Щитовидная железа. Характерною рисою клітин щитовидної залози є їхня здатність поглинати йод, що потім входить до складу гормонів

Характерною рисою клітин щитовидної залози є їхня здатність поглинати йод, що потім входить до складу гормонів, що продукуються фолікулами цієї залози. Основними гормонами щитовидної залози є тироксин і трийодтиронін. Надходячи в кров, вони зв'язуються з білками плазми крові, які є їхніми переносниками, а в тканинах ці комплекси розпадаються, звільняючи гормони.Характерною дією гормонів щитовидної залози є посилення енергетичного обміну,шляхом стимуляції окисних процесів. При цьому значно збільшується основний обмін, збільшується витрата білків, жирів і вуглеводів, що супроводжується схудненням. Гормони щитовидної залози прискорюють розвиток організму.

Гіпофункція щитовидної залози, у дитячому віці, приводить до розвитку кретинізму, а в дорослому - до розвитку мікседеми ("слизового набряку"), тому що в результаті порушення білкового обміну в міжклітинній рідині збільшується кількість муцина й альбумінів, що приводить до підвищення осмотичного тиску тканьової рідини й затримці води в тканинах, особливо в підшкірній клітковині. При нестачі йоду в їжі й воді спостерігається її гіпофункція з розростанням тканини залози й утворенням так званого зоба. Хоча сама залоза гіпертрофована, але продукція гормонів у ній знижена.

Гіперфункція щитовидної залози (гіпертиреоз). Проявляється при збільшенні щитовидної залози, витрішкуватості, тахікардії, високої дратівливості, різкому підвищенні основного обміну й температури тіла, збільшеному споживанні їжі й, разом з тим, втратою ваги. Це захворювання називається базедовою хворобою. Тому що ця хвороба є результатом гіпертиреозу, тобто надлишкової продукції гормонів щитовидної залози й збільшення їхнього вмісту в крові до концентрацій, що викликає токсичні явища, її називають тиреотоксикозом.

У щитовидній залозі, крім йодвмісних гормонів, утвориться тиреокальцетонін. Місцем його утворення є парафоллікулярні клітини, розташовані поза залозистими фолікулами щитовидної залози. Під впливом кальцитоніна відбувається зниження вмісту кальцію в крові. Це пов'язане з тим, що він пригнічує функції остеокластів, що руйнують кісткову тканину, і активує функцію остеобластів, що сприяють утворенню кісткової тканини й поглинанню іонів кальцію із крові. Отже, тиреокальцитонін сприяє заощадженню кальцію в організмі.

Регуляція внутрішньої секреції щитовидної залози. Щитовидна залоза багата афферентними й ефферентними нервами. Імпульси, що приходять до залози по симпатичних волокнах, стимулюють її активність. Гормоноутворення щитовидної залози перебуває під впливом гіпоталамо-гіпофізарної системи. При зниженні секреції йодвмісних гормонів у плазмі крові підвищується вміст тиреотропного гормону (ТТГ), рівень якого, у свою чергу, залежить від стимуляції тиреотропін-релізінг-гормону (ТРГ). Тиреотропін викликає збільшення синтезу гормонів і їхньої секреції шляхом стимуляції аденілатциклази в епітеліальних клітинах залози. ТТГ стимулює всі фази метаболізму йоду, йодизацію тирозину й синтез тироксину, а також протеолітичне розщеплення тиреоглобуліна й віддачу тиреоидних гормонів. Введення тиреоідних гормонів приводить до зниження ТТГ. У систему регуляції включена також гіпофізотропна зона гіпоталамуса, де виробляється ТРГ, що стимулює синтез ТТГ гіпофізом. Тироксин гальмує секрецію ТРГ і ТТГ.