Основні теоретичні положення теМИ

РОЗДІЛ 3

Оборотний капітал енергетики

 

 

Контрольні ПИТАННЯ ДО ТЕМИ

1 Охарактеризуйте склад обігових коштів підприємства.

2 Охарактеризуйте цикл обігових коштів.

3 Що таке структура обігових коштів?

4 Як класифікуються обігові кошти?

5 У чому полягають основне завдання та етапи нормування оборотних коштів?

6 До чого приводить завищення або заниження нормативу обігових коштів?

7 Як нормуються виробничі запаси?

8 Як визначаються показники оборотності обігових коштів?

9 Як здійснюється розрахунок абсолютного і відносного вивільнення обігових коштів?

10 Розкрийте основні напрямки прискорення оборотності обігових коштів.

 

основні теоретичні положення теМИ

Оборотним капіталом (обіговими коштами) називають засоби виробництва, що, на відміну від основних фондів, беруть участь тільки в одному виробничому циклі, під час якого цілком переносять свою вартість на вартість готової продукції.

За один оборот (виробничий цикл) обігові кошти проходять три основні економічні сфери: постачання, виробництво і збут. Склад і класифікація обігових коштів подані в табл. 3.1.

Для енергетики характерною рисою є наявність виробничих запасів, які належать до групи оборотних фондів, тому що в її основному виробництві відсутні напівфабрикати і незавершене виробництво.

За джерелами утворення обігові кошти підприємств поділяють на такі групи: власні і прирівняні до них; позичені (зокрема, у формі кредитів банків); залучені (зокрема, через акціонування).

Структура обігових коштів – це кількісне співвідношення окремих елементів у загальному обсязі обігових коштів, виражене у відсотках до підсумку.

У своєму русі обігові кошти проходять послідовно три стадії: постачання, виробництво і збут. Перша стадія кругообігу коштів є підготовчою і передбачає перетворення коштів у форму виробничих запасів. Друга стадія пов’язана безпосередньо з процесом виробництва. На третій стадії кругообігу відбувається реалізація (продаж) готової продукції.

 

Таблиця 3.1. – Склад і класифікація обігових коштів

Обігові кошти
Оборотні фонди (циркулюють у сфері виробництва)	Фонди обігу (пов'язані з обслуговуванням процесу обігу товарів)
· виробничі запаси (сировина й основні матеріали; куповані напівфабрикати; допоміжні матеріали; паливо; тара; запасні частини для ремонтів машин і устаткування; малоцінний і швидкозношувальний інструмент, оснащення, господарський інвентар); · незавершене виробництво (продукція, що підлягає подальшій обробці, зокрема, напівфабрикати власного виробництва, тобто предмети праці, що цілком закінчені в одному цеху і підлягають подальшій обробці в інших цехах того самого підприємства); · витрати майбутніх періодів (понесені підприємством витрати на придбання необхідних для виробництва активів, які поки що не надійшли на підприємство)	1) готова продукція, що зберігається на складах підприємства; 2) товари, відвантажені споживачу, але ним не оплачені; 3) кошти в розрахунках і готівка

 

Завданням планування обігових коштів є встановлення науково обґрунтованих нормативів, що забезпечують безперебійність виробничо-господарської діяльності підприємств за допомогою мінімальної кількості обігових коштів. Нормативи обігових коштів за окремими елементами та загальною сумою підприємства розробляють самостійно.

Під нормативом (або лімітом) обігових коштів розуміється затверджена на підприємстві мінімальна, однак достатня для безперервної роботи підприємства сума обігових коштів.

У межах цього нормативу енергетичне підприємство здійснює прямий підрахунок необхідних обігових коштів за кожним елементом з урахуванням конкретних умов роботи: типу виробництва і профілю підприємства; умов постачання і збуту; періодичності витрати матеріальних ресурсів; тривалості виробничого циклу.

До нормованих обігових коштів в енергетиці належать паливо, допоміжні матеріали, абонентська заборгованість, запчастини для ремонтів. До складу ненормованих обігових коштів належать грошові кошти й основна частина малоцінних оборотних фондів.

Окремі нормативи розраховуються для таких елементів: запасів основних і допоміжних матеріалів; палива і пальних матеріалів; запасних частин; витрат майбутніх періодів. Окремі нормативи елементів матеріальних цінностей можуть поєднуватися в укрупнені нормативи (наприклад, виробничі запаси в цілому). Сума цих укрупнених нормативів становить загальний (сукупний) норматив обігових коштів підприємства.

Нормування власних обігових коштів передбачає такі етапи розроблення нормативу:

· визначення норм запасу за групами товарно-матеріальних цінностей у відносних величинах, як правило, у днях забезпечення роботи;

· визначення величини одноденного витрачання даного виду матеріальних цінностей (одноденним за окремими елементами виробничих запасів є сума витрат згідно з відповідною статтею кошторису виробництва за квартал, поділена на 90);

· визначення окремого нормативу власних обігових коштів у грошовій формі шляхом множення одноденних витрат на норму запасу в днях.

Норма запасу в днях для купованих виробничих матеріалів (паливо та ін.) визначає кількість днів роботи підприємства, упродовж якої потрібно створити запас цих матеріалів, щоб забезпечити безперервність виробничого процесу. Норма запасу в днях складається з часу перебування матеріалу у вигляді складського запасу (норма поточного запасу), гарантійного чи страхового запасу, перебування матеріалів упродовж перевезення після їх оплати (норма транспортного запасу) та з часу підготовки матеріалів до використання у виробництві (норма технологічного запасу).

У загальному вигляді норматив обігових коштів з окремих елементів (запаси палива, покупних напівфабрикатів, запасних частин) (Н_об) визначається за формулою

 

, (3.1)

 

де q_д – середня потреба за одиницю часу, наприклад, середньоденна або середньотижнева потреба у певному матеріалі, грн/день (грн/тижд.); Т_норм – норма запасу, тобто часовий період, протягом якого передбачаються робота на даному запасі (наприклад, норма запасу в днях, кількість днів забезпеченості паливом).

У тому випадку, якщо відома потреба в обігових коштах у цілому за період, її питоме значення (за одиницю часу) можна визначити за формулою

, (3.2)

 

де q_річ – річна (квартальна) потреба в матеріалі, передбачена кошторисом витрат на виробництві, грн; F_к – річний (квартальний) фонд роботи підприємств у календарних днях.

Нормування виробничих запасів на підприємствах здійснюється, виходячи з готового обсягу виробництва, норм витрати матеріалів на одиницю готової продукції та існуючих умов постачання і збуту. Виробничі запаси нормуються в натуральному і грошовому вираженні. Залежно від призначення і сфери обслуговування виробництва в енергетиці вони поділяються на поточні і страхові.

Поточний запас утворюється для покриття потреб підприємства на період між двома постачаннями і розраховується за формулою:

 

, (3.3)

 

де q_м – середньодобова потреба в матеріалі, у натуральних одиницях вимірювання; Т_n – середній інтервал між постачаннями матеріалу, днів.

Страховий, або гарантійний, запас створюється на випадок непередбачених відхилень, порушень планових строків або партій постачань, а також порушень планових умов споживання матеріалів. Величина страхового запасу розраховується за формулою

 

, (3.4)

 

де Т_від – кількість днів відхилення середнього інтервалу постачань від планових строків за звітний період. На практиці страховий запас часто встановлюють у половинному розмірі від поточного запасу.

До показників ефективності використання обігових коштів належать коефіцієнти їх оборотності, завантаження і тривалість одного обороту в днях, відносне та абсолютне вивільнення обігових коштів (табл. 3.2).

 

Таблиця 3.2. – Показники ефективності використання обігових коштів

Показник	Характеристика показника
Коефіцієнт оборотності обігових коштів	показує кількість оборотів, які ці кошти здійснюють за плановий період (або суму реалізованої продукції, що припадає на одну гривню обігових коштів): , де Р – обсяг реалізованої в плановому періоді продукції в діючих оптових цінах за рік (квартал), грн; Ооб.с.з – середній залишок обігових коштів, тобто грошове обчислення суми обігових коштів, що перебувають одночасно на підприємстві у всіх шести формах, грн
Коефіцієнт завантаження обігових коштів в обороті	характеризує їх суму, що припадає на одну гривню реалізованої продукції:
Тривалість одного обороту обігових коштів (середній період оборотності)	показує, протягом якого періоду (за скільки днів) обігові кошти здійснюють один оборот: , де Д – кількість днів у плановому періоді
Абсолютне вивільнення	показує пряме зменшення потреби в обігових коштах
Відносне вивільнення	характеризує як зміну величини обігових коштів, так і зміну обсягу реалізованої продукції. Щоб визначити його, потрібно розрахувати потребу в обігових коштах за звітний період (рік), виходячи з фактичного обороту та обсягу реалізації продукції протягом зазначеного періоду і оборотності в днях за попередній період (рік). Різниця й показує суму вивільнення обігових коштів

Напрямки прискорення оборотності обігових коштів з а своїм економічним змістом можна умовно диференціювати на дві групи: 1) заходи, що пов’язані зі зміною чинників вартості (спрямовані на безпосереднє зниження середнього залишку обігових коштів); 2) заходи, що зумовлені зміною чинників часу (мають на меті скорочення тривалості перебування обігових коштів у різних фазах економічного процесу).

За стадіями циклу оборотності обігових коштів напрями підвищення ефективності їх використання на енергетичному підприємстві можна виділити в дві підгрупи (табл. 3.3).

 

Таблиця 3.3 – Напрями підвищення ефективності використання обігових коштів на енергетичному підприємстві

Стадія	Суть заходів
Передвиробнича	1 удосконалення матеріально-технічного забезпечення прискорення і здешевлення перевезень; 2 поліпшення організації складського господарства на основі його механізації й автоматизації; 3 застосування більш точного нормування витрат матеріалів; 4 скорочення невиробничих втрат палива та матеріалів; 5 повторного використання відходів виробництва
Реалізаційна	6 підвищення якості продукції, ритмічності роботи підприємств, надійності енергопостачання; 7 постійний зв'язок із замовниками, своєчасне повідомлення їх про відпущені їм обсяги енергетичної продукції, інформування споживачів про розміри їх заборгованості та строки сплати за енергію

 

Завдання для розв’язання

- Визначити показники оборотності і відносне вивільнення обігових коштів підприємства, якщо при запланованому випуску енергетичної продукції (80 млн грн) і нормативі обігових коштів, що дорівнює 10 млн грн, фактичний випуск склав 95 млн грн.

- Визначити необхідний приріст нормативу власних обігових коштів підприємства за таких умов: обсяг реалізованої енергетичної продукції в минулому році склав 335 млн грн при нормативі обігових коштів 35 млн грн; у плановому році випуск продукції збільшується на 30% при скороченні тривалості обороту обігових коштів на 5 днів.

- За звітний рік реалізовано енергетичної продукції на 588 млн грн, у наступному році заплановано збільшити обсяг реалізації до 640 млн грн. Визначити плановане скорочення тривалості обороту і суму вивільнених обігових коштів, якщо норматив обігових коштів збільшується з 41,8 до 46,3 млн грн.

- У звітному році підприємством реалізовано енергетичної продукції на суму 300 млн грн при нормативі власних обігових коштів – 18 млн грн. У плановому році намічено збільшити випуск продукції на 30%. При цьому передбачається 50% необхідного приросту нормативу обігових коштів одержати за рахунок кредиту банку, а іншу суму – за рахунок прискорення оборотності обігових коштів. Як повинна змінитися тривалість обороту обігових коштів?

- Обсяг реалізованої енергетичної продукції в 1-му кварталі склав 48 млн грн, норматив оборотних коштів – 6100 тис. грн. У плановому періоді обсяг реалізованої продукції зросте на 8%. Норматив оборотних коштів у плановому періоді – 6,65 млн грн. Визначити суму абсолютного і відносного вивільнення оборотних коштів у результаті прискорення їхньої оборотності.

- Визначити можливу суму вивільнення оборотних коштів енергокомпанії на підставі даних, поданих у таблиці:

Виробничий підрозділ	Обсяг реалізованої продукції у звітному році, млн грн	Тривалість одного обороту оборотних коштів, днів
план	факт
Основне підприємство	1658,3
Шосткинський філіал

- Визначити зміну рівня ефективності використання оборотних коштів, якщо завдяки модернізації основного енергетичного устаткування коефіцієнт його корисної дії підвищився з 0,84 до 0,91. Інші техніко-економічні показники такі:

1 середньодобові витрати вугілля – 56 т;

2 ціна 1 т вугілля – 400 грн;

3 середній інтервал постачання вугілля – 20 днів;

4 норма страхового запасу – 25% від поточного запасу;

5 транспортний запас – 5 днів.

- На підставі звітних даних за рік і планових варіантів поліпшення використання оборотних коштів на підприємстві заповніть таблицю до кінця:

Показник	Звітний рік	Варіант підвищення ефективності
Обсяг реалізованої продукції, млн грн				252,64
Норматив оборотних коштів, тис. грн
Тривалість одного обороту, днів

- Середньодобові витрати вугілля на підприємстві становлять 60 т при середній ціні закупівлі вугілля 380 грн./т. У результаті проведеної модернізації технологічного устаткування на 15% підвищений коефіцієнт корисної дії котлів, що раніше становив 0,89. Визначити суму економії витрат на вугілля протягом опалювального періоду, якщо модернізація устаткування була проведена в період з 10 по 25 січня поточного року.

- Визначити необхідний приріст (вивільнення) оборотних коштів в цілому у галузі при таких вихідних даних:

Показник	Підприємство 1	Підприємство 2	Підприємство 3
Обсяг реалізації продукції в базовому році, млн грн
Оборотні кошти в базовому році, млн грн
Приріст обсягу реалізації в плановому році, млн грн
Скорочення тривалості обороту (планове), днів

 

Тести

a) Оборотним капіталом (обіговими коштами) називають:

9. засоби виробництва, що беруть участь у багатьох виробничих циклах, під час яких цілком переносять свою вартість на вартість готової продукції;

10. засоби виробництва, що беруть участь тільки в одному виробничому циклі, під час якого цілком переносять свою вартість на вартість готової продукції;

11. засоби виробництва, що беруть участь тільки в одному виробничому циклі, під час якого частково переносять свою вартість на вартість готової продукції;

b) За один оборот обігові кошти проходять три основні економічні сфери:

a) постачання, споживання, збут;

b) маркетинг, виробництво, експлуатація;

c) виробництво, споживання, утилізація;

d) постачання, виробництво і збут.

c) Оборотний капітал складається з двох частин::

a) оборотних фондів і фондів обігу;

b) основних і оборотних фондів;

c) виробничих запасів і витрат майбутніх періодів;

d) обігових фондів і фондів обороту.

d) Виробничі запаси, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів входять до складу:

оборотних фондів;

фондів обігу;

засобів виробництва.

e) Виробничі запаси, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів не входять до складу:

оборотних фондів;

фондів обігу;

засобів виробництва.

f) Готова продукція, що зберігається на складах підприємства, товари, відвантажені споживачу, але ним не оплачені, кошти в розрахунках і готівка не входять до складу:

a) оборотних фондів;

b) фондів обігу;

c) засобів виробництва;

g) Готова продукція, що зберігається на складах підприємства, товари, відвантажені споживачу, але ним не оплачені, кошти в розрахунках і готівка входять до складу:

a) оборотних фондів;

b) фондів обігу;

c) засобів виробництва.

h) Оборотні фонди циркулюють у сфері:

a) постачання;

b) обігу;

c) виробництва;

d) маркетингу.

i) Фонди обігу циркулюють у сфері:

a. постачання;

b. обігу;

c. виробництва;

d. маркетингу.

j) Сировина й основні матеріали, куповані напівфабрикати, допоміжні матеріали, паливо, тара, запасні частини для ремонтів машин і устаткування, малоцінний і швидкозношувальний інструмент, оснащення, господарський інвентар входять до складу:

a) виробничих запасів;

b) незавершеного виробництва;

c) витрат майбутніх періодів.

k) Продукція, що підлягає подальшій обробці, зокрема напівфабрикати власного виробництва (предмети праці, що цілком закінчені в одному цеху і підлягають подальшій обробці в інших цехах того самого підприємства), входять до складу:

a) виробничих запасів;

b) незавершеного виробництва;

c) витрат майбутніх періодів.

l) Понесені підприємством витрати на придбання необхідних для виробництва активів, які поки що не надійшли на підприємство, утворюють:

1 виробничі запаси;

2 незавершене виробництво;

3 витрати майбутніх періодів.

m) Для енергетики характерною рисою є:

a) наявність виробничих запасів і відсутність напівфабрикатів і незавершеного виробництва;

b) наявність незавершеного виробництва і відсутність виробничих запасів і напівфабрикатів;

c) наявність напівфабрикатів і відсутність виробничих запасів і незавершеного виробництва.

n) За джерелами утворення обігові кошти підприємств поділяють на такі групи:

a) інвестовані, позичені, виплачені;

b) інвестовані, кредитовані, залучені;

c) власні і прирівняні до них, позичені, залучені.

o) Кількісне співвідношення окремих елементів у загальному обсязі обігових коштів, виражене у відсотках до підсумку, – це:

a) баланс обігових коштів;

b) структура обігових коштів;

c) кругообіг обігових коштів.

p) Перша стадія кругообігу обігових коштів:

a) є підготовчою і полягає у перетворенні коштів у форму виробничих запасів;

b) пов’язана безпосередньо з процесом виробництва;

c) передбачає реалізацію (продаж) готової продукції.

q) Друга стадія кругообігу обігових коштів:

a) є підготовчою і полягає у перетворенні коштів у форму виробничих запасів;

b) пов’язана безпосередньо з процесом виробництва;

c) передбачає реалізацію (продаж) готової продукції.

r) Третя стадія кругообігу обігових коштів:

a) є підготовчою і полягає у перетворенні коштів у форму виробничих запасів;

b) пов’язана безпосередньо з процесом виробництва;

c) передбачає реалізацію (продаж) готової продукції.

s) Завданням планування обігових коштів є:

a) встановлення науково обґрунтованих нормативів, що забезпечують безперебійність виробничо-господарської діяльності підприємств за допомогою мінімальної кількості обігових коштів;

b) встановлення науково обґрунтованих нормативів, що забезпечують безперебійність виробничо-господарської діяльності підприємств за допомогою достатньої кількості обігових коштів;

c) встановлення нормативів, що забезпечують періодичність виробничо-господарської діяльності підприємств за допомогою достатньої кількості обігових коштів.

t) Нормативи обігових коштів за окремими елементами та загальною сумою:

a) затверджуються державними органами влади;

b) розробляються місцевими органами влади;

c) розробляються підприємствами самостійно.

u) Затверджена на підприємстві мінімальна, однак достатня для його безперервної роботи сума обігових коштів називається:

a. нормою запасу обігових коштів;

b. нормативом (або лімітом) обігових коштів;

c. середньоденною потребою в обігових коштах.

v) До факторів, що визначають величину нормативу обігових коштів підприємства, належать:

a. тривалість виробничого циклу, тип виробництва, умови постачання і збуту;

b. періодичність витрати матеріальних ресурсів, профіль підприємства, кількість його працівників;

c. умови постачання і збуту, тривалість виробничого циклу, середньорічна вартість основних фондів;

d. основні фонди, нематеріальні активи, фінансові інвестиції.

w) В енергетиці паливо, допоміжні матеріали, абонентська заборгованість, запчастини для ремонтів належать до:

a) нормованих обігових коштів;

b) ненормованих обігових коштів;

c) фіксованих обігових коштів.

x) В енергетиці грошові кошти й основна частина малоцінних оборотних фондів належать до:

a) нормованих обігових коштів;

b) ненормованих обігових коштів;

c) фіксованих обігових коштів.

y) Окремі нормативи обігових коштів розраховуються для таких елементів:

a) запасів готової продукції, палива і мастильних матеріалів, запасних частин, витрат майбутніх періодів;

b) запасів малоцінних матеріалів, палива і пальних матеріалів, запасних частин, готівки;

c) запасів основних і допоміжних матеріалів, палива і пальних матеріалів, запасних частин, витрат майбутніх періодів.

z) Сума укрупнених нормативів обігових коштів складає:

a) загальний (сукупний) норматив обігових коштів підприємства;

b) окремий норматив обігових коштів підприємства;

c) інтегральний норматив обігових коштів підприємства.

aa) Визначення норм запасу за групами товарно-матеріальних цінностей у відносних величинах, визначення величини одноденного витрачання даного виду матеріальних цінностей та визначення окремого нормативу власних обігових коштів у грошовій формі шляхом множення одноденних витрат на норму запасу в днях належать до:

a) етапів розроблення нормативу обігових коштів;

b) стадій кругообігу обігових коштів;

c) етапів розрахунку норм запасу обігових коштів.

bb) Кількість днів роботи підприємства, упродовж якої потрібно створити запас купованих виробничих матеріалів, щоб забезпечити безперервність виробничого процесу, називається:

a) нормативом обігових коштів;

b) нормою запасу обігових коштів;

c) середньоденною потребою в обігових коштах.

cc) Норма запасу в днях складається з таких елементів:

a) поточного, гарантійного (страхового), транспортного, технологічного запасів;

b) підготовчого, середньоденного, транспортного, технологічного запасів;

c) поточного, складського, транспортного, технологічного запасів.

dd) Норматив обігових коштів з окремих елементів (запаси палива, покупних напівфабрикатів, запасних частин) (Н_об) визначається за формулою:

a) ;

b) ;

c) .

ee) Середньоденна потреба в обігових коштах може бути визначена за формулою:

a) ;

b) ;

c) .

ff) Забезпечення потреб підприємства у виробничих запасах на період між двома постачаннями здійснюється за рахунок:

a) поточних запасів;

b) страхових запасів;

c) технологічних запасів;

d) транспортних запасів.

gg) На випадок непередбачених відхилень, порушень планових строків або партій постачань, а також порушень планових умов споживання матеріалів на підприємстві створюється:

a) поточний запас;

b) страховий запас;

c) технологічний запас;

d) транспортний запас.

hh) Поточний запас розраховується за формулою:

a) ;

b) ;

c) .

ii) Величина страхового запасу розраховується за формулою:

a) ;

b) ;

c) .

jj) Основними показниками ефективності використання обігових коштів є:

a) коефіцієнт оборотності, завантаженості обігових коштів в обороті, тривалість одного обороту в днях;

b) тривалість виробничого циклу обігових коштів, норматив обігових коштів, коефіцієнт оборотності;

c) норматив обігових коштів, обсяг реалізації продукції, завантаженість обігових коштів в обороті.

kk) Кількість оборотів обігових коштів, які ці кошти здійснюють за плановий період, визначає:

a) коефіцієнт оборотності обігових коштів;

b) коефіцієнт завантаженості обігових коштів в обороті;

c) тривалість одного обороту в днях;

d) відносне вивільнення обігових коштів;

e) абсолютне вивільнення обігових коштів.

ll) Коефіцієнт оборотності обігових коштів визначається співвідношенням:

a) ;

b) ;

c) .

mm) Суму обігових коштів, що припадає на одну гривню реалізованої продукції, визначає:

a) коефіцієнт оборотності обігових коштів;

b) коефіцієнт завантаженості обігових коштів в обороті;

c) тривалість одного обороту в днях;

d) відносне вивільнення обігових коштів;

e) абсолютне вивільнення обігових коштів.

nn) Коефіцієнт завантаженості обігових коштів в обороті визначається співвідношенням:

a) ;

b) ;

c) .

oo) Період (кількість днів), за який обігові кошти здійснюють один оборот, визначає:

i. коефіцієнт оборотності обігових коштів;

ii. коефіцієнт завантаженості обігових коштів в обороті;

iii. тривалість одного обороту в днях;

iv. відносне вивільнення обігових коштів;

v. абсолютне вивільнення обігових коштів.

pp) Тривалість одного обороту обігових коштів визначається співвідношенням:

a) ;

b) ;

c) .

qq) Пряме зменшення потреби в обігових коштах визначає:

a. коефіцієнт оборотності обігових коштів;

b. коефіцієнт завантаженості обігових коштів в обороті;

c. тривалість одного обороту в днях;

d. відносне вивільнення обігових коштів;

e. абсолютне вивільнення обігових коштів.

rr) Відносне зменшення потреби в обігових коштах, обумовлене як зміною величини обігових коштів, так і зміною обсягу реалізованої продукції, визначає:

a) коефіцієнт оборотності обігових коштів;

b) коефіцієнт завантаженості обігових коштів в обороті;

c) тривалість одного обороту в днях;

d) відносне вивільнення обігових коштів;

e) абсолютне вивільнення обігових коштів.

ss) Напрямки підвищення ефективності використання обігових коштів містять заходи:

a) пов’язані зі зміною чинників простору та зумовлені зміною чинників часу;

b) пов’язані зі зміною чинників вартості та зумовлені зміною чинників часу;

c) пов’язані зі зміною ринкових чинників та зумовлені зміною чинників ризику.

tt) На безпосереднє зниження середнього залишку обігових коштів спрямовані заходи:

a) пов’язані зі зміною чинників простору;

b) зумовлені зміною чинників часу;

c) пов’язані зі зміною чинників вартості;

d) пов’язані зі зміною ринкових чинників.

uu) Скорочення тривалості перебування обігових коштів у різних фазах економічного процесу мають на меті заходи:

a) пов’язані зі зміною чинників простору;

b) зумовлені зміною чинників часу;

c) пов’язані зі зміною чинників вартості;

d) пов’язані зі зміною ринкових чинників.

vv) За стадіями циклу оборотності обігових коштів напрями підвищення ефективності їх використання на енергетичному підприємстві можна виділити в дві підгрупи, що являють собою:

a) передвиробничу і реалізаційну стадії;

b) передвиробничу і виробничу стадії;

c) виробничу і реалізаційну стадії.

ww) Величина виробничих запасів і відносний розмір обігових коштів на їх утворення можуть бути зменшені шляхом удосконалення матеріально-технічного забезпечення на стадії:

a) передвиробничій;

b) виробничій;

c) реалізаційній.

xx) Висока якість продукції, ритмічність роботи підприємств та надійність енергопостачання, постійний зв'язок із замовниками, своєчасне повідомлення їх про відпущені їм обсяги енергетичної продукції, інформування споживачів про розміри їх заборгованості та строки сплати за енергію є факторами підвищення ефективності використання обігових коштів енергетичних підприємств на стадії:

a) передвиробничій;

b) виробничій;

c) реалізаційній.