шар; анодна плівка; äquivalente ~ еквівалентна товщина шару; dünne ~ тонкий шар, наліт, плівка; elektro-lytische ~ електролітичне [гальваніч-не] покриття; filtrierende ~ фільтру-ючий шар; 2. шихта, садка; 3. емульсія, емульсійний шар; 4. (робоча) зміна

Schíefer m -s, - сланець; шифер

Schíffbau m -s кораблебудувáння

Schímmel m -s, - тк. sg. пліснява

Schirm m -(e)s, -e1. екрáн; 2. перен. зáхист; 3. парасóля; 4. ширма

schírmen vt 1. екранувáти; 2. захищáти; 3. заслоняти, закривáти

Schlácke f -, -n 1. тех. шлак; жужіль; жужелиця; 2. pl. шлако-подібні уламки лáви; 3. pl. пóриста [гýбчаста] лáва

Schlamm m -(e)s, -e1. мул; шлам; 2. óсад; відстíй; 3. пýльпа; 4. нáкип; 5. слиз, фуз; 6. суспéнзія, зáвісь

Schláuchpumpe f -, -n рукавний насóс; пóмпа із шлангом

schlíeßen (o, o) 1. vt 1) закривáти; 2) зачиняти, замикáти; 3) закíнчувати; 4) укладáти (договір); 5) робити висновок; 2. vi 1) зачинятися; 2) за-кінчуватися; 3. sich ~ 1) зачинятися; 2) (an A.) приєднуватися (до чого-н.)

Schlüssel m -s, - 1. ключ; 2. ключ, код, шифр

Schmelze f -, -n рóзплав (металу)

schmélzen (o, o) 1. vi (s) тáнути, плáвитися; розплáвлюватися; 2. vt плáвити, топити; витоплювати; вари-ти (скло)

Schmélzflusselektrolyse f - електро-ліз рóзплавів

Schmélzgut n -es рóзплав

Schmélzpunkt m -(e)s, -e точка (t°) плáвлення

Schmertzempfíndung f - відчуття болю

Schmíede f -, -n кузня; ковальський цех

Schmíedeeisen n -s, -ковкé [горнó-ве] залізо

schmíeden vt кувáти

schmíeren vt 1. змáзувати, мастити, змáщувати; 2. техн. жирувáти

Schmíerstoff m -(e)s, -e мастило; мастильна речовина

Schmírgel m -s наждáк

Schnitt m -(e)s, -e 1. рíзання; краяння; розрізання; 2. зріз, розріз

Schrítt m -(e)s, -e 1. крок; етап; 2. посилáння струму, імпульс

schríttweise 1. adj поступóвий; 2. adv крок за крóком, поступóво; ~ Erweiterung постадійне розширення

Schrott m -(e)s, -e 1. (металевий) скрап, лам; 2. відходи виробництва

Schúlter f -, -n плече

Schúßgewicht n -(e)s, -e нáвáжка; насипнá мáса

Schúßmasse f -, -en нáвáжка; насипнá мáса; вага порції, яка вприскується

schütteln vt 1. збовтувати; 2. тряс-ти; трусити; хитáти (головою)

schützen vt 1. (vor D., gegen A.) захищáти (від кого-н., чого-н.); 2. запопігáти

Schútzüberzug m -(e)s,..züge захис-не покриття

schwärzen vt чорнíти

Schwärzung f -, -en 1. почорніння, потемніння; 2. оптична щільність

Schwébe f -, -en 1. фіз. завислий стан; 2. висяче положення, зависан-ня, зависнення; in der ~ в зависнено-му стані

schwében vi 1. ширяти, висіти в повітрі; 2. витáти

Schwéfel m -(e)sсірка, S

Schwéfelkohlenstoff m -(e)sсірко-вуглець, CS2

Schwéfelsäure f - сірчана кислота, H2SO4; rauchende ~ чаднá сірчáна кислотá, óлеум

Schwéfelwasserstoff m -(e)s сульфід диводню, сірковóдень, H2S

Schwérmetall n -s, -eважкий метал

schwímmen (a, o) vi (h, s) плáвати; пливти, плисти

Schwíngung f -, -en 1. коливáння; вібрáція; 2 гойдáння; розкáчування

Sedimentatión f -, -en седиментація; осáджування

Séide f -, -n 1. шовк; 2. кóмплексна нитка; 3. мóнонитка

Seife f -, -n мило

sekundär adj 1. вторинний; 2. другорядний

sénken vt 1. 1) опускáти; 2) занýрю-вати; 3) знижувати; 4) віднóвлювати; 5) редукувáти; 2. sich ~ 1) опускá-тися; 2) осідáти; 3) знижувати; 4) редукувáтися; 5) віднóвлюватися

sénkrecht adj вертикáльний, прямо-висний

Síedepunkt m -(e)s, -e точка (t°) кипіння

Síedesalz n -es, -e кухóнна сіль

Síegellack m -(e)s, -e сургуч

Síegelwachs n -es штемпельний [сургучевий, сургучний] віск

Sikkatív n -s, - сикатив (осýшник, осýшуюча речовинá)

sikkativíert adj сикативýючий (який осýшує)

Sílber n -sсрібло, Ag

Sílbernitratlösung f - розчин нітра-ту срібла, AgNO3

simultán adj одночáсний

Simultánkomparationsmethode f – мéтод одночáсного порівняння

Simultánreaktion f -, -en реáкція, яка прохóдить одночáсно [паралéль-на реáкція]

sínken (a, u) vi (s) 1. пáдати, опускáтися; 2. спускáтися, спадáти; 3. тонýти, занýрюватися; 4. перен. опускáтися (морально); занепадáти; 5. змéншуватися, слáбшати

Sínn m -(e)s, -e 1. відчуття; 2. зміст; значення; сенс; 3. pl. орган чуттів; 4. свідóмість, рóзум, помисли; 5. ро-зуміння (чого-н.) смак (до чого-н.)

sínnfällig adj очевидний, ясний

sínngemäß;1. adj змістóвий, логíч-ний; 2. adv за змістом, логічно

sinnvoll adj осмислений, розýмний

sinterfähig adj здатний зпекатися

Sinterprodukt n -(e)s агломерат

Skíttze f -, -n 1. ескíз; 2. нáрис

Sóda f - сода, вуглекислий натрій, Na2CO3

Sóle f -, -n 1. розсíл; 2. солянé джерело

Solvatatión f -, -enсольватáція

Solvént n -es, -e розчинник

Solvéntextraktion f -, -en екстракція розчинниками

Sórgfalt f -, -старáнність, дбайли-вість, пильність, акурáтність

sórgfältig adj дбайливий; старан-ний; ретельний; акурáтний; сумлін-ний

Spáltung f -, -en 1. розщéплення, розклад (хімічних сполук); 2. розрив (хімічних зв’язків); 3. пóділ [роз-пóділ] рацемáтів; 4. поділ [рóзпад] ядер атомів; Kern~ ядерний рóзпад

Spánnung f -, -en 1. напрýга; на-тягання; натягування; 2. (електрична) напрýга; 3. пружність; тиск (пáри)

Spáß; m -es, Späße жарт; розвáга; ~ machen давати радість [задовóлення]

spéichern vt 1. складáти; зберігáти (на склáді); 2. накопичувати; 3. ел. акумулювáти

Spéiseöl n -(e)s, -e харчова [рослин-на] олія

Spektrálanalyse f -, -n спектрáльний аналіз

Spéktrum [sp- i p] n -s,..ren i..ra спектр

Spezies pl. (спеціальні) властивості; тактико-технічні характаристики

Sphäre f - сфéра, оболóнка (атому)

Spíegel m -s, - 1. дзéркало; 2. рíвень, дзеркало (електроліту)

Spíegelbild n -es, -er відзеркáлення

Spíegelung f -, -en відбиття, відобрáження

Spin m -(e)s, -e ядерн. спін

Spinkópplung f -, -n зв’язування [з’єднáння] спину

Spinmomént n -es, -eспіновий момент

Spitzdüse f -, -n 1. сóпло; насáдка; насáдок; жиклер; розпилювач; фор-сýнка; мундштук; дифýзор; 2. фільєра і фільєр; вíчко, óчко; 3. фýрма

Spítze f -, -n 1. вíстря, кíнчик; 2. вершина, верхíвка; 3. мáксимум; пік; вістря; 4. виступ, нáріст (на катод-ному осаді); 5. голова (колони)

Splitt m -(e)s, -e 1. щéбінь; щебíнка; 2. тріски (дерев’яні); буд. дрáнка

Sprítze f -, -n 1. бризкалка; 2. пожежний насос; 3. шприц; 4. мед. укол

Sprítzen n -s, - 1. напилення, напилювання; розпилення; металізу-вання (розпорошенням); 2. лиття під тиском

spülen vt промивáти, промити; мити; полоскáти

Spur f -, -en слід

spröde adj ламкий, крихкий

Stab m -(e)s, Stäbe 1. ціпóк, кий; паличка; пáлиця; 2. тех., мет. прутóк, дрóтик; штáнга; стрижень; брус

Stahl m -(e)s, Stähle сталь

Stamm m -(e)s, Stämme 1. стóвбур; колóда; 2. штам (мікроорганíзму); 3. вихіднá структýра; 4. плем’я; рід; сім’я; 5. оснóва (слова)

Stámmbaum m -(e)s 1. технологíч-на схéма; 2. дéрево похідних

Stámmverbindung f -, -en основнá [бáзова] сполýка

Stampfen n -s, - товктíння

stark adj сильний

Stärke f -, -n 1. сила, міць; інтен-сивність; 2. діáметр; товщинá (шару, покриття); 3. чисéльність; 4. концен-трáція; 5. крохмáль; крохмáльна шихта; 6. потýжність (вихору, вих-ру); енéргія (стрýміня)

Stärkegrad m -(e)s, -e градус міцності

Stärkeglanz m блиск, [люстр] крохмáлю

starr adj 1. нерухóмий; 2. твердий; непохитний; 3. закляклий; задубíлий

stationär adj стаціонарний; постій-ний

státtfinden (a, u) vi відбувáтися, мáти мíсце

Stáub m -(e)s пил, пóрох

stáubig adj запилений; запорóше-ний

stéchend part I від stéchen колкий; ein ~er Blick пронизливий [колкий] пóгляд; ein ~er Gerúch їдкий зáпах

stéigen (ie, ie) vi (s) 1. піднімáтися, збíльшуватися; 2. зростáти

Stéin m -(e)s, -e 1. кáмінь; 2. кíсточ-ка (плода); ~ der Wéisen філософсь-кий камінь

Stéinkohle f - кам’яне вугíлля

Stéinsalz n -es, -e кам’яна сіль

Stéllung f -, -en 1. місце, полóжен-ня; 2. позиція

stérben (а, о) vi (s) помирáти

stets adv зáвжди; постíйно

Stéuerelement n -(e)s елемент [ланка, орган] управління

stéuern 1. vt керувáти, управляти; вести (машину); 2. тех. скерóвувати; регулювáти; 3. розподіляти (газ, пáру); модолювáти; 4. vi (s) 1) пряму-вáти; 2) (h) (D.) перешкóджати; протидíяти

stimmen vt відповідати дійсності

Stíckstoff m - (e)sазот, N

Stóff m -es, -e 1. філос. матéрія; 2. хім. речовинá; 3. тканина; 4. матеріáл

Stóffwechsel m -s фізіол. óбмін речовин

Stóffwechselhaushalt m -es див. Stóffwechsel m -s

stören vt заважáти

Störung f -, -en 1. порýшення; неспрáвність; ушкóдження; авáрія; 2. збýрення; перешкóда; викривляння; 3. розлáднення; 4. паразитуючі явища

stóßen (ie, o) 1. vt 1) (auf A.) штовхáти, бити, ударяти; 2) товтки; 3) лущити; 4) гнати; виганяти; 2. vi 1) (s) (an A.) наштовхуватися, стукати-ся; 2) кипіти із поштовхами; 3) (h) (zu D.) приєднуватися; 4) (s) (an A.) при-микати, прилягати; 3. sich ~ 1) штовхатися; 2) (an D.) ударятися

Strahl m -(e)s, -en1. промінь; 2. струмінь

stráhlen vi випромíнювати, сяяти

Stráhlung f -, -en випромінювання

Stréckfrequenz f - частотá валент-ного коливáння

Stréckgrenze f - границя текýчості, границя плинності

Stréckmittel n -s напóвнювач (полімéру)

Stréichen n -s 1. нанéсення по-кривного шáру на папíр; 2. покриття (фарбою); 3. (по)фарбувáння пéнзлем [щíткою]

Stréifen m -s, - 1. смýга; стрíчка; ein ~ Papíer смýжка пепéру; 2. штáбка (металу); 3. геол. борознá [подряпи-на] на порóдах; 4. фільм, (кіно)плівка

Stréifenbildung f - порожнисте утвóрення на óсаді

Stréifung f -, -en смужкувáта структýра

stréuen vt сипати; розсипáти; роз-кидáти; розпорóшувати; Sand ~ по-сипати піском

Stréusalz n -es сіль для посипання

Strich m -(e)s, -e риска, штрих; смуга; дефіс

Strom m -(e)s, Ströme1. ел. струм; 2. течія; потíк; 3. рíка

Stromspannungskennlinie f -, -n вольт-амперна характеристика; крива напруга – сила струму

strömen vi (h, s) 1. прямувáти; 2. текти; струменíти

Strómschíene f -, -n 1. з.-дор. контактна [третя] рéйка; 2. ел. збірна шина

Struktúr f -, -en будова, структура

Stück n -(e)s, -e 1. шматок; частина; 2. штука; екземпляр; примірник; 3. п’єса; 4. уривок

Stúfe f -, -n 1. стýпíнь, щабéль, рíвень; 2. стáдія, перíод; erste ~ початкóва стáдія; 3. стýпінь; устýп; ярус; 4. відтíнок, нюáнс (про колір)

stúfenweise adv поступóво, по-слідóвно

stumpf adj 1. тупий (ніж); 2. мато-вий, без блиску; матóваний; тьмяний; 3. ~er Kegel мат. зрíзаний кóнус

Sublimatíon f -, -en сублімація; возгóнка

Substánz f -, -en матеріал, речовинá

Substituént [-st-] m -en, -en хім. замісник

Súmme f -, -nсýма; пíдсумок

Sumpf m -(e)s, Sümpfe 1. болóто; 2. тех. відстíйник; зумпф; куб (ректи-фікаційної колони)

Súmpfprodukt n -(e)s, -e продýкт, який виходить з низу колони; кубо-вий продукт

Suspensión f -, -en суспéнзія; зáвісь

Synthése f -, -nсинтез; groß-technische ~n великотонáжні синтези

Systematisíerung f -, -en системати-зація

Tt

tabellíeren vt заносити (записувати) в таблицю

Tafel f -, -n пластина; шар; плівка

Tafelsalz n -es, -e кухонна сіль

Tágung f -, -en 1. конференція; з’їзд; 2. засідання; сесія

Tal n -(e)s, Täler 1. заглиблення, заглибина (мікронерівність поверх-ні); 2. долина

tätig adj діяльний; ~ sein vi (s) бути зайнятим, працювати

tatsächlich 1. adj фактичний, дійсний; 2. adv фактично, дійсно

Téil m -(e)s, -e1. частина, частка; 2. розділ (книжки)

Téil n -(e)s, -e tech. деталь; елемент

Téilchen n -s, -частинка, партикула

téil|haben (a, a) vi (an D.) брати участь (у чому-н.), бути учасником

téil|nehmen (а, о) vi (an D.) брати участь (у чому-н.)

téilweise adv часткóво

temporär adj тимчасóвий

Terpene n pl терпéни,терпéнові вуглевóдні

Tetrabromid n -es тетрабромід (четирьохбриміста сполука)

Tetráeder n -s тетрáедр

textíl adj текстильний

Textílindustríe f -текстильна промисловість

Thóriumatóm n -(e)s, -e хім. атом торію

tíef 1. adj 1) глибокий; 2) низький; ~e Temperatúren низьки температу-ри; 3) глибокий; начичений; густий; 2. adv глибоко

Tíer n -(e)s, -e тварина, звір

tíerisch adj тваринний; звіриний

Tintométer n колориметр

Titratión f - титрувáння

Titratiónslösung f -, -en титрáнт; титрувáльний рóзчин

Titríeranalyse f -, -n об’ємний [титрометрíчний] анáліз

toleríeren vt 1. терпíти; допускáти, припускáти; 2. тех. встанóвлювати [визначáти] дóпуск

Ton m -(e)s, -e 1. тон, звук; 2. відтíнок; 3. глина

Tónerde f -, -n глина, глинозéм

Tonmérgel m -(e)s, - мергельна глина

Tópf m -(e)s, Töpfe 1. котéл; бак; резервуар; тігель; 2. прядильна кружка

Träger m -s, -1. носíй, 2. представ-ник

transportíeren vt перевóзити; пере-нóсити; транспортувáти

tréffen (a, o) 1. vt 1) влучáти (у кого, у що); 2) зустрíти; застáти (вдома); спіткáти (кого, що); ihn traf ein Únglück його спіткáло нещáстя; 4) схопити (схожість); угадати; вдало сформулувати; 5) означає дію, на характер якої вказує іменник: ein Ábkommen ~ дійти згóди, домó-витися, уклáсти угóду; Ánordnungen ~ вживáти зáходів; Vórbereitungen ~ (für A.) готувáтися (до чого); éine Wahl ~ зробити вибір; 2. vi (auf A.) натрáпити (на кого, на що); зустрíти (кого); 3. 1) зустрічáтися; 2) трапля-тися; вихóдити; es traf sich so, dass … трáпилося так, що …

tréiben (ie, ie) 1. vt 1) гнати, виганя-ти; 2) спонукати; 3) тех. надавати руху; 4) займатися; Sport ~ займати-ся спортом; 2. vi 1) рухатися; дрей-фувати; 2) розширюватися; розбуха-ти

Tréibgas n -es, -e горючий [пáлив-ний] газ

Tréibkraft f -,..kräfte рушійна сила, сила тяги; штовхальна сила

Tréibstoff m -(e)s пáливо; пальнé

trénnbar adj відокрéмлюваний; подíльний

trénnen 1. vt 1) відокрéмлювати; відділяти; 2) розшарóвувати; 3) роз-діляти; роз’єднувати; розлучáти; 4) диференціювáти; 2. sich ~ (von D.)розлучатися; розшаруватися

Trennkolonne f -, -n ректифікацíйна колóна

Tríchter m -s, - 1. лійка; 2. розтруб; 3. вирва; воронка; кратер

Tritium n -s тритій, T, 3H

Trivialname m -ns, -en тривіáльна нáзва; звичáйна [побутова] назва

trócken adj сухий, висохлий

Tróckenmittel n -s, - 1. сушильний агент, осушувач; 2. сикатив

Trócknen n -s, - 1. висушування; просушка; сушка; 2. висихання

trócknen 1. vt сушити, осýшувати; 2. vi (s) сóхнути, просихáти; сушити-ся

Trómmel f -, -n барабáн

Trómmelfílter n -s, - барабáнний фільтр

trópfeln 1. vi (h, рідко s) крáпати; 2. vt кáпати, наливáти по краплині; 3. vimp накрáпати (про дощ)

trópfen 1. vi (h, s) крáпати; 2. vt наливáти по краплині

Trópfen m -s, - крапля

trópfenweise adv по крáплі

trotz präp. G. незважáючи на

Trübung f -, -en 1. помутнíння; ска-ламутнíння; каламýть; 2. хім. óсад; 3. глýшення (скла); 4. затьмáрення

Turm m -(e)s, Türme вéжа, бáшта, колóна

Uu

übereinánder pron. один над óдним

überéin|stimmen vi ( mit D.) 1. від-повідáти (чому-н.); 2. узгоджуватися (з ким-н., з чим-н.); 3. збігáтися (напр. про думки)

ǘberflüssig adj зáйвий, непотрíбний

überführen невідокр.vt перевóди-ти; передавáти

Übergang m -(e)s,..gänge перехíд; перетвóрення

Übergangselement n -(e)s, -e пере-хідний елемéнт

übergehen I (i, a) vi (s) 1. (in A.) перехóдити (із одного стану в іншій); перетвóрюватися; 2. (in A. zu D.) роз-починáти (що) 3. перехóдити; переїзджáти; переправлятися







Дата добавления: 2015-08-12; просмотров: 405. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МЕХАНИКА Статика является частью теоретической механики, изучающей условия, при ко­торых тело находится под действием заданной системы сил...

Теория усилителей. Схема Основная масса современных аналоговых и аналого-цифровых электронных устройств выполняется на специализированных микросхемах...

Логические цифровые микросхемы Более сложные элементы цифровой схемотехники (триггеры, мультиплексоры, декодеры и т.д.) не имеют...

Основные структурные физиотерапевтические подразделения Физиотерапевтическое подразделение является одним из структурных подразделений лечебно-профилактического учреждения, которое предназначено для оказания физиотерапевтической помощи...

Почему важны муниципальные выборы? Туристическая фирма оставляет за собой право, в случае причин непреодолимого характера, вносить некоторые изменения в программу тура без уменьшения общего объема и качества услуг, в том числе предоставлять замену отеля на равнозначный...

Тема 2: Анатомо-топографическое строение полостей зубов верхней и нижней челюстей. Полость зуба — это сложная система разветвлений, имеющая разнообразную конфигурацию...

Ганглиоблокаторы. Классификация. Механизм действия. Фармакодинамика. Применение.Побочные эфффекты Никотинчувствительные холинорецепторы (н-холинорецепторы) в основном локализованы на постсинаптических мембранах в синапсах скелетной мускулатуры...

Шов первичный, первично отсроченный, вторичный (показания) В зависимости от времени и условий наложения выделяют швы: 1) первичные...

Предпосылки, условия и движущие силы психического развития Предпосылки –это факторы. Факторы психического развития –это ведущие детерминанты развития чел. К ним относят: среду...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.011 сек.) русская версия | украинская версия